Постанова № 36272004, 20.12.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2013 року Справа № 916/636/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоТатькова В.І.суддів :Алєєвої І.В., Прокопанич Г.К.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ПП "Унікон"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 17.09.2013 р.та рішеннягосподарського суду Одеської області від 09.08.2013 р.у справі№ 916/636/13 господарського суду Одеської областіза позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (надалі - Департамент)доПП "Унікон" (надалі - Підприємство)простягнення 10 369,82 грн. за участю представників: від позивача- не з'явилися від відповідача- не з'явилися

В С Т А Н О В И В:

У березні 2013 року Департамент звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Підприємства та просив суд стягнути з останнього 10 369,82 грн. неустойки, яка виникла у зв'язку з простроченням виконанням Підприємством своїх зобов'язань за Договором оренди.

Рішенням господарського суду Одеської області від 09.08.2013 р. (суддя Власова С.Г.) позов задоволено: стягнуто з Підприємства на користь Департаменту 10 369,82 грн. неустойки, 1720,50 грн. судового збору.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.09.2013 р. (головуючий суддя Лисенко В.А., судді: Мацюра П.Ф., Журавльов О.О.) рішення господарського суду Одеської області від 09.08.2013 р. у даній справі залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, Підприємство звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог повністю, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що подана касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 12.03.2002 р. між Приморською районною адміністрацією виконкому Одеської міської ради (орендодавець) та Підприємством (орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 48/52, відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Куйбишева, 23/25, загальною площею 41,2 кв. м., з метою використання наданого приміщення під магазин, строком на один рік.

Рішенням Одеської міської ради від 27.06.2006 р. № 56-V "Про впорядкування роботи виконавчих органів Одеської міської ради з виконання функцій орендодавця нежилих приміщень, що знаходяться в комунальній власності територіальної громади м. Одеси", функції орендодавця нежитлових приміщень покладені на Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради.

Відповідно до рішення Одеської міської ради від 31.01.2011 р. № 273-VІ "Про затвердження виконавчих органів, загальної чисельності апарату Одеської міської ради" було змінено найменування Представництва на Департамент комунальної власності Одеської міської ради.

Судами встановлено, що повідомленням № 01-15/56 від 26.01.2009 р. Департамент відмовився від договору оренди та пропонував здійснити фактичну передачу нежитлового приміщення, у зв'язку з тим, що орендар не сплачував своєчасно орендну плату.

Вказане повідомлення орендар отримав 29.01.2009 р., у зв'язку з чим договір оренди припинив свою дію у відповідності з вимогами чинного законодавства.

Так, згідно зі ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

У свою чергу, орендар не здійснив передачу нежилого приміщення, акт приймання-передачі не підписав та не сплатив заборгованість з орендної плати, що стало підставою звернення Департаменту до господарського суду Одеської області з позовом до Підприємства про виселення та стягнення з останнього суми заборгованості.

Рішенням господарського суду Одеської області від 01.08.2012 р. у справі № 9/17-4175-2011 позовні вимоги Департаменту було задоволено, а Підприємство - виселено з орендованого приміщення.

Актом державного виконавця від 23.01.2013 р. рішення суду виконано шляхом добровільного звільнення приміщення площею 41,2 кв. м., за адресою: м. Одеса, вул. Куйбишева, 23/25.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що рішенням суду від 01.08.2012 р. у справі № 9/17-4175-2011 встановлено, що Підприємство безпідставно користувалося орендованим приміщенням після закінчення строку дії договору оренди за відсутністю доказів повернення спірного майна позивачу.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу ,який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

У зв'язку з наведеним, Департамент і звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Підприємства про стягнення з останнього неустойки у сумі 10 369,82 грн. за період неповернення орендованого приміщення після припинення орендних правовідносин у зв'язку з закінченням строку договору.

Статтею 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Судова колегія касаційної інстанції зазначає, що неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається законодавцем як подвійна оплата за користування річчю за час прострочення.

Зважаючи на викладене, місцевий та апеляційний господарські суди, вірно встановивши всі обставини справи, дійшли обґрунтованих та підставних висновків щодо задоволення заявлених Департаментом позовних вимог про стягнення 10 369,82 грн. неустойки.

Щодо поданої до Вищого господарського суду України Підприємством касаційної скарги слід зауважити, що наведені стороною доводи не спростовують висновки судів першої та апеляційної інстанцій, які відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням процесуальних норм, а тому підстав для зміни або скасування прийнятих у справі рішення та постанови не вбачається.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що оскаржуваний судовий акт прийнятий з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Посилання оскаржувача на інші обставини не приймаються колегією суддів до уваги, з огляду на положення ст. 1117 ГПК України та з підстав їх суперечності матеріалам справи.

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових актів не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових рішень колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ПП "Унікон" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.09.2013 р. та рішення господарського суду Одеської області від 09.08.2013 р. у справі № 916/636/13 залишити без змін.

Головуючий суддя В.І. Татьков

С у д д і І.В. Алєєва

Г.К. Прокопанич