Постанова № 36265129, 05.12.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2013 р. Справа № 804/14094/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБоженко Наталії Василівни при секретаріМакаревич К.В. за участю: представника позивача представника відповідача Вошколуп В.Г. Ваховської Г.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «РИТМ 120» до Державної податкової інспекції у Бабушкінськму районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 10.10.2013 року №0004651501 та №0004661501, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «РИТМ 120» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення №0004651501 від 10.10.2013 року Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «РИТМ 120» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3186175,00 грн. за серпень 2013 року та скасувати податкове повідомлення-рішення №0004661501 від 10.10.2013 року Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «РИТМ 120» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 2181,00 грн. (1454,00 за основним платежем, 727,00 грн. за штрафними санкціями).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач вважає спірні повідомлення-рішення, прийняті на підставі акту перевірки, необґрунтованими, прийнятими без урахування всіх обставин, що мають значення для їх прийняття, що має наслідком їх неправомірність та є підставою для скасування.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив позов задовольнити повністю, з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, та зазначив, що відповідач діяв згідно чинного законодавства України, оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено правомірно, також надав до суду письмові заперечення, які містяться в матеріалах справи.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази наявні в матеріалах справи, встановив наступне.

Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на підставі пп.78.1.8 н.78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755- VІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Ритм 120» з питань правомірності формування залишку від'ємного значення у сумі 3186175 грн., відображеного у податковій декларації з ПДВ, поданій за серпень 2013 року.

За наслідками проведеної перевірки Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області було складено акт №604/151/33185109 від 30.09.2013 р., відповідно до висновків якого встановлено порушення позивачем п. 102.5 статті 102. абзацу «б» п. 200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України, ТОВ «Ритм 120» завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) за серпень 2013 року на суму 3186175 гри. та порушення п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, ТОВ «Ритм 120» занижено суму ПДВ за серпень 2013 року, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду складає (рядок 25 декларації) 7141 грн..

На Акт перевірки були подані заперечення від 08.10.2013 року, відповідно до статті 86 Податкового кодексу України, згідно відповіді на заперечення від 10.10.2013 року №9757/10/151 висновки акту є обґрунтованими.

На підставі встановлених порушень в Акті перевірки, Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області було винесено податкове повідомлення-рішення №0004651501 від 10.10.2013 року, яким товариству з обмеженою відповідальністю «РИТМ 120» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3186175,00 грн. за серпень 2013 року та податкове повідомлення-рішення №0004661501 від 10.10.2013 року, яким товариству з обмеженою відповідальністю «РИТМ 120» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 2181,00 грн. (1454,00 за основним платежем, 727,00 грн. за штрафними санкціями).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесеного на підставі такого висновку спірних актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

Згідно із Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства від 22.12.2010 року за №984 Акт перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів (пункти 4-6 Порядку №984 від 22.12.2010 року).

Відповідно до пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України , бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України , заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у розмірі 3 186 175,00 грн. виникло на підставі декларації за 2 квартал 2007 року, тобто до прийняття Податкового кодексу України.

Так, в квітні 2007 року ТОВ «РИТМ 120» уклало з ВАТ «КИЇВГУМА» договір купівлі продажу нерухомого майна - будівлі промперчаток, будівлі цеху №7, будівлі цеху №3, за умовами якого ВАТ «КИЇВГУМА» зобов'язалося передати у власність ТОВ «РИТМ 120» об'єкти нерухомого майна, а ТОВ «РИТМ 120» зобов'язалося сплатити певну ціну за нерухоме майно.

ТОВ «РИТМ 120» було сплачено ВАТ «КИЇВГУМА» грошові кошти за нерухоме майно в сумі 22 700 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: №469 від 29.05.2007 року на суму 7 500 000,00грн., № 470 від 29.05.2007 року на суму 9 500 000,00 грн., № 471 від 29.05.2007 року на суму 1 500 000,00 грн., № 486 від 27.06.2007 року на суму 4 200 000,00 грн.

На виконання пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ВАТ «КИЇВГУМА» було надано ТОВ «РИТМ 120» податкові накладні: № 2659/3 від 27.04.2007 року на суму 9500000,00 грн. в т.ч. ПДВ 1583333,33 грн. № 2659/4 від 27.04.2007 року на суму 7500000,00 грн. в т.ч. ПДВ 1250000,00 грн. № 2659/2 від 27.04.2007 року на суму 5700000,00 грн. в т.ч. ПДВ 950 000,00 грн..

Згідно з приписами підпункту 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Податкового кодексу України.

При цьому, відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного на момент виникнення правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пп. 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Також, пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Згідно пп. 7.7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

Відповідно до п.7.7.1. Закону України «Про податок на додану вартість», ТОВ «РИТМ 120» в 2 кварталі 2007 року визначило суму різницю між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду яка склала від'ємне значення у розмірі 3 743 290,00 грн..

На виконання пп. 7.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ТОВ «РИТМ 120» в липні 2007 року задекларувало в рядку 26 декларації залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду суму 3 723 714,00 грн..

В липні 2007 року та в наступних податкових періодах згідно пп. 7.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від'ємне значення у розмірі 3 723 714,00 грн. зменшувалось на суму податкових зобов'язань, що виникали за рахунок надання ТОВ «РИТМ 120» послуг з оренди придбаних нежитлових будівель.

В подальшому, при набранні чинності Податковим кодексом України з 01.01.2011 року, залишок від'ємного значення, який враховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду розраховувався аналогічним чином у відповідності до вимог п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу, та також включався до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Тобто, на момент подання ТОВ «РИТМ 120» декларації з ПДВ за серпень 2013 року, залишок від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 24) декларації становив 3186175,00 грн..

При цьому, згідно з абз. «а» п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах

Таким чином, Податковий кодекс України єдиною підставою для позбавлення права на бюджетне відшкодування у разі його заниження платником податку встановлює відповідне рішення податкового органу про заниження суми бюджетного відшкодування.

Приписи п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України регулюють виключно питання повернення надміру сплачених грошових зобов'язань та відшкодування сум податку на додану вартість і саме для вирішення цих питань законодавець встановлює 1095-денний термін.

Позивач не подавав заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування, не заявляло суму ПДВ 3 186175,00 грн. до відшкодування, тому ст. 102 Податкового кодексу України і 1095 денний строк не може бути застосований для від'ємного значення з податку на додану вартість.

Відповідно до пп. 200.3, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України жодних обмежень урахування від'ємного значення ПДВ попереднього податкового періоду при визначенні об'єкта оподаткування поточного податкового періоду та обов'язку враховувати сплив строку давності, передбаченого ст. 102 Податкового кодексу України, або сплив строків позовної давності, - не передбачено.

Також і положення Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до якого було сформоване від'ємне значення з податку на додану вартість, не містив будь-яких обмежень в часі та не зобов'язував платника податків застосовувати строк давності при формуванні та обліку від'ємного значення з податку на додану вартість.

З урахуванням викладеного вище вбачається, що позивач правомірно задекларував від'ємне значення в декларації, зменшення позивачу розміру від'ємного значення податку на додану вартість, через порушення строків давності є помилковим, що свідчить про необгрутованість прийняття оскаржуваних податкових повідомлень -рішень.

Аналогічна позиція суду викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 26.03.2013 року по справі №К/9991/47835/12, від 27.02.2013 року по справі №2а-1670/3294/12, від 17.09.2013 року по справі №К/9991/69088/12.

Згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, з урахуванням доказів у їх сукупності та висновків суду викладених вище, суд приходить висновку, що позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами ч. 1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства, згідно з якими, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Виходячи з цього, сплачений позивачем судовий збір, що підтверджується платіжним дорученням, що міститься в матеріалах справи, підлягає компенсації з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 72, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «РИТМ 120» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 10.10.2013 року №0004651501 та №0004661501 - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінськму районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 10.10.2013 року №0004651501 та №0004661501.

Присудити з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «РИТМ 120» (код ЄДРПОУ 33185109) судові витрати у розмірі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) гривні 00 копійок.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено згідно з ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко