Ухвала суду № 36273126, 16.12.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 910/19072/13 16.12.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гігатранс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніка Транс»

про стягнення 12 404,13 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: Доан А.В.

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гігатранс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка Транс" про стягнення заборгованості 12 404,13 грн. за договором послуг № 230211 від 23.02.2011р., з яких: 9 618,24 грн. - основна заборгованість, 2 785,89 грн. - пеня. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем за вищевказаним договором.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2013 р. порушено провадження у справі № 910/19072/13 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 30.10.2013 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд даної справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України; строки розгляду спору у даній справі продовжено відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

У даному судовому засіданні представник позивача надав заяву про зменшення розміру позовних вимог та часткову відмову від позову, в якій просить суд стягнути з відповідача 2 618,24 грн. - основної заборгованості, в частині стягнення пені у розмірі 2 785,89 грн. - відмовляється повністю.

Розглянувши заяву представника позивача про зменшення розміру позовних вимог та часткову відмову від позову, суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Приймаючи до уваги, що заява позивача в частині зменшення позовних вимог не суперечить ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне її задовольнити.

Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що відмова позивача від позову викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи. Ця заява підписується позивачем. До прийняття відмови позивача від позову суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Відповідно до п. 4.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011, № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції у випадках відмови позивача від позову (пункт 4 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України) господарському суду слід керуватись частиною шостою статті 22 Господарського процесуального кодексу України, тобто перевіряти, чи не суперечить ця відмова законодавству та чи не порушує вона інтереси інших осіб.

З огляду на те, що в поданій заяві, підписаній представником позивача за довіреністю Доан А.В., позивач відмовився від частини позовних вимог, відмова позивача від частини позову викладена в адресованій господарському суду письмовій заяві; позивачу відомі наслідки відмови від позову; за висновком суду, відмова від частини позовних вимог не суперечить чинному законодавству і не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, суд приймає відмову Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІГАТРАНС» від частини позову, у зв'язку з чим припиняє провадження у справі № 910/19072/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІГАТРАНС» до Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКА ТРАНС» в частині стягнення пені у розмірі 2 785,89 грн.

Також, представник позивача подав заяву про затвердження мирової угоди та примірник мирової угоди б/н від 12.12.2013р. підписаної сторонами та скріпленої їх печатками, яка містить наступні умови:

«м. Київ 14 грудня 2013 р.

Ми, сторони по справі:

1) ТОВ "ГІГАТРАНС", в особі представника Доана Андрія Вановича, що діє на підставі Довіреності № 03/0613 від 03 червня 2013 року (надалі - Позивач), та

2) ТОВ "НІКА ТРАНС", в особі директора Терещенка Віктора Валентиновича, що діє на підставі Статуту (надалі - Відповідач), уклали дану Мирову угоду на основі взаємних поступок та згідно ст. 78 ГПК України про наступне:

- Відповідач зобов'язується повністю погасити заборгованість перед Позивачем розміром 2618,24 грн. (дві тисячі шістсот вісімнадцять гривень та двадцять чотири копійки), а також відшкодувати Позивачу сплачену суму судового збору у розмірі 1720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень та п'ятдесят копійок) шляхом перерахування на поточний рахунок Позивача загальної суми 4338,74 грн. (чотири тисячі триста тридцять вісім гривень та сімдесят чотири копійки) до 14 січня 2014 року.

Реквізити оплати платежів згідно даної угоди наступні:

одержувач платежу: ТОВ "ГІГАТРНАС";

ідентифікаційний код одержувача: 34603204;

р/р 26006052704870,

відкритий в банку: Печерській філії КБ "ПриватБанк", в м.Києві,

МФО 300711

Відповідач Позивач

Директор ТОВ "НІКА ТРАНС" Представник за довіреністю

ТОВ "ГІГАТРАНС"»

Розглянувши у даному судовому засіданні заяву позивача про затвердження мирової угоди від 12.12.2013р., суд відзначає наступне.

Відповідно до п. 7.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» № 9 від 17.10.2012 р. ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом згідно з п. 2 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" і як виконавчий документ повинна містити у своїй резолютивній частині не лише вказівку про затвердження мирової угоди, а й інші передбачені законодавством (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України та ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження") ознаки та відомості, зокрема, щодо умов, розміру і строків виконання зобов'язань сторін тощо. За недодержання відповідних вимог ухвала про затвердження мирової угоди не може вважатися виконавчим документом, що підлягає виконанню державною виконавчою службою.

Відповідно до п. 3.19. постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011, № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» одним із способів вирішення господарського спору є мирова угода сторін, яка може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмета позову (ч. 1., 3. ст. 78 Господарського процесуального кодексу України). Мирова угода підписується особами, уповноваженими представляти сторони в господарському суді ( ст. 28 Господарського процесуального кодексу України).

Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, користуються усіма правами позивача ( ч.3 ст. 26 Господарського процесуального кодексу України) і, отже, вправі укладати мирові угоди на загальних підставах.

Мирова угода може бути укладена і стосовно певної частини позовних вимог.

Умови мирової угоди мають бути викладені чітко й недвозначно з тим, щоб не виникало неясності і спорів з приводу її змісту під час виконання.

Суддя має роз'яснити сторонам процесуальні наслідки припинення провадження зі справи, зазначивши про це в ухвалі.

В ухвалі про затвердження мирової угоди у резолютивній частині докладно й чітко викладаються її умови і зазначається про припинення провадження у справі (п.7 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України), а також вирішуються питання, пов'язані з судовими витратами у справі. Затвердження судом мирової угоди з одночасним припиненням провадження у справі є одноактною (нерозривною) процесуальною дією і не може розглядатися як два самостійних акти - окремо щодо затвердження мирової угоди і щодо припинення провадження.

Господарський суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом вона є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору. Мирова угода не може вирішувати питання про права і обов'язки сторін, які можуть виникнути у майбутньому, а також стосуватися прав і обов'язків інших юридичних чи фізичних осіб, які не беруть участі у справі або, хоча й беруть таку участь, але не є учасниками мирової угоди. Укладення мирової угоди неможливе і в тих випадках, коли ті чи інші відносини однозначно врегульовані законом і не можуть змінюватись волевиявленням сторін.

Умови мирової угоди повинні безпосередньо стосуватися предмета позову, що виключає зазначення в ній дій, коштів чи майна, які не відносяться до цього предмета. У зв'язку з цим, зокрема, не можуть включатися до мирової угоди умови щодо застосування неустойки (штрафу, пені) за невиконання її умов.

У разі ж ухилення однієї зі сторін від виконання мирової угоди:

- якщо ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди відповідає вимогам статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», то вона є виконавчим документом у розумінні п.2 ч.2 ст. 17 названого Закону і підлягає виконанню державною виконавчою службою; тому за наявності зазначеної умови позовна заява про спонукання до виконання мирової угоди не підлягає розгляду в господарських судах;

- якщо ж ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у статті 18 названого Закону, то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про зобов'язання виконати мирову угоду, у випадку задоволення якого господарський суд видає наказ. Відповідний позов може мати як майновий, так і немайновий характер у залежності від змісту умов мирової угоди.

Положеннями ст. 78 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами. До затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідної процесуальної дії, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цієї дії у представників сторін.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена господарським судом.

Розглянувши подану заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Гігатранс» та мирову угоду від 12.12.2013р. по справі № 910/19072/13 подану 16.12.2013р., суд дійшов висновку, що мирова угода підписана уповноваженими на це особами, зміст укладеної між сторонами мирової угоди не суперечить чинному законодавству України і не зачіпає інтересів інших осіб, а відтак - суд вважає за можливе задовольнити подану заяву та затвердити укладену між сторонами мирову угоду по справі № 910/12249/13 та припинити провадження у справі.

Враховуючи наведене та керуючись п. п. 4, 7 ч. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву про затвердження мирової угоди від 12.12.2013р. у справі № 910/19072/13 задовольнити.

2. Затвердити мирову угоду від 12.12.2013р. по справі № 910/19072/13 укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гігатранс» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніка Транс» в наступній редакції:

«м. Київ 14 грудня 2013 р.

Ми, сторони по справі:

1) ТОВ "ГІГАТРАНС", в особі представника Доана Андрія Вановича, що діє на підставі Довіреності № 03/0613 від 03 червня 2013 року (надалі - Позивач), та

2) ТОВ "НІКА ТРАНС", в особі директора Терещенка Віктора Валентиновича, що діє на підставі Статуту (надалі - Відповідач), уклали дану Мирову угоду на основі взаємних поступок та згідно ст. 78 ГПК України про наступне:

- Відповідач зобов'язується повністю погасити заборгованість перед Позивачем розміром 2618,24 грн. (дві тисячі шістсот вісімнадцять гривень та двадцять чотири копійки), а також відшкодувати Позивачу сплачену суму судового збору у розмірі 1720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень та п'ятдесят копійок) шляхом перерахування на поточний рахунок Позивача загальної суми 4338,74 грн. (чотири тисячі триста тридцять вісім гривень та сімдесят чотири копійки) до 14 січня 2014 року.

Реквізити оплати платежів згідно даної угоди наступні:

одержувач платежу: ТОВ "ГІГАТРНАС";

ідентифікаційний код одержувача: 34603204;

р/р 26006052704870,

відкритий в банку: Печерській філії КБ "ПриватБанк", в м.Києві,

МФО 300711

Відповідач Позивач

Директор ТОВ "НІКА ТРАНС" Представник за довіреністю

ТОВ "ГІГАТРАНС"»

3. Провадження у справі № 910/19072/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гігатранс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніка Транс» про стягнення 12 404,13 грн. припинити.

Дана ухвала набирає законної сили з 16.12.2013 р. і дійсна для пред'явлення до виконання до 16.12.2014 р.

Дана ухвала може бути оскаржена у порядку, встановленому чинним законодавством України.

Суддя Пригунова А.Б.