Рішення № 36274935, 03.12.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26РІШЕННЯ

Іменем України

"03" грудня 2013 р. Справа № 911/4156/13

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Керрі Україна", м. Київдо Фізичної особи-підприємця Базильський Андрій Васильович, м. Броварипро стягнення 262919,80 грн.за участю представників:

позивача:Мельников Р.Ю. - дов. від 10.09.2013р.відповідача:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чиномсуть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Керрі Україна" (далі - позивач) до Фізичної особи-підприємця Базильський Андрій Васильович (далі - відповідач) про стягнення 262919,80 грн., з яких 238305,80 грн. основний борг, 6627,00 грн. 3% річних та 17987,00 грн. пеня.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо здійснення повного розрахунку за поставлений товар.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір поставки від 21.05.2012р. № 22 (далі - договір), відповідно до умов якого, позивач - постачальник зобов'язується поставити (передати у власність) відповідачу - покупцеві, а покупець зобов'язується купити (прийняти та оплатити) товари (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2 договору вид, асортимент, ціна за одиницю товару, кількість, загальна вартість товару - зазначаються у видатковій накладній на кожну поставку товару.

Згідно п. 6 договору розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівковому порядку протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару і необхідних документів. Оплата здійснюється шляхом переказу покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника, що визначений у цьому договорі.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін. Строк цього договору починає свій перебіг у момент його підписання сторонами та скріплення печатками сторін та закінчується 31.12.2012р. (п. 9.1, 9.2 договору).

На виконання умов договору позивач по видатковим накладним завірені копії яких залучені до матеріалів справи, в період з 21.05.2012 по 22.11.2012р. поставив відповідачу товар на загальну суму 463633,80 грн., а відповідач вказаний товар отримав. Зазначені накладні підписані в двосторонньому порядку повноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками.

Проте відповідач в порушення своїх договірних зобов'язань за поставлений товар в повному обсязі не розрахувався, сплативши на користь позивача за період з 21.05.2012р. по 28.08.2013р. грошові кошти у загальному розмірі 225328,00 грн., що підтверджується банківською довідкою ПАТ "УніКредит Банк" від 31.10.2013р. № 6344/IV, оригінал якої залучений до матеріалів справи. Внаслідок чого, за відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 238305,80 грн. - різниця між перерахованими грошовими коштами та загальною вартістю поставленого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.

Приписами ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо здійснення повного розрахунку за поставлений товар, в зв'язку з чим за ним на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 238305,80 грн. Доказів сплати зазначеного боргу відповідач суду не надав.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 238305,80 грн. заборгованості за поставлений товар.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення розрахунку за поставлений товар, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних з простроченої суми грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача 3% річних з простроченої суми за загальний період прострочення з 10.11.2012р. по 31.10.2013р. складають 6627,00 грн.

Згідно ч. 1 ст. 252 Цивільного кодексу України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Положеннями ч. 1 ст. 253 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Отже, враховуючи зазначені норми Цивільного кодексу України, положення п. 6.1 договору, згідно якого розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівковому порядку протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару, а також, дати накладних, за якими позивачем було здійснено відповідачу поставку товарів згідно договору, прострочення виконання відповідачем зобов'язання щодо здійснення розрахунку за поставлений товар починається з наступного дня після спливу встановленого 30-денного строку для здійснення оплати, який також починає свій обрахунок з наступного дня після здійснення поставки товару.

Таким чином, згідно з правильним арифметичним розрахунком, який зроблений судом з врахуванням встановленого початку прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання щодо здійснення розрахунку за поставлений товар, періоду нарахування 3% річних, заявленого позивачем, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню три проценти річних з простроченої суми за загальний час прострочення з 11.11.2012р. по 31.10.2013р. в розмірі 6536,99 грн. В решті заявлених до стягнення сум трьох процентів річних суд відмовляє, з огляду на їх безпідставність.

Крім того, позивач на підставі п. 7.2 договору просить суд за порушення покупцем строків здійснення розрахунків за отриманий товар стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, розмір якої за розрахунком позивача за загальний період прострочення з 11.11.2012р. по 24.06.2013р. складає 17987,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, згідно з правильним арифметичним розрахунком, який зроблений судом з врахуванням положень ч. 6 ст. 232 ГК України, встановленого судом початку прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання щодо здійснення розрахунку за поставлений товар, періоду нарахування пені, заявленого позивачем, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня з простроченої суми за загальний час прострочення з 12.11.2012р. по 23.06.2013р. в сумі 17733,54 грн. В решті заявленої до стягнення суми пені суд відмовляє.

З огляду на зазначене та враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 238305,80 грн. основного боргу, 6536,99 грн. 3% річних та 17733,54 грн. пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню. В решті вимог суд відмовляє з огляду на їх безпідставність.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Базильського Андрія Васильовича (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Марії Лагунової, 4, кв. 9, ідентифікаційний код 2823505456) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Керрі Україна" (01033, м. Київ, вул. Короленківська, 4, ідентифікаційний код 33063984) 238305 (двісті тридцять вісім тисяч триста п'ять) грн. 80 коп. основного боргу, 6536 (шість тисяч п'ятсот тридцять шість) грн. 99 коп. 3% річних, 17733 (сімнадцять тисяч сімсот тридцять три) грн. 54 коп. пені, 5251 (п'ять тисяч двісті п'ятдесят одну) грн. 53 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Подоляк Ю.В.

Дата підписання рішення 12.12.2013р.