Постанова № 36272016, 24.12.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2013 року Справа № 914/1799/13 Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Харченко В.М.

розглянув касаційну скаргу об'єднання підприємств "Український музичний альянс", м.Київ

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 08.10.2013

зі справи № 914/1799/13

за позовом об'єднання підприємств "Український музичний альянс", м.Київ (далі - Об'єднання)

до малого приватного підприємства "Одеко Захід", м.Львів (далі - Підприємство)

про виконання зобов'язань за договором та стягнення 194000,00грн.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача - Калениченко П.А.;

відповідача - ОСОБА_3

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2013 року Об'єднання звернулося з позовом, згідно з яким просило зобов'язати Підприємство надати відповідну інформацію та документи, що зазначені у позові, та стягнути 194000,00грн. штрафу за невиконання договірних зобов'язань.

Рішенням господарського суду Львівської області від 10.07.2013 у справі № 914/1799/13 (суддя Сухович Ю.О.) позовні вимоги задоволено. Зобов'язано Підприємство надати Об'єднанню відповідну інформацію та документи, що зазначені у позові, та стягнуто 194 000, 00 грн. штрафу.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 08.10.2013 (колегія суддів у складі: Юрченко Я.О. - головуючий, судді Давид Л.Л. і Данко Л.С.) рішення господарського суду Львівської області від 10.07.2013 змінено, викладено резолютивну частину рішення в такій редакції: "Позов задоволити частково. Стягнути з Підприємства на користь Об'єднання 15 000,00грн. штрафу та 299,92грн. судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовити. В іншій частині рішення суду залишити без змін".

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Об'єднання просить скасувати постанову апеляційного суду від 08.10.2013, а рішення суду першої інстанції від 10.07.2013 залишити без змін, тобто предметом касаційного оскарження фактично є постанова апеляційного суду в частині відмови у задоволенні позову щодо стягнення з відповідача 179000,00грн. штрафу. Скарга мотивована тим, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України знаходить підстави для часткового задоволення касаційної скарги.

Відповідного висновку суд дійшов на підставі такого.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням господарського суду Львівської області від 07.06.2012 у справі №5015/1181/12 визнано укладеним з 19.12.2011 між Об'єднанням та Підприємством договір про виплату винагороди (роялті) за комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань (далі - Договір) на умовах проекту, надісланого листом від 24.11.2011 №01-24/11/11. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 02.08.2012 зазначене рішення суду було скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову. Постановою Вищого господарського суду України від 23.10.2012 скасовано постанову Львівського апеляційного господарського суду від 02.08.2012, а рішення господарського суду Львівської області від 07.06.2012 залишено в силі.

Згідно з п.1.1 Договору позивач відповідно до ст.43 Закону України "Про авторське право і суміжні права" здійснює збір і розподіл винагороди (роялті) за публічне сповіщення (публічне повторне сповіщення) провайдером без згоди з відповідними суб'єктами суміжних прав опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань в передачах кабельного телебачення. Збір винагороди (роялті) здійснюється для розподілу та виплати між суб'єктами суміжних прав (виконавцями, виробниками фонограм, виробниками відеограм, їх правонаступниками), які передали та які не передали організаціям колективного управління повноважень на управління своїми правами.

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що провайдер виплачує винагороду (роялті) за користування вказаних опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань в розмірі та порядку, визначених законодавством України та цим Договором.

Відповідно до п. 4.2 Договору Провайдер зобов'язаний надавати Об'єднанню відомості, необхідні для збирання і розподілу винагороди (роялті), а саме:

- інформацію про розмір нарахованої винагороди (роялті) за звітний місяць та розмір доходів провайдера, з яких вона нараховувалась відповідно до п.п. 2.1, 2.2 та 2.4 Договору. Зазначена інформація надається провайдером щомісячно не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, в електронній формі на електронну адресу uma@umа.іn.uа та у письмовій формі з підписом уповноваженої особи провайдера та відбитком його печатки (п.4.2.1 Договору);

- інформацію про перелік фонограм, відеограм, опублікованих з комерційною метою, та зафіксованих у них виконань, що публічно сповіщувались (публічно повторно сповіщувались) в передачах кабельного телебачення провайдером без згоди з відповідними суб'єктами суміжних прав протягом звітного кварталу. Зазначена інформація надається провайдером щоквартально не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним кварталом, в електронній формі у форматі програми Мicrosoft Exel на електронну адресу uma@umа.іn.uа та у письмовій формі в прошитому вигляді з підписом уповноваженої особи провайдера та відбитком його печатки (п.4.2.2 Договору).

Згідно з п.п. 4.3, 4.4 Договору інформація, визначена у п.4.2.1 Договору, повинна надаватися провайдером за формою, визначеною у додатку №1 до Договору, а інформація, визначена у п. 4.2.2 Договору, повинна надаватися провайдером за формою, визначеною у додатку № 2 до Договору.

Пунктом 4.5 Договору встановлено, що відповідно до ч. 4 ст. 47 Закону України "Про авторське право і суміжні права" провайдер на вимогу Об'єднання зобов'язаний надати документальне підтвердження інформації, визначеної п. 4.2.1 Договору.

Відповідно до п.п.6.2, 6.3, 6.4 Договору у разі ненадання або прострочення надання понад два місяці інформації, визначеної п.4.2.1 Договору, провайдер зобов'язаний сплатити Об'єднанню штраф у розмірі 7 000,00 (сім тисяч) гривень за кожний факт порушення такого зобов'язання. У разі невиконання зобов'язання, визначеного п.4.5 Договору, або прострочення його виконання понад строки, передбачені ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, провайдер зобов'язаний сплатити Об'єднанню штраф у розмірі 7 000,00 (сім тисяч) гривень за кожний факт порушення такого зобов'язання. У разі ненадання або прострочення надання понад два місяці інформації, визначеної п.4.2.2 Договору, провайдер зобов'язаний сплатити Об'єднанню штраф у розмірі 1 000,00 (одна тисяча) гривень за кожний факт порушення такого зобов'язання.

Судами також встановлено, що після набрання законної сили рішенням суду у справі № 5015/1181/12 Об'єднання звернулося до Підприємства з листом від 22.11.2012 вих. № 02-22/11/12, яким просило останнє надати інформацію, визначену п.4.2.1, п.4.2.2, п.4.5 Договору, за весь період починаючи з 19.12.2011. На що відповідач листом від 05.12.2012 вих.№13915.2.7 повідомив, що ним була подана заява про перегляд рішення господарського суду Львівської області у справі № 5015/1181/12 за нововиявленими обставинами та зазначив про готовність повернутись до обговорення цього питання після розгляду судом зазначеної заяви.

16.01.2013 господарський суд Львівської області ухвалою, яка була залишена без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій, залишив заяву Підприємства про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у справі № 5015/1181/12 без задоволення.

У цьому зв'язку 17.01.2013 Об'єднання звернулося до Підприємства з листом вих. № 02-17/01/13, в якому просило надати інформацію, визначену п. 4.2.1, п. 4.2.2, п. 4.5 Договору, за грудень 2012 року. Відповідач надіслав позивачу разом із супровідним листом від 29.01.2013 інформацію, визначену п. 4.2.1 Договору, за грудень 2012 року, а саме довідку від 29.01.2013 про нарахування роялті та звіт, позначений цією ж датою, про публічне сповіщення (публічне повторне сповіщення) в передачах кабельного телебачення опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм та зафіксованих у них виконань, в усіх графах якого були поставлені прочерки.

Вбачаючи підстави для часткового задоволення позову та стягнення сум штрафу в розмірі 14 000,00грн. за невиконання відповідачем умов Договору, що викладені у пункті 4.2.1, за жовтень та листопад місяці 2012 року, апеляційний суд правильно виходив з того, що відповідно до встановлених обставин справи відповідачем у цей період часу не були виконані підтверджені згаданими судовими рішеннями договірні зобов'язання відповідача як провайдера щомісяця надавати позивачу інформацію про розмір нарахованої винагороди (роялті) та розмір його, тобто Підприємства, доходів, з яких ця винагорода була розрахована.

У цьому зв'язку, врахувавши вимоги ст.ст.11,253,525,626,629 ЦК України, ст.174, ч.2 ст.187, п.7 ст.193 ГК України, а також взявши до уваги умови Договору, викладені у пункті 6.2, апеляційний суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача суми штрафу у загальному розмірі 14000,00грн. за невиконання останнім умов, викладених у пункті 4.2.1 Договору, у жовтні та листопаді 2012 року.

Висновки апеляційного суду про наявність правових підстав для стягнення з відповідача суми штрафу у розмірі 1000,00грн. за невиконання умов Договору, викладених у пункті 4.2.2, за ІІІ квартал 2012 року, також були ним відповідним чином мотивовані, а їх правильність не заперечується жодною з сторін.

Висновку про безпідставність заявлених позивачем вимог у частині, що стосується стягнення сум штрафу за невиконання відповідачем у період з 19.12.2011 по 23.10.2012 року включно умов Договору, передбачених пунктами 4.2.1, 4.2.2, 4.5, апеляційний суд також дійшов обґрунтовано, оскільки відповідно до фактичних обставин справи штрафні санкції за невиконання умов Договору в даному випадку, тобто з урахуванням часу набрання законної сили рішенням господарського суду Львівської області від 07.06.2012 у справі № 5015/1181/12 за позовом Об'єднання до Підприємства про визнання договору укладеним, могли застосовуватись лише з 24.10.2012.

Таким чином, у наведеній частині оскаржувана постанова апеляційного суду не суперечить фактичним обставинам справи, відповідає вимогам чинного законодавства і підстав для її скасування не вбачається.

У той же час Вищий господарський суд України вважає неправильним рішення апеляційного суду в частині, що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача штрафу за невиконання зобов'язань, передбачених пунктом 4.5 Договору, у жовтні та листопаді 2012 року, оскільки відповідно до встановлених цим же судом обставин договірні зобов'язання у жовтні-листопаді 2012 року відповідачем не виконувались і підстав, за яких апеляційний суд відмовив у задоволенні позову в частині застосування до нього штрафних санкцій, передбачених пунктом 6.3 Договору, за цей же період часу останнім, як це вбачається із змісту оскаржуваної постанови, не було наведено взагалі.

На думку Вищого господарського суду України, також не можна погодитись з правильністю висновків апеляційної інстанції щодо безпідставності позовних вимог у частині стягнення з відповідача штрафу за невиконання зобов'язань, передбачених пунктами 4.2.1, 4.2.2, 4.5 Договору, у грудні 2012 року.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог у їх наведеній частині, апеляційний суд, як це вбачається із змісту оскаржуваної постанови, виходив з того, що за грудень 2012 року відповідач виконав зобов'язання, визначені пунктами 4.2.1, 4.2.2, 4.5 Договору, оскільки 29.01.2013 надіслав позивачу відповідну інформацію.

Такі висновки апеляційного суду є суперечливими і не відповідають тим фактичним обставинам справи, які були ним же встановлені.

Зокрема, відповідно до встановлених судом обставин відповідач не зазначив у згаданому звіті про те, до якого саме часу він, тобто звіт, відноситься і, по суті, не розкрив у ньому ніякої інформації, яка передбачалась пунктами 4.2.1, 4.2.2, 4.5 Договору, пояснивши це виключно тим, що він має відповідні дозволи щодо використання об'єктів авторського права та суміжних прав.

Зазначивши про те, що згадані пояснення відповідача не підтверджуються документально, апеляційний суд у той же час не дійшов певних висновків про те, чи можна вважати таке виконання договірних зобов'язань з боку відповідача належним, і надав поданому ним звіту від 29.01.2013 доказового значення, тобто в порушення вимог ст.ст.47, 43 ГПК України дійшов суперечливих висновків за справою.

У ході апеляційного перегляду судового рішення суд також не звернув уваги на те, що позивач, як те вбачається з матеріалів справи, просив про застосування до відповідача штрафних санкцій за невиконання зобов'язань, передбачених пунктом 4.5 Договору, у січні 2013 року. Наведена частина заявлених по справі вимог не була досліджена апеляційним судом взагалі.

Сукупність викладеного свідчить про те, що оскаржувана постанова у її наведеній частині не відповідає вимогам чинного законодавства і підлягає скасуванню.

Оскільки суд першої інстанції, який в ході розгляду справи дійшов інших висновків щодо наведеної частини позову, не навів ніяких доводів на їх користь, скасуванню підлягає і прийняте ним у цій же частині рішення.

Відповідно до цього матеріали справи з огляду на їх поверхневе дослідження судами мають бути передані на новий розгляд.

В іншій частині, а саме в тій, що стосується зобов'язання відповідача надати відповідну інформацію, рішення попередніх судових інстанцій не суперечать вимогам чинного законодавства, не оскаржуються жодною з сторін і підстав для їх скасування не вбачається.

У ході нового розгляду суду належить врахувати наведені недоліки, перевірити обґрунтованість заявлених у справі вимог та висунутих проти них заперечень, на які посилається кожна з сторін у своїх поясненнях у справі, та на підставі поданих, а також додатково отриманих доказів встановити фактичні обставини справи і в залежності від встановленого прийняти таке рішення, яке знаходилося б у повній відповідності з нормами матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1.Касаційну скаргу об'єднання підприємств "Український музичний альянс" задовольнити частково.

2.Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 08.10.2013, а також рішення господарського суду Львівської області від 10.07.2013 у справі № 914/1799/13 у частині розгляду позовних вимог про застосування штрафних санкцій, передбачених пунктом 6.3 договору про виплату винагороди (роялті) за комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань від 19.12.2011, за невиконання зобов'язання у жовтні-листопаді 2012 року, а також у частині розгляду позовних вимог про застосування штрафних санкцій, передбачених пунктами 6.2, 6.3, 6.4 цього ж договору за невиконання зобов'язань у грудні 2012 року, скасувати, а справу в цій же частині передати на новий розгляд до господарського суду Львівської області.

3.В іншій частині, а саме щодо стягнення з малого приватного підприємства "Одеко Захід" на користь об'єднання підприємств "Український музичний альянс" штрафу у сумі 15000,00грн., а також стосовно відмови у задоволенні позову щодо застосування штрафних санкцій за період з 19.12.2011 по 23.10.2012, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 08.10.2013 у справі № 914/1799/13 залишити без змін.

4.Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 08.10.2013, а також рішення господарського суду Львівської області від 10.07.2013 у справі № 914/1799/13 у частині зобов'язання відповідача до вчинення відповідних дій залишити без змін.

Суддя В.Селіваненко Суддя І.Бенедисюк Суддя В.Харченко