Постанова № 36265189, 23.12.2013, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2013 року Справа № 811/3478/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Брегея Р.І.,

в присутності секретаря судового засідання Осипової Н.В.,

за участі представників позивача Кноблох І.В., Чумака С.В.

та відповідача Тканової О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Прінт-Імідж» (далі - Товариство) до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів та зборів України у Кіровоградській області про визнання протиправними дій та протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з заявою до податкового органу про визнання протиправними дій щодо проведення перевірки, за результатом якої складено акт від 30 травня 2013 року, та протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 07 червня 2013 року, якими збільшені суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість на 31362 грн. та накладено штрафну санкцію - 836 грн., з податку на прибуток - 35732 грн. і накладено штрафну санкцію - 876 грн.

Представники позивача підтримали вимоги заяви.

Стверджували, що від укладення договорів купівлі-продажу з ТОВ «Н.Т.К.Октан» (далі - Товариство 2), ТОВ «Поліграфсистеми» (далі - Товариство 3) та ТОВ «ВС Інвест» (далі - Товариство 4) впродовж строку, який перевірявся податковим органом, настали реальні правові наслідки, котрі обумовлювались ними.

А тому, вважають, що Товариство правомірно сформувало в деклараціях з податку на додану вартість суми податкового кредиту за згаданими правочинами та включило у валові витрати кошти, які сплачені на підставі тих договорів.

Представник відповідача заперечила стосовно задоволення позову, мотивуючи тим, що правочини, котрі уклало Товариство з Товариством 2, Товариством 3 та Товариством 4, не спрямовувалися на реальне настання наслідків, які обумовлювалися ними.

Доказом того, як вважає вона, є акти перевірок діяльності згаданих контрагентів.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про часткове задоволення позову з таких підстав.

Встановлені судом обставини, що стали підставами звернення.

Так, 28 квітня 2011 року Товариство 2 (продавець) та Товариство (покупець) уклали договір купівлі-продажу комплектуючих до комп'ютерної техніки.

Згідно видаткових накладних від 28, 29 квітня, 30 травня, 08 червня 2011 року Товариство 2 поставило Товариству товар на загальну суму 168135,04 грн. (з урахуванням ПДВ у сумі 28022,51 грн.) (Том 1 а.с.58, 65, 69, 73).

В ці ж дні Товариство 2 виписало позивачу податкові накладні (Том 1 а.с.60-63, 66-68, 70-71, 74-75).

Позивач виконав зобов'язання за згаданим правочином шляхом безготівкового розрахунку, що доводиться платіжними дорученнями (Том 1 а.с.76-79).

Доставку товару здійснювало Товариство власним транспортним засобом відповідно до подорожніх листів (Том 1 а.с.161-164, Том 2 а.с.119).

10 жовтня 2012 року Товариство 3 (продавець) та Товариство (покупець) уклали договір поставки дискового гальма.

Згідно видаткової накладної від 11 жовтня 2012 року Товариство 3 поставило Товариству товар на загальну суму 2534,50 грн. (з урахуванням ПДВ у сумі 422,42 грн.) (Том 1 а.с.81).

В цей день Товариство 3 виписало позивачу податкову накладну (Том 1 а.с.82).

Позивач виконав зобов'язання за згаданим правочином шляхом безготівкового розрахунку, що доводиться платіжним дорученням (Том 1 а.с.83).

Доставка товару здійснювалась ТОВ «Нова пошта» за рахунок Товариства (Том 1 а.с.166).

01 квітня 2011 року Товариство 4 (продавець) та Товариство (покупець) уклали договір поставки комплектуючих до комп'ютерної техніки (Том 1 а.с.176-178).

Згідно видаткових накладних від 29 жовтня 2012 року Товариство 4 поставило Товариству товар на загальну суму 17500,02 грн. (з урахуванням ПДВ у сумі 2916,67 грн.) (Том 1 а.с.85, 88, ).

В ці ж дні Товариство 4 виписало позивачу податкові накладні (Том 1 а.с.86, 89).

Позивач виконав зобов'язання за згаданим правочином шляхом безготівкового розрахунку, що доводиться платіжними дорученнями (Том 1 а.с.90-91).

01 січня 2012 року ТОВ «Лоджистікс Експерт» (експедитор) та Товариство 4 (замовник) уклали договір транспортного експедирування (Том 2 а.с.120-125).

Доставка товару, відправником якого є ТОВ «Лоджистікс Експерт», здійснювалась ТОВ «Нова пошта» за рахунок Товариства (Том 1 а.с.167-175).

В період з 23 по 29 травня 2013 року відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку діяльності Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з Товариством 2 за квітень-червень 2011 року, Товариством 3 і Товариством 4 за жовтень 2012 року (Том 1 а.с.19-30).

Під час перевірки ревізори досліджували первинні документи бухгалтерського та податкового обліку платника податків.

За її результатом ревізори склали акт, у якому зазначили виявлені порушення.

Так, вони зробили висновок, що правочини, котрі уклало Товариство з Товариством 2, Товариством 3 та Товариством 4, є недійсними (нікчемними), так як не спрямовувалися на настання реальних наслідків, які обумовлювалися ними.

На їх думку, доказом того є акти перевірок діяльності згаданих контрагентів.

Керівник відповідача погодився з висновками ревізорів та прийняв податкові повідомлення-рішення від 07 червня 2013 року, якими Товариству збільшені суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість на 31362 грн. та накладено штрафну санкцію - 836 грн., з податку на прибуток - 35732 грн. і накладено штрафну санкцію - 876 грн. (Том 1 а.с.31-32).

В період з 09 по 10 серпня 2011 року ревізорами ДПІ у Оболонському районі м.Києва проведено аналіз діяльності Товариства 2 з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту по декларації з податку на додану вартість за травень 2011 року (Том 2 а.с.141-148).

Аналіз діяльності містить висновок, що Товариство 2 укладало правочини з контрагентами без спрямування на настання реальних наслідків, які обумовлювалися ними.

21 січня 2013 року ревізорами ДПІ у Солом'янському районі м.Києва ДПС складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки діяльності Товариства 3 щодо документального підтвердження господарських відносин з ТОВ «Іст-Вест Торг» за жовтень 2012 року (Том 2 а.с.135-140).

Акт перевірки містить висновок, що договори, укладені Товариством 3 впродовж згаданого періоду, є недійсними (нікчемними).

21 січня 2013 року ревізорами ДПІ у Солом'янському районі м.Києва ДПС складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки діяльності Товариства 4 щодо документального підтвердження господарських відносин з ТОВ «Іст-Вест Торг» за жовтень 2012 року (Том 2 а.с.130-134).

Акт перевірки містить висновок, що договори, укладені Товариством 4 впродовж згаданого періоду, є недійсними (нікчемними).

За результатами проведення перевірок діяльності згаданих контрагентів позивача керівники податкових органів не прийняли жодних рішень негативного характеру стосовно платників податків.

Юридична оцінка встановлених судом обставин справи.

У позовній заяві Товариство просить визнати протиправними дії щодо проведення перевірки, однак його представники так і не зазначили, які ж це дії.

Більше того, Товариство не оскаржує наказ про проведення перевірки.

А тому, дії відповідача стосовно проведення перевірки відповідають вимогам Податкового кодексу України.

Перш за все, акт перевірки це документ, в якому ревізор фіксує обставини, котрі встановив, керуючись виключно власним сприйняттям і розумінням.

Надалі акт вивчає керівник податкового органу, який і вирішує питання про погодження з його висновками.

У разі погодження з висновками, які мають негативні наслідки стосовно платника податків, посадова особа зобов'язана прийняти відповідне рішення (у письмовій формі), оскільки це єдиний спосіб реалізації компетенції суб'єкта владних повноважень.

Така правова позиція суду узгоджується з системним аналізом приписів пунктів 2 та 4 статті 56 Податкового кодексу України.

Зокрема, цією нормою права передбачено, що податковий орган може прийняти, окрім податкового повідомлення-рішення, і інше рішення, яке платник податків має право оскаржити до контролюючого органу вищого рівня або суду.

Судом встановлено, що за результатами проведення перевірок діяльності Товариства 2, Товариства 3 та Товариства 4 податкові інспекції не прийняли жодних рішень та не звернулися до суду з позовами про визнання недійсними договорів, котрі уклали платники податків, в тому числі і з позивачем, нехтуючи наданими повноваженнями, передбаченими Податковим кодексом України, та положеннями статті 228 Цивільного кодексу України.

З огляду на це, суд зробив висновок, що керівники податкових органів не погодилися з висновками ревізорів про недійсність правочинів, які уклали Товариство 2, Товариство 3 та Товариство 4.

Отже, податковими органами враховані податкові зобов'язання Товариства 2, Товариства 3 та Товариства 4 з податку на додану вартість за договорами, котрі укладені з Товариством.

Проводячи перевірку діяльності позивача, податкові ревізори посилались на акти перевірок діяльності згаданих контрагентів як незаперечні докази недійсності його правочинів.

Однак, податкові ревізори допустили помилку, оскільки думка особи (іншого ревізора) не є доказом щодо встановлення певних обставин.

Такими доказами можуть бути рішення суду про недійсність договорів, рішення податкового органу щодо застосування негативних наслідків стосовно контрагента, яке останнім визнається як законне, вирок суду, показання свідків, тощо.

Таким чином, суд зробив висновок, що відповідач не надав доказів стосовно недійсності правочинів, які уклало Товариство з Товариством 2, Товариством 3 та Товариством 4.

Більше того, в судовому засіданні позивач надав суду достатню кількість доказів стосовно виконання ним та його контрагентами зобов'язань за договорами.

Зокрема, суд вбачає це, проаналізувавши первинні документи бухгалтерського та податкового обліку Товариства (податкові, видаткові накладні, докази транспортування, банківські платіжні доручення).

Оскільки, податковий орган не намагався перевірити обставини, які зафіксовані у згаданих письмових документах, тому суд не вправі ставити їх під сумнів.

Якщо б суд почав проводити перевірку з цих питань, то перейняв би на себе повноваження відповідача, що є недопустимим.

Окрім того, суд зазначає, що, коли державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретним платником податків, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживань з їх боку.

Отже, Товариство включило до податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат суми коштів за договорами, укладеними з Товариством 2, Товариством 3 та Товариством 4, відповідно до приписів статей 138 та 198 Податкового кодексу України (датою виникнення права на податковий кредит та включення коштів до валових витрат є дата отримання платником податку товару, що підтверджено податковою накладною).

За таких обставин рішення податкового органу є протиправними.

Як наслідок їх належить скасувати, а позов - задовільнити частково.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовільнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби від 07 червня 2013 року, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Прінт-Імідж» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 31362 грн. та накладено штрафну санкцію - 836 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби від 07 червня 2013 року, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Прінт-Імідж» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 35732 грн. і накладено штрафну санкцію - 876 грн.

В іншій частині позову відмовити у задоволенні.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Прінт-Імідж» судові витрати в сумі 172,05 грн.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання її копії.

Повний текст постанови виготовлено 24 грудня 2013 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Р.І.Брегей