Постанова № 36267530, 19.12.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2013 р. Справа № 5015/1862/12

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Матущака О.І.

Скрипчук О.С.

суддів Юрченка Я.О.

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Ватра" с.Доброгостів Львівської області

на рішення господарського суду Львівської області від 29.05.2012 р.

у справі №5015/1862/12

за позовом державного підприємства навчально - дослідного племінного птахівничого заводу ім. Фрунзе національного аграрного університету с.Фрунзе Сакського району АР Крим

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю „Ватра" с.Доброгостів Львівської області

про стягнення 77 963, 20 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Вовчак А.В. - за довіреністю від 02.10.2013 р. ; Папроцький І.М. - за довіреністю б/н від 15.08.2013 р.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 29.05.2012 р. (суддя Костів Т.С.) позов задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Ватра» на користь державного підприємства навчально-дослідного племінного птахівничого заводу ім..Фрунзе національного аграрного університету 512,00 грн. основного боргу, 27 451,20 грн. штрафу, 1 609,50 грн. судового збору. В частині стягнення 50 000,00 грн. боргу припинено провадження у справі.

Рішення суду мотивоване тим, що боржником не виконано зобов'язання щодо оплати суми боргу в повному обсязі, а також тим, що п.10.6 договору, сторони передбачили нарахування штрафу за неналежне виконання зобов'язання. В частині припинення провадження у справі рішення суду обґрунтоване тим, що станом на день розгляду справи відповідачем погашено частину основної суми заборгованості.

Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. В своїй апеляційній скарзі скаржник в цілому посилається на те, що у позивача відсутні були підстави для поставки курчат, оскільки п.10.7 договору передбачено, що у випадку порушень покупцем строків розрахунків, передбачених додатком А, який є невід'ємною частиною даного договору, продавець без попередження, припиняє закладення яєць на наступну заплановану партію курчат. Крім цього, відповідач вказує, що відносини між сторонами носять бездоговірний характер, оскільки в накладній №351 від 03.01.2012 р. відсутні посилання на договір від 28.11.2011 р. ДК №37/12. Разом з тим, скаржник зазначає, що розмір штрафу, який підлягає стягненню, значно перевищує розмір заподіяних збитків, а тому повинен бути зменшений судом.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Свої заперечення позивач обґрунтовує тим, що загальний об'єм поставленої продукції за накладними чітко співпадає з додатком А договору, який є його невід'ємною частиною, що свідчить про те, що постачання товару за накладними було направлено на виконання умов договору №37/12 від 28.11.2011 р. Крім цього, позивач зазначає, що про існування договірних відносин між сторонами свідчить і той факт, що в платіжних дорученнях, долучених до матеріалів справи, призначення платежу вказувалось як: «Оплата за курчата добові згідно договору №37/12 від 28.11.2011 р.» Щодо зменшення штрафу, позивач вказує, що для цього повинні існувати виняткові обставини, відповідачем доказів існування таких обставин не надано.

В судовому засіданні представниками скаржника викладено доводи по суті апеляційної скарги, просить рішення місцевого суду скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Представник позивача в судове засідання не з'явився, у відзиві просить суд розглядати справу без його участі.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам апеляційної скарги та відзиву на неї, заслухавши пояснення скаржників у судовому засіданні, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та перевірено апеляційним господарським судом, між сторонами у справі було укладено договір про постачання добових курчат кросу Хайсекс Коричневий ДК №37/12 від 28.11.2011 р., згідно якого продавець поставляє покупцеві, а покупець оплачує в кількості 40 000 голів добових курчат фінального гібриду кросу Хайсекс коричневий.

У відповідності до п.п.2.1, 2.2, 2.5, 2.6, 8.1, 8.2 ціна на курчат, що поставляються за цим договором та умови платежу зазначаються в Додатку А, який підписується сторонами за місяць до закладення першої партії яєць до інкубатора і є невід'ємною частиною цього договору.

Загальна сума договору визначається в Додатку А до договору.

На момент укладення цього договору покупець здійснює 100% передоплату загальної суми договору, але не пізніше 3-х банківських днів.

Вартість партії курчат складається з вартості курчат, які належать до оплати та 2% від загальної кількості в якості компенсації можливого відходу курчат з причин помилок оцінки партії та транспортування молодняку.

Даний договір дійсний з дня його підписання до повного виконання сторонами своїх обов'язків.

Припинення дії цього договору може бути тільки при умові, якщо одна із сторін попередить іншу сторону про свої наміри припинити дію даного договору у письмовій формі офіційною поштою не пізніше, ніж за 10 днів до закладення яєць на інкубацію першої партії курчат, згідно додатку А.

Згідно Додатка А, загальна вартість договору складає 274 512,00 грн.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. А за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Наявною в матеріалах справи накладною підтверджується, що продавцем було поставлено 40 000 голів добових курчат на загальну суму 274 512,00 грн.

Відповідачем частково оплачено заборгованість за договором у сумі 224 000, 00 грн., що підтверджується виписками по особовому рахунку №26000704113902, а саме: 06.12.2011 р. - 100 000, 00 грн., 08.12.2011 р. - 12 000, 00 грн. та 38 000,00 грн. , 09.12.2011 р. - 26 000,00 грн. та 48 000,00 грн.

З наведено випливає, що станом на день подання позову до суду сума основної заборгованості складала 50 512,00 грн.

Разом з тим, в процесі розгляду справи відповідачем оплачено частину суми основного боргу в розмірі 50 000, 00 грн., що підтверджується випискою по особовому рахунку №№26000704113902 з 14.05.2012 р. по 14.05.2012 р.

У зв'язку з цим, місцевий господарський суд прийшов до правомірного висновку про припинення провадження у справі у цій частині.

Окрім цього, необхідно зазначити, що станом на день розгляду справи в суді першої інстанції та суді апеляційної інстанції, відповідач свої зобов'язання в частині оплати заборгованості в повному обсязі не здійснив. Відтак, рішення суду в частині стягнення боргу у розмірі 512 грн. є обґрунтованим.

Що стосується стягнення 27 451,20 грн. штрафу судова колегія зазначає наступне.

Згідно п.10.6 зазначеного договору, у випадку порушень покупцем строків розрахунків, передбачених Додатком А, який є невід'ємною частиною даного договору, покупець зобов'язується сплатити штраф на користь продавця у розмірі 10% від загальної суми договору та компенсувати продавцеві всі збитки, понесені продавцем внаслідок розірвання договору.

Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України, порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно ст. 230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п. 2.4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань» № 02-5/293 від 29.04.1994 р., із наступними змінами і доповненнями, вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК України), суд повинен об'єктивно оцінити чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Разом з тим, зменшення розміру неустойки в порядку п.3 ч.1 ст.83 ГПК України є правом суду, а обставини застосування даних норм є суб'єктивними і оціночними та, водночас, потребують відповідного доведення заінтересованою стороною з урахуванням приписів ст.ст. 32-34 ГПК України.

З огляду на вищевикладене, твердження скаржника про неможливість оплати штрафу у зв'язку з важким фінансовим становищем не можуть бути підставою для зменшення штрафу. Крім цього, сторони самостійно передбачили розмір штрафу у договорі.

Необхідно також зазначити, що твердження скаржника про відсутність у позивача підстав для поставки курчат з огляду на порушення покупцем строків розрахунків є безпідставними, з огляду на те, що припинення поставки курчат є суб'єктивним правом позивача, яким він міг скористатися або не скористатися. В даному випадку, позивач таким правом не скористався та продовжив виконувати договір.

Що стосується доводів відповідача про недоговірний характер зобов'язань між сторонами, то такі спростовуються матеріалами справи, а тому є безпідставними та не можуть бути підставою для скасування рішення суду.

Згідно ст. 33, абзацу 2 ст. 34, ст. 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Скаржником не подано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували обґрунтованість вимог, заявлених у апеляційній скарзі.

За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що рішення прийняте із дотриманням норм чинного законодавства та у відповідності до обставин справи, тому підстав для його зміни чи скасування, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Львівської області від 29.05.2013 р. у справі

№ 5015/1862/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Матеріали справи скеровуються в господарський суд Львівської області.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 24.12.2013 р.

Головуючий-суддя Матущак О.І.

Судді Скрипчук О.С.

Юрченко Я.О.