Рішення № 36267431, 20.12.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" грудня 2013 р.Справа № 916/3233/13

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі № 4 філії "Дирекції первинної мережі Публічного акціонерного товариства "Укртелеком";

До відповідача: Військової частини А1620

про стягнення 19748,97 грн.;

Суддя Оборотова О.Ю.

За участю представників:

від позивача: Лисевич В.В. - довіреність від 20.12.12р.

від відповідача: Єрмаков А.В. - довіреність від 19.08.2013р.

Суть спору: Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі № 4 філії "Дирекції первинної мережі Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Військової частини А1620 про стягнення заборгованості у розмірі 19 748,97грн., яка складається з основного боргу 18 910,80грн., пені 684,12грн., 3% річних 154,05грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.11.2013 року порушено провадження у справі №916/3233/13.

20.12.2013р. до господарського суду Одеської області від відповідача надійшов відзив на позов. У відзиві на позовну заяву відповідач проти задоволення вимог заперечує, оскільки бюджетні кошти на оплату оренди не виділялись, у зв'язку з чим його вина у порушенні зобов'язань відсутня. Крім того, на думку Військової частини А1620, належним відповідачем у даній справі є Міністерство оборони України. Також військова частина просить зменшити розмір штрафних санкцій у порядку ст.83 ГПК України та ст.233 ГК України.

У судовому засіданні 20.12.2013 р. після виходу судді з нарадчої кімнати було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

16.05.2013р. між Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі № 4 філії "Дирекції первинної мережі Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" та Військовою частиною А1620 було укладено договір оренди нерухомого майна товариства № 178-8. Відповідно до п. 1.1 договору Орендодавець передає, а Орендар бере у строкове платне користування частину технологічного приміщення (ГЕЛКС-4131), розташованого за адресою: Одеська область, м. Біляївка, на першому поверсі одноповерхового будинку №154 по вул Леніна, загальною площею 3,4 кв.м. для встановлення обладнання звязку.

Сторони п. 1.2 договору № 178-8 від 16.05.2013р. домовилися про те, що на їхні договірні відносини не поширюються норми Закону України "Про оренду державного та комунального майна" і "Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна".

Згідно п. 2.1 договору оренди № 178-8 від 16.05.2013р. передача орендареві майна в користування здійснюється одночасно з підписанням повноважними представниками сторін акта приймання-передачі майна, вказаного в п. 1.1 договору. При цьому ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна переходить до орендаря з відповідними наслідками.

П. 2.2. договору № 178-8 від 16.05.2013р. встановлено, що передача майна в оренду не передбачає передачі орендареві права власності на нього. Власником орендованого майна залишається Орендодавець, а Орендар користується ним протягом строку дії цього договору

В розділі 3 договору № 178-8 від 16.05.2013р. сторонами визначені умови розрахунків. Так, п. 3.1 договору оренди встановлено, що орендна плата встановлюється Орендодавцем за договірною ціною на підставі його внутрішніх нормативних актів і відповідно до фіксованого розміру місячної орендної плати становить 618 грн. за 1 кв.м технологічних приміщень. Орендна плата за перший місяць оренди за 3,4 кв.м. всієї орендованої площі становить 2101,20 грн. з ПДВ (20%) та не підлягає коригуванню на індекс інфляції протягом усього строку дії договору оренди.

П. 3.5 договору № 178-8 від 16.05.2013р. сторони погодили, що орендна плата перераховується орендарем в безготівковому порядку на поточний банківський рахунок орендодавця не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються орендодавцем не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим та надаються Орендарю разом з актом про надані послуги та податковою накладною.

Розділом 13 договору № 178-8 від 16.05.2013р., сторони погодили, що права та обов'язки ПАТ "Укртелеком", у тому числі проведення розрахунків виконуються Одеською філією товариства.

Як свідчать матеріали справи, на виконання вказаних вимог договору позивач щомісячно виставляв та направляв рахунки відповідачу для оплати за оренду приміщення та відшкодування комунальних витрат.

Враховуючи невиконання відповідачем взятого на себе зобов'язання за договором № 178-8 від 16.05.2013р. за період з 01.01.2013 року по 30.09.2013 року, позивач звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою, згідно якої просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 19 748,97грн., яка складається з основного боргу 18 910,80грн., пені 684,12грн., 3% річних 154,05грн.

Проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності із ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно до ст. 193 ГК України, яка цілком кореспондується із ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Ч. 1 ст. 762 ЦК України встановлено, що відповідач за користування майном зобов'язаний сплачувати плату, розмір якої встановлено договором.

Як встановлено судом, визначена пунктом 3.1 договору орендна плата за 3,4 кв.м. всієї орендованої площі становить 618 грн., включаючи ПДВ.

Суд, перевіривши розрахунок суми основної заборгованості, дійшов висновку про його обґрунтованість на суму 18 910,80 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 684,12 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 8.2 договору сторони погодили, що у разі наявності заборгованості по орендній платі чи іншим витратам за договором за попередній місяць станом на 20 число поточного місяця, орендарю нараховується пеня від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 21 числа поточного місяця до дати погашення заборгованості.

За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 343 Господарського кодексу України прямо вказано на те, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано спеціальним законом - Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", згідно зі ст.ст.1, 3 якого розмір пені за прострочку платежу, що встановлюється за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно із ч.6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства, судом, при перевірці розрахунку пені встановлено правильність її нарахування, у зв'язку з чим вимоги про стягнення пені у сумі 684,12 грн. підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про сплату 3 % річних, суд зазначає наступне.

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний, зокрема, сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку про його правильність та обґрунтованість нарахування на суму 154,05 грн., у зв'язку із чим зазначена позовна вимога також підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі № 4 філії "Дирекції первинної мережі Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 33,34,43,44-49,50,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Військової частини А1620 (65085, м. Одеса, вул. Магістральна, 37, код ЄДРПОУ 08502712, р/р 35218008003304 в ГУДКСУ в Одеській області МФО 828011) на користь Публічного акціонерного товариства „Укртелеком" в особі Одеської філії Публічного акціонерного товариства „Укртелеком" (65066, м. Одеса, с. Шевченко, 37 лінія, б. 46, р/р 26006501022891 КРД „Райффайзен Банк Аваль", МФО 322904, код ЄДРПОУ 16479714) основну заборгованість у сумі 19 748,97грн., яка складається з основного боргу 18 910,80грн., пені 684,12грн., 3% річних 154,05грн.; судовий збір 1720,50грн.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 23.12.2013р.

Суддя Оборотова О.Ю.