Ухвала суду № 3626448, 07.04.2009, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2009 року                                                                                       № 22-а-12469/08/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді –                                Олендера І. Я.,

суддів –                                                     Старунського Д. М., Заверухи О. Б.,

при секретарі судового засідання –       Бацику О. Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу дочірнього підприємства «Центр розрахунків за паливо та послуги» відкритого акціонерного товариства «Концерн Галнафтогаз» на постанову господарського суду Львівської області від 30 липня 2008 року в справі за адміністративним позовом дочірнього підприємства «Центр розрахунків за паливо та послуги» відкритого акціонерного товариства «Концерн Галнафтогаз» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення № 0002042320/0 від 24 липня 2007 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Дочірнє підприємство «Центр розрахунків за паливо та послуги» відкритого акціонерного товариства «Концерн Галнафтогаз» 02 квітня 2008 року звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення № 0002042320/0 від 24 липня 2007 року про визначення суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Свої позовні вимоги дочірнє підприємство «Центр розрахунків за паливо та послуги» відкритого акціонерного товариства «Концерн Галнафтогаз»  обґрунтовує тим, що оскільки поставка нафтопродуктів кінцевим споживачам здійснювалась за межами митної території України, про зазначено і в Акті перевірки, а відповідно до пп. 3.3.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» об’єктом оподаткування податком на додану вартість є операції з поставки товарів (робіт, послуг) на митній території України, то такі операції не є об’єктом оподаткування. Це підтверджується також п. 6.4 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість», у якому зазначено, що якщо товари не відправляються або не транспортуються, то місцем їх поставки вважається місце, де товари перебувають на момент поставки. Таким чином, місце здійснення розрахунків, згідно Закону України «Про податок на додану вартість» не є місцем поставки товарів, а отже підприємство правомірно в декларації з ПДВ у рядку 3 відображало обсяги зазначених вище операцій, які не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість. Крім цього, у відповідь на запит підприємства, ДПІ у м. Львові листом від 07.05.2003 року № 7730/31-048 надано податкове роз’яснення згідно з яким операції з продажу товарів за межами митної території України, які були придбані за межами митної території України, та при умові, що такі товари споживаються за межами митної території України. не можуть розглядатися як об’єкт оподаткування податком на додану вартість Цим податковим роз’ясненням підприємство і керувалось у своїй діяльності, а відповідно до пп. «г» та «д» пп. 4.4.2 п. 4.4 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»  не може бути притягнутим до відповідальності платник податків. який діяв відповідно до наданого йому податкового роз’яснення.  

Постановою господарського суду Львівської області від 30 липня 2008 року в задоволенні позову відмовлено.

Зазначену постанову мотивовано тим, що відповідно до п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).

Не погоджуючись з прийнятою постановою позивач – дочірнє підприємство «Центр розрахунків за паливо та послуги» відкритого акціонерного товариства «Концерн Галнафтогаз», подав апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задоволити повністю.

Дочірнє підприємство «Центр розрахунків за паливо та послуги» відкритого акціонерного товариства «Концерн Галнафтогаз» в своїй апеляційній скарзі зазначає, що висновок суду першої інстанції про те, що операції здійснені позивачем є об’єктом оподаткування податком на додану вартість з огляду на те, що як ТзОВ «Торговий Дім «Золотий Гепард» так і позивач розташовані на території України, суперечить вимогам п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки зазначений пункт Закону визначає об’єкт оподаткування податком виходячи із місця поставки товарів, а не місця де розташовані юридичні особи, між якими відбувається поставка чи місця де проводяться розрахунки.

Представник позивача, у судовому засіданні, доводи апеляційної скарги підтримав та просить таку задовольнити.

Представник відповідача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги заперечив та просить залишити таку без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.  

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м. Львова проведено планову перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства дочірнім підприємством  «Центр розрахунків за паливо та послуги» ВАТ «Концерн  Галнафтогаз» за період з 01.07.2005р. по 31.03.2007 р., за результатами якої складено Акт перевірки від 18.07.2007р. №292/23-2/32053191.

За висновками акту перевірки встановлено порушення п.3.1 п.3.2 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого дочірнім підприємством «Центр розрахунків за паливо та послуги» ВАТ «Концерн Галнафтогаз» занижено податкове зобов’язання по ПДВ на суму 174526 грн.

На підставі вказаного Акту перевірки ДПІ у Личаківському районі прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.07.2007р. № 0002042320/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 174526 грн. – основного платежу та 87263 грн. – штрафних(фінансових) санкцій, усього 261789 грн.

Як зазначено у п.п. 3.5 Акту перевірки, підприємством в декларації по ПДВ у рядку 3 відображено обсяги операцій, що не є об'єктом оподаткування (п.3.2 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість»). Дочірнє підприємство «Центр розрахунків за паливо та послуги» ВАТ «Конценр галнафтогаз» здійснює контроль за реалізацією палива по смарт-картках, оптову торгівлю паливом та згідно угоди з ТзОВ «Торговий дім «Золотий Гепард» (Постачальник ПММ) отримує нафтопродукти. В свою чергу дочірнє підприємство «Центр розрахунків за паливо та послуги» (продавець ПММ) відображає по бухгалтерському обліку відпуск пального, виписує розхідні та податкові накладні на нафтопродукти на підставі укладених угод з ДП «Вінницянафтопродукт», ДП «Івано-Франківськнафтопродукт», ДП «Львівнафтопродукт», ДП «Рівненафтопродукт», ЗАТ «Терра-Петроліум», ТзОВ «Ресурс-2». Таким чином, дочірнє підприємство «Центр розрахунків за паливо та послуги» ВАТ «Концерн Галнафтогаз» здійснює взаємовідносини та взаєморозрахунки тільки з СПД юридичними особами на території України. Первинні документи бухгалтерського обліку (прихідні, розхідні та податкові накладні) свідчать про переміщення товарів (нафтопродуктів) між вітчизняними контрагентами (резидентами). Факт ввезення (пересилання) товарів на митну територію України та вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України відсутній.

В процесі розгляду справи судом першої інстанції також встановлено, що дочірнім підприємством «Центр розрахунків за паливо та послуги» ВАТ «Концерн Галнафтогаз» (як Покупець) та ТзОВ «Торговий Дім «Золотий Гепард» (як Продавець) укладено договір купівлі-продажу №110/02-103 від 01.10.2002р., згідно якого Продавець зобов'язується відпускати нафтопродукти (бензин А-98, А-95, А-92, А-80, А-76, ДП) через АЗС по смарт-карткам, що належать Покупцю (емітованим дочірнім дочірнім підприємством «Центр розрахунків за паливо та послуги» ВАТ «Концерн Галнафтогаз») і надають право на отримання нафтопродуктів, а Покупець зобов'язується оплатити вартість нафтопродуктів, відпущених по смарт-картках. Перелік АЗС, через які згідно умов зазначеного Договору Продавець зобов'язується відпускати нафтопродукти, визначено у Додатках до Договору.

Крім того, дочірнім підприємством «Центр розрахунків за паливо та послуги» ВАТ «Концерн Галнафтогаз» укладено договори купівлі-продажу з ДП «Вінницянафтопродукт» (договір №0404/01-В від 28.04,2004р.), ДП «Івано-Франківськнафтопродукт» (договір №0404/03-1 від 28.04.2004р.), ДП «Львівнафтопродукт» (договір №0404/02-Л від 28.04.2004р.), ДП «Рівненафтопродукт» (договір №0704/01-Р від 01.07.2004р.), ЗАТ «Терра-Петроліум»(договір №0404/05-Т від 28.04.2004р.), ТзОВ «Ресурс-2» (договір №0704/01-К від 01.07.2004р.) згідно умов яких дочірнє підприємство «Центр розрахунків за паливо та послуги» ВАТ «Концерн Галнафтогаз», як Продавець, приймає на себе зобов'язання, зокрема, відпустити останнім нафтопродукти через мережу АЗС по смарт-карткам, які дають право на одержання нафтопродуктів, а Покупці зобов'язуються оплатити вартість нафтопродуктів, відпущених по смарт-картках.

Перелік автозаправних станцій, на яких здійснюється відпуск нафтопродуктів, наведені в Додатках до Договорів.

Як вбачається із Додатків до Договору купівлі-продажу №110/02-103 від 01.10.2002 р., укладеного позивачем з ТзОВ «Торговий Дім «Золотий Гепард», а також вищеперелічених договорів купівлі-продажу, серед переліку АЗС, на які поширюється дія Договору, зазначені АЗС що розташовані як на митній території України так і за її межами (Росія, Польща, Німеччина, Іспанія).

Позивачем в обґрунтування позовних вимог представлено копії зведених накладних, що підтверджують здійснення ТзОВ «Торговий Дім «Золотий Гепард» відпуску нафтопродуктів для дочірнього підприємства «Центр розрахунків за паливо та послуги» ВАТ «Концерн Галнафтогаз», в яких зазначено вартість відпущених нафтопродуктів як з врахуванням ПДВ – по операціях на митній території України, так і без врахування ПДВ – у накладних на відпуск нафтопродуктів за межами митної території України.

Окрім того, дочірнім підприємством «Центр розрахунків за паливо та послуги» ВАТ «Концерн Галнафтогаз» та ТзОВ «Торговий Дім «Золотий Гепард» в додаток до зведених накладних складено реєстр передачі палива від ТзОВ «Торговий Дім «Золотий Гепард» на дочірнє підприємство «Центр розрахунків за паливо та послуги» ВАТ «Концерн Галнафтогаз» (звітний період – календарний місяць), а також складено аналогічні реєстри передачі палива від дочірнього підприємства «Центр розрахунків за паливо та послуги» ВАТ «Концерн Галнафтогаз» на ДП «Вінницянафтопродукт», ДП «Львівнафтопродукт», ДП «Івано-Франківськнафтопродукт», ЗАТ «Терра-Петроліум», ДП «Рівненафтопродукт», ТзОВ «Ресурс-2».

У відповідності до вимог п.3.3 договору купівлі-продажу від 01.10.2002р. №110/02-103 та п.4.3 вище перелічених договорів ТзОВ «Торговий Дім «Золотий Гепард», дочірнє підприємство «Центр розрахунків за паливо та послуги» ВАТ «Концерн Галнафтогаз» та, відповідно, ДП «Вінницянафтопродукт», ДП «Львівнафтопродукт», ДП «Івано-Франківськнафтопродукт», ЗАТ «Терра-Петроліум», ДП «Рівненафтопродукт», ТзОВ «Ресурс-2» укладено трьохсторонні акти прийому-передачі нафтопродуктів за межами митної території України, про здійснення ТзОВ «Торговий Дім «Золотий Гепард» господарської операції із поставки нафтопродуктів для дочірнього підприємства «Центр розрахунків за паливо та послуги» ВАТ «Концерн Галнафтогаз», а останнім для ДП «Вінницянафтопродукт», ДП «Львівнафтопродукт», ДП «Івано-Франківськнафтопродукт», ЗАТ «Терра-Петроліум», ДП «Рівненафтопродукт», ТзОВ «Ресурс-2».

Однак, дані твердження позивача про те, що ним надано 3-х сторонні акти з яких вбачається, що приймання-передача нафтопродуктів відбулась за межами митної території України, судом першої інстанції правомірно не прийнято до уваги виходячи з наступного.

Як ТзОВ «Торговий Дім «Золотий Гепард» так і позивач розташовані на території України, доказів про те, що позивач надав послуги за межами митної території України суду не надано. Складення трьохсторонніх актів, не є підставою для звільнення підприємства від сплати податку на додану вартість.

Враховуючи норми п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» дана операція є об'єктом оподаткування податком на додану вартість .

Пунктом 3.2 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено чіткий перелік операцій, які не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, серед яких відсутні операції з продажу товарів (робіт, послуг), які здійснені за межами митної території України, а розрахунки проводяться між контрагентами на території України.

Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначає Закон України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до п.п. 3.1.1 п.3.1 ст. 3 згаданого Закону об'єктом оподаткування об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).

Як вбачається з матеріалів справи, дочірнім підприємством «Центр розрахунків за паливо та послуги» ВАТ «Концерн Галнафтогаз» у деклараціях з податку на додану вартість за липень 2005р. - листопад 2005р. у рядку 3 «операції, що не є об'єктом оподаткування» відображено обсяги продажу нафтопродуктів на підставі вищезазначених договорів купівлі-продажу нафтопродуктів за межами митної території України. При цьому, усі зазначені декларації з податку на додану вартість складено з додатками-поясненнями (пояснюючими записками), у яких зазначається, що у рядку 3 даних декларацій «відображено операції з реалізації нафтопродуктів резидентам України за межами митних кордонів України, що спожиті за межами митних кордонів України».

Колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що платником в пояснюючій записці не зазначено пункту Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до якого така операція не є об’єктом оподаткування. Відповідно і п. 3.2 ст. 3 вказаного Закону не передбачає, що проведена таким чином операція не є об’єктом оподаткування. 

Колегія суддів також не погоджується з доводами позивача про те, що оскільки фактичне отримання нафтопродуктів по смарт-картках відбувалося за межами митної території України і право власності на нафтопродукти переходило до користувачів цими картками також за межами України, що підтверджено матеріалами справи, місце поставки товарів (нафтопродуктів) знаходиться за межами митної території України.

Як згадано вище, судом першої інстанції правильно кваліфіковано згадані операції, як такі, що є об'єктом оподаткування по податку на додану вартість, а тому податковий орган, оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням правомірно здійснив донарахування податку на додану вартість дочірньому підприємству «Центр розрахунків за паливо та послуги» відкритого акціонерного товариства «Концерн Галнафтогаз» по описаних вище операціях.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що позовні вимоги дочірнього підприємства «Центр розрахунків за паливо та послуги» відкритого акціонерного товариства «Концерн Галнафтогаз» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова  про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Личаківському районі м. Львова від 24.07.2007 року № 0002042320/0 задоволенню не підлягають.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об’єктивно і всебічно з’ясованих обставинах, відповідає вимогам ст.ст. 2,10,11,71,72,138,143,159,161-163 КАС України, доводи апеляційної скарги її не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції не має.

Керуючись ст. ст. 158-160, ст. 195, ст. 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ст. 254 КАС України, колегія суддів, -   

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу дочірнього підприємства «Центр розрахунків за паливо та послуги» відкритого акціонерного товариства «Концерн Галнафтогаз» залишити без задоволення, а постанову господарського суду Львівської області від 30 липня 2008 року в справі № 12/90– без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у випадку складення ухвали в повному обсязі відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України – з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя:                                                                                                        І. Я. Олендер

Судді:                                                                                                                   Д. М. Старунський

        О. Б. Заверуха