Рішення № 36273383, 20.12.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/22193/13 20.12.13 За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»

До Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах»

Про стягнення 3566,48 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача Шкуропат Г.В., довіреність № ГО-12/271 від 19.12.2012

від відповідача не з"явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» (далі - позивач) подало на розгляд господарського суду міста Києва позов до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах» (далі - відповідач) про стягнення 3566,48 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем, як страховиком, відповідно до договору страхування наземного транспорту № А0260955 від 07.12.2012р. було виплачено страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 3566,48 грн., внаслідок чого, до позивача в порядку ст. 27 Закону України "Про страхування" та статті 228 Господарського кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат до відповідача, як до особи, яка відповідальна за відшкодування шкоди, оскільки саме з вини особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми страхувальнику.

Ухвалою суду від 19.11.2013р. порушено провадження у справі № 910/22193/13 та призначено розгляд на 06.12.2013 р.

03.12.2013р. позивач подав через канцелярію суду документи по справі.

03.12.2013р. відповідач подав через канцелярію суду відзив на позов та клопотання про відкладення розгляду справи.

06.12.2013р. представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився.

Суд задовольнив клопотання відповідача та відклав розгляд справи на 20.12.2013р.

06.12.2013р. позивач після закінчення судового засідання подав через канцелярію суду документи по справі.

09.12.2013р. до суду надійшла відповідь від МТСБУ.

11.12.2013р. позивач подав через канцелярію суду заперечення на відзив.

20.12.2013р. представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Суд дійшов висновку про задоволення позову частково.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

06.02.2012 р. між ПрАТ «СГ «ТАС» (далі - позивач) та ТОВ «Фортуна-ЛТД» як страхувальником, було укладено договір страхування № А0260955, згідно умов якого об'єктом страхування є транспортний засіб марки «Фольксваген Кадді», державний номерний знак АН 6933 НН.

08.05.2012р. в м. Донецьку на вул. Югославська 1А сталася ДТП за участю транспортного засобу «Фольксваген Кадді», державний номерний знак АН 6933 НН, під керуванням Ісаєвич А.В., та транспортного засобу «Ауді», державний номерний знак АН 7318 МН, під керуванням Прокоф`єв А.О.

Згідно полісу № АВ/1092433 цивільно-адміністративна відповідальність водія автомобіля «Ауді», державний номерний знак АН 7318 МН, була застрахована ПрАТ «СК «Інкомстрах».

Відповідно до постанови Кіровського районного суду міста Донецька № 3/0525/1265 від 08.06.2012р., встановлено вину гр. Прокоф`єва А.О. у здійсненні правопорушення, передбаченому ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до страхового акту та розрахунку до нього, розмір матеріальної шкоди завданої власнику транспортного засобу «Фольксваген Кадді», державний номерний знак АН 6933 НН, внаслідок ДТП склав 3566,48 грн., проте позивачем було виплачено 1033,18 грн. згідно платіжного доручення № 37955 від 14.06.2012р. , оскільки частину коштів у розмірі 2533,30 грн. було зараховано в рахунок несплачених страхових платежів

Згідно полісу № АВ/1092433, розмір ліміту відповідальності встановлено у розмірі 50 000,00 грн., а франшизу встановлено у розмірі 1000,00 грн.

Позивач у своєму позові просив суд стягнути з відповідача 3566,48 грн. боргу та судові витрати.

Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Вимогами статті 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

В статті 1187 ЦК України наведено визначення: „Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб".

Згідно із п.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Абзацом 16 ст.9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Згідно із статтею 27 Закону України „Про страхування" страховик має право вимоги в межах його фактичних затрат.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, а між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Згідно статті 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Згідно відзиву відповідача, який було подано через канцелярію суду 03.12.2013р., останній заперечував проти позову, посилаючись на те, що позивачем не було надано експертного звіту про визначення розміру матеріального збитку завданого пошкодженому автомобілю.

Суд не погодився з вказаним запереченням, оскільки відповідно до ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Зазначена норма вказує на те, що до страховика за договором добровільного страхування, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування в межах фактичних витрат переходить право регресу, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної завдані збитки.

Така ж правова позиція викладена у постановах ВСУ від 07.11.2011р. № 3-118гс11 та від 12.03.2012р. № 53/128.

Крім того, у відзиві відповідач зауважив на тому, що позивачем не було враховано франшизу у розмірі 1000,00 грн., визначену полісом № АВ/1092433. Суд погодився з вказаним запереченням.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про те, що позивач на підставі ст.ст. 22, 1191, Цивільного кодексу України, ст. 228 Господарського кодексу України набув право регресу до відповідача щодо відшкодування останнім понесених позивачем витрат у вигляді суми виплаченого страхового відшкодування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, про задоволення позовних вимог частково, з урахування франшизи у розмірі 1000,00 грн.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах» (код ЄДРПОУ 31282951, адреса: 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська 72, офіс 32-33) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (код ЄДРПОУ 30115243, адреса: 03062, м. Київ, просп. Перемоги 65) 2566 (дві тисячі п`ятсот шістдесят шість) грн. 48 - страхового відшкодування в порядку регресу, 1238 (одну тисячу триста три) грн. 76 коп. - судового збору.

3. В іншій частині заявлених позовних вимог - відмовити.

4. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

(Повний текст рішення складено: 24.12.2013р.)

Суддя Мельник В.І.