Постанова № 36272907, 19.12.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

19 грудня 2013 року 15:57 №826/9693/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючої судді - Літвінової А.В., суддів Власенкової О.О. та Головань О.В., при секретарі судового засідання Падюковій Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1до Національного банку Українипро визнання протиправною бездіяльності та зобов'язати вчинити дії, стягнення шкоди,

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 19 грудня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національного банку України про:

- встановлення факту видання Правлінням Національного банку України актів індивідуальної дії - рішення комісії Національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків від 23.11.2012 №906 «Про зупинення здійснення окремих видів операцій публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика», постанов Правління Національного банку України від 20.12.2012 №548 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» до категорії неплатоспроможних» та від 20.03.2013 №97 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» такими, що не були доведені до вкладників публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» у встановленому порядку;

- визнання неправомірним застосування актів індивідуальної дії - рішення комісії Національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків від 23.11.2012 №906 «Про зупинення здійснення окремих видів операцій публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика», постанов Правління Національного банку України від 20.12.2012 №548 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» до категорії неплатоспроможних» та від 20.03.2013 №97 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» та протиправне обмеження і позбавлення позивача в позасудовий спосіб права володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю - власними заощадженнями за ними у публічному акціонерному товаристві «Банк «Таврика»;

- визнання протиправними дій та бездіяльності Національного банку України, що призвели до дискримінації позивача на володіння депозитними заощадженнями та відсотками за ними у публічному акціонерному товаристві «Банк «Таврика», внаслідок видання та застосування індивідуальних актів - рішення комісії Національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків від 23.11.2012 №906 «Про зупинення здійснення окремих видів операцій публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика», постанов Правління Національного банку України від 20.12.2012 №548 та від 20.03.2013 №97, визнання їх нечинними;

- визнання протиправними дій та бездіяльності Національного банку України внаслідок неналежного банківського нагляду за діяльністю публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» та захисту прав його вкладників, що призвели до незаконного списання коштів 27.11.2012 з кореспондентського рахунку публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» під час роботи комісії Національного банку України в публічному акціонерному товаристві «Банк «Таврика» у розмірі 211 837 947,47 грн. за нелегітимним електронним підписом колишнього виконуючого обов'язки голови правління публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» ОСОБА_3 який на дату списання коштів офіційно був звільнений і, крім того, виконував раніше службові обов'язки без погодження з НБУ;

- визнання протиправними дій та бездіяльності Національного банку України щодо неналежного банківського нагляду за публічним акціонерним товариством «Банк «Таврика» та захисту прав його вкладників під час роботи комісії Національного банку України в публічному акціонерному товаристві «Банк «Таврика», що призвели до виведення ліквідаційних матеріальних застав за кредитними договорами, а саме: іпотеки нерухомого майна (на загальну суму 98 559,9 тис. грн.), майнових прав на грошові кошти (депозити) (на загальну суму 107 928,5 тис. грн.) та незаконної заміни об'єктів іпотеки (на загальну суму 406 037,8 тис грн.) на твори образотворчого мистецтва;

- відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної незаконними рішеннями, діями та бездіяльністю Національного банку України, що призвели до обмеження та позбавлення (дискримінації) ОСОБА_1 права володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю - власними заощадженнями та відсотками за ними, що були розміщені зо договорами банківських страхових вкладів у публічному акціонерному товаристві «Банк «Таврика», терміни яких закінчились, у розмірі 1 289 749,55 грн., який визначений у листі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 11.07.2013 вх. №0615/4.

Позовні вимоги мотивовано тим, що Національний банк України в порушення вимог статті 41 Конституції України прийняв рішення, а саме, від 23.11.2012 №906, від 20.12.2012 №548 та від 20.03.2013 №97, які порушують його майнові права, а саме право володіти, користуватися та розпоряджатися депозитними заощадженнями та відсотками за ними у публічному акціонерному товаристві «Банк «Таврика».

Відповідач проти позову заперечив з огляду на правомірність його дій щодо прийняття рішень від 23.11.2012 №906, від 20.12.2012 №548 та від 20.03.2013 №97, оскільки вони були прийняті в порядку та у межах передбачених чинним законодавством України повноважень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.12.2013 №826/9693/13-а відмовлено у задоволенні клопотань ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про вступ у справу як третіх осіб із самостійними позовними вимогами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 є вкладником публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» згідно договорів банківських строкових вкладів від 06.12.2011 №ПСД (391) 1613, від 19.12.2011 №ПСГ (391) 8186, від 04.01.2012 №ПСГ (391) 9097, від 01.11.2012 №МК7859, від 05.01.2012 №ПСД (391) 2164, від 10.01.2012 №ПСЄ (391) 774.

Відповідно до розпорядження Національного банку України від 22.11.2012 №599-р здійснено позапланову інспекційну перевірку публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» за період діяльності з 01.05.2009 до 22.11.2012 з питань якості активів, достатності капіталу, ліквідності, менеджменту, на підставі

Перевіркою встановлено наявність критичної ситуації з керівництвом публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика», а саме, звільнення Голови Правління без передання справ, звільнення члена спостережної ради (за сумісництвом начальник відділу кадрів); існування загрози значного відтоку залучених коштів, наявність незначних залишків коштів на коррахунку Банку в Національному банку України, загроза невиконання зобов'язань перед кредиторами та вкладниками з вини банку. У зв'язку з чим Національним банком України прийнято рішення від 23.11.2012 №906 «Про зупинення здійснення окремих видів операцій публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика», яким публічному акціонерному товариству «Банк «Таврика» зупинено у строк до 24.12.2012 здійснення окремих видів операцій.

За наслідками розгляду висновку департаменту пруденційного нагляду Генерального департаменту банківського нагляду постановою Правління Національного банку України від 20.12.2012 №548 публічне акціонерне товариство «Банк «Таврика» віднесено до категорії неплатоспроможних. Постанова була доведена до відома Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що сторонами не заперечувалось.

Також за наслідками розгляду пропозиції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика», викладеної в листі від 15.03.2013 №17-2014/13 та доповідної записки Генерального департаменту банківського нагляду від 18.03.2013 №47-308/4752, Національним банком України прийнято постанову від 20.03.2013 №97 Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика».

За посиланням позивача, на підставі зазначених рішень виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 20.12.2012 прийнято рішення №33 про запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду Соловйової Наталії Анатоліївни на здійснення тимчасової адміністрації в публічному акціонерному товаристві «Банк «Таврика». Протягом дії тимчасової адміністрації вкладники публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» можуть отримати свої кошти за договорами банківського вкладу (депозиту), строк дії договорів яких закінчився, та за договорами банківського рахунку в розмірах вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, але не більше 200 000,00 гривень.

За доводами ОСОБА_1 рішення Національного банку України від 23.11.2012 №906 та постанови Національного банку України від 20.12.2012 №548 та від 20.03.2013 №97 порушують його майнові права, зокрема право володіти, розпоряджатися та користуватися власними заощадженнями у публічному акціонерному товаристві «Банк «Таврика», оскільки позивач не зміг отримати банківські строкові вклади у повному розмірі, з огляду на те, що Національним банком України штучно зроблено умови, за якими публічне акціонерне товариство «Банк «Таврика» не змогло працювати у звичайному режимі, а оскаржувані рішення не були зареєстровані в Міністерстві юстиції України та оприлюднені у встановленому порядку.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про Національний банк України» (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.

Основною функцією Національного банку України, згідно статті 6 Закону України «Про Національний банк України» є забезпечення стабільності грошової одиниці України, однією з інших функцій передбачених статтею 7 Закону України «Про Національний банк України» є здійснення банківського регулювання та нагляду на індивідуальній та консолідованій основі.

Відповідно до статті 55 Закону України «Про Національний банк України» головна мета банківського регулювання і нагляду - безпека та фінансова стабільність банківської системи, захист інтересів вкладників і кредиторів.

Національний банк України здійснює функції банківського регулювання і нагляду на індивідуальній та консолідованій основі за діяльністю банків та банківських груп у межах та порядку, передбачених законодавством України.

Національний банк України здійснює постійний нагляд за дотриманням банками, їх підрозділами, афілійованими та спорідненими особами банків на території України та за кордоном, банківськими групами, представництвами та філіями іноземних банків в Україні, а також іншими юридичними та фізичними особами банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку і економічних нормативів. Національний банк не здійснює перевірок і ревізій фінансово-господарської діяльності осіб, зазначених у цій статті.

Відповідно до статті 67 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) метою банківського нагляду є стабільність банківської системи та захист інтересів вкладників і кредиторів банку щодо безпеки зберігання коштів клієнтів на банківських рахунках.

Наглядова діяльність Національного банку України охоплює всі банки, їх відокремлені підрозділи, афілійованих та споріднених осіб банків, банківські групи, учасників банківських груп на території України та за кордоном, установи іноземних банків в Україні, а також інших юридичних та фізичних осіб у частині дотримання вимог цього Закону щодо здійснення банківської діяльності.

Національний банк України здійснює банківський нагляд у формі інспекційних перевірок та безвиїзного нагляду.

Відповідно до пунктів 7, 12, 13 частини першої статті 73 Закону України «Про банки і банківську діяльність» у разі порушення банками або іншими особами, які можуть бути об'єктом перевірки Національного банку України відповідно до цього Закону, банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку України, його вимог, встановлених відповідно до статті 66 цього Закону, або здійснення ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, Національний банк України адекватно вчиненому порушенню або рівню такої загрози має право застосувати заходи впливу, до яких належать: обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів здійснюваних банком операцій; віднесення банку до категорії проблемного або неплатоспроможного; відкликання банківської ліцензії та ліквідація банку.

Аналізуючи доводи позивача щодо визнання нечинними актів індивідуальної дії - рішення Національного банку України від 23.11.2012 №906 «Про зупинення здійснення окремих видів операцій публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика», постанов Правління Національного банку України від 20.12.2012 №548 та від 20.03.2013 №97, недоведення цих актів до вкладників публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика», суд наголошує на наступному.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.07.2013 №826/4364/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2013, відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_8, ОСОБА_5 та ОСОБА_9 до Національного банку України про визнання протиправними та скасування рішення Національного банку Україна від 23.11.2012 №906, постанов Національного банку України від 20.12.2012 №548 та від 20.03.2013 №97.

Зі змісту цих судових рішень вбачається, що судом під час розгляду адміністративної справи №826/4364/13-а було встановлено, що рішення Національного банку України від 23.11.2012 №906 «Про зупинення здійснення окремих видів операцій публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика», постанови Правління Національного банку України від 20.12.2012 №548 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» до категорії неплатоспроможних» та від 20.03.2013 №97 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» не є нормативно-правовими актами і є актами індивідуальної дії за суб'єктивним складом. Правові акти індивідуальної дії своїми приписами мають породжувати права і обов'язки конкретних осіб, на яких спрямована їх дія. У такому випадку реалізується компетенція видавця цього акту як суб'єкта владних повноважень, уповноваженого управляти поведінкою іншого суб'єкта, а, відповідно, інший суб'єкт - зобов'язаний виконувати його.

Крім того, судом під час розгляду адміністративної справи №826/4364/13-а була дана оцінка зазначеним рішенням Національного банку України на предмет прийняття їх: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Так, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.07.2013 №826/4364/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2013, встановлено, що:

рішення Національного банку України від 23.11.2012 №906 «Про зупинення здійснення окремих видів операцій публічному акціонерному товариству «Банк «Таврика» прийнято відповідачем в межах повноважень, у спосіб та з метою, встановленими законодавством України;

постанова Правління Національного банку України від 20.12.2012 №548 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» до категорії неплатоспроможних» є такою, що прийнята відповідачем відповідно до діючого законодавства України та без перевищення наданих йому законом повноважень;

постанова Правління Національного банку України від 20.03.2013 №97 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» прийнята відповідачем відповідно до норм, встановлених законодавством України.

При цьому, судом надавалась оцінка наявності правових підстав, повноважень та фактичних обставин для прийняття Національним банком України зазначених рішень.

Приписами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно із приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Відповідно до статті 129 Конституції України одним із основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду. З конституційною нормою кореспондуються приписи статей 7, 14 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких принципом здійснення правосуддя в адміністративних судах є, зокрема, обов'язковість судових рішень, що набрали законної сили.

Постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.07.2013 №826/4364/13-а, набрала законної сили 06.09.2013.

За таких обставин, враховуючи, що судовим рішенням у справі №826/4364/13-а за участю Національного банку України (особи, щодо якої встановлено обставини справи), що набрало законної сили, встановлено законність рішення Національного банку України від 23.11.2012 №906 «Про зупинення здійснення окремих видів операцій публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика», постанов Правління Національного банку України від 20.12.2012 №548 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» до категорії неплатоспроможних» та від 20.03.2013 №97 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика», позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання їх нечинними не підлягають задоволенню.

При цьому, суд не приймає до уваги посилання позивача на рішення Солом'янського районного суду міста Києва у справах №2-1597/13 та 2-846/13 (цивільні спори фізичних осіб із публічним акціонерним товариством «Банк «Таврика») в частині визнання постанови правління Національного банку України від 20.12.2012 №548 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» до категорії неплатоспроможних» такою, що не має юридичної сили, оскільки постанова не зареєстрована в Міністерстві юстиції України. Так, зі змісту наданих позивачем під час судового розгляду справи зазначених рішень вбачається, що ані ОСОБА_1, ані Національний банк України не приймали участі у розгляді зазначених цивільних справ, Солом'янським районним судом міста Києва не аналізувались обставини щодо наявності підстав та повноважень для прийняття постанови правління Національного банку України від 20.12.2012 №548.

Щодо доводів позивача про протиправність дій відповідача із недоведення цих рішень до вкладників публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика», суд наголошує на тому, що зазначені рішення Національного банку України є актами індивідуальної дії за суб'єктивним складом, винесені відносно публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» і мають бути доведені до особи, відносно якої вони винесені, що і було зроблено відповідачем. А тому позовні вимоги в цій частині також не підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправними дій та бездіяльності Національного банку України, що призвели до дискримінації позивача на володіння депозитними заощадженнями та відсотками за ними у публічному акціонерному товаристві «Банк «Таврика», суд наголошує на наступному. Правовідносини ОСОБА_1 та публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» регулюються договорами банківських строкових вкладів від 06.12.2011 №ПСД (391) 1613, від 19.12.2011 №ПСГ (391) 8186, від 04.01.2012 №ПСГ (391) 9097, від 01.11.2012 №МК7859, від 05.01.2012 №ПСД (391) 2164, від 10.01.2012 №ПСЄ (391) 774. Усі спори за даними договорами (п.6.1 договорів), врегулювання яких не може бути досягнуто сторонами договору шляхом переговорів, вирішуються у встановленому законодавством України порядку. Рішенням Національного банку України від 23.11.2012 №906 «Про зупинення здійснення окремих видів операцій публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика», постановами Правління Національного банку України від 20.12.2012 №548 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» до категорії неплатоспроможних» та від 20.03.2013 №97 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» регламентовані відносини публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» та Національного банку України в межах повноважень останнього. Національний банк України не є стороною у договірних правовідносинах ОСОБА_1 та публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика», отже позовні вимоги в цій частині також не підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправними дій та бездіяльності Національного банку України внаслідок неналежного банківського нагляду за діяльністю публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика», суд зазначає наступне.

Згідно статті 5 Закону України «Про банки і банківську діяльність» органам державної влади і органам місцевого самоврядування забороняється будь-яким чином впливати на керівництво чи працівників банків у ході виконання ними службових обов'язків або втручатись у діяльність банку, за винятком випадків, передбачених законом.

Відповідно до статті 63 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк не має права вимагати від банків виконання операцій та інших дій, не передбачених законами України та нормативними актами Національного банку.

Так, за доводами відповідача, законодавством не передбачено повноважень Національного банку України щодо втручання в оперативну діяльність банку, у діяльність банку з приводу укладення та виконання договорів за винятком застосування до банку заходів впливу у вигляді обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів здійснюваних банком операцій.

Отже і в цій частині позов не підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про відшкодування позивачеві Національним банком України шкоди, заподіяної незаконними рішеннями останнього, суд наголошує на тому, що судом не встановлено протиправності рішень Національного банку України в межах спірних правовідносин.

Суд звертає увагу, що позивач з питань відшкодування вкладів за договорами від 06.12.2011 №ПСД (391) 1613, від 19.12.2011 №ПСГ (391) 8186, від 04.01.2012 №ПСГ (391) 9097, від 01.11.2012 №МК7859, від 05.01.2012 №ПСД (391) 2164, від 10.01.2012 №ПСЄ (391) 774 не позбавлений можливості заявити кредиторські вимоги в порядку, визначеному Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та Цивільним кодексом України.

При цьому, твердження позивача, що на нього не поширюються приписи Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», є помилковими, оскільки цей Закон набрав чинності 22.09.2012, тобто на час виникнення спірних правовідносин щодо відшкодування за вкладами, був чинним.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Літвінова А.В.

Суддя Власенкова О.О.

Суддя Головань О.В.

Повний текст постанови складено 24.12.2013