Рішення № 36267490, 24.12.2013, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" грудня 2013 р. Справа № 918/1852/13

за позовом Рівненської торгово - промислової палати

до відповідача Приватного підприємця Романішиної Ліліани Левонівни

про стягнення в сумі 3 460,00 грн.

Суддя Андрійчук О.В.

Представники сторін:

від позивача: Дячук М.Й., дов. від 16.12.2013 року

від відповідача: не з'явився

Статті 20, 22, 91, 93 ГПК України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених ст. 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до ст. 811 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ:

У грудні 2013 року Рівненська торгово - промислової палата (далі - позивач) звернулася до господарського суду Рівненської області з позовом до Приватного підприємця Романішиної Ліліани Левонівни ( далі - відповідач) про стягнення в сумі 3 460,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що:

02.01.2009 року між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено договір оренди приміщення (гаражу) № 116 (надалі-договір), згідно з яким орендодавець передав, а відповідач прийняв в тимчасове володіння приміщення (гараж), що знаходиться за адресою: вул. Гетьмана Мазепи,19, м. Рівне, для розміщення особистих речей.

Термін дії оренди складає 1 рік з моменту підписання договору. Якщо жодна сторона в термін 1 рік до закінчення даного договору не заявить про намір його розірвати, даний договір автоматично пролонгується на 1 рік (п. п. 4.1.,4.2. договору).

Відповідно до розділу 5 договору розмір орендної плати на місяць складає 1 745,00 грн., у тому числі ПДВ 290,83 грн. Орендна плата сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця наперед, не пізніше 05 числа кожного поточного місяця. Підставою для здійснення оплати за оренду є рахунок, виставлений орендодавцем. У вартість орендної плати включено комунальні послуги, податок на землю.

24.09.2012 року між сторонами укладена додаткова угода № 421, відповідно до якої сторони вирішили припинити дію договору № 116 від 02.01.2009 року оренди приміщення з 24.10.2012 року.

01.11.2012 року між позивачем та відповідачем укладено договір № 470 про реструктуризацію заборгованості по договору № 116 від 02.01.2009 року в розмірі 5 760,00 грн. у строк з 01.11.2012 року до 30.12.2012 року.

29.01.2013 року між позивачем та відповідачем укладений договір № 17 про реструктуризацію боргу в сумі 5 560 грн. у строк з 29.01.2013 року по 28.11.2013 року.

Усупереч наведеному, відповідач частково погасив заборгованість, сплативши 2 300,00 грн. орендної плати, відтак загальний розмір заборгованості складає 3 460,00 грн.

В матеріально-правове обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на ст. ст. 759, 762 ЦК України, ст. ст. 283, 286 ГПК України.

Ухвалою суду від 06.12.2013 року порушено провадження, судове засідання призначено до судового розгляду на 17.12.2013 року.

Ухвалою суду від 17.12.2013 року розгляд справи відкладено на 24.12.2013 року.

Відповідач у судове засідання не з'явився, вимог ухвал суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України у п.п. 3.9.1., 3.9.2. Постанови № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за можливе вирішити спір по суті на підставі ст. 75 ГПК України за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши копії документів на їх відповідність оригіналам, заслухавши пояснення присутніх представників учасників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

02.01.2009 року між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено договір оренди приміщення (гаражу) № 116 (надалі-договір), згідно з яким орендодавець передав, а відповідач прийняв в тимчасове володіння приміщення (гараж), що знаходиться за адресою: вул. Гетьмана Мазепи,19, м. Рівне, для розміщення особистих речей (п.п. 1.1., 1.2., 2.1. договору).

Приміщення (гараж), що орендується, знаходиться на території підприємства, загальна площа якого становить 38 кв. м. (п. 1.3 договору).

За п.п. 3.1., 3.3. договору приміщення (гараж) та майно, що орендується, повинні бути передані орендодавцем та прийняті орендарем протягом одного дня з моменту укладення даного договору. Передача приміщення (гаража) та майна, що орендується, здійснюється за актом здачі - приймання, підписання якого свідчить про фактичну передачу таких в оренду.

Термін дії оренди складає 1 рік з моменту підписання договору. Якщо жодна сторона в термін 1 рік до закінчення даного договору не заявить про намір його розірвати, даний договір автоматично пролонгується на 1 рік (п. п. 4.1.,4.2. договору).

Відповідно до розділу 5 договору розмір орендної плати на місяць складає 1 745,00 грн., у тому числі ПДВ 290,83 грн. Орендна плата сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця наперед, не пізніше 05 числа кожного поточного місяця. Підставою для здійснення оплати за оренду є рахунок, виставлений орендодавцем. У вартість орендної плати включено комунальні послуги, податок на землю.

24.09.2012 року між сторонами укладена додаткова угода № 421, відповідно до якої сторони вирішили припинити дію договору № 116 від 02.01.2009 року оренди приміщення з 24.10.2012 року. У зв'язку з припиненням дії договору, жодна із сторін не має претензій до іншої сторони по договору за винятком заборгованості по оренді приміщення в розмірі 6 570,00грн.

15.10.2012 року між сторонами підписано акт прийому - передачі приміщень № 430 до договору оренди нежитлових приміщень № 116 від 02.01.2009 року, яким орендодавцю повернуто приміщення, де вказано, що сторони не мають одна до одної ніяких претензій, за винятком заборгованості по оренді приміщення в розмірі 5 760,00 грн. станом на 13.10.2012 року.

01.11.2012 року між позивачем та відповідачем укладено договір № 470 про реструктуризацію заборгованості по договору № 116 від 02.01.2009 року в розмірі 5 760,00 грн., яка утворилась станом на 01.11.2012 року, на строк з 01.11.2012 року до 30.12.2012 року.

28.01.2013 року відповідач звернувся із заявою до позивача про реструктуризацію заборгованості в розмірі 5 560,00 грн.

29.01.2013 року між позивачем та відповідачем укладений договір № 17 про реструктуризацію заборгованості в сумі 5 560 грн., що утворилася станом на 28.01.2013 року, на строк з 29.01.2013 року по 28.11.2013 року. Відповідач зобов'язався гасити заборгованість кожного місяця по 556,00 грн. шляхом перерахування коштів на рахунок позивача або готівкою, форма розрахунків - платіжне доручення (прихідний касовий ордер).

Усупереч наведеному, відповідач частково погасив заборгованість, сплативши 2 300,00 грн. заборгованості з орендної плати, відтак загальний розмір боргу складає 3 460,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною 4. ст. 286 ГК України, ч. 1 ст. 762 ЦК України передбачено, що строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ч. 5 ст. 762 ЦК України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 3 ст. 285 ГК України орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Аналогічний обов'язок встановлено в підп. 6.2.2. п. 6.2. договору.

Частиною 1 ст. 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо (ч. 1 ст. 653 ЦК України).

Усупереч умовам договорів про реструктуризацію заборгованості та вимогам чинного законодавства, відповідач свій обов'язок зі сплати 3 460,00 грн. заборгованості з орендної плати не виконав, боргу не погасив.

У силу вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, ч. 6 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Виходячи з викладеного, з відповідача підлягає стягненню 3 460,00 грн. основного боргу з орендних платежів.

Зважаючи на викладене, враховуючи, що позивач належними та достатніми доказами, як того вимагають приписи ст.ст. 33, 34 ГПК України, довів заявлені позовні вимоги, а відповідач, в свою чергу, не надав доказів в їх спростування, суд дійшов висновку про наявність підстав для їх задоволення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Романішиної Ліліани Левонівни (вул. Соломії Крушельницької, буд. 32, кв. 178, м. Рівне, 33023, ідентифікаційний номер 2412917225) на користь Рівненської торгово - промислової палати (вул. Гетьмана Мазепи, 19 м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 02944739) 3 460,00 (три тисячі чотириста шістдесят грн. 00 коп.) грн. основного боргу та 1 720,50 (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.) грн. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 ГПК України.

Повне рішення складено 24.12.2013 року.

Суддя Андрійчук О.В.