Постанова № 36269124, 19.12.2013, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2013 року Справа № 5002-7/2055-2012

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Рибіної С.А.,

суддів Балюкової К.Г.,

Плута В.М.,

за участю представників сторін:

позивача - Дехтяренко Т.П., представник, довіреність № 010-01/7006 від 31.08.2012;

відповідача - Ткаченко Р.О., генеральний директор, протокол № 13 від 24.05.2006;

третьої особи - Кулагін Е.В., представник, довіреність № 414/28 від 09.12.2013;

заявника апеляційної скарги - Дмитренко І.В., представник, довіреність № 2.7-4.4/4.4/1778 від 17.12.2012,

розглянувши апеляційну скаргу Державної виконавчої служби України на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Дворний І.І.) від 19 листопада 2013 року у справі № 5002-7/2055-2012

за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (вул. Горького, 127, Київ, 03150)

в особі Філії Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в Автономній Республіці Крим (вул. Набережна імені 60-річчя СРСР, 28, Сімферополь, 95000)

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Реал Естейт" (вул. Бородіна, 16, Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95022)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Консоль ЛТД" (вул. Бородіна, 16, Сімферополь, 95034)

за участю Державної виконавчої служби України (вул. Артема, 73, Київ 53, 04053)

про звернення стягнення на предмет застави та іпотеки (за скаргою на дії відділу примусового виконання рішення Державної виконавчої служби України з винесення постанови про розшук майна боржника від 04.10.2013)

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" в особі Філії Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою про стягнення заборгованості у розмірі 50966357,17 грн. за кредитними договорами, укладеними в рамках Генеральної угоди шляхом звернення стягнення на заставлене майно за договорами застави та іпотеки.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Дворний І.І.) від 14 травня 2013 року позов задоволено частково:

- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Реал Естейт" на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі Філії Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в Автономній Республіці заборгованість за кредитними договорами №7307К10 від 20.04.2007 року, №7308К28 від 17.10.2008 року, №8408К32 від 24.12.2008 року; №8409К12 від 18.06.2009 року, укладеними в рамках Генеральної угоди №8409N3 від 11.12.2009 року, у розмірі 50777952,17 грн., з якої 44272455,91 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 1781504,87 грн. нарахованих процентів за користування кредитом, 17095,54 грн. простроченої комісії за управління кредитом, 3578578,04 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, прострочення терміну сплати комісії за управління кредитом, несвоєчасну сплату плати за зміну умов договору, 727611,31 грн. 3% річних у зв'язку з несвоєчасним погашенням кредиту, несвоєчасним погашенням суми процентів за користування кредитом, у зв'язку з несвоєчасною сплатою за управління кредитом, несвоєчасною сплатою плати за зміну умов кредитного договору та 400706,50 грн. втрат від інфляції у зв'язку з несвоєчасним погашенням кредиту, процентів за користування кредитом, плати за управління кредитом, а також плати за зміну умов кредитного договору, шляхом звернення стягнення за заставлене майно;

- вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

На виконання рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.05.2013 були видані накази від 31.05.2013.

24 жовтня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Реал Естейт" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим зі скаргою, в якій просить суд визнати протиправними дії державного виконавця та недійсною постанову про розшук майна боржника від 04.10.2013.

Скарга мотивована тим, що, на думку заявника, державним виконавцем до оголошення розшуку майна боржника не вчинено жодних дій щодо отримання необхідної інформації про перебування майна боржника. Відповідач зазначає, що в оскаржуваній постанові зазначено місцезнаходження майна, він не перешкоджає виконавчій службі в його огляді, доказів зворотного державний виконавець не має, суду не надав.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Дворний І.І.) від 19 листопада 2013 року скарга Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Реал Естейт" задоволена у повному обсязі:

- визнані неправомірними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Юхименко О.С. по винесенню постанови від 04 жовтня 2013 року про розшук майна боржника;

- визнана недійсною постанова відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 04 жовтня 2013 року про розшук майна боржника.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Державна виконавча служба України звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену ухвалу суду та у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Реал Естейт" відмовити у повному обсязі.

Підставою для скасування зазначеного судового акту заявник апеляційної скарги вважає неповне з`ясування судом першої інстанції усіх обставин справи, що призвело до помилкових висновків та невірного застосування норм матеріального права.

Свої доводи заявник апеляційної скарги обґрунтовує тим, що господарським судом першої інстанції не було враховано, що оскільки відповідачем (боржником) рішення суду не було виконано в добровільному порядку у встановлений постановою відділу примусового виконання рішення Державної виконавчої служби України від 18.06.2013 строк, тому державний виконавець має право на винесення постанови про накладення арешту на майно боржника та розшук майна боржника. Заявник зазначає, що державний виконавець користувався нормами абзацу другого частини першої статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" щодо необхідності розшуку транспортного засобу боржника. Інші доводи та обгрунтування викладені в апеляційній скарзі.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 10 грудня 2013 року відновлено строк на подання апеляційної скарги, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Консоль ЛТД" прийнята до провадження колегією у складі: головуючого судді Видашенко Т.С., суддів Балюкової К.Г., Плута В.М., та призначена до розгляду.

Розпорядженням від 19 грудня 2013 року суддю Видашенко Т.С. замінено на суддю Рибіну С.А., головуючим по справі призначено Рибіну С.А., розгляд справи почато спочатку.

У судовому засіданні представник заявника - Державної виконавчої служби України - наполягав на задоволенні апеляційної скарги.

Представник позивача в усних пояснення підтримав апеляційну скаргу, зазначивши при цьому, що доказів встановлення Державною виконавчою службою України місцезнаходження майна боржника або факту його відсутності за зазначеною у постанові адресою заявником апеляційної скарги суду не надано.

Представник відповідача та третьої особи заперечували проти доводів апеляційної скарги та просили відмовити в її задоволенні, вважають ухвалу суду першої інстанції законною та обгрунтованою. До початку судового засідання відповідач надав письмові пояснення відносно доводів апеляційної скарги.

Розглянувши справу повторно в порядку статей 101, 106 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

Постановою від 18.06.2013 відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України відкрито виконавче провадження № 38520469 з виконання наказу, виданого господарським судом Автономної Республіки Крим 31.05.2013 з метою примусового виконання рішення суду від 14.05.2013 грн.

Постановою відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 04.10.2013 накладений арешт на автотранспортні засоби боржника та оголошено заборону на їх відчуження.

Постановою відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 04.10.2013 оголошено розшук майна (транспортних засобів) боржника.

Відповідач (боржник) вважає, що ця постанова про розшук майна боржника від 04.10.2013 у виконавчому провадженні № 38520469 є незаконною, а дії щодо її винесення - неправомірними.

Дані обставини стали підставою для звернення відповідача зі скаргою на дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України.

Ухвалою суду першої інстанції вказана скарга задоволена повністю.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, дотримання ним норм процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції у зв`язку з наступним.

Відповідно до статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом (далі - Закон).

Згідно статті 11 Закону державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом та цим Законом.

Відповідно до положень статті 40 Закону у разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника державний виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання органами внутрішніх справ, який оголошується відповідно за місцем виконання рішення, місцезнаходженням боржника чи місцезнаходженням його майна.

Одним з основних доводів заявника апеляційної скарги є те, що рішення суду не було виконано в добровільному порядку у встановлені строки, тому державний виконавець має право на винесення постанови про накладення арешту на майно боржника та розшук майна боржника.

Вказаний довід не приймається судовою колегією до уваги, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що у наказі суду та постанові державного виконавця про розшук майна боржника від 04.10.2013 зазначено місцезнаходження транспортних засобів боржника.

Заявник апеляційної скарги - Державна виконавча служба України - не пересвідчився у наявності або відсутності транспортних засобів за їх місцезнаходженням, яке зазначено в оскаржуваній постанові та наказі суду.

Таким чином, державний виконавець не встановив відсутність транспортних засобів боржника за місцем їх розташування.

Як зазначалось вище, розшук майна боржника здійснюється у разі необхідності. Оскільки державним виконавцем не встановлено необхідність розшуку майна боржника, його дії з винесення постанови від 04.10.2013 про розшук майна боржника є неправомірними.

Дії державного виконавця щодо арешту майна боржника, який накладений постановою від 04.10.2013, не оскаржувались відповідачем, тому не розглядались судом.

Оскільки судом дії державного виконавця з винесення постанови про розшук майна боржника вірно визнані неправомірними, суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок господарського суду першої інстанції про визнання недійсною постанови відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 04.10.2013 про розшук майна боржника.

Інші доводи, викладені в апеляційних скаргах, відхиляються судовою колегією, оскільки не підтверджені матеріалами справи та належними доказами в розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України, зводяться до довільного тлумачення скаржником норм законодавства та не спростовують законних і обґрунтованих висновків господарського суду першої інстанції.

На підставі вищевикладеного, судова колегія дійшла висновку, що місцевим господарським судом правильно встановлені та досліджені всі обставини справи, права та обов'язки сторін, ухвала винесена з дотриманням норм матеріального та процесуального права України. Таким чином, оскаржувана ухвала господарського суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні, апеляційна скарга Державної виконавчої служби України задоволенню не підлягає.

Оскільки при зверненні до суду з апеляційною скаргою заявником не був сплачений судовий збір, із заявника апеляційної скарги підлягає стягненню в доход Державного бюджету України судовий збір в розмірі 573,50 грн. відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтею 101, пунктом 1 частини першої статті 103, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної виконавчої служби України залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 листопада 2013 року у справі № 5002-7/2055-2012 залишити без змін.

3. Стягнути з Державної виконавчої служби України (ідентифікаційний код 37471975, відомості про рахунки невідомі, вул. Артема, 73, Київ 53, 04053) в дохід Державного бюджету судовий збір у розмірі 573,50 грн.

Головуючий суддя С.А. Рибіна

Судді К.Г. Балюкова

В.М. Плут

Розсилка:

1. Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" (вул. Горького, 127, Київ, 03150).

2. Філія Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в Автономній Республіці Крим (вул. Набережна імені 60-річчя СРСР, 28, Сімферополь, 95000).

3. Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Реал Естейт" (вул. Бородіна, 16, Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95022).

4. Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Консоль ЛТД" (вул. Бородіна, 16, Сімферополь, 95034).

5. Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України (вул. Артема, 73, Київ 53, 04053).

6. Головне управління юстиції у місті Севастополі (вул. 4-та Бастіонна, 3, Севастополь, 99011).