Постанова № 36268943, 24.12.2013, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 825/4300/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2013 року м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бородавкіної С.В.,

за участі секретаря Хрущ Т.М.,

за участі представника позивача Тищенка О.М.,

представника відповідача Ананка Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Трансвіт" до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач 20.11.2013 звернувся до суду з позовом до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області і просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області від 23 липня 2013 року №0000752204 та №0000762204.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що на виконання договору купівлі-продажу між ПП «Трансвіт» та ТОВ «Парма-ЛТД», що був укладений у спрощений спосіб, у вересні-жовтні 2012 року було поставлено дизельне пальне підвищеної якості Євро м-В, в -II. На підтвердження поставки товару було надано видаткові та податкові накладні. Оплата товару здійснювалась в безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями, які були надані під час перевірки ревізорам та в подальшому були докладно описані в описовій частині акту перевірки. Стосовно ненадання для перевірки договору купівлі-продажу слід зазначити, що в даному випадку мала місце «бездоговірна» поставка товару, яка жодним чином не порушує вимог чинного законодавства, оскільки, відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного Кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків. Крім того, ТОВ «Парма-ЛТД» надало копію виписки з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії AB №096156, а відповідно до ч. 1 статі 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003, № 755-ІХ, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Представник позивача позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав та пояснив, що для перевірки не були надані документи, що підтверджують реальність операцій з придбання у ТОВ «ПАРМА-ЛТД» товарів, а саме: сертифікати посвідчення якості, акти приймання продукції по кількості, документи, що підтверджують факт перевезення дизельного палива, а саме: товарно-транспортні накладні. Також на перевірку не був наданий повний перелік товарно-транспортної документації згідно Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні від 14.10.1997 №363 (зі змінами та доповненнями), на підставі яких здійснюють облік, приймання, передачу, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу. Крім того, для перевірки не надані свідоцтва водіїв, які перевозили дизпаливо (яке відноситься до небезпечних вантажів згідно Закону України від 24.09.08р. №586-VI «Про перевезення небезпечних вантажів» із змінами і доповненнями) відповідних свідоцтв (термін дії свідоцтв 5 років) про допуск перевезення, які є обов'язковими; в разі дорожнього перевезення відповідність транспортних засобів, обладнання, підготовки водіїв перевіряється відповідними підрозділами Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечують безпеку дорожнього руху відповідно до ст. 6, 8 вказаного Закону. В ході проведення перевірки не надано узгоджень маршрутів дорожнього перевезення небезпечних вантажів, які передбачені відповідно до п. 10.6 ст. 10 Порядку узгодження маршруту дорожнього перевезення небезпечного вантажу - підрозділом Державтоінспекції МВС України, які ведуть електронний облік (базу) виданих узгоджень маршрутів дорожнього перевезення небезпечних вантажів. Також на перевірку не було надано акти виконаних робіт по перевезенню, які містять розрахунки вартості послуг, найменування товару, що перевозився, розпис маршруту, а також документи, що підтверджують факт присутності вантажовідправника (ТОВ «ПАРМА-ЛТД») або його представника при передачі перевізнику вантажу для перевезення, які передбачені Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 10.06.1999 №146). ПП «Трансвіт» до перевірки не надані первинні бухгалтерські документи (платіжні доручення), які підтверджують факт оплати за паливно-мастильні матеріали, але згідно наданої підприємством картки рахунку №631 по взаємовідносинах з ТОВ «ПАРМА - ЛТД» оплата за паливно-мастильні матеріали проводилась через розрахунковий рахунок та заборгованість по взаємовідносинах ПП «Трансвіт» з ТОВ «ПАРМА-ЛТД» становить 0. Також підставою для висновків податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства стала довідка від 25.04.2013 №123/22/37298925 «Про результати зустрічної звірки ТОВ "ПАРМА-ЛТД" щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами, якими сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит за вересень-грудень 2012 року, січень, лютий 2013 року з ТОВ "Агрікор Холдинг"», якою не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із покупцями та постачальниками за вересень 2012 року - лютий 2013 року.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов належить задовольнити виходячи з наступного.

Працівниками Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області була проведена позапланова невиїзна перевірка Приватного підприємства "Транссвіт" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинах з контрагентом ТОВ ПАРМА-ЛТД за період з 01.09.2012 по 30.10.2012, за результатами якої складено акт №43/22-32174342 від 10.07.2013 (а.с.21-27).

Перевіркою встановлено порушення:

п.44.1 ст.44, п.198.1, п. 198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 53152,12 грн., в тому числі за вересень 2012 року в сумі 15805,12 грн., за жовтень 2012 року в сумі 37347,02 грн.;

пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями) підприємством занижено податок на прибуток підприємств у сумі 55809,73 грн., в тому числі за 9 місяців 2012 року в сумі 16595,36 грн., за ІV квартал 2012 року в сумі 39214,37 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 23.07.2013: №0000752204, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 83714,60 грн., в т.ч. +55809.73 грн. - за основним платежем та 27904.87 грн. - за штрафними санкціями (а.с.28); №0000762204, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 79728.72 грн., в т.ч. +53152.12 грн. - за основним платежем та 26576.60 грн. - за штрафними санкціями (а.с.29).

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має суто економічні властивості, що неможливо без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків. Тому така ознака результатів господарської діяльності, як цінова визначеність, наявна в абсолютній більшості випадків, хоча в некомерційній господарській діяльності можливе безкоштовне надання результатів останньої.

Відповідно до п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником)

Розділом ІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на прибуток.

Відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п.139.1.1 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності.

Отже, до складу валових витрат можуть бути віднесені витрати, які безпосередньо пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг).

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Частинами 1 та 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, на підтвердження включення сум ПДВ до складу податкового кредиту необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема: документи, що підтверджують факт отримання товару від іншої особи та документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку.

Основними видами господарської діяльності Приватного підприємства "Трансвіт" є: будівництво житлових і нежитлових будівель; виробництво будівельних виробів із пластмас; виробництво бетонних розчинів, готових для використання; будівництво інших споруд; підготовчі роботи на будівельному майданчику; електромонтажні роботи (а.с.11). Приватне підприємство "Трансвіт" згідно свідоцтва є платником податку на додану вартість (а.с.20).

Між Приватним підприємством "Трансвіт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПАРМА-ЛТД" було укладено усний договір про придбання дизельного пального підвищеної якості Євро м-В, в-ІІ, що не суперечить вимогам ч.1 ст.205 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин може вчинятися усно або в письмовій формі.

Виконання даного договору підтверджується:

- рахунками-фактури від 05.10.2012 №П-00000053 на загальну суму 96903,40 грн., в т.ч. ПДВ - 16150,57 грн.; від 12.09.2012 №П-00000034 на загальну суму 94830,60 грн., в т.ч. ПДВ - 15805,10 грн.; від 16.10.2012 №П-00000073 на загальну суму 127178,70 грн., в т.ч. ПДВ - 21196,45 грн. (а.с.140-142);

- видатковими накладними від 06.10.2012 №П-00000038 на загальну суму 96903,40 грн., в т.ч. ПДВ - 16150,57 грн.; від 17.09.2012 №П-00000024 на загальну суму 94830,60 грн., в т.ч. ПДВ - 15805,10 грн.; від 19.10.2012 №П-00000061 на загальну суму 127178,70 грн., в т.ч. ПДВ - 21196,45 грн. (а.с.34-36).

Позивач належним чином розрахувався за придбане пальне, що підтверджується платіжними дорученнями від 13.09.2012 №2389, від 05.10.2012 №2619, від 17.10.2012 №2769 (а.с.40-42).

Товариством з обмеженою відповідальністю "ПАРМА-ЛТД" було виписано податкові накладні від 05.10.2012 №6 на загальну суму 96903,40 грн., в т.ч. ПДВ - 16150,57 грн.; від 13.09.2012 №2 на загальну суму 94830,60 грн., в т.ч. ПДВ - 15805,10 грн.; від 17.10.2012 №27 на загальну суму 127178,70 грн., в т.ч. ПДВ - 21196,45 грн. (а.с.37-39).

Доставка палива за рахунок постачальника підтверджується товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів (нафти) від 17.09.2012, від 06.10.2012, від 19.10.2012 та довіреностями від 17.09.2012 №581, від 05.10.2012 №641, від 19.10.2012 №679 (а.с.66-68,143-145).

Якість поставлено товару підтверджується паспортами якості: №1044 від 17.09.2012 згідно сертифікату UA1.035.0147228-11 ПАТ «Укртатнафта» Бориспільської філії ПАТ "Дніпронафтопродукт", №1082 від 06.10.2012, №1082 від 19.10.2012 згідно сертифікату UA1.035.0070536-12 ПАТ «Укртатнафта» Бориспільської філії ПАТ "Дніпронафтопродукт" та сертифікатом відповідності (а.с.69-72).

Представником позивача були надані документи на підтвердження взаємовідносин ТОВ "ПАРМА-ЛТД" з ПАТ "Дніпронафтопродукт", а саме: договір зберігання від 01.06.2011 №2455, договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 01.06.2011 №2458 (а.с.138-139).

Придбане пальне було використано в господарській діяльності для заправки автомобілів, що маються у позивача, що підтверджується актами списання №СпТ-000103 від 30.09.2012, №СпТ-000110 від 31.10.2012 (а.с.43-44) та оборотно-сальдовою відомістю по рахунку:105(а.с.99-100).

Дані операції були відображені в бухгалтерському обліку позивача, що підтверджується журналами-ордерами і відомостями порахунку 631 розрахунки з вітчизняними постачальниками, картками рахунку: 631, оборотно-сальдовими відомостями по рахунку: 203 (а.с.78-98).

Також дані операції були відображені в податковому обліку, що підтверджується податковими деклараціями з податку на додану вартість за вересень 2012 року, за жовтень 2012 року, розшифровками податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5), реєстрами виданих та отриманих податкових накладних, (а.с.101-127).

Для зберігання придбаного дизельного пального підвищеної якості Євро м-В, в-ІІ позивач використовує орендований автомобіль марки КАМАз 53213 АЦ-10, номер шасі: 357903/4600 з державним реєстраційним номером СВ8821АК, рік випуску: 1988, разом з причіпом-цистерною марки ГКБ 8551 з державним реєстраційним номером СВ9790ЧЧ, рік випуску: 1987 та земельну ділянку несільськогосподарського призначення для обслуговування нежитлових будівель по вул. Перемоги, 183, загальною площею 14251 кв.м, що підтверджується договорами оренди від 01.02.2012 №01/02-01, від 10.07.2008, актом прийому-передачі від 01.02.2012, свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів, планом земельної ділянки та розрахунком розміру орендної плати за земельну ділянку (а.с.73-77,133-136).

Відповідно до штатного розкладу станом на 02.07.2012 на підприємстві працювало 55 осіб (а.с.148).

На момент здійснення позивачем господарських операцій ТОВ "ПАРМА-ЛТД" було належним чином зареєстроване в якості суб'єкта господарювання, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.51-54) та згідно свідоцтва було платником податку на додану вартість.

Таким чином, суд вважає, що господарські операції з приводу придбання дизельного пального підвищеної якості позивачем у ТОВ "ПАРМА-ЛТД" мали реальний характер, оскільки придбання товару, зазначеного в рахунках-фактури, видаткових та податкових накладних, відбулось з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності Приватного підприємства "Трансвіт", наявні всі належні первинні документі, які підписані та скріплені печатками сторін та мають всі реквізити, як того вимагає чинне законодавство України, і які вимагаються від покупця законодавством і підтверджують реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку, також господарська операція спричинила реальні зміни майнового стану платника податків.

З акту перевірки та доводів представника відповідача вбачається, що однією з підстав для висновку відповідача про не підтвердження реальності господарської операції Приватного підприємства "Трансвіт" з ТОВ "ПАРМА-ЛТД" стала довідка від 25.04.2013 №123/22/37298925 «Про результати зустрічної звірки ТОВ "ПАРМА-ЛТД" щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами, якими сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит за вересень-грудень 2012 року, січень, лютий 2013 року», якою не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із покупцями та постачальниками за вересень 2012 року - лютий 2013 року.

Суд зазначає, що викладені в акті обставини, не є підставою вважати правочин недійсним, або таким, що не відбулвся, та не спростовують реальності виконання господарської операції, оскільки при дослідженні факту здійснення господарських операцій оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками цих операцій, на підставі яких сформовані дані податкового обліку. Фактично, висновок про не підтвердження реальності здійснення господарської операції, зроблено без дослідження первинних та інших документів ТОВ "ПАРМА-ЛТД".

Щодо неточностей в заповненні товарно-транспортних накладних: від 17.09.2012, від 06.10.2012, від 19.10.2012, виписаних Бориспільською філією ПАТ "Дніпронафтопродукт", суд зазначає, що в межах спірних правовідносин позивач не складав товарно-транспортні накладні, а отримував такі товарно-транспортні накладні від вантажовідправника, який допустив описки у зазначенні вантажоодержувача та пункту розвантаження.

Підтвердженням доставки та отримання товару позивачем є підписи у товарно-транспортних накладних вантажоодержувачів Капко О.Г., Кальченко Л.І., які згідно наказів від 18.07.2006 №49-к, від 15.12.2011 №91-к працюють на Приватному підприємстві "Трансвіт".

Крім того, помилки у оформленні первинних документів не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльності мали місце.

Крім того, податковий орган не подав жодних доказів на підтвердження того, що позивач діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, а також не зазначено інших обставин, які могли б свідчити про недобросовісність позивача. Також не доведено та не надано доказів, які б свідчили про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди - як-то безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій.

В законодавстві України закріплено принцип персональної відповідальності, згідно якого особа має нести відповідальність за вчинені нею правопорушення, а не за правопорушення інших осіб.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним податкових повідомлень-рішень від 23 липня 2013 року №0000752204 та №0000762204.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Встановивши, на підставі досліджених доказів та їх правової оцінки, підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами надання контрагентами позивачу послуг та товарів, відображення таких операцій в бухгалтерському та податковому обліку позивача та надання до перевірки всіх необхідних первинних документів, які відповідали вимогам законодавства, суд вважає, що позивачем не було порушено вимог Податкового кодексу України, а тому позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області від 23 липня 2013 року №0000752204 та №0000762204 з підстав, наведених позивачем у позовній заяві, належать задоволенню.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області від 23 липня 2013 року №0000752204 та №0000762204.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31216206784002, код 38054398, отримувач: УК у м.Чернігові/м.Чернігів/22030001, банк отримувача: ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592) на користь Приватного підприємства "Трансвіт" (код ЄДРПОУ 32174342) судові витрати в сумі 326,89 грн.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя С.В. Бородавкіна