Рішення № 36275018, 17.12.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2013 р. Справа № 911/4224/13

Розглянувши матеріали справи за позовом Прокурора м.Кам'янця-Подільського в інтересах держави в особі Комунального підприємства "Міськтепловодоенергія", м.Кам"янець - Подільський

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пані Аптека", с.Мила, Києво - Святошинський р-н

про стягнення 81317,40 грн.,

Суддя А.Ю.Кошик

Представники:

Від позивача: Ганущак Т.В.

Від відповідача: Закутій О.М.

Від прокуратури: Біньковська А.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Прокурора м.Кам'янця-Подільського в інтересах держави в особі Комунального підприємства «Міськтепловодоенергія» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пані Аптека» (далі - відповідач) про стягнення 81317,40 грн.

Провадження у справі №911/4224/13 порушено відповідно до ухвали суду від 12.11.2013 року та призначено справу до розгляду на 26.11.2013 року.

У судовому засіданні 26.11.2013 року позивач та відповідач подали на затвердження суду мирову угоду від 22.11.2013 року про погашення заявленої до стягнення у справі №911/4224/13 заборгованості. Оскільки прокуратура заперечувала проти затвердження мирової угоди та припинення провадження у справі, в судовому засіданні 26.11.2013 року оголошувалась перерва до 03.12.2013 року на 10:10.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 03.12.2013 року без поважних причин не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав.

Представник позивача у судовому засіданні 03.12.2013 року на виконання вимог ухвали суду надав обґрунтований розрахунок позову. Розгляд справи відкладався до 17.12.2013 року.

В судовому засіданні 17.12.2013 року позивач подав заяву по зменшення позовних вимог, оскільки відповідачем протягом листопада 2013 року сплачено основний борг у сумі 40658,70 грн., у зв'язку з чим, позивач просить припинити провадження у справі у відповідній частині на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. Повідомив, що станом на момент розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість по пені в сумі 40658,70 грн.

Відповідач в судовому засіданні 17.12.2013 року подав відзив, в якому заперечував проти стягнення пені та наполягав на затвердженні судом мирової угоди, укладеної з позивачем у справі від 22.11.2013 року, поданої в судовому засіданні 26.11.2013 року.

Як вбачається з умов мирової угоди, у зв'язку з погашенням відповідачем основного боргу в сумі 40658,70 грн., позивач відмовився від стягнення пені в сумі 40658,70 грн. Прокуратура заперечувала проти затвердження мирової угоди на погоджених позивачем та відповідачем умовах, якою фактично здійснено відмову від позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України відмова позивача від позову, поданого прокурором в інтересах держави, не позбавляє прокурора права підтримувати позов і вимагати вирішення спору по суті.

Таким чином, оскільки умовами поданої на затвердження суду мирової угоди, позивачем фактично здійснено відмову від позову в частині стягнення пені, така мирова угода не підлягає затвердженню судом, оскільки прокуратура наполягає на розгляді по суті поданого нею позову.

За таких обставин, враховуючи норму ч. 6 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає позовні вимоги по суті, які підтримуються прокурором, що подав позов.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши подані ними докази, судом встановлено наступне.

Проведеною прокуратурою м. Кам'янець-Подільського перевіркою здійснення розрахунків за надання послуг з постачання теплової енергії встановлено, що 01.04.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АРТУР-К» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пані Аптека» укладено Договір № 01/04/3 оренди нежитлового приміщення загальною площею 407,2 кв.м., що знаходиться по вул. Князів Коріатовичів, 7 в м. Кам'янці-Подільському Хмельницької області.

Відповідно до вимог п. 3.4. розділу 3 Договору оренди відповідач зобов'язався фактичні витрати пов'язані з утриманням приміщення, а саме: на оплату послуг з опалення, водопостачання, водовідведення, вивіз ТПВ і т.п. (комунальні послуги) сплачувати безпосередньо відповідним організаціям на підставі прямих договорів, укладених з даними службами (підприємствами, організаціями).

У зв'язку з чим, 01.05.2011 року між Комунальним підприємством «Міськтепловоденергія» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пані Аптека» було укладено Договір № КП-1292 про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (надалі - Договір).

Відповідно до укладеного Договору КП «Міськтепловоденергія» взяло на себе зобов'язання надавати на об'єкт відповідача за адресою: вул. Князів Коріатовичів, 7 в м. Кам'янці-Подільському послуги з постачання теплової енергії, холодної води і водовідведення, а ТзОВ «Пані Аптека» зобов'язалося проводити оплату наданих йому послуг.

На виконання умов Договору за період з січня по квітень 2013 року КП «Міськтепловоденергія» на об'єкт відповідача по вул. Князів Коріатовичів, 7 в м. Кам'янці-Подільському було надано послуги з постачання теплової енергії на загальну суму 40 65870 грн., а саме: в січні 2013 року на суму 15 849,19 грн., про що свідчить Акт-рахунок № 5357/1 від 31 січня 2013 року, в лютому 2013 року на суму 9 350,36 грн., про що свідчить Акт-рахунок № 5357/2 від 28.02.2013 року, в березні 2013 року на суму 9 038,76 грн., про що свідчить Акт-рахунок № 5357/3 від 31.03.2013 року, та в квітні 2013 року на суму 6420,40 грн., про що свідчить Акт-рахунок № 5357/4 від 30.04.2013 року.

Акти-рахунки підписані повноважними представниками сторін, факт надання послуг відповідачем не заперечується та не спростовується. Також, про визнання факту надання послуг свідчить погашення відповідачем заборгованості по оплаті наданих послуг.

Відповідно до п. 9 Договору, остаточний розрахунок за надані послуги проводиться до 10 числа наступного за розрахунковим місяця.

Однак, відповідач, в порушення умов Договору надані позивачем послуги своєчасно та в повному обсязі не оплачував, у зв'язку з чим, станом на момент звернення до суду з даним позовом, за відповідачем утворилась заборгованість по оплаті послуг на суму 40658,70 грн., яка була сплачена після подання позову, що підтверджується наданими позивачем банківським виписками, які долучені разом з заявою про зменшення позовних вимог до матеріалів справи.

Частиною 1 ст.509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивіцльного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 12 розділу «Оплата спожитих послуг» Договору передбачено, що за несвоєчасне внесення плати із споживача стягується пеня, встановлена законом, в розмірі 1% від суми заборгованості за кожен день прострочки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 3 ст. 1 Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій» передбачено, що за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Таким чином, у зв'язку з несвоєчасною оплатою спожитих комунальних послуг, відповідачу було нараховано у відповідності до ч.3 ст. 1 Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій» та п. 12 Договору пеню згідно уточненого розрахунку позову на суму боргу 40 658,70 грн. за період прострочення з 11.02.2013 року по 31.07.2013 року в розмірі 1 % від суми боргу, що становить 55860,37 грн.

Оскільки, згідно з ч.3 ст. 1 Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій» розмір пені не може перевищувати 100 % від загальної суми боргу, позивач просить стягнути з відповідача пеню в межах 100% суми боргу, що складає 40 658,70 грн.

Як вбачається з наданого позивачем уточненого розрахунку позову, пеня нарахована окремо по кожному періоду виникнення заборгованості в залежності від терміну прострочення платежів та суми неоплачених послуг.

В Постанові Верховного Суду України від 16.04.2013 року, прийнятій за наслідками перегляду постанови Вищого господарського суду України від 13.11.2012 року у справі № 18/957/12 у зв'язку з неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції норм матеріального права, Верховний Суд України висловив єдину позицію щодо стягнення пені у розмірі, встановленому умовами договору, якими передбачено визначення розміру пені відповідно до вимог Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне виконання плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій».

Зокрема, Верховним Судом України встановлено, що Закон України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне виконання плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій» є спеціальним нормативним актом, який регулює відносини, що виникають при несвоєчасному внесенні плати за комунальні послуги суб'єктами підприємницької діяльності.

Нормою частини 1 статті 1 Закон України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій» встановлено законну неустойку за порушення грошового зобов'язання у сфері відносин з надання житлово-комунальних послуг. Кредитор має право на стягнення цієї законної неустойки у тому числі й за відсутності у договорі умови про неустойку. Той факт, що сторони у Договорі зафіксували неустойку саме в тому розмірі, який встановлено Законом, не перетворює цю неустойку на договірну, що набуває обов'язковості за відсутності домовленості сторін про інше.

Норми Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» не підлягають застосуванню до правовідносин, які регулюються спеціальним законодавством, зокрема Законом України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій».

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачу правомірно нараховано пеню у відповідності до ч.3 ст. 1 Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій» та п. 12 Договору в розмірі 1 % від суми боргу в межах 100% суми боргу.

Таким чином, вимога про стягнення з відповідача 40 658,70 грн. пені відповідає вимогам чинного законодавства та обставинам справи і підлягає задоволенню.

Як передбачено п. 11 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, зокрема, в разі відсутності предмету спору.

Таким чином, оскільки відповідач сплатив суму основного боргу після подачі позовної заяви, на день розгляду справи відсутній предмет спору, тому відповідно до п. 11 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі в частині стягнення 40 658,70 грн. основного боргу.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог на суму 40 658,70 грн. пені. В частині позовних вимог про стягнення 40 658,70 грн. основного боргу провадження у справі підлягає припиненню.

Оскільки відповідач сплатив суму основного боргу після подання позову, саме його неправильні дії спричинили звернення позивача до суду, тому відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України сплата судового збору покладається на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 33, 49, п. 11 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пані Аптека» (08128, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Мила, вул. Комарова, 23Л, код 32920616) на користь Комунального підприємства «Міськтепловоденергія» (32300, Хмельницька обл., м. Кам'янець-Подільський, вул.. Тімірязєва, 123, код 36588183) 40 658,70 грн. пені.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пані Аптека» (08128, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Мила, вул. Комарова, 23Л, код 32920616) в доход Державного бюджету України 1720,50 грн. судового збору.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

4. В частині стягнення 40 658,70 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

Суддя Кошик А.Ю.

дата підписання 23.12.2013 р.