Ухвала суду № 36273093, 18.11.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Демчина Т.Ю.

Суддя-доповідач:Охрімчук І.Г.

УХВАЛА

іменем України

"18" листопада 2013 р. Справа № 565/1338/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Охрімчук І.Г.

суддів: Моніча Б.С.

Хаюка С.М.

при секретарі Кошиль О.Ю.

за участю позивача ОСОБА_3 :

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Кузнецовського міського суду Рівненської області від "11" вересня 2013 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Секретаря Кузнецовської міської ради Куца Ігоря Валерійовича, Виконавчого комітету Кузнецовської міської ради Рівненської області, Управління державної казначейської служби України у м.Кузнецовську Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2013р. ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до Секретаря Кузнецовської міської ради Куца Ігоря Валерійовича, Виконавчого комітету Кузнецовської міської ради Рівненської області про визнання протиправною бездіяльності секретаря Кузнецовської міської ради Куца Ігоря Валерійовича щодо вирішення питання про преміювання міського голови у грудні 2012 року; зобов'язання секретаря Кузнецовської міської ради Куца Ігоря Валерійовича видати розпорядження про преміювання міського голови ОСОБА_3 за фактично відпрацьовані дні у грудні 2012 року у розмірі середнього відсотка преміювання по виконавчому комітету Кузнецовської міської ради за грудень 2012 року; зобов'язання виконавчого комітету Кузнецовської міської ради здійснити перерахування середньої заробітної плати з врахуванням премії за грудень 2012 року та виплатити позивачу недоплачені кошти за грудень 2012 р., січень 2013 р., лютий 2013 р. та за час вимушеного прогулу середній заробіток з 11 липня 2013 року по день фактичного розрахунку.

Ухвалою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 11.09.2013р. залишено без розгляду адміністративний позов ОСОБА_3 до виконавчого комітету Кузнецовської міської ради, секретаря Кузнецовської міської ради Куца Ігоря Валерійовича про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії в частині вимог до секретаря Кузнецовської міської ради Куца Ігоря Валерійовича про визнання протиправною його бездіяльності щодо вирішення питання про преміювання позивача у грудні 2012 року; зобов'язання видати розпорядження про преміювання позивача за фактично відпрацьовані дні у грудні 2012 року у розмірі середнього відсотка преміювання по виконавчому комітету Кузнецовської міської ради за грудень 2012 року.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просив ухвалу суду скасувати. Скаржник зазначає, зокрема, що премія - це складова заробітної плати, в зв'язку з чим до вказаних спірних правовідносин слід застосовувати вимоги ч.2 ст.233 КЗпП України, відповідно до якої, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, дослідивши докази, зібрані в матеріалах справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч.3 ст.99 КАС України).

Зокрема, при розгляді спорів з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби застосовуються строки звернення до суду, встановлені спеціальними законами. У разі коли ці закони зазначені питання не врегульовують, застосовуються строки звернення до суду, визначені ст.233 Кодексу законів про працю України.

Стаття 30 Закону України «Про оплату праці» визначає, що при кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; б) розміри і підстави утримань із заробітної плати; в) сума заробітної плати, що належить до виплати. Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Відповідно до ст.233 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Зазначена норма була також розтлумачена рішенням Конституційного суду України у справі за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_5 щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, статей 1, 12 Закону України "Про оплату праці" від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 і стосується правовідносин публічної служби в частині заробітної плати. Конституційний Суд України виходить з того, що поняття "заробітна плата" і "оплата праці", які використано у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов'язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов'язків. Регулювання оплати праці працівників незалежно від форм власності підприємства, організації, установи здійснюється шляхом установлення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій. Відповідно до частини третьої статті 94 Кодексу питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається Кодексом, Законом та іншими нормативно-правовими актами. Наведений зміст поняття заробітної плати узгоджується з одним із принципів здійснення трудових правовідносин - відплатність праці, який дістав відображення у пункті 4 частини I Європейської соціальної хартії (переглянутої) від 3 травня 1996 року, ратифікованої Законом України від 14 вересня 2006 року № 137-V, за яким усі працівники мають право на справедливу винагороду, яка забезпечить достатній життєвий рівень та незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат, працівник, у разі порушення законодавства про оплату праці, має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Таким чином, під заробітною платою, що належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині другій статті 233 Кодексу, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.

Отже судова колегія вважає висновок суду першої інстанції, щодо обізнаності позивача у розмірі заробітної плати станом на 01.01.2013 року та її отримання в грудні 2012 року та щодо того, що ОСОБА_3 отримавши станом на 01.01.13 р. заробітну плату та інші розрахункові кошти за грудень 2012 року, а починаючи з 11 січня 2013 року - приступивши до виконання обов'язків Кузнецовського міського голови (адже відповідно до розпоряджень, виданих ним як Кузнецовським міським головою 11.01.13 р. та 15.01.11 р., з 10 січня 2013 року ОСОБА_3, будучи згідно з судовим рішенням поновленим на посаді Кузнецовського міського голови, приступив до виконання своїх обов'язків), був обізнаний про не нарахування йому премії за фактично відпрацьовані дні у грудні 2012 року, а отже тоді і повинен був дізнатися про порушення свого права, є помилковим та передчасним.

В судовому засіданні судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_3 дізнався про не нарахування премії за фактично відпрацьовані дні грудня 2012 року у серпні 2013 року під час розгляду в суді однієї із його судових справ. Після чого звернувся до Кузнецовської міської ради за відповідною довідкою. Разом з тим судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачу при звільнені та при виплаті коштів не було надано довідку про розмір коштів, які належало отримати йому від відповідача, відповідно до ст. 116 КЗпП України, яка передбачає, що про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

З огляду на вище наведене та те, що позов позивачем пред'явлено 14 серпня 2013 року, судова колегія прийшла до висновку, що позивачем не пропущено строк на звернення до суду з вимогами до секретаря Кузнецовської міської ради Куца І.В. про визнання протиправною його бездіяльності щодо вирішення питання про преміювання ОСОБА_3 у грудні 2012 року та зобов'язання його видати розпорядження про преміювання позивачу за фактично відпрацьовані дні у грудні 2012 року у розмірі середнього відсотка преміювання по виконавчому комітету Кузнецовської міської ради за грудень 2012 року.

Суд апеляційної інстанції задовольняє апеляційну скаргу, а постанову або ухвалу суду - скасовує, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи але ухвалив судове рішення без додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, рішення суду першої інстанції є не обґрунтованим, а тому підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 199, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити, ухвалу Кузнецовського міського суду Рівненської області від "11" вересня 2013 р. скасувати.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не може бути оскаржена як така, що не перешкоджає подальшому провадженню по справі.

Головуючий суддя (підпис) І.Г. Охрімчук

судді: (підпис) Б.С. Моніч

(підпис) С.М.Хаюк

З оригіналом згідно: суддя _______ І.Г. Охрімчук

Повний текст cудового рішення виготовлено "22" листопада 2013 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_1,34400

3- відповідачу/відповідачам: Секретар Кузнецовської міської ради Куц Ігор Валерійович м-н Незалежності,1,м.Кузнецовськ,Рівненська область,34400 Виконавчий комітет Кузнецовської міської ради Рівненської області м-н Незалежності,1,м.Кузнецовськ,Рівненська область,34400

Управління державної казначейської служби України у м.Кузнецовську Рівненської області м-н Будівельників,2,м.Кузнецовськ,Рівненська область,34400