Ухвала суду № 36271986, 24.12.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

24 грудня 2013 року Справа № 921/132/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Капацин Н.В. - головуючий, Бернацька Ж.О., Кривда Д.С. (доповідач),розглянувши матеріали касаційної скаргиСуб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4, Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_5на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 30.09.2013у справі№ 921/132/13-г господарського суду Тернопільської областіза позовомБорщівської станції технічного обслуговування Акціонерного товариства "ТернопільАвто"до1. Борщівської міської ради, 2. Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4,третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-2Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_5,проскасування рішення, визнання права користування земельною ділянкою, визнання недійсними договору оренди земельної ділянки від 15.02.2008р. та договору суборенди земельної ділянки від 09.04.2010р., повернення у постійне користування земельної ділянки,

встановив:

Подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України, оскільки вона не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Частиною 3 статті 111 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що касаційна скарга підписується особою, яка подала скаргу або її уповноваженим представником.

Відповідно до частини 3 статті 28 Господарського процесуального кодексу України представниками юридичних осіб можуть бути особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Згідно частини другої статті 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. При цьому колегія суддів зауважує, що засвідчення копій документів є процесуальною дією, право на яку повинно бути надано довірителем безпосередньо цією довіреністю або іншим правовстановлюючим документом.

Згідно з пунктом 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07 квітня 2003 N55, відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Як вбачається з матеріалів, касаційна скарга від імені Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4, Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_5 підписана представником ОСОБА_6, повноваження якої на підписання касаційної скарги не підтверджені належними доказами, а саме : до касаційної скарги додано ксерокопії довіреностей від 16.11.2010 та 05.12.2011, які вищезазначеним вимогам не відповідають, а, відтак, не можуть слугувати належним підтвердженням відповідних повноважень у особи, яка її підписала. Матеріали справи також не містять належним чином засвідчених довіреностей.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо касаційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Крім того колегія суддів зазначає, згідно частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Як роз'яснено в п.2.20, 2.21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" чинним законодавством не встановлено якихось спеціальних вимог щодо оформлення платіжних документів, за якими перераховуються суми судового збору. Отже, таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та відповідних нормативно-правових актів Національного банку України. Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Натомість скаржником додана до касаційної скарги ксерокопія квитанції про сплату 803грн. судового збору № 154 від 04.11.2013, яка не може вважатись належним доказом, що підтверджує сплату судового збору в установленому порядку, оскільки платіжні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі.

Крім того, колегія звертає увагу заявника, що підпунктом 2.11 пункту 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" роз'яснено порядок справляння судового збору зі справ, в яких позовна заява об'єднує дві і більше позовних вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, зазначаючи при цьому, що судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Як вбачається з касаційної скарги, скаржник оскаржує судове рішення, яким задоволено позовні вимоги про скасування рішення міської ради; визнання права на постійне користування земельною ділянкою; визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 15.02.2008р.; визнання недійсним договору суборенди земельної ділянки від 09.04.2010р.

Таким чином, за подання касаційної скарги на оскаржуване судове рішення скаржник повинен сплатити судовий збір окремо за кожну з немайнових вимог.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

На підставі викладеного та керуючись статтями 86, 111, пунктами 1, 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4 та Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_5 на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30.09.2013 у справі № 921/132/13-г господарського суду Тернопільської області повернути скаржнику без розгляду.

Головуючий Н. Капацин

Судді Ж. Бернацька

Д. Кривда