ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
__________
10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Кравчук Т.О.
Суддя-доповідач:Хаюк С.М.
УХВАЛА
іменем України
"18" грудня 2013 р. Справа № 817/3074/13-а
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Хаюка С.М.
суддів: Бондарчука І.Ф.
Охрімчук І.Г.,
розглянувши в письмовому провадженні у м.Житомирі апеляційну скаргу Сарненської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "27" вересня 2013 р. у справі за позовом Приватного підприємства "Феррі" до Сарненської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень ,
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство "Феррі" звернулось з позовом до Сарненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.08.2013 року №0000652200, згідно з яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 14953,00 грн.; від 15.08.2013 року №0000662200, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 276425,00 грн., з яких: 221140,00 грн. - за основним платежем; 55285,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 27.09.2013 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Сарненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Рівненській області: від 15.08.2013 року №0000652200, згідно з яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 14953,00 грн.; від 15.08.2013 року №0000662200, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 276425,00 грн., з яких: 221140,00 грн. - за основним платежем; 55285,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача Приватного підприємства "Феррі" сплачений судовий збір у сумі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) гривень 00 коп.
Не погоджуючись з даною постановою податкова інспекція звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у позові відмовити .
З врахуванням приписів статей 196,197 КАС України, розгляд апеляційної скарги здійснюється судовою колегією в порядку письмового провадження.
Розглянувши справу в межах, визначених ст. 195 КАС України, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що приватне підприємство "Феррі" є юридичною особою, що зареєстрована 26.01.2001 року Сарненською районною державною адміністрацією Рівненської області, з 08.05.2001 року як платник податків перебуває на обліку в Сарненській міжрайонній державній податковій інспекції, з 08.05.2001 року зареєстроване як платник податку на додану вартість (свідоцтво №200078274).
Згідно довідки з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України основним видом діяльності позивача є оптова торгівля машинами й устаткуванням для добувної промисловості та будівництва, неспеціалізована оптова торгівля.
У лютому 2013 року позивач уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрпросторг" договір купівлі-продажу від 15.02.2013 року, за умовами якого продавець - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрпросторг" зобов'язувався передати у власність покупця - Приватного підприємства "Феррі" товар, а саме запчастини до кар'єрного обладнання, а покупець зобов'язувався прийняти обладнання та оплатити його на умовах укладеного договору.
Згідно з умовами зазначеного договору найменування товару визначалося згідно первинних документів на партію обладнання, які продавець повинен передавати покупцю на товар або партію товару: рахунок-фактура, накладна та податкова накладна, товарно-транспортна накладна. За умовами поставки, визначених договором, доставка товару здійснюється продавцем, перехід права власності на товар відбувається в момент: акту приймання-передачі товару. Загальна сума договору складає 2000000,00 грн.
На підтвердження факту поставки товару позивач надав первинні фінансово-господарські документи:
видаткову накладну від 18.02.2013 року №1802-0001 на суму 382600,00 грн. в т.ч. ПДВ 63766,67 грн., видаткову накладну від 18.02.2013 року №1802-0002 на суму 148450,00 грн. в т.ч. ПДВ 24741,67 грн., видаткову накладну від 25.02.2013 року №2502-0001 на суму 289560,00 грн. в т.ч. ПДВ 48260,00 грн., видаткову накладну від 01.03.2013 року №0103-0006 на суму 90552,00 грн. в т.ч. ПДВ 15092,00 грн., видаткову накладну від 01.03.2013 року №0103-0007 на суму 84120,00 грн. в т.ч. ПДВ 14020,00 грн., накладну від 05.04.2013 року №0504-0001 на суму 45960,00 грн. в т.ч. ПДВ 7660,00 грн., накладну від 05.04.2013 року №0504-0002 на суму 285600,00 грн. в т.ч. ПДВ 47600,00 грн.;
товарно-транспортну накладну від 18.02.2013 року №1, товарно-транспортну накладну від 18.02.2013 року №2, товарно-транспортну накладну від 25.02.2013 року №3, товарно-транспортну накладну від 01.03.2013 року №5, товарно-транспортну накладну від 05.04.2013 року №6, товарно-транспортну накладну від 05.04.2013 року №7. У зазначених товарно-транспортних накладних вантажовідправником значиться Приватне підприємство "Профит", вантажоодержувачем - Приватне підприємство "Феррі;
журнал-ордер і відомість по рахунку 281 (товари на складі) за лютий 2013 року, за березень 2013 року, за квітень 2013 року, в підтвердження оприбуткування товару на склад позивача та рух товару по складу.
В підтвердження відповідних умов зберігання товару, що придбавається та в подальшому реалізовується у процесі господарської діяльності, позивач надав копію договору оренди №3/1 від 01.01.2013 року, згідно з яким позивач набув в орендне користування складське приміщення площею 45 м2 строком до 31.04.2013 року. Крім того, на реалізацію положень зазначеного договору, позивач отримав у користування козловий кран К2К-5М для здійснення вантажно-розвантажувальних робіт при завантаженні або розвантаженні в складське приміщення ТМЦ вагою від 100 кг до 5000 кг (Додаток до договору).
Станом на час розгляду справи, оплату за поставлені товари позивач здійснив повністю, в безготівковому порядку на загальну суму 1326842,00 грн. у т. ч. ПДВ - 221140,34 грн., факт перерахування коштів підтверджується відповідними платіжними дорученнями позивача (№83 від 27.02.2013 року на суму 10000,00 грн., №82 від 27.02.2013 року на суму 100000,00 грн., №79 від 26.02.2013 року на суму 153950,00 грн., №78 від 26.02.2013 року на суму 56050,00 грн., №70 від 22.02.2013 року на суму 200000,00 грн., №69 від 22.02.2013 року на суму 20000,00 грн., №68 від 22.02.2013 року на суму 65000,00 грн., №67 від 21.02.2013 року на суму 190000,00 грн., №86 від 06.03.2013 року на суму 84120,00 грн., №85 від 06.03.2013 року на суму 90552,00 грн., №84 від 06.03.2013 року на суму 25610,00 грн., №161 від 18.04.2013 року на суму 24860,00 грн., №154 від 10.04.2013 року на суму 2350,00 грн., №152 від 09.04.2013 року на суму 103900,00 грн., №148 від 08.04.2013 року на суму 56950,00 грн., №147 від 05.04.2013 року на суму 80000,00 грн., №146 від 05.04.2013 року на суму 63500,00 грн.,), що містяться у матеріалах справи, та не заперечується сторонами.
З пояснень представника позивача, сума за договором купівлі-продажу №56 від 15.02.2013 року у 2000000,00 грн. є загальною та визначає загальний обсяг закупівлі товару і не вичерпана на момент розгляду справи у суді, що передбачає можливість позивача надалі здійснювати купівлю відповідних товарів у Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпросторг" згідно з умовами зазначеного договору у межах визначеної суми.
На підтвердження розрахунків між сторонами та сплати сум податку на додану вартість у складі ціни товару за вказаними господарськими операціями позивач отримав від Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпросторг" податкову накладну №15 від 18.02.2013 року на суму 382600,00 грн., в тому числі ПДВ 63766,67 грн., податкову накладну №16 від 18.02.2013 року на суму 148450,00 грн., в тому числі ПДВ 24741,67 грн., податкову накладну №32 від 25.02.2013 року на суму 289560,00 грн., в тому числі ПДВ 48260,00 грн., податкову накладну №6 від 01.03.2013 року на суму 90552,00 грн., в тому числі ПДВ 15092,00 грн., податкову накладну №7 від 01.03.2013 року на суму 84120,00 грн., в тому числі ПДВ 14020,00 грн., податкову накладну №15 від 05.04.2013 року на суму 45960,00 грн., в тому числі ПДВ 7660,00 грн., податкову накладну №16 від 05.04.2013 року на суму 285600,00 грн., в тому числі ПДВ 47600,00 грн.
Вказані податкові накладні зареєстровані у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за лютий 2013 року (розділ ІІ за №з/п 7, 8, 11 на загальну суму податку на додану вартість 136768,34 грн.), за березень 2013 року (розділ ІІ за №з/п 5, 6 на загальну суму податку на додану вартість 29112,00 грн.), за квітень 2013 року (розділ ІІ за №з/п 6, 7 на загальну суму податку на додану вартість 55260,00 грн.).
Також, позивачем надані документи, що підтверджують подальшу реалізацію продукції, придбаної у Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпросторг":
- Публічному акціонерному товариству "Ушицький комбінат будівельних матеріалів" згідно видаткових накладних №РН-0000015 від 19.02.2013 року на суму 67000,00 грн., в т.ч. ПДВ 11166,67 грн., №РН-0000035 від 12.03.2013 року на суму 19500,00 грн., в т.ч. ПДВ 3250,00 грн., №РН-0000030 від 04.03.2012 року на суму 160000,00 грн., в т.ч. ПДВ 26666,67 грн.
- Товариству з обмеженою відповідальністю "Токмацький гранітний кар'єр" згідно видаткових накладних №РН-0000022 від 20.02.2013 року на суму 280500,00 грн., в т.ч. ПДВ 46750,00 грн., №РН-0000063 від 15.04.2013р. на суму 175000,00 грн., в т.ч. ПДВ 29166,67 грн.
- Публічному акціонерному товариству "Томашгородський щебеневий завод" згідно видаткових накладних №РН-0000023 від 20.02.2013 року на суму 127200,00 грн., в т.ч. ПДВ 21200,00 грн., №РН-0000068 від 17.04.2013 року на суму 6800,00 грн., в т.ч. ПДВ 1133,33 грн.
- Товариству з обмеженою відповідальністю "Рокитнівський спецкар'єр" згідно видаткової накладної №РН-0000019 від 20.02.2013 року на суму 90000,00 грн., в т.ч. ПДВ 15000,00 грн.
- Товариству з обмеженою відповідальністю "Труд" згідно видаткової накладної №РН-0000025 від 22.02.2013 року на суму -2000,00 грн., в т.ч. ПДВ 7000,00 грн.
- Товариству з обмеженою відповідальністю "Гніванський гранітний кар'єр" згідно видаткової накладної №РН-0000027 від 27.02.2013 року на суму 273645,00 грн., в т.ч. ПДВ 45607,50 грн.?
- Овруцький щебзавод Гомельського міськшляхбудремтресту РБ згідно видаткових закладних №РН-0000031 від 04.03.2013 року на суму 81100,00 грн., в т.ч. ПДВ 13516,67 грн., №РН-0000032 від 12.03.2013 року на суму 72000,00 грн., в т.ч. ПДВ 12000,00 грн.
- Товариству з обмеженою відповідальністю "Омелянівський кар'єр" згідно видаткової накладної №РН-0000065 від 15.04.2013 року на суму 41000,00 грн., в т.ч. ПДВ 6833,33 грн.
- Публічному акціонерному товариству "Іванівський спецкар'єр" згідно видаткової накладної №РН-0000066 від 16.04.2013р. на суму 91500,00 грн., в т.ч. ПДВ 15250,00 грн.
- Приватному акціонерному товариству "Пинязевицький кар'єр" згідно видаткової накладної №РН-0000067 від 17.04.2013р. на суму 103295,40 грн. в т.ч. ПДВ 17215,90 грн.
- Товариству з обмеженою відповідальністю "Вестпол" згідно видаткових накладних №РН-0000069 від 17.04.2013р. на суму 40000,00 грн., в т.ч. ПДВ 6666,67 грн., №РН-0000072 від 18.04.2013р. на суму 40000,00 грн., в т.ч. ПДВ 6666,67 грн.
- Публічному акціонерному товариству "Полонський гірничий комбінат" згідно видаткових накладних №РН-0000033 від 13.03.2013 року на суму 22500,00 грн., в т.ч. ПДВ 3750,00 грн., №РН-0000026 від 26.02.2013р. на суму 64600,00 грн., в т.ч. ПДВ 10766,67 грн., №РН-0000017 від 19.02.2013 року на суму 33300,00 грн., в т.ч. ПДВ 5550,00 грн.
Відповідно до зазначених документів вбачається реалізація позивачем придбаного кар'єрного обладнання, що передбачає отримання відповідного прибутку від провадження господарської діяльності.
По зазначеним операціям позивач включив до податкових зобов'язань суми податку на додану вартість від такої реалізації.
У липні 2013 року на підставі наказу Сарненської об'єднаної державної податкової інспекції від 22.07.2013 року №83, згідно направлення на перевірку від 23.07.2013 року №67/22 посадовою особою податкової служби було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного підприємства "Феррі" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарської діяльності по взаєморозрахунках з Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрпросторг" за період з 01.02.2013 року по 30.04.2013 року за наслідками якої складено акт перевірки №91/22/31358826 від 31.07.2013 року.
Згідно висновків акту перевірки підприємством допущено порушення: підпункту 14.1.27, підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статі 188, пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1, пункту 200.2, пункту 200.3, пункту 200.4, статті 200, пункту 201.4, пункту 201.6, пункту 201.10 статті 201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 221140 грн., в тому числі за лютий 2013 року на суму - 136768 грн., за березень 2013 року на суму - 291123 грн., за квітень 2013 року на суму - 55260 грн.;
підпункту 14.1.27, підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статі 188, пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1, пункту 200.2, пункту 200.3, пункту 200.4, статті 200, пункту 201.4, пункту 201.6, пункту 201.10 статті 201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, в результаті завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту в періоді, що перевірявся, на загальну суму 23765 грн., в тому числі за лютий 2013 року на суму - 14953 грн., за березень 2013 року на суму - 8812 грн.
За результатами перевірки Сарненською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міністерства доходів і зборів у Рівненській області прийнято податкові повідомлення-рішення: від 15.08.2013 року №0000652200, згідно з яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 14953,00 грн.;
від 15.08.2013 року №0000662200, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 276425,00 грн., з яких: 221140,00 грн. - за основним платежем; 55285,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Задовольняючи позовні вимоги , суд першої інстанції виходив з того, що первинні бухгалтерські документи та податкові накладні, надані для перевірки, є первинними в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", відповідають всім необхідним вимогам, передбаченим цим Законом та повністю розкривають зміст господарських операцій щодо придбання позивачем у Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпросторг" товарів. Висновки податкового органу про неправомірне формування позивачем податкового кредиту та як наслідок заниження податку на додану вартість та завищення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість по господарським операціям, що належним чином підтверджені первинними документами та відображені у бухгалтерському та податковому обліку позивача, є безпідставними.
Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Якщо недійсність правочину встановлена законом, такий правочин вважається нікчемним (частина 2 статті 215 Цивільного кодексу України).
В силу статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 року (надалі - Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"), господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складенні під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - після її закінчення.
Відповідно до пункту 2.4. "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України за №88 від 24.05.1995 року, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Згідно з п. 2.1 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 року, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
З вищенаведеного слідує, що первинні бухгалтерські документи та податкові накладні, надані для перевірки, є первинними в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", відповідають всім необхідним вимогам, передбаченим цим Законом та повністю розкривають зміст господарських операцій щодо придбання позивачем у Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпросторг" товарів.
Відсутність та/або дефектність документів на транспортне перевезення обумовленого договором товару не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій. До того ж, у акті перевірки від 31.07.2013 року №91/22/31358826 відсутні відповідні посилання на недоліки в оформленні представлених перевірці товарно-транспортних накладних.
Так, відповідно до розділу 1 "Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні", затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 року, товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
Згідно із пунктами 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних Правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.
Разом з тим, вказані Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.
Посилання відповідача на певні недоліки оформлення товарно-транспортних накладних, за якими до позивача надходили товари, є безпідставним, оскільки, податкове законодавство не ставить в залежність право платника податків на податковий кредит від наявності чи відсутності товарно-транспортної накладної, а Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, на які посилається податковий орган, не є законодавчим документом з питань оподаткування і не можуть регламентувати виключний порядок документування в податковому обліку податкового кредиту платника.
Крім того, чинним законодавством України не встановлено обов'язку суб'єкта господарювання, а також права здійснювати перевірку справжності наданих контрагентами документів при укладенні договорів.
Господарські операції позивача із Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрпросторг" підтверджуються не тільки товарно-транспортними накладними, але й іншими документами, якими є договір, видаткові накладні, документи складського обліку, податкові накладні, платіжні документи, про що вказувалось вище. В сукупності всі ці документи повністю відповідають поняттю "первинні документи", що визначені у статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України".
Згідно абзацу 2 пункту 2.1. "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричинити реальні зміни майнового стану платника податків.
Вимога щодо реальної зміни майнового стану суб'єкта господарювання кореспондує з положеннями розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (надалі - Податковий кодекс України), яким встановлено порядок формування платниками податків податкового кредиту з податку на додану вартість та визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість.
Відповідно до пункту 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Таким чином, для підтвердження законності формування позивачем податкового кредиту за господарськими операціями з його контрагентом необхідно підтвердження реальності даних господарських операцій відповідними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.
В свою чергу, відповідно до пп. "а" пункту 198.1 статті 198 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно з пунктом 198.2 статті 198 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 198.6 статті 198 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI передбачено, що до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, до складу податкового кредиту позивач включив суми податку на додану вартість, сплачені ним у складі ціни наданих послуг, підтверджені податковими накладними.
Надані позивачем для перевірки податкові накладні, виписані Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрпросторг", відповідають вимогам статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, претензії щодо їх форми та змісту у відповідача відсутні.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що твердження відповідача про відсутність поставки товару позивачу Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрпросторг" на підставі того, що відсутні акти прийому-передачі товару від подавця до покупця, що передбаченого умовами договору купівлі-продажу від 15.02.2013 року №56 є безпідставними.
Так, як вбачається з вказаного договору купівлі-продажу перехід права власності на товар визначений моментом передачі товару продавцем до покупця, з якого до покупця переходять ризики на товар.
Наявність у позивача належним чином оформлених первинних документів свідчить про дотримання ним спеціальних вимог щодо документального підтвердження реальності господарських операцій та обґрунтованого формування податкового кредиту по податку на додану вартість по господарським взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрпросторг" за відповідний період.
Також, як вбачається з акта перевірки від 31.07.2013 року №91/22/31358826 податковий орган за результатами проведеної перевірки фактично визнає податкові зобов'язання від подальшої реалізації обладнання, чим підтверджує наявність реалізованих запчастин та реальність здійснення господарських операцій.
Відтак, дослідженими первинними документами підтверджуються факти передання позивачу обладнання за договором купівлі-продажу від 15.02.2013 року №56, оплата його вартості підтверджується документально, господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та у податковій звітності; право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними, що підтверджує фактичне здійснення позивачем господарських операцій.
Суд зазначає, що механізм підтвердження платниками податків реальності тих господарських операцій, по яким був сформований податковий кредит з податку на додану вартість законодавством України не визначений. Податковий кодекс України від 02.12.2010 року №2755-VI визначає лише вимоги щодо документального підтвердження задекларованих сум податкового кредиту, які, як зазначено вище, були дотримані позивачем.
Висновок податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту безпідставний, оскільки відсутні докази проведення посадовими особами чи представниками позивача фіктивних господарських операцій з вищевказаним контрагентом та при наявності належним чином оформлених первинних документів по операціям з ним.
Лише сам факт наявності господарських відносин з контрагентом, який порушує податкове законодавство, не може тягнути за собою негативні наслідки для платника податків у вигляді зменшення податкового кредиту, оскільки платник податків може бути необізнаним стосовно таких порушень та дійсних намірів тих фізичних осіб, які представляють його контрагента.
При дослідженні факту здійснення господарських операцій, що були підставою для формування податкового кредиту платника податків, оцінювати слід відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовано дані податкового обліку. Відносини між учасниками попередніх ланок постачання товарів не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між конкретними контрагентами. В разі наявності у органу державної податкової служби інформації щодо порушення окремим платником податків податкового законодавства, негативні наслідки повинні застосовуватися саме щодо цієї особи.
Колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції, дослідивши в судовому засіданні надані сторонами по справі докази, обґрунтовано задовольнив позовні вимоги, так як висновки податкового органу про неправомірне формування позивачем податкового кредиту та як наслідок заниження податку на додану вартість та завищення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість по господарським операціям, що належним чином підтверджені первинними документами та відображені у бухгалтерському та податковому обліку позивача, є безпідставними.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки постанову судом першої інстанції винесено відповідно до позовних вимог з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і суд дав правильну оцінку обставинам справи, то колегія суддів апеляційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду першої інстанції у даній справі.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому її потрібно залишити без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Сарненської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "27" вересня 2013 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя С.М.Хаюк
судді: І.Ф.Бондарчук
І.Г. Охрімчук
З оригіналом згідно: суддя _______ С.М.Хаюк
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу/позивачам: Приватне підприємство "Феррі" вул.Дзержинського,32,смт.Клесів,Сарненський район, Рівненська область,34550
3- відповідачу/відповідачам: Сарненська об"єднана державна податкова інспекція Головного управління Міністерства доходів і зборів у Рівненській області вул. Широка,18,м.Сарни,Сарненський район, Рівненська область,34500
Судове рішення № 36268429, Житомирський апеляційний адміністративний суд було прийнято 18.12.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 817/3074/13-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: