Постанова № 36271916, 19.12.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2013 року Справа № 914/1571/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Могил С.К. (головуючий), Борденюк Є.М., Вовк І.В. (доповідач),

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Прикарпатбуд" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09.10.2013 року у справі № 914/1571/13 за позовом Дрогобицької міської ради до Департаменту міського господарства Дрогобицької міської ради та публічного акціонерного товариства "Прикарпатбуд" про визнання додаткових договорів недійсними,

УСТАНОВИВ:

У квітні 2013 року позивач звернувся до господарського суду Львівської області з позовною заявою до відповідачів про визнання недійсними додаткових договорів від 24.10.2008 року № 1 та № 2 до договору від 26.06.2008 року № 87, укладених між відповідачами, у зв'язку з суперечністю вимогам закону щодо заборони змінювати істотні умови договору про закупівлю після його підписання сторонами.

Рішенням господарського суду Львівської області від 19.06.2013 року (суддя Ділай У.І.) позов задоволено та визнано недійсними додаткові договори від 24.10.2008 року № 1 та № 2 до договору від 26.06.2008 року № 87, укладені між Департаментом міського господарства Дрогобицької міської ради та відкритим акціонерним товариством "Прикарпатбуд".

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.10.2013 року (судді Краєвська М.В., Кравчук Н.М., Орищин Г.В.) зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ПАТ "Прикарпатбуд" вважає, що судами порушено і неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ними рішення скасувати, та в позові відмовити.

У відзивах на касаційну скаргу позивач і відповідач Департамент міського господарства Дрогобицької міської ради вважають, що судові рішення у справі є законними та просять залишити їх без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 12.12.2013 року розгляд справи було відкладено на 19 грудня 2013 року.

Заслухавши пояснення представника Департаменту міського господарства, дослідивши доводи касаційної скарги та відзивів на неї, перевіривши матеріали справи та прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.06.2008 року за результатом процедури закупівель (тендеру) між Департаментом міського господарства Дрогобицької міської ради (замовник) та Відкритим акціонерним товариством "Прикарпатбуд" (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Прикарпатбуд", підрядник) було укладено договір № 87, відповідно до умов якого підрядник зобов'язався виконати власними та залученими (субпідрядними) силами і засобами роботи по реконструкції дороги вул. Трускавецької, м. Дрогобич, здати їх замовнику і ліквідовувати недоробки та дефекти, що виникли з його вини і виявлені в ході приймання робіт.

Пунктом 2.1. договору сторони погодили, що договірна ціна за цим договором становить 3 397 786,80 грн. і є динамічною.

Відповідно до п. 2.2. договору ціна робіт може змінюватись у разі: зміни обсягів, в тому числі при не виділенні бюджетного фінансування; зупинення робіт за рішенням замовника та через обставини непереборної сили; зміни у встановленому порядку узгодженої номенклатури матеріалів і устаткування поставки змовника; врахування інфляційних факторів; прийняття нових законодавчих і нормативних актів, що впливають на вартість робіт; суттєвих розходжень фактичних і проектних умов будівництва, передбачити які при узгодженні ціни підрядник не міг. Зміна договірної ціни оформляється сторонами шляхом укладення додаткових угод.

24.10.2008 року між Департаментом міського господарства Дрогобицької міської ради та ВАТ "Прикарпатбуд" було укладено додаткові договори № 1 та № 2 до договору від 26.06.2008 року № 87.

Відповідно до пункту 1 зазначених додаткових договорів Департамент міського господарства Дрогобицької міської ради (замовник) доручив, а ВАТ "Прикарпатбуд" (генпідрядник) зобов'язався своїми та залученими силами і засобами організувати і здійснити додаткові роботи по реконструкції дорожнього покриття вул. Трускавецька в м. Дрогобич, а замовник зобов'язався прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх відповідно до кошторисної документації і умов договору.

Договірну ціну послуг, що доручені для виконання генпідряднику згідно з додатковим договором № 1 визначено в розмірі 296 382 грн., а згідно з додатковим договором № 2 - в розмірі 136 080 грн. (п.п. 2 додаткових договорів).

Предметом даного судового розгляду є вимоги міської ради про визнання укладених між відповідачами спірних додаткових договорів недійсними у зв'язку з невідповідністю вимогам закону.

Висновок попередніх судових інстанцій про визнання додаткових договорів № 1 і № 2 до договору від 26.06.2008 року № 87 недійсними мотивовано тим, що спірні договори укладено всупереч п. 84 Положення про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2008 року № 921.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

За вимогами ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У абзаці 5 п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" зазначено, що відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

З урахуванням наведеного судами попередніх інстанцій правильно зазначено, що спірними додатковими договорами порушуються права та інтереси Дрогобицької міської ради, оскільки умовами цих договорів передбачено додаткові видатки з місцевого бюджету.

Згідно з вимогами п. 84 Положення про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2008 року № 921 договір про закупівлю укладається у письмовій формі відповідно до положень Цивільного та Господарського кодексів України. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від умов тендерної (цінової) пропозиції учасника - переможця процедури закупівлі, крім випадків зменшення ціни тендерної пропозиції у порядку, передбаченому цим Положенням. Істотні умови договору про закупівлю не повинні змінюватися після підписання договору, крім випадків, визначених порядком зміни умов договору про закупівлю, що затверджується уповноваженим органом за погодженням з Мінфіном.

Пунктом 2 постанови КМУ від 17.10.2008 року № 921 встановлено, що процедури закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти, розпочаті до дати набрання чинності цією постановою, завершуються відповідно до цієї постанови.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що умовами договору від 26.06.2008 року № 87 погоджено його істотні умови: предмет (виконання робіт по реконструкції дороги вул. Трускавецької у м. Дрогобич), ціну (3 397 786,80 грн.) та строк виконання робіт (з липня 2008 року по грудень 2008 року), а додатковими договорами від 24.10.2008 року № 1 та № 2 було збільшено обсяги робіт і договірну ціну відповідно на 296 382 грн. та на 136 080 грн. без проведення процедури закупівлі, за відсутності правових підстав для зміни первинної ціни, визначеної за результатами проведеного тендеру.

За ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 ст. 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Таким чином, суд касаційної інстанції погоджується з висновком судів обох інстанцій щодо недоведеності обставин пропуску позивачем строку позовної давності, оскільки за матеріалами справи Дрогобицька міська рада довідалася про порушення своїх прав та інтересів укладенням спірних додаткових договорів зі службової записки Департаменту міського господарства від 18.09.2012 року № 823.

Ст. 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, місцевий господарський суд, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про заінтересованість позивача та підставність заявлених вимог для визнання спірних додаткових договорів недійсними у зв'язку з порушенням п. 84 Положення про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти, й обґрунтовано задовольнив позовні вимоги.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів.

За таких обставин, прийняті судові рішення відповідають матеріалам справи та вимогам закону, і тому підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

З огляду наведеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 1211 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Прикарпатбуд" залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09.10.2013 року - без змін.

Поновити виконання рішення господарського суду Львівської області від 19.06.2013 року.

Головуючий суддя С.Могил

Судді Є. Борденюк

І. Вовк