Постанова № 36268499, 19.12.2013, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2013 р. Справа № 809/3835/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Микитюка Р.В.

за участю секретаря судового засідання Вилки С.С.,

представника позивача - Чорної М.З

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Родон"

до відповідача: Відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції

про скасування постанови №37058477 від 18.03.2013 р,-

ВСТАНОВИВ:

05.12.2013 року Публічне акціонерне товариство "Родон" (надалі-позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 37058477 від 18.03.2013 року.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала та пояснила, що відповідачем протиправно, всупереч вимог Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, а саме не вірно вказане найменування боржника - Акціонерне товариство відкритого типу "Родон" замість Публічного акціонерного товариства "Родон". Дана постанова винесена відносно неіснуючого боржника, а таким чином відповідачем порушено вимоги п.3 ч.1 ст. 19 Закону. Просила позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився повторно, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду адміністративної справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 13) та розпискою (а.с. 15). Своїм правом на подання заперечення проти позову не скористався.

На підставі ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, яка передбачає, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, судом продовжено розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, судом встановлено наступне.

Івано-Франківським окружним адміністративним судом 26.12.2013 року винесено постанову у справі № 2-а-3855/12/0970 за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську до Акціонерного товариства відкритого типу "Родон" про стягнення заборгованості в сумі 114 566,73 грн., якою позов задоволено повністю (а.с. 18-20).

В резолютивній частині даної постанови зазначено: стягнути з Акціонерного товариства відкритого типу "Родон" (ідентифікаційний код 14313518) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську (ідентифікаційний код 20550895) заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах та пенсії науковим працівникам за період з 01.10.2012 року до 01.12.2012 року в розмірі 114 566, 73 грн.

28 лютого 2013 року на підставі вищезазначеної постанови, яка набрала законної сили 22.01.2013 року видано виконавчий лист (а.с.21), в якому зазначено стягнути з Акціонерного товариства відкритого типу "Родон" на користь управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах та пенсії науковим працівникам за період з 01.10.2012 року до 01.12.2012 року в розмірі 114 566, 73 грн.

01.02.2013 року на підставі позачергових загальних зборів акціонерів, які відбулися 20.12.2012 року Акціонерне товариство відкритого типу "Родон" переіменовано на Публічне акціонерне товариство "Родон". Протоколом № 2 від 20.12.2012 року загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства відкритого типу "Родон" затверджено статут Публічного акціонерного товариства "Родон", а також проведено реєстрацію ПАТ "Родон", що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АА № 178128 від 05.02.2013 року (а.с. 7, 8).

18.03.2013 року головним державним виконавцем - відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа № 2-а-3855/12/0970 виданого Івано-Франківським окружним адміністративним судом 28.02.2013 року про стягнення з АТВТ "Родон" на користь УПФУ в м. Івано-Франківську заборгованості в сумі 114 566,73 грн.

Однак, представником позивача як у позовній заяві так і в судовому засіданні вказувалося на те, що головний державний виконавець при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження мав зазначити в даній постанові боржником ПАТ "Родон", а не як зазначено у виконавчому документі АТВТ "Родон".

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються спеціальним Законом "Про виконавче провадження" із змінами та доповненнями.

Згідно ст. 1 даного Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За ст. 2 даного Закону примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".

Загальні умови та порядок здійснення виконавчого провадження передбачено Главою 3 даного Закону.

За вимогами ст. 19 Закону державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону.

Стаття 17 Закону зазначає, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом та перелічує такі виконавчі документи.

Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі документи, зазначені у ст. 17 даного Закону, в тому числі і виконавчі листи, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.

Стаття 18 визначає вимоги до виконавчого документа, а зокрема у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові за наявності) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання. Виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою. Скріплення виконавчого документа гербовою печаткою є обов'язковим у разі, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, за законом зобов'язаний мати печатку із зображенням Державного Герба України.

Стаття 25 Закону визначає обов'язок державного виконавця прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Згідно із ч.2 ст. 25 Закону державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові. Постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 26 Закону зазначено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі таких випадків: 1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; 2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом; 3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; 4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення; 5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; 6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону; 7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів; 8) наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Отже, суд не бере до уваги твердження представника позивача щодо відсутності у відповідача обов'язку відкрити виконавче провадження щодо неіснуючого боржника, оскільки станом на день прийняття документу до виконання підстави для відмови у відкритті провадження у відповідача не було, а сторона у справі № 2-а-3855/12/0970 за розглядом якої видано виконавчий лист судом не замінювалась.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд, приходить до висновку що головний державний виконавець при винесенні оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження від 18.03.2013 року по виконанню виконавчого листа № 2-а-3855/12/0970 виданого Івано-Франківським окружним адміністративним судом 28.02.2013 року про стягнення з АТВТ "Родон" на користь УПФУ в м. Івано-Франківську заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах та пенсії науковим працівникам за період з 01.10.2012 року до 01.12.2012 року в розмірі 114 566, 73 грн. діяв відповідно до повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України, а позов є не обгрунтованим, безпідставним та таким, що не підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: Микитюк Р.В.

Постанова складена в повному обсязі 24.12.2013 року.