Постанова № 36271973, 19.12.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2013 року Справа № 916/1481/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Могил С.К. (головуючий), Борденюк Є.М., Вовк І.В. (доповідач),

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника прокурора Одеської області на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.10.2013 року у справі № 916/1418/13 за позовом заступника прокурора Приморського району міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради та Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю "Пасажирська канатна дорога" про розірвання договорів оренди та зобов'язання звільнити і передати орендоване майно,

У С Т А Н О В И В:

У червні 2013 року заступник прокурора Приморського району міста Одеси звернувся до господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради та Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради з позовною заявою до відповідача про розірвання договорів оренди від 01.02.2002 року № 4 та від 12.07.2010 року № 107-ор, укладених між Управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради і відповідачем, зобов'язання звільнити територію пляжу "Отрада" та передати його Управлінню інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради у зв'язку з істотним порушенням договорів оренди, оскільки відповідачем не забезпечується безоплатний прохід на територію пляжу; не виконуються умови з підтримки піщаної частини суходолу пляжу в договірних розмірах; ремонтно-відновлювальні роботи виконуються не в повному обсязі або не виконуються взагалі; територія пляжу забудована бетонною конструкцією; по периметру пляжу встановлені металеві огорожі, які перешкоджають вільному доступу на територію пляжу, а також пересуванню відпочиваючих вздовж урізу води.

Рішенням господарського суду Одеської області від 12.07.2013 року (суддя Цісельський О.В.) в позові відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.10.2013 року (судді Гладишева Т.Я., Лавренюк О.Т., Савицький Я.Ф.) зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі заступник прокурора вважає, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ними рішення скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відзиви на касаційну скаргу від сторін до суду не надходили.

У судовому засіданні оголошувалася перерва до 12.12.2013 року та до 19.12.2013 року.

Заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, що 01.02.2002 року на підставі розпорядження голови Одеської міської ради "Про передачу в оренду АП "ПКД" частини штучного пляжу в районі пляжу "Отрада" від 25.12.2001 року № 1533-01р між Управлінням інженерного захисту території міста (Орендодавець) та АП "ПКД" (Орендар) укладено строком на двадцять п'ять років договір оренди берегозахисних споруд № 4, за умовами якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове платне використання комплекс берегозахисних споруд у вигляді штучного пляжу, площею 2100 кв.м, згідно схеми, яка є невід'ємною частиною цього договору, за адресою: пляж "Отрада", з метою надання послуг відпочиваючим.

Договір діє з 01.01.2002 року до 31.12.2026 року (п. 1.3. договору).

У відповідності до п. 4.7 договору цільовим використанням орендованого майна є надання платних послуг відпочиваючим.

12.07.2010 року на підставі розпорядження голови Одеської міської ради "Про передачу в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Пасажирська канатна дорога" берегозахисної споруди у вигляді ділянки штучного піщаного пляжу "Отрада" для надання платних послуг оздоровчо-пляжного сервісу" від 05.07.2010 року № 1335-01р між Управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради (Орендодавець) та ТОВ "Пасажирська канатна дорога" (Орендар) укладено договір оренди берегозахисної споруди № 107-ор, за умовами якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування берегозахисну споруду, у вигляді ділянки штучного піщаного пляжу "Отрада" між буною № 6-в та траверсом № 7 першої черги берегозахисних споруд, площею 3150 кв.м, терміном на 15 років, відповідно до схеми, що є невід'ємною частиною даного договору, вартість якої визначена незалежною оцінкою та відповідно до акта оцінки складає 388 500 грн. Цільове використання об'єкта оренди - надання громадянам платних послуг оздоровчо-пляжного сервісу підвищеної якості.

Відповідно до п.п. 4.1.1 та 4.1.10 договору № 107-ор орендар зобов'язаний використовувати орендоване майно відповідно до його призначення й умов даного договору, а також Правил устаткування та експлуатації пляжів м. Одеси, затверджених рішенням Одеської міської ради; дотримуватися вимог законодавства, будівельних норм, рішень органів місцевого самоврядування щодо використання берегозахисних споруд та уникати дій, які можуть шкідливо вплинути на їх протизсувні властивості, що включають будівництво будь-яких капітальних об'єктів. Не здійснювати на капітальних берегозахисних спорудах (траверсах, підпірних стінках, стабілізованих схилах, інших спорудах) та орендованій ділянці штучного пляжу будівництво, реконструкцію або будь-які будівельні роботи, у т.ч. підготовчі, до одержання й передачі орендодавцеві повністю оформленої та узгодженої дозвільної документації, а також отримання у встановленому порядку дозволу на проведення зазначених робіт.

Згідно з п. 4.1.7 договору № 107-ор орендар зобов'язаний не встановлювати огородження або інші споруди, які перешкоджають вільному входові на пляж. В ході всього терміну користування штучним пляжем суворо дотримуватися вимог діючого законодавства про вільне водокористування всіма громадянами. Одержання плати з відпочиваючих на пляжі можливе тільки за конкретні послуги розважально-пляжного сервісу. Надавати безкоштовно звичайні послуги пляжного сервісу окремим категоріям громадян, перелік яких установлюється рішеннями виконавчих органів Одеської міської ради і чинним законодавством

Умовами п. 4.10 договору від 01.02.2002 року № 4 та п. 4.1.4 договору від 12.07.2010 року № 107-ор визначено обов'язок орендаря здійснювати за рахунок власних коштів, у терміни і в обсягах, зазначених приписами орендодавця, ремонтно-відновлювальні і профілактичні роботи з метою підтримки берегозахисних функцій пляжу, якщо такі погіршилися в результаті порушень при експлуатації або техногенних процесів.

Пунктом 4.8 договору від 01.02.2002 року № 4 передбачено, що усі поліпшення технічного стану орендованого майна за рахунок коштів орендаря мають бути виконані тільки на підставі письмової згоди орендодавця, за узгодженою з орендодавцем проектно-кошторисною документацією.

Головним спеціалістом Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради було проведено перевірку стану дотримання вимог щодо технічного утримання берегозахисної споруди, створення безпечних умов відпочинку біля водного об'єкту на пляжі "Отрада" (ділянка між траверсами № 6 та № 7), за результатами якої 24.04.2013 року складено припис із зазначення виявлених порушень, а саме: встановлення металевої сітчатої огорожі перед входом на пляж, що обмежує вільний доступ відпочиваючих на пляж та приписано демонтувати огорожу до 25.04.2013 року і заборонено експлуатацію вказаної ділянки пляжу до усунення порушень.

Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради звернулося до відповідача з листом від 25.04.2013 року № 04-534, в якому вимагало достроково розірвати договір від 01.02.2002 року № 30-юр з 26.04.2013 року, звільнити ділянку пляжу між траверсами № 6 та № 7 до 14.05.2013 року та повернути орендоване майно, посилаючись на систематичні порушення товариством умов зазначеного договору.

27.04.2013 року заступником начальника відділу управління проведено перевірку дотримання вимог щодо технічного утримання берегозахисної споруди та створення безпечних умов відпочинку біля водного об'єкту - берегозахисної споруди у вигляді штучного пляжу між буною № 6-в та траверсом № 7 першої черги ПЗС, за результатами якої складено припис із зазначенням виявлених порушень, а саме: проведення будівельних робіт на буні № 6-в та огородження території. Приписано терміново призупинити всі роботи та заборонено експлуатацію відповідної ділянки пляжу до усунення порушень.

30.05.2013 року членами комісії КП "Узбережжя" складено акт огляду території орендованого товариством пляжу, в якому зазначено, зокрема, що при вході на пляж встановлена бетонна конструкція з металевою огорожею, приблизно 20 м х 40 м, що обмежує доступ відпочиваючих до піщаної зони; правовстановлююча документація на бетонний паркан не надана.

Предметом даного судового розгляду є вимоги органу місцевого самоврядування та орендодавця до орендаря про розірвання договорів оренди та зобов'язання звільнити територію пляжу і повернути її орендодавцю у зв'язку з істотним порушенням договорів.

Висновок попередніх судових інстанцій про відмову в позові мотивовано відсутністю підстав для розірвання договору у зв'язку з недоведеністю істотного порушення умов спірних договорів.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору іншою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

За ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін, а на вимогу однієї з сторін може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін, а на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачами та прокурором не доведено належними та допустимими доказами наявності істотного порушення відповідачем умов спірних договорів, оскільки приписи та акт огляду носять суб'єктивний характер, а з поданих фотокопій фотографій неможливо визначити, яку саме ділянку штучного пляжу на них відображено, та про порушення якого зобов'язання орендарем вони свідчать.

Крім того, судом апеляційної інстанції на спростування доводів прокурора про порушення відповідачем умов договорів шляхом забудови території пляжу бетонною конструкцією зазначено, що рішенням господарського суду Одеської області від 08.01.2003 року у справі № 17-5-30/02-9504 встановлено, що 30.01.2002 року виконкомом Одеської міської ради прийнято рішення № 36 "Про визнання бетонної площадки на пляжі "Отрада" та незавершеного будівництвом "Дельфінарію" безхазяйним майном", відповідно до якого бетонний майданчик на пляжі "Отрада" площею 319 кв. м визнано безхазяйним майном.

Таким чином, прокурором і позивачами не доведено обставин порушення відповідачем взятих договірних зобов'язань, які б могли бути правовою підставою для розірвання спірних договорів оренди.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, з яким погодився і апеляційний господарський суд, про недоведеність правових підстав за заявленими вимогами, з якими закон пов'язує можливість розірвання спірних договорів оренди й обґрунтовано відмовив у позові.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів.

З огляду наведеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117,1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу заступника прокурора Одеської області залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.10.2013 року - без змін.

Головуючий суддя С.Могил

Судді Є.Борденюк

І.Вовк