Постанова № 36269235, 10.12.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2013 р. Справа№ 925/859/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Авдеєва П.В.

Майданевича А.Г.

за участю представників:

від прокуратури: Денисенко Д.В.,

від позивача: не з'явився,

від відповідача-1: не з'явився,

від відповідача-2: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника прокурора Черкаської області

на рішення Господарського суду Черкаської області від 20.08.2013 р.

у справі № 925/859/13 (суддя Єфіменко В.В.)

за позовом Черкаського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Черкаської обласної державної адміністрації

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаси-кар'єр", с. Вергуни Черкаського р-ну Черкаської обл.,

2. Вергунівської сільської ради Черкаського району Черкаської області

про визнання договору недійсним,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2013 р. Черкаський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Черкаської обласної державної адміністрації звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаси-кар'єр", Вергунівської сільської ради Черкаського району Черкаської області та, з врахуванням заяви про уточнення до позовної заяви, просив:

- визнати договір від 02.01.2013, укладений Вергунівською сільською радою в особі сільського голови Діхтяра Миколи Леонтійовича з товариством з обмеженою відповідальністю "Черкаси-кар'єр" про відшкодування плати за землю за користування земельною ділянкою загальною площею 0,99 га вартістю 44943,80 грн., розташованою за межами населеного пункту в амінмежах с.Вергуни Черкаського району Черкаської області - недійсним;

- зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Черкаси-кар'єр" повернути Черкаській обласній державній адміністрації земельну ділянку площею 0,99 га вартістю 44943,80 грн., розташовану за межами населеного пункту в адмінмежах с.Вергуни Черкаського району Черкаської області, та привести земельну ділянку у відповідний стан.

Позовні вимоги мотивував тим, що ТОВ "Черкаси-кар'єр" самовільно зайняло земельну ділянку; в порушення вимог чинного законодавства сільська рада с. Вергуни уклала з ТОВ "Черкаси-кар'єр" договір про відшкодування плати за землю; договір у встановленому порядку не зареєстрований; відсутні рішення та договір про передачу земельної ділянки в оренду. Прокурор зокрема, вважає, що оскільки земельна ділянка, яка надана ТОВ "Черкаси-кар'єр" відноситься до земель промисловості, знаходиться за адмінмежами Вергунівської сільської ради, то договір про відшкодування плати за землю, укладений 02.01.2013 р. суперечить законодавству.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 20.08.2013 р. у справі №925/859/13 у позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, заступник прокурора Черкаської області звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідач-1 у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що місцевий господарський суд повно, правильно, законно і обґрунтовано встановив обставини справи та оцінив наявні в справі докази, викладені у рішенні висновки суду відповідають обставинам справи.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач-2 просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник прокуратури в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Позивач та відповідачі явку своїх представників судове засідання не забезпечили, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Відповідач-2 у своєму листі від 21.10.2013 р. №650 повідомляє, що не заперечує провести розгляд справи без участі представника сільської ради.

Згідно роз'яснень п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Неявка представників позивача та відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення спору по суті.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, відзиви на апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представника прокуратури, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

У відповідності до роз'яснень, викладених у п.2.4; п.3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" з позовами про визнання недійсними правочинів щодо земельних ділянок мають право звертатися сторони цих правочинів (договорів), а також інші зацікавлені особи, зокрема, особи, що мають право на придбання земельної ділянки, яка є предметом спірного договору. При цьому інтерес такої особи стосовно придбання у власність земельної ділянки має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам, а також відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого надане в резолютивній частині Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 N 18-рп/2004 (справа N 1-10/2004).

Досліджуючи питання про отримання TOB "Черкаси-Кар'єр" документів, передбачених спеціальним законодавством для здіснення діяльності на земельній ділянці площею 0,99 га в адмінмежах с.Вергуни Черкаського району, колегія суддів зазначає наступне.

Ст.2 Кодексу України про Надра (КУпН) визначено, що завданням Кодексу України про надра є регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян.

Ст.3 КУпН, зокрема, встановлено, що Гірничі відносини в Україні регулюються Конституцією України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", цим Кодексом та іншими актами законодавства України, що видаються відповідно до них.

Земельні, лісові та водні відносини регулюються відповідним законодавством України.

Ст.10 КУпН до компетенції сільських, селищних рад, зокрема, віднесено:

- здійснення контролю за використанням та охороною надр;

- вирішення інших питань у сфері регулювання гірничих відносин у межах своєї компетенції.

Ст.24 КУпН пов?язує виникнення права у користувача надр на користування надрами з моменту отримання спеціального дозволу.

Ст.25 КУпН передбачає захист прав користувачів надр.

Порядок надання гірничих відводів користувачам надр на території України затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 59 (далі - Порядок).

Порядок, зокрема містить такі положення:

Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу за формою додатка N 1.

Користування надрами без надання гірничого відводу здійснюється у випадках, передбачених Кодексом України про надра.

Земельні ділянки для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, якщо інше не передбачено актами законодавства, виділяються після надання гірничого відводу в порядку, передбаченому чинним земельним законодавством.

Надання гірничого відводу оформлюється актом, а також надписом у верхньому правому куті копії топографічного плану (додатки N 1 і 3).

Акт складається у двох примірниках.

Один примірник акта і проекту гірничого відводу зберігається в органі, що його надав, інший видається підприємству чи громадянину, які подали заявку.

У разі незгоди з рішенням про надання гірничого відводу воно може бути оскаржено в установленому порядку.

Підприємства і громадяни, яким надано гірничий відвід, зобов'язані:

використовувати надра відповідно до цілей, для яких надано гірничий відвід;

забезпечувати повноту геологічного вивчення гірничотехнічних, гідрогеологічних та інших умов використання надр у межах гірничого відводу, раціональне і комплексне використання надр, їх охорону;

забезпечувати безпеку людей, майна, будівель, споруд та навколишнього природного середовища;

усувати шкідливий вплив гірничих робіт на об'єкти природно-заповідного фонду, пам'ятки історії, культури та мистецтва;

забезпечувати рекультивацію земельних ділянок, порушених під час користування надрами, для подальшого їх використання у суспільному виробництві;

організовувати маркшейдерське забезпечення гірничих робіт у процесі будівництва та експлуатації гірничодобувних об'єктів чи підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, а також складання геологічної та маркшейдерської документації;

здійснювати постійні спостереження за зсувами гірських порід, деформацією наявних надземних споруд і об'єктів, станом гірничих виробок, збереженням установлених гірничим відводом меж локалізації похованих шкідливих речовин, відходів виробництва та стічних вод;

виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені чинним законодавством України.

Оцінюючи вищевикладені положення нормативних актів, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що ні ст. 24 КУпН, ні Порядок не містять безпосередньо визначеного обов'язку на укладання договору оренди землі в межах ділянки, на яку надано гірничий відвід до отримання спеціального дозволу та, власне, гірничого відводу .

З'ясовуючи обставини надання TOBу "Черкаси-Кар'єр" гірничого відводу, судом першої інстанції правомірно встановлено наступне.

На підставі рішення Черкаської обласної ради від 15.06.2007 № 11-35/V "Про надання гірничих відводів для розробки родовищ корисних копалин", TOB "Черкаси-Кар'єр" отримало Акт про надання гірничого відводу.

21.07.2006 за реєстраційним № 3973 TOB "Черкаси-Кар'єр" отримало спеціальний дозвіл на користування надрами Вергунівського родовища піску строком на 70 років.

27.07.2007 за № 028.07.71 Г територіальним управлінням Держгірпром нагляду по Черкаській області зареєстрований гірничий відвід наданий Черкаською облрадою 15.06.2007 для розробки відкритим способом Вергунівського родовища піску.

Згідно з положеннями ст.9 Податкового кодексу України плата за землю відноситься до загальнодержавних податків і зборів. Виходячи з положень ст.69 Бюджетного кодексу (далі - БК) України плата за користування надрами та плата за землю зараховуються до бюджетів місцевого самоврядування. П.2ч.1 ст.2 БК України визначено, що бюджети місцевого самоврядування - бюджети територіальних громад сіл, їх об'єднань, селищ, міст.

Порядок здійснення контрольних заходів з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства визначено Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.02.2013 №132 (далі - Наказ).

Доказів наявності розпорядчих документів, які б оформлялися для здійснення планових/позапланових перевірок дотримання суб'єктом господарювання - ТОВ "Черкаси-Кар'єр" земельного законодавства ні прокурор, ні позивач не надали.

Відомостей про наявність Акта перевірки (згідно з уніфікованою формою), відповідних журналів чи Актів обстеження земельної ділянки ні прокурор, ні позивач суду не надали, і , в порядку передбаченому ст. 38 ГПК України, відповідних клопотань не заявляли.

Порядок оформлення, вручення(надсилання) приписів у разі виявлення порушень земельного законодавства закріплено Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.02.2013 № 104, яким встановлено процедуру оформлення, вручення (надсилання) приписів керівникам юридичних осіб та фізичним особам (у тому числі керівникам суб'єктів господарювання та фізичним особам - підприємцям), які вчинили порушення земельного законодавства щодо використання та охорони земель усіх категорій та форм власності (далі - порушення земельного законодавства), реєстрації приписів, здійснення контролю за виконанням приписів.

Ні прокурор, ні позивач суду не надали доказів виконання Наказу Мінагрополітики від 19.02.2013 р. № 104, і , в порядку передбаченому ст. 38 ГПК України, відповідних клопотань не заявляли.

ТОВ "Черкаси-кар'єр" (перший відповідач у справі) є юридичною особою, одним із основних видів діяльності якого, відповідно до Статуту та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців є добування піску та гравію.

02 січня 2013 року між Вергунівською сільською радою (другий відповідач у справі) та ТОВ "Черкаси-кар'єр" (перший відповідач у справі) укладено договір про відшкодування плати за землю (спірний договір), відповідно до якого ТОВ "Черкаси-кар'єр", що користується земельною ділянкою загальною площею 0,99 га за адресою: с.Вергуни, вул.Маньків, протягом року сплачує кошти в розмірі 2247,19 грн. за період фактичного користування в 2013 році на розрахунковий рахунок в УДКС України у Черкаському районі.

Спірний договір складається з п'яти розділів: 1- Предмет Договору; 2 - Свобода Договору; 3 - Умови Договору; 4 - Зміна умов Договору і припинення його дії; 5 - Прикінцеві положення.

У спірному договорі сторони, зокрема, передбачили:

- Договір є домовленістю двох сторін, спрямованого на встановлення цивільних прав і обов'язків. Сторони є вільними в укладенні Договору, визначенні умов Договору з врахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших акті цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості (п.2.1 Договору);

ТОВ "Черкаси-кар'єр" зобов'язується щомісячно, з дати підписання цього Договору сплачувати на зазначений вище розрахунковий рахунок плату за фактичне користування землею в розмірі 187,26 грн. згідно розпорядження голови райдержадміністрації від 13.08.2008 року №206 та Закону України "Про плату за землю" (п.3.1 договору);

- договір діє протягом 12 місяців з дати його укладання, за умови своєчасної плати суми, зазначеної в пункті 1.2 Договору (п.3.2 Договору);

- дія договору припиняється у разі: розірвання договору за взаємною згодою сторін; ліквідації юридичної особи; державної реєстрації документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою, що є предметом цього договору; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін; у разі виставлення земельної ділянки на земельні торги (п.4.2 Договору);

- Договір припиняється також в інших випадках, передбачених Законом (п.4.3 Договору);

- Договір набирає чинності після підписання сторонами. Невід'ємними частинами договору є розрахунок орендної плати за вказану в даному договорі земельну ділянку (п.5.1 Договору);

- ТОВ "Черкаси-кар'єр" зобов'язане в період дії договору оформити право користування земельною ділянкою в порядку встановленому діючим земельним законодавством (п.5.2 Договору);

- в разі невиконання вимог п.5.2 договору, на наступний рік дія договору не продовжується (п.5.3 Договору).

Договір підписаний сільським головою Вергунівською сільської ради та директором ТОВ "Черкаси-кар'єр".

Оцінюючи доводи прокурора про те, що земельна ділянка площею 0,99 га (відносно якої укладено оспорюваний договір) обліковується за Чорнявським лісництвом Чигиринського ДЛГ, як ліси 1-ї групи, колегія суддів погоджується з наступними висновками суду першої інстанції.

Під час оформлення гірничого відводу, як ДП "Чигиринське лісове господарство (до складу якого входить Чорнявське лісництво), так і Черкаське обласне управління лісового та мисливського господарства зазначили, що ділянка являє собою невкриту лісом площу - піски, тим лісорослинних умов А2.

ДП "Чигиринське лісове господарство", Черкаське обласне управліня лісного та мисливського господарства, а також Черкаська райдержадміністрація беззастережно погодили відведення вищезазначеної земельної ділянки для заявлених цілей (а.с.70-73).

Ст.25 КУпН передбачено, що права користувачів надр охороняються законом і можуть бути обмежені лише у випадках, передбачених законодавством України.

Збитки, завдані порушенням прав користувачів надр, підлягають відшкодуванню в повному обсязі відповідно до законодавчих актів України.

Заявивши вимогу про визнання недійсним договору ні прокурор, ні позивач не зазначили послідуючих дій сторін та наслідків за результатами розірвання договору виходячи з приписів ст. 25 КУпН. Які (чиї) інтереси порушуються оспорюваним договором, або яке право захищається, ні прокурор, ні позивач суду не вказали не зважаючи на умову, викладену в п. 5.2 оспорюваного договору..

Посилання прокурора і позивача про те, що відповідач-1 самовільно зайняв земельну ділянку, не ґрунтуються на належних і допустимих доказах.

Посилання прокурора і позивача на те, що відповідач-1 і відповідач-2 не повинні були укладати цей договір, а мали б укласти договір оренди, є безпідставними виходячи з наступного.

Свобода договору закріплена в ст. 627 ЦК України.

Наявність оспорюваного договору не є перешкодою для укладання договору оренди землі у порядку, встановленому земельним законодавством України, що сторони і обумовили у п.5.2 Договору.

Вимагаючи визнання недійсним угоди про відшкодування плати за землю за користування земельною ділянкою, наслідком якої буде позбавлення місцевого бюджету реального і систематичного надходження грошових коштів до оформлення договору оренди, ні прокурор, ні позивач не навели суду жодних мотивів про перешкоди для укладання власне договору оренди земельної ділянки з боку відповідача-1.

Основна угода не є перешкодою для укладання договору оренди в загальному порядку. При відмові відповідачем-1 від укладання договору оренди, прокурор і позивач мають право на вжиття відповідних правових заходів, в тому числі і на звернення до суду.

Доказів порушення земельного законодавства з боку відповідача-1, отриманих в межах чинного законодавства ні прокурор, ні позивач суду не надали.

Наявність, чи відсутність договору оренди земельної ділянки само по собі не є перешкодою суб'єктам господарської діяльності укладати договори, пов'язані із користуванням надрами, незважаючи на наявність, чи відсутність договору оренди земельної ділянки.

Наявність оспорюваного договору не є перешкодою для вирішення позивачем питання про оформлення договору оренди земельної ділянки, в тому числі в порядку, передбаченому Господарським Кодексом України.

Зважаючи на викладене, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення.

З огляду на викладені обставини, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про відмову у позові повністю, з даним висновком погоджується і колегія суддів, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, рішення суду першої інстанції відповідає законодавству, матеріалам справи та не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу заступника прокурора Черкаської області залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 20.08.2013 року у справі № 925/859/13 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 925/859/13 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя В.В. Куксов

Судді П.В. Авдеєв

А.Г. Майданевич