Рішення № 36267466, 18.12.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" грудня 2013 р.Справа № 916/2975/13

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Брагіної Я.В.

секретаря судового засідання Галюк Т.В.

Представники:

від позивача: Дзюбан Н.В. згідно довіреності від 24.05.2013р. за №24/05;

від відповідача: не з'явився.

Розглянув справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „ТАНДЕМ-2002" (м. Полтава);

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (с. Новоградівка, Одеська область);

про стягнення 148342,35 грн.

04.11.2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю „ТАНДЕМ-2002" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 148342,35 грн., із яких основна заборгованість в сумі 123185,20грн., пеня в сумі - 15047,67грн., 10% річних у сумі - 10109,48грн. та витрати, пов'язані із сплатою судового збору.

Ухвалою суду від 05 листопада 2013р. порушено провадження у справі № 916/2975/13 та призначено розгляд справи в засіданні суду.

Представник позивача в судовому засіданні надав заяву про зменшення позовних вимог, згідно якої просить стягнути з відповідача по договору поставки № 0607/2 від 06.06.2012 основний борг в сумі 53137,70грн., пеню в сумі 9721,82грн., 10% річних в сумі 6928,77грн. та по договору поставки №26/02/2 від 26.02.2013р основний борг в сумі 70047,50грн., пеню в сумі 4278,50грн., 10% річних в сумі 2931,49грн.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про розгляд справи був повідомлений вчасно і належним чином за місцем реєстрації, про свідчать врученні поштові повідомлення.

Враховуючи вимоги ст.22 ГПК України, суд приймає уточнення позовних вимог та розглядає справу у межах уточнених позовних вимог позивача.

Отже, справа розглядається за наявними матеріалами у справі на підставі ст.75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

06 липня 2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „ТАНДЕМ-2002" (позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (відповідач) був укладений договір поставки № 0607/2, що діяв до 31.12.2012р.

Також між Товариством з обмеженою відповідальністю „ТАНДЕМ-2002" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 укладений договір поставки №26/02/2 від 26.02.2013р., що є дійсним до 31.12.2013р.

Предметом договорів є зобов'язання постачальника передати у власність покупця білково-мінерально-вітамінні добавки, комбікорми (насипом або фасовані в мішки), префікси, інший товар за погодженням сторін, а покупця - прийняти товар і оплатити його на умовах, передбачених договором.

Відповідно п. 2.1 договорів найменування товару, його кількість, ціна товару за одиницю і по позиціях вказуються у видаткових накладних постачальника на товар.

Згідно п. 2.4.2 договорів у випадку виявлення неякісного товару, покупець зобов'язаний протягом одного дня письмово викликати представників постачальника, включити їх в спеціальну комісію, здійснити відбір проб спірного товару ( у кількості не менш 4 зразки) і направити ії на дослідження в незалежну лабораторію, узгоджену з постачальником.

Відповідно п. 3.1 договорів поставка товару здійснюється партіями протягом усього терміну дії договору.

Ціна і загальна вартість товару передбачені розділом 4 договору, а саме ціна товару, що поставляється відповідно до договору вказується у видаткових накладних постачальника. У вартість товару включаються усі витрати постачальника згідно з базисом поставки.

Згідно п. 5.1 договорів оплата товару покупцем здійснюється в порядку 100% оплати вартості даної партії товару (відповідно до видаткової накладної) не пізніше 21 календарного дня з дати поставки конкретної партії товару. Датою поставки конкретної партії товару є дата видаткової накладної постачальника.

У відповідності до п. 8.2 договорів у разі прострочення поставки товару постачальник сплачує покупцеві штрафну неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості простроченого до постачання товару за кожен день прострочення.

Згідно п. 8.3 договорів у разі прострочення здійснення плати за партію товарів, що поставляється покупець сплачує постачальникові пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої у момент нарахування пені, від простроченої до оплати суми за кожен день прострочення, а також 10% річних від простроченої до оплати суми.

На виконання умов договорів № 0607/2 від 06.06.2012р. та №26/02/2 від 26.02.2013р позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 223385,20грн., що підтверджується видатковими накладними, а саме:

- № Т-00001571 від 10.07.2012р. на суму 43682,70грн.

- № Т-00002039 від 10.09.2012р. на суму 54615,00грн.

- № Т-00002421 від 29.10.2012р. на суму 55040,00грн.

- № Т-00000430 від 28.02.2012р. на суму 70047,50грн.

Проте, відповідачем частково сплачено вартість отриманого товару в сумі 100200,00грн.

Отже, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за отриманий товар в сумі 123185,20грн.

Відповідачем визнано заборгованість за отриманий товар у актах звірки взаємних розрахунків від 31.08.2012р., від 30.11.2012р., від 31.12.2012р., від 31.01.2013р. та від 31.03.2013р.

23.08.2013р. за вихідн. №266 позивачем направлено на адресу відповідача претензію з вимогою сплатити заборгованість за отриманий товар, яку останній залишив без відповіді та без задоволення.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно до ст. 193 ГК України, яка цілком кореспондується із ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з вимогами ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як суд зазначав вище, відповідачем повна оплата послуг своєчасно проведена не була, що є порушенням зобов'язання.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд задовольняє позов щодо стягнення основного боргу в повному обсязі.

Позивач згідно заяви про зменшення позовних вимог, прийнятої до розгляду судом, просить стягнути з відповідача пеню та 10% річних, зокрема, по договору поставки № 0607/2 від 06.06.2012р. пеню в сумі 9721,82грн., 10% річних в сумі 6928,77грн. та по договору поставки №26/02/2 від 26.02.2013р. пеню в сумі 4278,50грн., 10% річних в сумі 2931,49грн.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання. Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу та 3% річних, якщо інше не передбачено договором.

За умовами п.8.2 та п.8.3 договорів, за прострочення грошового зобов'язання сторона, яка таке прострочення допустила, зобов'язана сплатити іншій стороні пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ в період, за який сплачується пеня від простроченої суми та 10% річних від простроченої до оплати суми.

Перевіривши розрахунок позивача в частині нарахування 10% річних та пені, доданого до заяви про зменшення позовних вимог, суд приходить до висновку, що їх нарахування відповідає вимогам чинного законодавства, і тому в цій частині теж задовольняє позов.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач позовні вимоги не спростував, докази сплати заборгованості не надав.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, суд задовольняє позов у повному обсязі, в межах заяви про зменшення позовних вимог, оскільки вимоги підтверджуються матеріалами справи та відповідають вимогам чинного законодавства.

На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, індент. номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ТАНДЕМ-2002" (вул. Кондратенка, буд. 6-А, м. Полтава, Полтавська область, 36009, код ЄДРПОУ 32081777):

- 123185,20грн.- основної заборгованості;

- 9860,26грн. -10% річних,

- 14000,32грн.- пені,

- 2940,92грн. - витрат, пов'язаних із сплатою судового збору.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складання та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано: 23.12.2013 року.

Суддя Брагіна Я.В.