Постанова № 36268991, 09.12.2013, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 грудня 2013 рокуСправа №827/2314/13-ам. Севастополь

Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:

головуючого судді - Мінько О.В.;

при секретарі судового засідання - Матвєєвої М.С.,

за участю: представника позивача, ОСОБА_1, ОСОБА_2, довіреність № 2223 від 14.10.2013 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в м. Севастополі про визнання бездіяльності протиправною, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Державної міграційної служби України в м. Севастополі про визнання бездіяльності щодо не здійснення реєстрації постійного місця проживання позивача за адресою АДРЕСА_1 відповідно до заяви від 22.07.2013 та 12.08.2013 р. протиправною;

- зобов'язання зареєструвати ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач у порушення статті 6 Закону України "Про свободу пересування" безпідставно відмовив позивачу у реєстрації постійного місця проживання за адресою: АДРЕСА_1.

25.11.2013 року представником позивача надано заяву про зміну позовних вимог, відповідно до якої просить визнати бездіяльність щодо нездійснення реєстрації постійного місця проживання ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 за заявою від 22.07.2013 та 12.08.2013 р. протиправною;

- визнати відмову у реєстрації місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, яка викладена у листі вих. № 4996/02 від 25.07.2013 р. протиправною;

- зобов'язати зареєструвати ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1.

У судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення в обґрунтування позову.

Крім того, зазначив, що 01 квітня 2009 року позивачу був виданий ордер на житлову площу у гуртожитку № 23 серія 03-н на право зайняття житлової площі за адресою - АДРЕСА_1 на підставі договору найму житлового приміщення № 20 від 01 квітня 2009 року. Позивач звернувся до відповідача із відповідною заявою встановленого зразка з проханням про реєстрацію за місцем проживання. Проте, відповідач на час звернення позивача до суду не здійснив проведення реєстрації ОСОБА_1, просить визнати протиправною бездіяльність та зобов'язати вчинити певні дії.

Відповідач в судове засідання явку повноважного представника не забезпечив, про дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Про причини неприбуття в судове засідання або про поважність причин неприбуття, відповідач суд не повідомив (а.с. 119).

У раніше проведених судових засіданнях був присутнім, з позовом не погодився, надав пояснення в обґрунтування заперечень. Зазначив, що позивач порушив порядок реєстрації, встановлений діючим законодавством, натомість відповідачем розглянутий лист позивача від 22.07.2013 року та надана відповідь з цього приводу, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

У разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд, заслухавши представника позивача, встановивши обставини по справі, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Встановлено, що між ОСОБА_1 (наймач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нефтіда" (наймодавець), 01 квітня 2009 року укладено договір найму № 20, відповідно до якого наймодавець надає наймачу, згідно зі заявою, у користування приміщення АДРЕСА_1.

ОСОБА_1 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Нефтіда" отримала ордер від 01 квітня 2009 року № 23 на кімнату № 101, 119 у вказаному гуртожитку.

Листом від 22 липня 2013 року та 12 серпня 2013 року ОСОБА_1 звернулась до Управління Державної міграційної служби України в місті Севастополі з відповідними заявами про реєстрацію місця проживання, до листів надані усі необхідні для реєстрації місця проживання документи.

Листом від 12 серпня 2013 р., в доповнення до заяви від 22 липня 2013 року, ОСОБА_1 просить провести реєстрацію місця проживання заявника за адресою АДРЕСА_1 та надає заяву про зняття особи з реєстрації місця проживання.

Отримавши заяви від позивача, на час подачі позову до суду, відповідач не здійснив проведення реєстрації постійного місця проживання позивача у встановлені статтею 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в України" строки.

25 липня 2013 року за вихідним № 4996/02 Управління Державної міграційної служби України в м. Севастополі повідомило про те, що, відповідно до пункту 2.2 Порядку реєстрації для оформлення реєстрації місця проживання ОСОБА_1 необхідно особисто звернутися до територіального підрозділу УДМС України в м. Севастополі та надати оригінали документів.

Відносини, пов'язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, що гарантуються Конституцією України і закріплені Загальною декларацією прав людини, Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод і протоколами до неї, іншими міжнародними договорами України регулює Закон України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", а також визначає порядок реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання і встановлює випадки їх обмеження.

Статтею 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11.12.2003 року № 1382-IV (далі - Закон № 1382) передбачено, що місце проживання - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік; реєстрація - внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси, за якою з особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції.

Згідно з частиною 1 статті 6 Закону № 1382 громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання.

Відповідно до частини 2 статті 6 Закону № 1382 для реєстрації особа або її законний представник подає: письмову заяву; документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження або свідоцтво про належність до громадянства України; квитанцію про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати; талон зняття з реєстрації (у разі зміни місця проживання в межах України). Талон зняття з реєстрації не подається у разі оформлення реєстрації місця проживання з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання; документи, що підтверджують право на проживання в житлі, перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту, проходження служби у військовій частині, адреса яких зазначається під час реєстрації; військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).

Відповідно до статті 11 Закону № 1382 реєстрація місця проживання та місця перебування осіб здійснюється органом реєстрації. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері реєстрації фізичних осіб, затверджує відповідно до закону порядок реєстрації місця проживання та місця перебування осіб в Україні, зразки документів, необхідних для реєстрації і зняття з реєстрації місця проживання та місця перебування.

Згідно з підпунктом 1.1 пункту 1 Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.11.2012 року № 1077 (далі - Порядок № 1077) цей Порядок розроблений відповідно до Законів України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" та визначає процедуру реєстрації місця проживання та місця перебування осіб в Україні, зразки документів, необхідних для реєстрації і зняття з реєстрації місця проживання та місця перебування.

Підпунктом 1.3 пункту 1 Порядку № 1077 встановлено, що реєстрація / зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється управліннями, відділами (секторами) Державної міграційної служби України (далі - ДМС України) в районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (далі - територіальний підрозділ ДМС України) у день подання особою документів. Реєстрація місця проживання особи може бути здійснена з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання.

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Порядку № 1077, громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів.

Відповідно до підпункту 2.2. пункту 2 Порядку № 1077 для реєстрації місця проживання особа або її законний представник подає до територіального підрозділу ДМС України: письмову заяву про реєстрацію місця проживання (додаток 5); документ, до якого вносяться відомості про місце проживання; квитанцію про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати; талон зняття з реєстрації місця проживання в Україні (у разі зміни місця проживання в межах України). Талон зняття з реєстрації місця проживання в Україні не подається у разі оформлення реєстрації місця проживання з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання; документи, що підтверджують: право на проживання в житлі - ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди) або інші документи. У разі відсутності зазначених документів реєстрація здійснюється за згодою власника/співвласників житла, наймача та членів його сім'ї на реєстрацію місця проживання; право на перебування або взяття на облік у закладі/установі - довідка про прийняття на обслуговування в спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту особи (додаток 6), копія посвідчення про взяття на облік бездомної особи, форма якого затверджена наказом Міністерства соціальної політики України від 28 грудня 2011 року N 574 "Про деякі питання діяльності центру обліку бездомних громадян", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 січня 2012 року за N 84/20397; проходження служби у військовій частині, адреса якої зазначається під час реєстрації, - довідка про проходження служби у військовій частині, видана командиром військової частини, зразок якої наведено в додатку 7 до цього Порядку; військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку); свідоцтво про народження або свідоцтво про належність до громадянства України, якщо реєструється місце проживання дитини, яка не досягла 16-річного віку; заява про зняття особи з реєстрації місця проживання, форма якої наведена в додатку 8 до цього Порядку (у разі здійснення реєстрації місця проживання з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання).

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано жодного доказу обґрунтування бездіяльності щодо не здійснення реєстрації місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1.

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що відповідач в порушення Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" та Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів не здійснив реєстрацію постійного місця проживання ОСОБА_1 за адресою вказаній у заяві.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Критерії оцінювання судами рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень наведені у частині третій статті 2 цього Кодексу, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Якщо особа, яка бере участь у справі, не надасть докази для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Враховуючи зазначене, аналізуючи діюче законодавство України, оцінюючи у сукупності встановлені обставини та перевівши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати бездіяльність Управління державної міграційної служби України в м. Севастополі щодо нездійснення реєстрації постійного місця проживання ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 за заявою ОСОБА_1 від 22.07.2013 р. протиправною.

Визнати дії Управління державної міграційної служби України в м. Севастополі щодо відмови ОСОБА_1 у реєстрації місця проживання за адресою АДРЕСА_1, що викладена у листі від 25.07.2013 р. № 4996/02 протиправними.

Зобов'язати Управління державної міграційної служби України в м. Севастополі зареєструвати ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) судові витрати у розмірі 103 (сто три) грн. 23 коп.

Відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України повний текст постанови складено та постанова підписана 16.12.2013 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. Постанова набирає законної сили у порядку та строки передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова не набрала законної сили.

Суддя О.В. Мінько