Постанова № 36267787, 18.12.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

18 грудня 2013 р. № 820/11269/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - Судді Архіпової С.В.,

при секретарі судового засідання - Пєнцові М.В.,

за участю: представника позивача - не прибув,

представника відповідача- Міщук М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лозівський ковальсько-механічний завод»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ :

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Лозівський ковальсько-механічний завод» звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до відповідача - Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів та просив скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Харкові від 26.07.2013р. № 0000204100, № 0000214100, № 0000224100, № 0000234100.

В обґрунтування заявленого позову зазначив, що згідно податкового повідомлення - рішення № 0000204100 від 26.07.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 77205,00 грн., та нарахована штрафна санкція у розмірі 10186,75 грн.; згідно податкового повідомлення-рішення № 0000214100 від 26.07.2013 року позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2159,00 грн., та нараховані штрафні санкції в розмірі 1079,50 грн.; згідно податкового повідомлення-рішення № 0000224100 від 26.07.2013 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2011 року в сумі 31494 грн., та лютий 2013 року на суму 40736 грн., та нараховані штрафні санкції у сумі 20369 грн., № 0000234100 від 26.07.2013 року яким нараховані штрафні санкції в сумі 510 грн.

Позивач вважає зазначені податкові повідомлення -рішення незаконними, необґрунтованими та такими, що порушують його права та законні інтереси.

В судове засідання представник позивача належним чином повідомлений про час, дату та місце судового засідання не прибув, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та зазначив, що оскаржувані в даній справі податкові повідомлення-рішення є цілком обґрунтованими та законними, прийнятими на підставі акту перевірки, згідно якого встановлено порушення вимог чинного законодавства.

Заслухавши пояснення учасника процесу, який прибув до суду та дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та необхідності в їх задоволенні, керуючись наступним.

Так, судом встановлено, що відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з контрагентами : ТОВ «Транссервіс» у квітні 2011 року, жовтні 2012 року, січні 2013 року; ТОВ «НВП «Аллхім-Сервіс» у травні 2012 року; ТОВ «ТД Автодеталь» у серпні 2011 року, та дотримання вимог податкового законодавства по податку на прибуток за період 2011 рік, 2012 рік, І квартал 2013 року.

За результатами перевірки складено акт № 14/41.0-17/32565419 від 09.07.2013 року

Вказаним актом встановлено порушення п. 198.3, п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого завищено суму податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Транссервіс», ТОВ «НВП «Аллхім-Сервіс», ТОВ «ТД Автодеталь» на загальну суму 74 389,00 грн.; п. 198.3, п. 198.4 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на загальну суму 2 159,00 грн.; п. 44.1 ст. 44, пп. 138.1.1, п. 138.1, п. 138.2, п.138.8, пп. 138.10.3 ст. 138, пп. 139.1.9 ст. 139 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток у загальній сумі 77 205,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем складено податкові повідомлення-рішення № 0000204100 від 26.07.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток на загальну суму 87 391,75 грн.; № 0000214100 від 26.07.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 3 238,50 грн.; № 0000224100 від 26.07.2013 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 72 230,00 грн.; № 0000234100 від 26.07.2013 року яким до позивача застосовано штрафні санкції на суму 510,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження зазначені податкові повідомлення-рішення залишено без змін.

Доходячи висновку про наявність виявлених порушень щодо заниження суми податку на додану вартість,та висновку про заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток, відповідачем враховано податкову інформацію отриману від : ДПІ у Московському районі м. Харкова (акт № 1843/22/30428944 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Транссервіс» в частині взаємовідносин з ТОВ»ТД «Интех-Р» за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року; акт від 22.04.2013 року № 1609/22/30428944 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Транссервіс» в частині взаємовідносин з ТОВ «Надія» за період з 01.07.2010 року по 30.06.2012 року; акт від 01.06.2013 року № 2012/22.2-05/30428944 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Транссервіс» в частині взаємовідносин ТОВ «ВКФ «ПРЕС МАШ» за період з 01.01.2013 року по 31.01.2013 року) згідно яких встановлено, що ТОВ «Транссервіс» вчинено правочини, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків; Західної МДПІ м. Харкова ( акт від 14.11.2012 року № 561/22-104/36372803 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «НВП «Аллхім-Сервіс» щодо підтвердження господарських взаємовідносин із платниками податків за грудень 2011 року, лютий-березень 2012 року, травень 2012 року; акт від 29.04.2013 року № 806/22.5-21/33675959 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ТД «Автодеталь» щодо підтвердження господарських взаємовідносин із ТОВ «ВК Віконні системи» за період з 01.01.2010 року по 31.01.2013 року). Відповідно до цієї інформації здійснено висновок, що правочини між позивачем та вищезазначеними контрагентами не створюють юридичних наслідків та відсутній об'єкт оподаткування по операціям з продажу товарів. Відсутність фактів реального вчинення контрагентами фінансово-господарських операцій свідчить про здійснення операцій без мети настання реальних подій, які не створюють юридичних наслідків, а тому є нікчемними і як наслідок не пов'язані з господарською діяльністю підприємства.

Проте суд з такими висновками відповідача не погоджується та зазначає, що в ході розгляду справи встановлено наявність господарських правовідносин між позивачем та ТОВ «Транссервіс». Згідно договору комісії від 22.02.2011 року № КОМ-7, комісіонер (ТОВ «Транссервіс») зобов'язаний за дорученням та інтересах комітента (позивач) за винагороду здійснити за рахунок комітента від свого імені угоди по придбанню матеріалів для ремонтних і профілактичних робіт, номенклатура, кількість і ціна яких визначається специфікаціями.

За надані послуги по придбанню товарів і виконання інших зобов'язань комітент зобов'язаний сплатити комісіонеру комісійну винагороду, розмір якої вказується в специфікаціях. Виплата винагороди здійснюється комітентом на підставі актів шляхом перерахування коштів на поточний рахунок комісіонера на протязі 3-х банківських днів з моменту підписання відповідного акту виконаних робіт.

В результаті виконання даного договору позивачем отримано дробеметні апарати мод.41125 та мод.42115 на загальну суму 188961,00 грн., в т.ч. ПДВ 31493,06 грн., що підтверджується видатковою накладною № 2962 від 07.04.2011 року та отриманою податковою накладною від 07.04.2011 року № 138.

Транспортування товару здійснено за товаро-транспортною накладною від 07.04.2011 року відповідно до подорожнього листа № 047103 від 07.04.2011 року автомобілем ГАЗ 330220, державний номер АХ 35-18 АА.

Отримані дробометні апарати були видані зі складу № 301 до складу цеху малих серій ( вимога №№ 364, 365, 366 від 30.04.2011 року) та в червні 2011 року використані для капітального ремонту дробомету ДК-10. вартість дробометних апаратів в бухгалтерському та податковому обліках була віднесена на збільшення вартості дробомету ДК-10, що підтверджується актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 30.06.2011 року.

У відповідності до договору комісії від 22.02.2011 року № КОМ-8, комісіонер (ТОВ «Трансервіс») зобов'язаний за дорученням та в інтересах комітента (позивач) за винагороду здійснити за рахунок комітента від свого імені угоди по придбанню матеріалів і комплектуючих виробів, номенклатура, кількість і ціна яких визначається специфікаціями.

Згідно вищевказаного договору позивачем отримано : швелер 5 П ст..3сп5 ГОСТ 8240-97 6м, на загальну суму 10335,00 грн., в т.ч. ПДВ 1772,510 грн., що підтверджуэться отриманою податковою накладною від 17.10.2012 року № 303, видатковою накладною № 6593 від 17.10.2012 року; поковка Шток, кр.№21082 Молот 18КП, Ф275+-10х3800+-25, (Ф250х3710), ст..40ХН2МА на загальну суму 103991,04 грн., в т.ч. ПДВ 17331,84 грн., що підтверджується отриманою податковою накладною від 17.01.2013 року № 305, видатковою накладною № 279 від 17.01.2013 року; поковка Шток, кр.№17КП89, Ф275+-12х1=3550+-50, (Ф200х1=3295+170-проба), ст…34ХНЗМ. На загальну суму 140421,96 грн., в т.ч. ПДВ 23403,66 грн., що підтверджується отриманою податковою накладною від 25.01.2013 року № 371, та видатковою накладною № 340 від 25.01.2013 року.

Оплата по договорах комісії № КОМ-7 і №КОМ-8 здійснювалась позивачем у безготівковій формі у квітні 2011 року, жовтні 2012 року та січні 2013 року, що підтверджується банківськими виписками.

Оприбуткування товару здійснено за прибутковими ордерами № 100 від 17.10.2012 року, № 1 від 17.01.2013 року, № 2 02.01.2013 року.

Транспортування товару здійснено за товаро-транспортною накладною № 070805/5 від 17.10.2012 року, № 001054 від 17.01.2013 року, № 071387 від 25.01.2013 року.

Отриманий від ТОВ «Транссервіс» швелер у кількості 975 кг. На підставі вимоги № 14 від 17.10.2012 року був виданий зі складу № 311 до складу цеху малих серій та використаний для виробництва корпусів БТР в листопаді 2012 року в кількості 875 кг. Та грудні 2012 року в кількості 100 кг., що підтверджується звітами матеріально-відповідальної особи - комірника цеху малих серій за відповідні періоди.

Отримані від ТОВ «Трансервіс» поковки штоків були видані зі складу 315 до складу ремонтно-механічного цеху (вимога № 2 та № 3 від 04.02.2013 року). Зі складу цеху 05.02.2013 року дані поковки були передані до виробництва для подальшої механічної обробки, після чого були використані для ремонту Молота 17 КП та Молота 18 КП.

Судом встановлено, позивачем отримано від ТОВ «НВП «Аллхім-Сервіс» хімічні товари : гліцерин (1 л-1,2 кг.) УКТЗЕД 2905450000, калій гідроксид, чда (їдкий) УКТЗЕД 2815201000, калій хлористий УКТЗЕД 2827399000, масло вазелінове УКТЗЕД 2710198500, натрій вуглекислий УКТЗЕД 2836200000, оцтова кислота, стронцій хлористий 6-ти водний на загальну суму 987,16 грн., в т.ч. ПДВ 164,53 грн., що підтверджується отриманою податковою накладною від 07.05.2012 року № 29, та видатковою накладною № 29 від 22.05.2012 року; 2, 3, 5 - тріфенілтетразодій хлористий на загальну суму 378,00 грн., в т.ч. ПДВ 63,00 грн., що підтверджується отриманою податковою накладною від 07.05.2012 року № 28, та отриманою видатковою накладною № 28 від 22.05.2012 року.

Транспортування товару здійснено за товаро-транспортною накладною № 28 від 22.05.2012 року ( автомобіль ВАЗ 21099, державний номер АХ 3622 АА ).

Товар оприбутковано за прибутковими ордерами № 33 від 22.05.2012 року, № 34 від 22.05.2012 року.

За одержаний товар позивач, згідно виставленого рахунку перерахував ТОВ «НВП «Аллхім-Сервіс» кошти в сумі 1356,16 грн. в т.ч. ПДВ 227,53 (платіжне доручення № 1407 від 07.05.2012 року).

На підставі вимоги № 75 від 23.05.2012 року отримані від ТОВ «НВП «Аллхім-Сервіс» хімічні товари було видано зі складу 307 до центральної заводської лабораторії для проведення хімічних аналізів.

Також судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «ТД «Автодеталь» укладено договір від 06.04.2011 року № 176/240 на постачання інструменту по номенклатурі, кількості і ціні згідно специфікації.

В серпні 2011 року позивач отримав від ТОВ «ТД «Автодеталь» диск відомий зчеплення 236 (універсальний) (ТМЗ, Тюмень), подушка опори двигуна 6422 бокова на загальну суму 1250,04 грн., в т.ч. ПДВ 208,34 грн., що підтверджується отриманою податковою накладною від 08.08.2011 року № 37, та видатковою накладною № 1212 від 09.08.2011 року.

Оплата товару здійснено 08.08.2011 року у сумі 1250,04 грн. в т.ч. ПДВ 208,34 грн. ( платіжне доручення 2997).

Отримані від ТОВ «ТД «Автодеталь» запасні частини зі складу № 301 передано до складу транспортного управління, що підтверджується вимогою № 329 від 12.08.2011 року, та використано для ремонту автомобіля МАЗ 54321 (державний номер АХ 35-04 АА). На підставі лімітної картки від 31 серпня 2011 року вартість вищезазначених запчастин була віднесена до складу загальновиробничих витрат.

Позивачем до суду надано належним чином засвідчені копії всіх спірних договорів, підписаних сторонами та скріплено їх печатками. Також позивачем до суду надано копії податкових накладних, виданих контрагентами в зв'язку з укладеними договорами, які оформлені належним чином. Наявність зазначених податкових накладних та їх належне документальне оформлення сторонами у справі не заперечується.

Відповідно до копій банківських виписок судом встановлено, що товарно-матеріальні цінності куплені позивачем згідно договорів купівлі-продажу, оплачено у повному обсязі.

Підстав для сумнівів у достовірності перелічених документів судом не виявлено.

В зв'язку з наведеним суд зауважує, що в даній справі доводи відповідача про відсутність реального характеру відповідних операцій суду не доведено та вони не підтверджується матеріалами справи.

Разом з тим, матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами при здійсненні спірних угод взаємоузгоджених дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом, при виконанні вимог ст.11 КАС України, не виявлено.

Судом встановлено, що позивачем отримано від його контрагентів належним чином оформлені податкові накладні на всю суму придбаних товарів, які оплачено позивачем в повному обсязі грошовими коштами, в тому числі з урахуванням суми податку на додану вартість.

Наявність первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують взаємовідносини позивача з контрагентами (договорів, видаткових та податкових накладних, розрахункових документів) посадові особи, які проводили перевірку не заперечують. Також відповідач не мав жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірного правочину, до правового статусу сторін спірного правочину як платників ПДВ, до належності складання (оформлення) первинних документів за зазначеним вище правочином.

Згідно ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є дані лише первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської діяльності.

Відповідно до підп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

З аналізу положень Податкового кодексу України судом встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту витрати зі сплати податку за відсутності податкової накладної, або за наявності податкової накладної, оформленої з порушенням положень ст. 201 Кодексу. Згідно ст. 201 Податкового кодексу України підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку чинне законодавство не передбачає.

Такими чином, позивачем в даній справі додержано встановлений порядок формування податкового кредиту за спірними господарськими операціями. Позивач після одержання від контрагентів належним чином оформлених податкових накладних відобразив у податковому обліку податковий кредит в сумі ПДВ, сплаченому продавцю у складі ціни придбання.

В зв'язку з встановленим правомірним також вбачається віднесення відповідних витрат за спірними господарськими операціями до складу валових витрат з урахуванням положень п.1.32 ст.1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", яким врегульовано спірні правовідносини на час їх виникнення. Дана норма, зокрема, визначає, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Не повинні відноситись до результатів господарської діяльності платника податків лише витрати, господарський зміст яких є необгрунтованим, з урахуванням встановленої відсутності витрат, заснованих на компенсації вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності (п.5.1 ст.5 Закону), що визначені у Законі України „Про оподаткування прибутку підприємств" валовими витратами, до складу яких, відповідно до пп.5.2.1 п. 5.2 ст.5 включаються суми будь-яких витрат , сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрат з придбання електричної енергії.

Відповідно до приписів ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даній справі відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, суду не надано доказів законності та обґрунтованості оскаржуваних рішень, у той час як позивачем подано переконливі докази в обґрунтування своєї позиції, з аналізу яких судом зроблено вичерпні висновки.

В зв'язку з наведеним суд відзначає, що будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, перевіривши оскаржувані в даній справі рішення відповідача з урахуванням наведеної норми, суд дійшов висновку, що відповідачем при їх прийнятті, невірно застосовано норми чинного законодавства при неповному та неправильному встановленні всіх дійсних обставин справи, в зв'язку з чим вони підлягають скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 8, 11, 94, 104, 159, 160-162 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Лозівський ковальсько-механічний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів № 0000204100 від 26.07.2013р.;

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів № 0000214100 від 26.07.2013р.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів № 0000224100 від 26.07.2013 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів № 0000234100 від 26.07.2013 року.

Стягнути з державного бюджету (п/р 31217206784011 УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лозівський ковальсько-механічний завод» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 367,48 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 23 грудня 2013 року.

Головуючий суддя С.В. Архіпова