Постанова № 36268674, 16.12.2013, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2013 р. м. Чернівці Справа № 824/2767/13-а

11:14 год.

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Левицького В.К.,

за участю секретаря судового засідання Жураковської Ю.М.,

представників сторін:

позивача - Печерової А.О.,

відповідача - Катренюк-Гладкій Ю.І., Латошкіної Н.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом управління Пенсійного фонду України в Хотинському районі Чернівецької області

до управління державної казначейської служби України у Хотинському районі Чернівецької області

про стягнення грошових коштів.

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Хотинському районі Чернівецької області звернулося до суду із вказаним позовом, в якому просило стягнути з Головного управління державної казначейської служби України у Чернівецькій області грошові кошти в сумі 2724,84 грн.

В обґрунтування позову позивач вказував, що 26.03.2012 р. направлено для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби Хотинського районного управління юстиції виконавчий лист по адміністративній справі №2а-2470/3714/11 від 02.02.2012 р. про стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 надміру виплачену пенсію внаслідок зловживань пенсіонерів в сумі 12100,59 грн. та в сумі 19492,90 грн. Відділом державної виконавчої служби Хотинського районного управління юстиції направлено до управління Державної казначейської служби України у Хотинському районі Чернівецької області платіжні доручення, проте кошти за даними платіжними дорученнями по даний час не перераховані. Вважає, що затримка в перерахуванні коштів завдає збитків державі в особі Пенсійного фонду України, гальмуючи накопичення коштів до бюджету Пенсійного фонду.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та посилаючись на викладені в позовній заяві обставини, просив суд позов задовольнити повністю.

Головним управлінням Державної казначейської служби України у Чернівецькій області подано клопотання про заміну неналежного відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Чернівецькій області на належного - Управління Державної казначейської служби України у Хотинському районі Чернівецької області.

В обґрунтування вказували, що відділ державної виконавчої служби Хотинського районного управління юстиції не обслуговується в Головному управлінні державної казначейської служби України у Чернівецькій області.

Відповідно до п. 1.8 Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.06.2012 р. №758, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.07.2012 р. розрахунково-касове обслуговування клієнтів здійснюється органами Казначейства і клієнтами. Між управлінням Державної казначейської служби України у Хотинському районі Чернівецької області та відділом державної виконавчої служби Хотинського районного управління юстиції укладено договір про здійснення розрахунково-касового обслуговування №16/2013 від 02.01.2013 р., яким передбачено права та обов'язки управління Казначейства в процесі обслуговування ВДВС Хотинського районного управління юстиції.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 КАС України суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.

Ухвалою суду від 16.12.2013 р., занесеною до журналу судового засідання, допущено заміну неналежного відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Чернівецькій області належним - Управлінням Державної казначейської служби України у Хотинському районі Чернівецької області.

В судовому засіданні представники відповідача заперечували проти позову, просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Вказували, що вимога про стягнення коштів з рахунків Управління Державної казначейської служби України у Хотинському районі є безпідставною, так як жодним нормативно-правовим актом не передбачено термін проведення платіжних доручень, а лише визначено строк дії платіжних доручень. Також зазначили, що органи Державної казначейської служби не являється банківськими установами в розумінні Закону України "Про банки і банківську діяльність".

Ухвалою суду від 06.12.2013 р. залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - відділ державної виконавчої служби Хотинського управління юстиції (далі - третя особа).

Третя особа в судове засідання не з'явилася, проте подала клопотання, в якому просила розглянути справу без їх участі.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази по справі судом встановлено наступне.

Управління державної казначейської служби України у Хотинському районі Чернівецької області (60000, Чернівецька область, Хотинський район, м. Хотин, вул. Незалежності, буд. 23, ідентифікаційний код 37921153) зареєстроване як юридична особа 20.12.2011 р. (а.с. 27).

29.03.2012 р. державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Хотинського районного управління юстиції відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа по справі №2а/2470/3714/11 про стягнення з ОСОБА_4 надміру виплаченої пенсії на суму 12100,59 грн. та ОСОБА_5 в сумі 19492,90 грн. (а.с. 6-7, 8, 67).

19.04.2012 р. державним виконавцем винесено постанову про проведення утримання із доходів боржника за місцем їх отримання, а саме постановлено щомісячно проводити утримання з пенсії ОСОБА_4 в розмірі 20 відсотків від суми та перераховувати на рахунок відділу державної виконавчої служби Хотинського районного управління юстиції (а.с. 9-11).

12.06.2012 р. державним виконавцем була винесена аналогічна постанова, що стосується стягнення коштів з ОСОБА_5 (а.с. 68-69).

Як вказував в судовому засіданні представник позивача, у зв'язку з надходженням коштів від боржників на депозитний рахунок відділу державної виконавчої служби Хотинського районного управління юстиції, останній направив на виконання до Управління казначейської служби в Хотинському районі платіжні доручення для зарахування даних коштів на рахунки позивача. Зокрема підготовлено та направлено до Управління казначейської служби в Хотинському районі наступні платіжні доручення: №984 від 14.08.2013 р. на суму 355,00 грн., №980 від 14.08.2013 р. на суму 199,88 грн., №1189 від 09.10.2013 р. на суму 691,63 грн., №1186 від 09.10.2013 р. на суму 199,88 грн., №1227 від 15.10.2013 р. на суму 199,88 грн., №1228 від 15.10.2013 р. на суму 439,27 грн., №1394 від 14.11.2013 р. на суму 439,27 грн., №1393 від 14.11.2013 р. на суму 199,88 грн. (а.с. 12-19).

У зв'язку з тим, що перерахування за даними платіжними дорученнями відповідачем не здійснено, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Положенням про Державну казначейську службу України, затвердженим Указом Президента України від 13.04.2011 р. № 460/2011 (далі - Положення) передбачено, що Казначейство України відповідно до покладених завдань здійснює через систему електронних платежів Національного банку України розрахунково-касове обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів та відповідно до покладених завдань управляє ліквідністю субрахунків єдиного казначейського рахунка.

Згідно вищезазначеного Положення Державна казначейська служба України (Казначейство України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України.

Відповідно до ч. 7 Положення казначейство України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (у разі їх утворення).

Згідно із ст. 43 Бюджетного кодексу України Державна казначейська служба України здійснює розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, а також інших клієнтів відповідно до законодавства.

Основними завданнями Казначейства України серед іншого є реалізація державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України відповідно до покладених завдань серед інших: здійснює через систему електронних платежів Національного банку України розрахунково-касове обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів, операцій з коштами бюджетів, спільних із міжнародними фінансовими організаціями проектів; здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення визначений Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 року (надалі - Порядок).

Відповідно до п. 5 постанови Кабінету Міністрів України і Національного банку України "Про створення внутрішньої платіжної системи Державного казначейства" від 15.09.1999 р. №1722 органам Казначейства надано статус учасників системи електронних платежів Національного банку на загальних засадах та право здійснювати через цю систему тільки платежі та міжбанківські розрахунки.

Згідно із п. 1 Положення про єдиний казначейський рахунок, затвердженого наказом Державного казначейства України від 26.06.2002р. №122 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.07.2002р. за №594/6882, єдиний казначейський рахунок (далі - ЄКР) - це консолідований рахунок, відкритий Державному казначейству України в Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних платежів Національного банку України (далі - СЕП), і є основним рахунком держави для проведення фінансових операцій та ефективного управління коштами державного та місцевих бюджетів через систему електронних платежів Національного банку України, консолідує кошти державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, коштів інших клієнтів, обслуговування яких здійснюється органами Державного казначейства України та регламентується законодавством.

Відповідно до п. 2 вказаного Положення ЄКР об'єднує кошти субрахунків, що відкриті на балансі управлінь Державної казначейської служби України. На субрахунках ЄКР ведеться аналітичний облік коштів державного та місцевих бюджетів.

У Державній казначейській службі України відкриваються та ведуться програмними засобами рахунки в розрізі територіальних управлінь Державної казначейської служби України, які відображають рух коштів на субрахунках ЄКР.

Державна казначейська служба України управляє коштами, що обліковуються на рахунках, відкритих в управліннях Державної казначейської служби України, і проводяться через СЕП, шляхом встановлення ліміту технічного рахунку, ліміту початкових оборотів у СЕП та підкріплень субрахунків ЄКР з урахуванням дотримання необхідного рівня платоспроможності, який визначається Державною казначейською службою України.

Державна казначейська служба України здійснює моніторинг фінансового стану територіальних управлінь Державної казначейської служби України та надає підкріплення їх субрахунків ЄКР.

Наповнення єдиного казначейського рахунка здійснюється органами, що контролюють справляння надходжень бюджету, які повинні забезпечувати своєчасне та в повному обсязі надходження до державного бюджету податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів відповідно до законодавства.

Крім цього, слід зазначити, що Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та виконавчі органи міських (міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення) рад координують діяльність відповідних органів стягнення щодо виконання визначених для територій показників доходів бюджету.

Податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок.

Державне казначейство України управляє коштами, що обліковуються на рахунках відкритих у Головних управліннях Державного казначейства України, і проводяться через СЕП, шляхом встановлення ліміту технічного рахунку, ліміту початкових оборотів у СЕП та підкріплень субрахунків ЄКР з урахуванням дотримання необхідного рівня платоспроможності, який визначається Державним казначейством України.

На підставі аналізу наведених норм, суд приходить до висновку, що виплата коштів відповідачем можлива лише за наявності підкріплення на єдиному казначейському рахунку на платіжні документи щодо перерахування коштів у порядку черговості їх надходження - у межах відповідних бюджетних призначень та надання бюджетних асигнувань, наданого саме Державним казначейством України.

При проведенні видатків розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів Управління казначейства в стислі терміни забезпечує виконання насамперед захищених статей видатків бюджету, перелік яких визначений ч. 2 ст. 55 Бюджетного кодексу України. Незахищенні видатки Управлінням Казначейства проводяться в порядку черговості надходження платіжних доручень.

Враховуючи вищезазначені норми законодавства, суд приходить до висновку, що питання наповнення єдиного казначейського рахунка, за рахунок якого проводяться усі видатки розпорядників, одержувачів бюджетних коштів, інших клієнтів, не залежить від органів Казначейства України.

Відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті №22 від 21.01.2004р., затвердженої постановою Національного банку України, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 р. за № 377/8976 банк платника приймає платіжне доручення до виконання протягом 30 календарних днів з дати його виписки.

Аналогічну норму містить і абз. 1 п.10.3 Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.08.2012 р. № 938, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.09.2012 р. за № 1569/21881.

Згідно Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 р. № 309, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.03.2012 р. за № 419/20732, не передбачено терміну, протягом якого органом Казначейства повинна бути здійснена оплата даних платіжних доручень.

Таким чином, суд приходить до висновку, що нормативно-правовими актами не передбачено термін проведення платіжних доручень розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів органами Казначейства, а лише визначено строк дії платіжних доручень.

Отже, відповідачем не порушено строків проведення платежів по відділу державної виконавчої служби Хотинського районного управління юстиції.

Також суду зазначає, що відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк це юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків.

Судом встановлено, що органи Казначейства не мають банківської ліцензії, а отже, згідно чинного законодавства не є банками. Державна казначейська служба України та її територіальні органи є органами виконавчої влади, які реалізують державну політику у сфері казначейського обслуговування державних коштів.

Відповідно до укладеного договору №16/2013 від 02.01.2013 р. про здійснення розрахунково-касового обслуговування між управлінням державної казначейської служби у Хотинському районі Чернівецької області та відділом державної виконавчої служби Хотинського районного управління юстиції Чернівецької області (Клієнт) відповідач має зобов'язання перед Клієнтом, в тому числі і гарантування таємниці операцій за рахунком Клієнта (а.с. 28-29).

В судовому засіданні встановлено, що між Управлінням Пенсійного фонду України в Хотинському районі Чернівецької області та Управлінням державної казначейської служби у Хотинському районі Чернівецької області договір про здійснення розрахунково-касового обслуговування не укладався, тому у даному випадку, у відповідача відсутні зобов'язання перед позивачем.

Відповідно до положень, закріплених ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, на основі зазначених вище вимог законодавства та встановлених обставини справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги управління Пенсійного фонду в Хотинському районі Чернівецької області є необґрунтованими і безпідставними, тому у задоволенні позову слід відмовити.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат відповідача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України стягненню з позивача не підлягають.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2, 11, 69 - 71, 86, 94, 158, 160 - 167 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Порядок та строки набрання постановою законної сили та оскарження.

Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 254 КАС України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова, згідно ст. 186 КАС України, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено та підписано судом "23" грудня 2013 р.

Суддя Левицький В.К.