Рішення № 36264886, 18.12.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.12.2013 Справа № 905/8044/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Подколзіної Л.Д., при секретарі судового засідання Бевз Х.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою:Публічного акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів», м. Нікополь Дніпропетровської області

до відповідача:Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м. Маріуполь Донецької області

про стягнення 1 122,03грн.

за участю уповноважених сторін:

від позивача - Шашликов Д.Г. - представник по довіреності №3231-4016 від 14.08.2013р.

від відповідача - не з'явився

Відповідно до ст.77 ГПК України у судовому

засіданні оголошувалась перерва з 04.12.2013р.

до 18.12.2013р.

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Нікопольський завод феросплавів», м.Нікополь Дніпропетровської області звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м.Маріуполь Донецької області суми пені у розмірі 969,44грн., суми 3% річних у розмірі 194,40грн. (Усього 1 163,84грн.).

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки №125012/1204940 від 18.10.2012р. в частині строків оплати одержаного товару.

На підтвердження своїх вимог позивачем представлено копію вказаного договору, копію специфікаціі №1 від 18.10.2012р., копії рахунків №184545 від 17.11.2012р., №184546 від 18.11.2012р., №184570 від 19.11.2012р., №184609 від 20.11.2012р., №184610 від 21.11.2012р., №184649 від 22.11.2012р., №184754 від 23.11.2012р., №184755 від 24.11.2012р., копію претензії вих. №645-4016 від 22.01.2013р., копії накладних, копії довідок вих. № Э.21.0.0.0/4-7668 від 24.02.2013р., № Э.21.0.0.0/4-32122 від 05.11.2013р.

02.12.2013р. через канцелярію господарського суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву вих. № 09-9124 від 02.12.2013р., в якому він заперечив проти задоволення позовних вимог та просив суд зобов'язати позивача надати докази, які підтверджують перерахування відповідачем сплати спірних рахунків за п. 1, 2, 3, 5, 6; розрахунки ціни позову; докази поставки вагону №67182030за рахунком № 184610 від 21.11.2012р. Крім того, відповідач зазначив, що при розрахунку штрафних санкцій позивач включив дні, в які зобов'язання по договору були відповідачем виконані.

На виконання вимог суду, 03.12.2013р. позивач надав супровідний лист № 13394-4016 від 02.12.2013р. разом з додатковими документами.

18.12.2013р. через канцелярію господарського суду від позивача надійшла заява вих. №1078-4016 від 19.12.2013р. про зменшення розміру позовних вимог, оскільки у попередньому розрахунку штрафних санкцій був включений день оплати заборгованості відповідачем. Відповідно до цієї заяви позивач просив стягнути пеню у розмірі 934,60грн. та 3% річних у розмірі 187,43грн. (Усього 1 122,03грн.). Суд розглядає позовні вимоги з урахуванням поданої заяви.

Відповідач в судове засідання без пояснення причин не з'явився та доказів сплати стягуваних сум у інший спосіб не надав, хоча повідомлявся про судовий розгляд належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою місцезнаходження.

Обізнаність Відповідача про судовий розгляд підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання ухвали суду.

У судовому засіданні 18.12.2013р. представник Позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням зменшення розміру позовних вимог, наполягаючи на вирішенні спору незалежно від відсутності Відповідача та вказуючи про відсутність будь-яких додаткових доказів на їх підтвердження.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка без пояснення причин представника належним чином повідомленого Відповідача не перешкоджає вирішенню спору та не може вважатися підставою для відкладання розгляду справи.

Дійсно, судом було надано достатньо часу для формування і доведення до відома суду позиції по суті розглядуваного спору з підтверджуючими доказами (у разі наявності), а встановлення правової визначеності довкола заявлених вимог не може перебувати у залежності від бажання сторони здійснювати свої процесуальні права.

Вислухавши у судовому засіданні представника Позивача та дослідивши матеріали справи і оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в с т а н о в и в :

18 жовтня 2012р. між Публічним акціонерним товариством «Нікопольський завод феросплавів», м.Нікополь Дніпропетровської області (далі по тексту-Постачальник) та Публічним акціонерним товариством «Металургійний комбінат «Азовсталь», м.Маріуполь Донецької області (далі по тексту-Покупець) був укладений договір поставки №125012/1204940, згідно умов якого Постачальник зобов'язався поставити та передати у власність покупця, а останній зобов»язався прийняти та оплатити товари на умовах, у кількості та строки, зазначені у Специфікаціях до цього договору, які є його невід»ємною частиною.

У відповідності до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

За своїм змістом та правовою природою договір поставки №125012/1204940 від 18.10.2012р., на який позивач посилається як на підставу своїх вимог, є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

У виконання умов Договору сторонами була підписана специфікація № 1 від 18.10.2012р.

За вказаною специфікацією сторони погодили поставку товару із зазначенням його найменування, кількісних та якісних показників, ціни, умов поставки. Специфікація підписана обома сторонами без зауважень та скріплена печатками підприємств.

Відповідно до п.2.3 договору, датою поставки товару, при постачанні залізничним транспортом, вважається дата штемпелю на залізничній накладній станції Вантажовідправника (ст.Нікополь).

Покупець здійснює оплату поставленого товару шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника протягом 10-ти. банківських днів з дати поставки товару (п.3.2 договору).

Оплата здійснюється за узгодженням із постачальником, у відповідності з виставленим рахунком (3.6 договору).

Пунктом 8.6 договору встановлений строк його дії з дати підписання та діє до 31.12.2013р., але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором.

Враховуючи вищезазначене, договір, на який посилається позивач, вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

У відповідності до вищевказаної специфікації, на виконання умов договору, 17.11.2012р. за залізничними накладними №47066717, №47066725, №47066741, №47066774, №47066782, №47066766, №47066758 у вагонах №67897579, №67902536, №64512544, №60596681, №67383026, №66383316, №67671784 позивач передав, а повноважна особа відповідача отримала товар, а саме: шлаки марганцевмісного на загальну суму 16 974грн.

Отже, покупець відповідно до 3.4 договору, повинен був оплати одержаний товар до 01.12.2012р. Однак, в порушення строків виконання своїх зобов»язань, оплату поставленого товару за залізничними накладними здійснив, відповідно до платіжного доручення №3000466662 лише 09.11.2012р. Таким чином, покупець прострочив виконання оплати за відвантажений товар на 39 днів.

Разом з цим, на виконання умов Договору, 18.11.2012р. за залізничною накладною №47099098 у вагоні №60491719 позивач передав, а повноважна особа відповідача отримала товар, а саме: шлак марганцевмісний у кількості 67,80баз/ тон на загальну суму 2 440,80грн.

У даному випадку, покупець повинен був оплати одержаний товар до 01.12.2012р. Однак, в порушення строків виконання своїх зобов»язань, оплату поставленого товару за залізничними накладними здійснив, відповідно до платіжного доручення №3000466662, тільки 09.01.2012р. Відтак, покупець прострочив виконання оплати за відвантажений товар на 39 днів.

Також на виконання умов Договору, 19.11.2012р. за залізничними накладними №47113899, №47113964, №47113980 у вагонах №67848739, №66228123, №65807927 позивач передав, а повноважна особа відповідача отримала товар, а саме: шлак марганцевмісний у кількості 201,30баз/тон на загальну суму 7 246,80грн.

У даному випадку, кінцевим строком оплати за даний товар було 03.12.2012р. Однак, в порушення строків виконання своїх зобов»язань, оплату поставленого товару за залізничними накладними здійснив, відповідно до платіжного доручення №3000466662, тільки 09.01.2013р. Відтак, покупець прострочив виконання оплати за відвантажений товар на 36 днів.

20.11.2012р. за залізничною накладною №47165428 у вагоні №66632019 позивач передав, а повноважна особа відповідача отримала товар, а саме: шлак марганцевмісний у кількості 68,30баз/тон на загальну суму 2 458,80грн.

Покупець повинен був оплати одержаний товар до 05.12.2012р. Однак, в порушення строків виконання своїх зобов»язань, оплату поставленого товару за залізничними накладними здійснив, відповідно до платіжного доручення №3000466662, тільки 09.01.2013р. Відтак, покупець прострочив виконання оплати за відвантажений товар на 35 днів.

21.11.2012р. за залізничними накладними №47205323, №47205448, №47205554, №47205471, №47205349 у вагонах №67848226, №65885469, №67182030, №67614289, №65236754, №65487753 позивач передав, а повноважна особа відповідача отримала товар, а саме 411,100баз/тон шлаку марганцевмісного на загальну суму 14 799,60грн.

Покупець повинен був оплати одержаний товар до 06.12.2012р. Однак, в порушення строків виконання своїх зобов»язань, оплату поставленого товару за залізничними накладними здійснив, відповідно до платіжного доручення №3000466662, тільки 09.01.2013р. Відтак, покупець прострочив виконання оплати за відвантажений товар на 34 дня.

22.11.2012р. за залізничними накладними №47205505, №47205307, №47205380, №47240882, №47240908, №47240874 у вагонах №65740722, №66722935, №67854463, №65258873, №66879164, №65100273 позивач передав, а повноважна особа відповідача отримала товар, а саме 406,100баз/тон шлаку марганцевмісного на загальну суму 14 619,60грн.

Покупець повинен був оплати одержаний товар до 07.12.2012р. Однак, в порушення строків виконання своїх зобов»язань, оплату поставленого товару за залізничними накладними здійснив, відповідно до платіжного доручення №3000466662, тільки 09.01.2013р. Відтак, покупець прострочив виконання оплати за відвантажений товар на 33 дні.

23.11.2012р. за залізничними накладними №47302237, №47302393 у вагонах №65385833, №67912931 позивач передав, а повноважна особа відповідача отримала товар, а саме 136,900баз/тон шлаку марганцевмісного на загальну суму 4 928,40грн.

Покупець повинен був оплати одержаний товар до 08.12.2012р. Однак, в порушення строків виконання своїх зобов»язань, оплату поставленого товару за залізничними накладними здійснив, відповідно до платіжного доручення №3000464773, тільки 18.12.2013р. Відтак, покупець прострочив виконання оплати за відвантажений товар на 10 днів.

24.11.2012р. за залізничними накладними №47321203, №47321286, №47321229, №47321161, №47321187, №47321245, №47321278, №47321179, №47321302 у вагонах №65772360, №66923848, №65806515, №60611142, №64833676, №66383274, №66696907, №63423107, №67898759 позивач передав, а повноважна особа відповідача отримала товар, а саме 597баз/тон шлаку марганцевмісного на загальну суму 21 517,20грн.

Покупець повинен був оплати одержаний товар до 08.12.2012р. Однак, в порушення строків виконання своїх зобов»язань, оплату поставленого товару за залізничними накладними здійснив, відповідно до платіжного доручення №3000464772, тільки 18.12.2013р. Відтак, покупець прострочив виконання оплати за відвантажений товар на 10 днів.

Порушення відповідачем строків оплати отриманого товару явилось підставою для нарахування позивачем 934,60грн. пені, яка нарахована за прострочення оплати товару відповідно до п. 6.4 договору та 3% річних у розмірі 187,43грн.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює правовідносини у господарській сфері.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать, відповідно до абзацу третього ч. 1 ст. 174 ГК України.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідачем отриманий товар у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в термін, передбачений сторонами у договорі, так як відповідно до загальних умов виконання зобов'язання викладених в ст.ст. 526, 530 ЦК боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 692 ЦК зазначено, що отриманий товар повинний бути оплачений у повному обсязі за встановленою ціною.

Господарський суд враховує, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків виконання зобов'язання по оплаті товару.

У відповідності зі ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою.

Стаття 549 Цивільного кодексу визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Позивачем здійснений вірний розрахунок пені відповідно до кількості прострочених днів згідно ст.3 Закону України №543/96-ВР від 22.11.1996р. „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", а також доведено факт прострочки виконання боржником грошового зобов'язання, господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення 934,60грн. пені в повному обсязі, оскільки вона розрахована в розмірі, що не суперечить вимогам Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання", тобто з урахуванням шестимісячного терміну та розміру подвійної облікової ставки НБУ.

Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобов'язання відповідачем порушені, так як до пред'явлення позивачем позову щодо стягнення 3% річних фактично залишилось невиконаним грошове зобов'язання відповідача перед кредитором.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Таким чином, відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Положення цієї статті застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобов'язання в не залежності від наявності вини в його діях.

Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних та інфляційні витрати підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання.

Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати товару, нарахування 3% річних проведене позивачем з дотриманням загальних правил (методики) нарахування та з урахуванням строків оплати, визначених в п. 3.2 договору, наданий арифметично обґрунтований розрахунок річних, господарський суд, задовольняє вимоги позивача щодо стягнення 187,43грн. 3% річних в повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України, підлягають віднесенню на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 546, 549, 625 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 77, 82, 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів», м.Нікополь Дніпропетровської області до Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м.Маріуполь Донецької області про стягнення 1 122,03грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м.Маріуполь Донецької області на користь Публічного акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів», м.Нікополь Дніпропетровської області суму пені у розмірі 934,60грн., 3% річних у розмірі 187,43грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 1 720,50грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 18.12.2013р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 23.12.2013р.

Суддя Л.Д. Подколзіна