Постанова № 36268643, 16.12.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 грудня 2013 року 14:21 № 826/17792/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., при секретарі Грабовському В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства «Українська служба безпеки» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києвіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.10.2013р.,за участю:

представника позивача - Александрович О.М.

представника відповідача - Кириленко М.Є.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 16 грудня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Українська служба безпеки» (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.10.2013р. №0004802210/4870.

В обґрунтування позовних вимог позивач пояснив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем протиправно та з порушення норм законодавства.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач проти заявленого позову заперечив, посилаючись на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем правомірно та з врахування всіх обставин.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено перевірку Приватного підприємства «Українська служба безпеки», 26.09.2013р. складено акт №1064/26-51-2201/37116353 про результати позапланової документальної невиїзної перевірки з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ПП «Флагман-1» (код ЄДРПОУ 35822284) їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.09.2012р. по 31.03.2012р. (далі по тексту - Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення п.185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України позивачем занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 787 395грн. за період вересень 2012 року на суму 119 400грн., жовтень 2012 року на суму 121 560грн., листопад 2012 року 125 910грн., грудень 2012 року на суму 96 405грн., січень 2013 року на суму 104 670грн., лютий 2013 року на суму 106 440грн., березень 2013 року на суму 113 010грн.

На підставі встановлених порушень відповідачем 30.10.2013р. прийняте податкове повідомлення - рішення №0004802210/4870, яким за порушення п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) в розмірі 1 181 092,50грн., в тому числі основний платіж - 787 395грн. та штрафні (фінансові) санкції - 393 697,50грн.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що в перевіряємому періоді позивач мав взаємовідносини з ПП «Флагман-1» (код ЄДРПОУ 35822284) за результатами яких включив суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

В ході перевірки встановлено, що між позивачем (Замовник) та ПП «Флагман-1» (Охорона) укладено договір №12/010912-Ох про надання послуг з охорони об'єкта від 01.09.2012р., відповідно до умов якого Замовник доручає, а Охорона зобов'язується за плату забезпечити субпідрядне (через замовника) здійснення охоронної діяльності на об'єктах.

Згідно п. 1.3 Договору характер охорони об'єкту: охоронна діяльність та контроль за територією в приміщенні об'єкту.

Відповідно до п. 1.4 Договору система охорони об'єкту, розташування постів та їх необхідної кількості визначається охороною і узгоджується з замовником.

На виконання умов договору ПП «Флагман-1» виписано податкові накладні та акти здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Оплата за придбані послуги здійснена шляхом безготівкового розрахунку, що підтверджується банківськими виписками.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 серпня 2011 року між позивачем (Виконавець) та ТОВ «ФОЗЗІ-ФУД»(Замовник) (центральна регіональне управління мережі «Сільпо») укладено договір про надання охоронних послуг №10/01082011-ОХ, відповідно до умов якого виконавець за завданням замовника приймає на себе обов'язок з надання послуг охорони об'єкта, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити належно надані послуги за цим договором.

На виконання умов договору виписані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг).

До матеріалів справи долучено відомості закриття постів супермаркетів «СІЛЬПО», в яких вказано міста України, час роботи магазинів, прізвища інспекторів охорони, режим роботи, кількість годин без вказання у графі прізвищ перевіряючого.

Відповідно до п. 1.3 Інструкції з організації та несення служби сторожовою охороною, затвердженої Наказом Міністерства оборони України від 12.03.2012р. №131, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2012р. за №470/20783 об'єкт охорони охороняється групами сторожової охорони або сторожами, які призначаються на час, установлений для охорони.

До складу групи сторожової охорони призначаються:

начальник групи сторожової охорони - з осіб начальницького складу сторожової охорони, а в окремих випадках - з числа добре підготовлених сторожів;

сторожі - з числа сторожів.

Згідно п. 1.4 Інструкції начальник групи сторожової охорони й сторожі, що несуть службу на окремо розташованих постах, підпорядковуються командиру військової частини, начальнику охорони (сторожової), а також черговому військової частини.

Відповідно до п. 1.5 Інструкції для кожної групи сторожової охорони складаються постова відомість (додаток 1 до цієї Інструкції), табель постів (додаток 2 до цієї Інструкції), схема розміщення постів, інструкція начальникові групи сторожової охорони.

Охоронці призначаються і звільняються з посади у встановленому чинним трудовим законодавством, тобто вони можуть бути штатними працівниками підприємства і в свою чергу керуються посадовою інструкцією.

Суд звертає увагу, що в наданих позивачем відомостях не зазначено які саме особи (охоронці) працювали на підприємстві ПП «Українська служба безпеки» та контрагента ПП «Флагман-1».

Крім того, як вбачається з умов Договору, а саме п. 2.4 акти прийому-передачі наданих послуг містять в собі відомості, щодо якості наданих послуг з охоронної діяльності на об'єкті, підтверджують належне виконання умов цього договору і подаються охороною замовнику на затвердження та підписання з свого боку не пізніше 10 числа кожного наступного за розрахунком місяця.

Суд звертає увагу на те, що надані позивачем акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) містять недоліки та не відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України від 16.07.1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність.

Частиною 1 ст. 9 цього Закону встановлено підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

Частиною 2 Закону визначено перелік обов'язкових реквізитів первинних документів: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» акт здачі-приймання належить до первинних документів, так як договір, податкові накладні та інші документи, що підтверджують факт здійснення господарської операції.

Перелік послуг зазначений в договорах не дає можливості визначити в актах здачі-прийняття детального змісту і обсягу господарської операції, що є недостатнім для розкриття змісту наданої послуги. Відсутність у актах здачі-прийняття робіт інформації про конкретні послуги надані замовнику позбавляє можливості дійти висновку про фактичне надання таких послуг.

Отже, суд при дослідженні наданих актів прийому-передачі послуг, які долучені до матеріалів справи вважає їх не належним чином оформленими, що ставить під сумнів реальність проведених господарських операцій.

Аналізуючи фінансово-господарську діяльність ПП «Українська служба безпеки» та враховуючи вищевикладене встановлено, що фактично придбання послуг ПП «Українська служба безпеки» у ПП «Флагман-1», не здійснювалося, а здійснювалося лише оформлення.

Також, як вбачається зі змісту акту перевірки, згідно протоколу виїмки та огляду від 18.09.2012р. старшим слідчим Броварської ОДПІ Гавва С.В. на у ПП «Українська служба безпеки» вилучено первинні бухгалтерські документи ПП «Флагман-1» за лютий 2013 року на суму 638 640грн. в тому числі ПДВ 106 440грн.

Згідно бази Єдиного Реєстру Податкових Накладних ПП «Українська служба безпеки» в лютому 2013 року по контрагенту ПП «Флагман-1» включено три податкові накладні на суму 106 440грн., а саме №47 від 28.02.2013р., №5 від 11.02.2013р., №7 від 20.02.2013р.

Відповідно до пояснень від 12.09.2013р. №12/09-13 посадових осіб ПП «Українська служба безпеки» встановлено, що суми по послугам не було включено до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування.

Також актами про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Флагман-1» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами покупцями та постачальниками від 08.04.2013р. №1214/22-221-35822284, від 13.25.2013р. № 1486/22-221-35822284 встановлені порушення ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «Флагман-1» при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. 662, 655 та 656 ЦК України. Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) з контрагентами, які підпадають під визначення ст. 185 ПК України.

За результатами відпрацювання встановлено, що на ПП «Флагман-1» рахується тільки один співробітник, відсутні виробничі потужності, використовуючи які можна здійснювати господарську діяльність, відсутні складські приміщення, на яких можливо розміщення придбаних товарів з метою їх подальшої реалізації, відсутні транспортні засоби, за допомогою яких можливо здійснювати перевезення товарів.

Отже, ПП «Флагман-1» здійснював діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб.

З огляду на вищезазначене, відповідач дійшов висновків, що суми податкового кредиту ПП «Українська служба безпеки» за перевіряємий період сформовано за рахунок проведення операцій, які мають ознаки фіктивності, тому податкові накладні, виписані ПП «Флагман-1», не відповідають вимогам чинного законодавства та не дають права на формування податкового кредиту ПП «Українська служба безпеки».

Згідно з п. 198.6. статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з п.1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п'я тою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно із ст. 203 Цивільного кодексу України змісі правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моралі.ним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин. повинна мати необхідний обсяі цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину. має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бу си спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави. Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочини з продажу та придбання товарів (робіт/послуг) укладені між ПП «Українська служба безпеки» та ПП «Флагман-1» суперечать положенням Цивільного кодексу України, іншим нормативно-правовим актам, а також моральним засадам суспільства (ч. 1 ст. 203 Цивільного Кодексу України), вчинені особою, що не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності (ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України), та не спрямовані на реальне настання правових наслідків (ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України), також порушують публічний порядок (ст. 228 Цивільного кодексу України), а отже є нікчемними.

Згідно із частиною 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю.

В даному випадку відповідна мета присутня в діях ПП «Флагман-1» і направлена на приховування під оподаткування прибутків та доходів.

Тому господарські відносини, які були здійснені від імені підприємств ПП «Українська служба безпеки» предметом яких є одержання доходів, слід розцінювати як такі, що укладені з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства.

Таким чином, правочини не відповідають моральним засадам суспільства, оскільки дії сторін спрямовані не на реальне виконання умов договорів, а па настання наслідків у вигляді несплати податків до бюджету, відповідно така мета в свою чергу, є завідомо суперечною інтересам держави і суспільства.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 26 червня 2007 року положення статей 207 и 208 Господарського Кодексу України слід застосовувати з врахуванням того що договір, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Таким чином, розмір податкового зобов'язання продавця товарів (послуг) по господарським операціям, проведеним з кожним контрагентом - покупцем у окремому звітному періоді, має дорівнювати розміру податкового кредиту такого покупця, задекларованого за такий звітний період, що передбачає відображення покупцем отриманої податкової накладної у реєстрі отриманих податкових накладних цього звітного періоду.

Згідно з позицією Вищого адміністративного суду України будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактично здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Отже, як вбачається з руху коштів ПП «Флагман-1», які долучені до матеріалів справи, ним створено видимість фінансово-господарських відносин з ПП «Українська служба безпеки», що призвело до незаконного заниження податкового кредиту з податку на додану вартість.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011р. зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Крім того, судом в якості свідка в судове засідання викликався директор ПП «Флагман-1». Проте, в судове засідання він не з'явився, письмових пояснень по справі не надав.

Таким чином, по даним господарським операціям встановлено заниження ПП «Українська служба безпеки» податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 787 395,00грн., в т.ч. по періодам: вересень 2012 року на суму 119 400грн., жовтень 2012 року на суму 121 560грн., листопад 2012 року 125 910грн., грудень 2012 року на суму 96 405грн., січень 2013 року на суму 104 670грн., лютий 2013 року на суму 106 440грн., березень 2013 року на суму 113 010грн.

Проаналізувавши наявні матеріали справи та норми зазначеного законодавства, суд вважає правомірними висновки відповідача, викладені в Акті перевірки.

Допустимих доказів, які б спростовували викладенні в Акті перевірки висновки контролюючого (податкового) органу - позивачем до суду надано не було.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивачем не доведена реальність господарських операцій, оскільки не надано належним чином оформлених актів здачі-прийняття послуг, відсутні трудові ресурси, оскільки у відомостях постів охорони не вказано які саме особи працювали у ПП «Українська служба безпеки» та контрагента ПП «Флагман-1».

На думку суду відповідач виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 30.10.2013р. №0004802210/4870, а тому адміністративний позов Приватного підприємства «Українська служба безпеки» вважається таким, що не підлягає задоволенню.

Оскільки судове рішення ухвалене на користь суб'єкта владних повноважень, судові витрати, відповідно з частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову Приватному підприємству «Українська служба безпеки» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя В.В. Амельохін