Постанова № 36269587, 17.12.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 грудня 2013 року № 826/17917/13-а

fs129">Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б. розглянувши адміністративну справу в письмовому провадженні

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Стокхолл"

до

Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві

ONT >про

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004962205 від 18.04.2013р.

На підставі ч. 4 ст. 122 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Стокхолл", звернувся до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №0004962205 від 18.04.2013 р. Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві, яким визнано ТОВ «СТОКХОЛЛ» грошове зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 5442159,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції з податку на прибуток розмірі 1360538 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесені Податковим органом із порушенням чинного законодавства України, ґрунтуються на неправильному застосуванні норм податкового законодавства, а тому, підлягають скасуванню.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на те, що винесене податкове повідомлення-рішення у відповідності до положень податкового законодавства, є законними та обґрунтованими, у зв’язку з чим підстав для скасування рішення не має.

У відповідності до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва зазначає наступне.

Співробітниками ДПІ у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «СТОКХОЛЛ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2012 р. За результатами якої складено акт перевірки від 02.04.2013р. №301/22.5/31303941.

В акті перевірки зазначено наступні порушення вимог законодавства: п.135.5, ст.135 та п.153.5 ст.153 Податкового кодексу України із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 5442150,00 грн., в т. ч. по періодах: за І квартал 2012 р., на суму 202650,00 грн.; за ІІІ квартал 2012 р. на суму 5239500,00 грн. та п. 153.8 ст. 153 Податкового кодексу України із змінами та доповненнями, в результаті чого зменшено збитки від операцій з векселем на суму 250 000 000,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки Податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.04.2013 р. №0004962205, яким збільшено суму грошового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 6 802 688,00 грн., з них за основним платежем в сумі +5442150,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 1360538,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомлення-рішення Позивачем було подано скарги до ГУ Міндоходів у м. Києві та Міндоходів України, за результатом розгляду скарги ГУ Міндоходів у м. Києві було прийнято рішення від 14.06.2013 р. №1019/10/12-1-03, яким було залишено податкове повідомлення-рішення без змін, а скаргу без задоволення та рішенням Міндоходів України було залишено податкове повідомлення-рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Відповідно до договору № Б131 від 18 березня 2010р. ТОВ «СТОКХОЛЛ» були придбані прості векселі ВАТ «ГК «Бригантина» загальною договірною вартістю 24950000,00 грн.

Ухвалою господарського суду від 15.04.2010р. було порушене провадження у справі №17/70-Б-10 про банкрутство ВАТ «ГК «Бригантина». Оголошення про порушення справи про банкрутство опубліковано в газеті «Голос України» від 27.04.10р. № 75-76.

Позивачем разом із заявою про грошові вимоги до ВАТ «ГК «Бригантина» були також направлені векселі разом з актами пред'явлення векселів до платежу, які були прийняті боржником, але не оплачені. В момент передачі векселів ВАТ «ГК «Бригантина» фактично відбулось відчуження зазначених цінних паперів «іншим способом», а ТОВ «СТОКХОЛЛ» повинно було включити у другому кварталі 2010р. до сукупного валового доходу номінальну вартість векселів на суму 24950000,00 грн. у зв'язку з їх «відчуженням іншим способом». Оскільки векселі були прийняті ВАТ «ГК «Бригантина» але не оплачені, замість заборгованості за вексельним зобов'язанням утворилась дебіторська заборгованість.

Кредиторські вимоги ТОВ «СТОКХОЛЛ» були включені до реєстру кредиторів ВАТ «ГК «Бригантина» четвертої черги, що підтверджується ухвалою від 03.03.2011р.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 21.03.2011р. по справі №17/70-Б-10 було затверджено мирову угоду від 15.03.2011р., відповідно до якої ВАТ «ГК «Бригантина» була надана відстрочка та розстрочка щодо боргів перед кредиторами, в т.ч. і перед ТОВ «СТОКХОЛЛ».

Відповідно до ч.1 ст.35 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредитором стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін.

Частиною 4 ст.37 вищезазначеного Закону встановлено, що мирова угода має містити положення про розміри, порядок і строки виконання зобов'язань боржника; відстрочку чи розстрочку або прощення (списання) боргів чи їх частини. Крім цього, мирова угода може містити умови про: виконання зобов'язань боржника третіми особами; обмін вимог кредиторів на активи боржника або його корпоративні права; задоволення вимог кредиторів іншими способами, що не суперечать закону.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 21.03.2011р. по справі №17/70-Б-10, була затверджена мирової угоди від 15.03.2011р., в п. 3.3, зокрема зазначено, що Боржнику надається відстрочка та розстрочка для погашення боргів зазначених, в розділі 2 цієї мирової угоди і віднесених до четвертої та шостої черги вимог кредиторів в наступному порядку: з 01.01.2024 року до 01.01.2025 року Боржник повинен погасити 30% боргу кожного кредитора четвертої черги; з 01.01.2025 року до 01.01.2026 року Боржник повинен погасити 35% боргу кожного кредитора четвертої черги; з 01.01.2026 року до 01.01.2027 року Боржник повинен погасити 35% боргу кожного кредитора четвертої черги та остаточно розрахуватись з боргом.

У відповідності до ч.2 ст.604 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання між тими ж сторонами (новація). Відповідно до ч.1 ст.1053 ЦК України за домовленістю сторін борг, що виник із договорів купівлі-продажу, найму майна або з іншої підстави може бути замінений позиковим зобов'язанням.

Отже, мирова угода від 15.03.2011р. затвердила припинення грошового зобов'язання ВАТ «ГК «Бригантина» за векселями перед ТОВ «Стокхолл» у зв'язку з їх «відчуженням іншим способом» шляхом його заміни на позикове. В мировій угоді від 15.03.2011р. не зазначається про подальшу долю векселів ВАТ «ГК «Бригантина», необхідність внесення до них змін щодо строків платежу тощо.

Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язані може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги передбачена також п.5.2. мирової угоди від 15.03.2011р. Кредитори можуть замінити свою особу будь-якою іншою особою, або уступити свої вимоги за цією угодою в порядку передбаченому цивільним законодавством України.

Згідно договору уступки права вимоги від 04.11.2011р. ТОВ «СТОКХОЛЛ» було відступлено ПАТ «ТАКО» право грошової вимоги до ВАТ «ГК «Бригантина» в розмірі 24950000,00 грн.

При цьому підставою виникнення такої грошової вимоги у ТОВ «СТОКХОЛЛ» являється мирова угода від 15.03.2011р., затверджена ухвалою господарського суду Херсонської області від 21.03.2011р. по справі №17/70-Б-10, а не вексельне зобов'язання ВАТ «ГК «Бригантина».

Згідно п. 153.5 ст. 153 ПК України з метою оподаткування платник податку веде облік фінансових результатів операцій від проведення операцій з продажу (передачі) або придбання права вимоги зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари, виконані роботи чи надані послуги третьої особи, зобов'язань за фінансовими кредитами, а також за іншими цивільно-правовими договорами.

При першому відступленні зобов'язань витрати, понесені платником податку - першим кредитором, визначаються в розмірі договірної (контрактної) вартості товарів, робіт, послуг, за якими виникла заборгованість, за фінансовими кредитами - у розмірі заборгованості за даними бухгалтерського обліку на дату здійснення такого відступлення відповідно до вимог цього Кодексу, а за іншими цивільно-правовими договорами - у розмірі фактичної заборгованості, що відступається. До складу доходів включається сума коштів або вартість інших активів, отримана платником податку - першим кредитором від такого відступлення, а також сума його заборгованості, яка погашається, за умов, що така заборгованість була включена до складу витрат згідно з вимогами цього Закону.

Якщо доходи, отримані платником податку від наступного відступлення права вимоги зобов'язань третьої особи (боржника) або від виконання вимоги боржником, перевищують витрати, понесені таким платником податку на придбання права вимоги зобов'язань третьої особи (боржника), отриманий прибуток включається до складу доходу платника податку.

Якщо витрати, понесені платником податку на придбання права вимоги зобов'язань третьої особи (боржника), перевищують доходи, отримані таким платником податку від наступного відступлення права вимоги зобов'язань третьої особи (боржника) або від виконання вимоги боржником, від'ємне значення не включається до складу витрат або у зменшення отриманих прибутків від здійснення інших операцій з продажу (передачі) або придбання права вимоги зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги третьої особи.

Тобто, правовідносини щодо оподаткування відступлення права вимоги та факторингу регулюються ПК України однаково.

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Приписи ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначають, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З аналізу матеріалів справи та норм законів, Суд приходить до висновку, що у зв'язку з новацією вексельних зобов'язань у позикові позивачем у бухгалтерському та податковому обліку (після пред'явлення векселів до платежу та укладення мирової угоди) відображалась заборгованість ВАТ «ГК «Бригантина», як заборгованість за договором позики у розмірі 24950000,00 грн. Тому ТОВ «СТОКХОЛЛ» у зв'язку з укладенням договору уступки права вимоги від 04.11.2011р. у третьому кварталі 2012р. було правомірно віднесено до витрат 24950000,00 грн., що відповідає розміру фактичної заборгованості ВАТ «ГК «Бригантина», яка була відступлена позивачем.

Крім того, встановлено, що до складу доходів включається сума коштів або вартість інших активів, отримана платником податку - першим кредитором від такого відступлення, а також сума його заборгованості, яка погашається, за умов, що така заборгованість була включена до складу витрат згідно з вимогами цього Закону. Позивачем до складу доходів по операції з відступлення права вимоги за мировою угодою було віднесено суму коштів в розмірі 24950000,00 грн., що була оплачена новим кредитором ПАТ «ТАКО». У зв'язку з оплатою ПАТ «ТАКО» придбаного права вимоги жодна інша заборгованість товариства не була погашена.

Отже, висновок ДПІ у Печерському р-ні м. Києва, Головного управління Міндоходів у м. Києві, Міндоходів України про невключення ТОВ «СТОКХОЛЛ» до складу доходів якоїсь іншої заборгованості, яка нібито погашається у зв'язку з відступленням права вимоги, та відповідно заниження доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за 3квартал 2012р. на суму 24950000,00 грн., не відповідає фактичним обставинам.

З аналізу матеріалів справи та норм законів, Суд приходить до висновку, що податковий облік відступлення права вимоги здійснений ТОВ «СТОКХОЛЛ» відповідно до вимог п. 153.5 ст.153 Податкового кодексу України, а грошове зобов'язання з податку на прибуток за цією операцією визначено безпідставно.

Аналогічна позиція викладена в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 28 серпня 2013 р. К/800/36821/13.

В частині щодо порушення встановленого в Акті перевірки, а саме, п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України в частині заниження товариством доходів від продажу векселя емітента-банкрута у 1 кварталі 2012р. на загальну суму 965000,00 грн., суд зазначає наступне.

Згідно додатку №1 до договору купівлі-продажу цінних паперів №Б 10/22 5/1 від 11.08.2011р. ТОВ «СТОКХОЛЛ» здійснив продаж ТОВ «Папіртехнотрейд» простого векселя серії АА 0965275, емітованого 29.03.2010р.

У податковому обліку товариства дану операцію було відображено у 1 кварталі 2012р. При цьому Постановою господарського суду Донецької області в справі №27/124Б ВАТ «Агромашбуд» 04.10.2011р. визнано банкрутом, тобто зазначений вексель, емітента якого визнано банкрутом є таким, що не відповідає вимогам законодавства та втратив статус об'єкта цивільних прав.

Податковий орган прийшло до висновку про те, що сума продажу векселів, емітента яких визнано банкрутом, віднесена до складу доходів в окремому обліку фінансових результатів операцій з цінними паперами, підлягає виключенню зі складу доходів окремого обліку та відповідно до п.135.5 ст.135 ПКУ повинна включатися до складу валового доходу як доходи з інших джерел.

Судом встановлено, що 11.08.2011р. між Позивачем та ТОВ «Папіртехнотрейд» було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів №Б 10/225/1.

Відповідно до п.1.1. цього договору ТОВ «СТОКХОЛЛ» (Продавець) зобов'язується передати ТОВ «Папіртехнотрейд» (Покупець) цінні папери, а покупець зобов'язується прийняти цінні папери та сплатити на користь продавця грошову суму. Згідно п.2.1 наведеного договору передача цінних паперів здійснюється за індосаментом. Крім того, сторони підписують акт прийому-передачі цінних паперів.

Як вбачається з акту прийому-передачі цінних паперів за договором купівлі-продажу цінних паперів №Б 10/225/1 продавцем було передано 11.08.2011р. покупцю простий вексель ВАТ «Агромашбуд» серії АА 0965275, емітованого 29.03.2010р. Таким чином, право власності на проданий вексель перейшло до ТОВ «Папіртехнотрейд» 11.08.2011р.

У відповідності до п. 153.8 ст.153 ПК України, в редакції яка була чинною на момент здійснення оподатковуваних операцій, встановлено порядок оподаткування операцій з цінними паперами та визначено, що під терміном «доходи» слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну, викупу емітентом, погашення або іншим способів відчуження цінних паперів, або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, а також вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням. При цьому платником податку ведеться відокремлений облік фінансових результатів операцій з цінними паперами в розрізі окремих видів цінних паперів.

Операція з продажу простого векселя ВАТ «Агромашбуд» відбулася у третьому кварталі 2011р., тобто до визнання ВАТ «Агромашбуд» банкрутом згідно постанови господарського суду Донецької області від 04.10.2011р. в справі №27/124Б.

Отже, ТОВ «СТОКХОЛЛ» згідно вимог п. 153.8 ст.158 ПКУ було зобов'язане відобразити доходи від продажу цього векселя в окремому обліку фінансових результатів операцій з цінними паперами у третьому кварталі 2011р. Відображення товариством зазначених доходів у 1 кварталі 2012р. замість 3 кварталу 2010р. не є порушенням податкового законодавства, оскільки не призвело до заниження податкового зобов'язання у 3 кварталі 2011р. та було відображено у податковій декларації за податковий період, в якому було виявлено таку помилку самостійно.

Відповідно до п.50.1 ст.50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Суд приходить до висновку, що не відображення товариством у 3 кварталі 2011р. операції з продажу векселя не призвело до заниження об'єкта оподаткування та було відображене ТОВ «СТОКХОЛЛ» у податковій декларації за 1 квартал 2012р., порушення податкового законодавства відсутнє. Враховуючи, що операція з продажу векселя відбулась до визнання ВАТ «Агромашбуд» банкрутом, висновок про необхідність виключення вартості проданого векселя зі складу доходів окремого обліку та відповідно включення до складу валового доходу, як доходи з інших джерел відповідно до п.135.5 ст.135 ПКУ, не ґрунтується на чинному законодавстві, а грошове зобов'язання з податку на прибуток за цією операцією визначено безпідставно.

Відповідно до п.6 Підрозділу 10 «Інші перехідні положення» ПК України не застосовуються фінансові санкції до платників податку на прибуток підприємств та платників податків, що перейшли на загальну систему оподаткування, за порушення податкового законодавства за наслідками діяльності у другому - четвертому календарних кварталах 2011 року. Договір уступки права вимоги, відповідно до якого ТОВ «СТОКХОЛЛ» було відступлено ПАТ «ТАКО» право грошової вимоги до ВАТ «ГК «Бригантина» в розмірі 24950000,00 грн. було укладено 04.11.2011р., тобто в четвертому кварталі 2011р. Договір купівлі-продажу цінних паперів №Б 10/225/1, відповідно до якого товариством було продано простий вексель ВАТ «Агромашбуд», також укладений та виконаний 11.08.2011р., тобто в третьому кварталі 2011р.

Суд приходить до висновку, що Податковим органом не було підстав для нарахування штрафних (фінансових) санкцій товариству з податку на прибуток в розмірі 1360538 грн.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. (ч.1) В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. (ч.2) Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази. Про витребування доказів або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про відмову у витребуванні доказів окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за наслідками розгляду справи. (ч.3) Суд може збирати докази з власної ініціативи. (ч.5) Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. (ч.6 ст.71 КАС України).

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд приходить до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог, а отже, податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновків про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 122, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0004962205 від 18.04.2013 р. Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві, яким визнано ТОВ «СТОКХОЛЛ» грошове зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 5442159,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції з податку на прибуток розмірі 1360538 грн.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.Б. Федорчук