Рішення № 36274478, 18.12.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/23023/13 18.12.13

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування"

до Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -

Гарап-Давидкін Віталій Олександрович

про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 22966,48 грн.

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: Пономарьов А.О. (дов.)

Від третьої особи: не з'явився

У судовому засіданні 18.12.2013р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Приватне акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою до відповідача - Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія" про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 22798,24 грн. та 168,64 грн. - 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2013 р. порушено провадження у справі № 910/23022/13, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Гарап-Давидкіна Віталія Олександровича та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 18.12.2013р.

13.12.2013р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла витребувана судом інформація по справі №910/23023/13.

16.12.2013р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача - Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача та витребувані судом документи по справі.

18.12.2013р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача - Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія" надійшов відзив на позов.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2013р. виправлено описку щодо найменування третьої особи.

Представник позивача - Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування", в судове засідання 18.12.2013р. не з'явився, проте 16.12.2013р. до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Представник відповідача - Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія" в судовому засіданні 18.12.2013р. позовні вимоги заперечив з підстав викладених у відзиві на позов.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Гарап-Давидкіна Віталія Олександровича в судове засідання 18.12.2013р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно із п. 3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, в судовому засіданні 18.12.2013р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

15.08.2012р. між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (страховик) та Бадігіною Людмилою Михайлівною (страхувальник) укладено договір страхування наземного транспорту № 667/12-Т/06, відповідно до умов якого застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу марки "Lexus RX350", державний реєстраційний номер АЕ 5350 ЕН.

11.12.2012 року в м. Дніпропетровськ відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки "Lexus RX350", державний реєстраційний номер АЕ 5350 ЕН, під керуванням Бадігіної Л.М. та транспортного засобу марки "Форд Фіеста", державний реєстраційний номер АЕ 9170 ЕМ, під керуванням Гарап-Давидкіна В.О.

Винною особою в вказаній дорожньо-транспортній пригоді є Гарап-Давидкін Віталій Олексанрович, що підтверджується постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18.01.2013 року по справі 201/55/2013, відповідно до якої Гарап-Давидкіна В.О. визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Відповідно до Звіту № 14121203 від 18.01.2013 року вартість відновлювального ремонту транспортного засобу марки "Lexus RX350", державний реєстраційний номер АЕ 5350 ЕН в результаті його пошкодження при ДТП складає 28018,82 грн. Згідно з калькуляцією №14121203 від 23.12.2012р. вартість відновлювального ремонту транспортного засобу марки "Lexus RX350", державний реєстраційний номер АЕ 5350 ЕН в результаті його пошкодження при ДТП складає 24472,69 грн.

Страховим актом № 667/12-Т/Дп/06-01-01-5 від 25.12.2012 року, додатку №1 до СА № 667/12-Т/Дп/06-01-01-5 від 16.01.2013 року пошкодження транспортного засобу марки "Lexus RX350", державний реєстраційний номер АЕ 5350 ЕН, внаслідок ДТП, яка відбулась 11.12.2012р. визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування у розмірі 22 798,24 грн.

Позивачем згідно з платіжними дорученнями № 4470 від 27.12.2012 року, № 92 від 18.01.2013 року здійснено виплату страхового відшкодування в загальному розмірі 22798,24 грн.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідач, як страховик особи, винної у вчиненні ДТП, зобов'язаний відшкодувати позивачеві в порядку регресу суму матеріальної шкоди, завданої в результаті ДТП, розмір якої становить 22798,24 грн.

Відповідач, заперечуючи позовні вимоги стверджує, що позивачем не здійснено вирахування франшизи в розмірі 1000,00 грн., що передбачена полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/6710297, а правовідносини, що склались між позивачем та відповідачем не грошовими, а тому вимога про стягнення 3% річних у розмірі 168,64 грн. є безпідставною. Таким чином, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно з частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування потерпілій особі перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за регресними вимогами. Такою особою, в даному випадку, є винний у скоєнні ДТП Гарап-Давидкін В.О.

Однак, у разі якщо її цивільно-правова відповідальність перед третіми особами застрахована у певного страховика, то останній стає відповідальною особою, адже, внаслідок укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик в межах страхової суми несе відповідальність за шкоду, завдану застрахованою ним особою.

За приписами статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено,що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно із ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до п. 36.4 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/6710297 та витягу з бази даних МТСБУ, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки "Форд Фіеста", державний реєстраційний номер АЕ 9170 ЕМ на час ДТП була застрахована у Страховому товаристві з додатковою відповідальністю "Гарантія".

Таким чином, відповідач взяв на себе обов'язок відшкодувати шкоду заподіяну третім особам під час ДТП, яка станеться за участю забезпеченого транспортного "Форд Фіеста", державний реєстраційний номер АЕ 9170 ЕМ.

Відповідно до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Як зазначається у статті 9 Закону України "Про страхування", франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком.

Полісом № АВ/6710297 встановлено безумовну франшизу у розмірі 1000,00 грн.

З розрахунку розміру позовних вимог, здійснених позивачем, вбачається, що позивачем не здійснено вирахування франшизи у розмірі 1000,00 грн.

Отже, до відшкодування за вирахуванням франшизи підлягає сума у розмірі 21798,24 грн.

Позивачем, також, заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 168,64 грн.

Згідно зі статтею 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи, суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Таким чином, способи відшкодування шкоди обирає потерпілий.

У даному випадку, відшкодування позивачу в порядку регресу виплаченого страхового відшкодування має здійснюватися в грошовому виразі, оскільки позивач обрав грошовий спосіб відшкодування шкоди.

При цьому, грошове зобов'язання у деліктних (регресних) правовідносинах не є окремим видом зобов'язання, а є способом виконання зобов'язання по відшкодуванню шкоди.

Відповідно до ч. 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до відповідача з регресною вимогою за вих. № 180313-07/К від 18.03.2013р., що, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення отримана відповідачем 03.04.2013р. лист вих. 33301 від 28.12.2012р.

Відповідач коштів у встановлений строк не перерахував, в результаті чого з боку відповідача є прострочення строку виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку з викладеним, положення ч. 2 статті 625 Цивільного кодексу України щодо стягнення 3% річних, нарахованих на суму страхового відшкодування, підлягаючого до виплати позивачу в порядку регресу, застосовуються в разі порушення як договірних так і позадоговірних грошових зобов'язань, в тому числі і до зобов'язань відшкодування шкоди в порядку регресу.

З розрахунку 3% річних, доданого до позовної заяви вбачається, що позивач нараховує 3% річних на суму 22798,24 грн. за період з 02.07.2013р. по 29.09.2013р.

Проте, враховуючи те, що до відшкодування за вирахуванням франшизи підлягає сума у розмірі 21798,24 грн., то нарахування 3% річних має здійснюватись на суму 21798,24 грн.

Згідно з розрахунком, здійсненим судом, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3 % річних у сумі 161,25 грн., що нараховані на суму 21798,24 грн. в межах періоду визначеного позивачем.

З огляду на вищевикладене, доводи відповідача щодо неправомірності нарахування 3% річних визнаються судом безпідставними.

Враховуючи вищевикладене, обставини справи позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія" (юридична адреса: 04070, м. Київ, вул. Костянтинівська, будинок 56, офіс 13, код ЄДРПОУ 21130899) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (юридична адреса: 03056, м. Київ, вул. Борщагівська, будинок 154, код ЄДРПОУ 33908322) 21798 (двадцять одну тисячу сімсот дев'яносто вісім) грн. 24 коп. - шкоди в порядку регресу, 161 (сто шістдесят одну) грн. 25 коп. - 3% річних, 1645 (одну тисячу шістсот сорок п'ять) грн. 06 коп. - судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 23.12.2013р.

Суддя О.В. Гулевець