Ухвала суду № 36262715, 05.11.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2013 р.Справа № 820/5915/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Бенедик А.П. , Калитки О. М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2013р. по справі № 820/5915/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Форвард"

до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг

про визнання розпорядження протиправним,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Форвард", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, в якому просив суд визнати розпорядження № 85 від 10.01.2013 року про застосування заходу впливу - протиправним.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2013 року зазначений адміністративний позов було задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, а саме: Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення", Положення про застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України заходів впливу, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 13.11.2003 № 125, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.12.2003 за № 1115/8436, Положення про провадження діяльності з адміністрування недержавного пенсійного фонду, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг № 1660 від 20.07.2004, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.04.2004 за № 990/9589, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких він, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі - Нацкомфінпослуг), відповідно до Положення про застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України заходів впливу (затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 13.11.2003р. №125) в період з 22.10.2012 по 26.10.2012 року проводилась планова виїзна інспекція щодо дотримання вимог чинного законодавства України у сфері фінансових послуг Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Форвард». За наслідками вказаної планової інспекції був складений акт № 5/14/4-п від 22.11.2012 року (а.с. 9-18).

Відповідно до зазначеного акту, були встановлені наступні порушення ТОВ "КУА "Форвард" вимог чинного законодавства про фінансові послуги, а саме:

1) п. 6.12 Положення про застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України заходів впливу, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 13.11.2003 № 125, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.12.2003 за № 1115/8436 в частині невиконання рішення про застосування заходу впливу (розпорядження про усунення порушень вимог законодавства від 30.03.2011 № 109/42/2) після набрання ним чинності.

2) порушення частини другої статті 26 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення», пункту 5.4 розділу 5 Положення про провадження діяльності з адміністрування недержавного пенсійного фонду, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг № 1660 від 20.07.2004, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.04.2004 за № 990/9589 в частині невиконання Товариством зобов'язання продовжувати виконувати свої функції до передачі системи персоніфікованого обліку учасників недержавного пенсійного фонду та відповідної документації, а саме: вести персоніфікований облік учасників фонду відповідно до Закону та інших нормативно-правових актів.

3) статті 14 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», частини другої статті 26, пункту 5.4 розділу Положення про провадження діяльності з адміністрування недержавного пенсійного фонду, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг № 1660 від 20.07.2004, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.04.2004 за № 990/9589 в частині невиконання Адміністратором зобов'язання продовжувати виконувати свої функції до передачі системи персоніфікованого обліку учасників недержавного пенсійного фонду та відповідної документації, а саме: вести бухгалтерський та податковий облік фонду.

4) частини другої статті 26 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення», пункту 5.4 розділу 5 Положення про провадження діяльності з адміністрування недержавного пенсійного фонду, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг № 1660 від 20.07.2004, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.04.2004 за № 990/9589, розділів IV та VI Положення про подання адміністратором недержавного пенсійного фонду звітності з недержавного пенсійного забезпечення, затвердженого розпорядженням Дерфінпослуг № 1100 від 22.06.2004, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.07.2004 за № 898/9497, пункту 4.1 розділу розділів IV та п. 6 розділу VI Положення про порядок складання, формування та подання адміністратором недержавного пенсійного фонду звітності з недержавного пенсійного забезпечення, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 27.10.2011 № 674, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2012 за № 41/20354, в частині невиконання Товариством зобов'язання продовжувати виконувати свої функції до передачі системи персоніфікованого обліку учасників недержавного пенсійного фонду та відповідної документації, а саме: надавати та оприлюднювати інформацію про фонд та здійснення ним діяльності з недержавного пенсійного забезпечення відповідно до умов договору про адміністрування фонду та законодавства, забезпечувати проведення аудиторських перевірок діяльності фонду.

На підставі розгляду вказаного акту планової виїзної інспекції ТОВ «КУА «Форвард» № 5/14/4-п від 22.11.2012 року Нацкомфінпослуг 10.01.2013 року було прийнято розпорядження № 85 про застосування заходу впливу (а.с. 19-21).

Розпорядженням ТОВ «КУА «Форвард» було зобов'язано вжити заходів щодо усунення порушень вимог законодавства України у сфері надання фінансових послуг, зазначених у п. 1-3 констатуючої частини цього розпорядження, у термін до 06.02.2013 та повідомити Нацкомфінпослуг про виконання вимог цього розпорядження з надання підтверджуючих документів у термін до 06.02.2013р.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг № 85 від 10.01.2013 року про застосування заходу впливу було прийнято безпідставно та з порушенням норм діючого законодавства.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

На момент винесення оскарженого розпорядження порядок застосування заходів впливу регулювався Положенням про застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України заходів впливу, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 13.11.2003 року № 125 (далі - Положення).

Відповідно до преамбули цього Положення, воно розроблене відповідно до Законів України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", "Про страхування", "Про кредитні спілки", "Про недержавне пенсійне забезпечення", інших законів та Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України, затвердженого Указом Президента України від 4 квітня 2003 року N 292, з метою забезпечення захисту інтересів споживачів фінансових послуг, врегулювання порядку застосування заходів впливу та забезпечення захисту прав осіб, щодо яких вони застосовуються.

Згідно п. 4.1. Положення обов'язковою передумовою застосування заходів впливу Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України є провадження у Справі.

Відповідно до п. 4.2. Положення справу не може бути розпочато, а наявна в провадженні Справа підлягає закриттю в разі: 1) якщо не доведено вчинення Особою порушення законодавства про фінансові послуги; 2) якщо вирішення Справи не належить до компетенції Держфінпослуг; 3) якщо з дня вчинення порушення минув один рік або більше; 4) у разі припинення Особи, щодо якої порушено Справу; 5) у разі визнання таким, що втратив чинність, або визнання судом незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, повністю або в окремій його частині, нормативно-правового акта, який містить норму законодавства про фінансові послуги, яку порушено, або визнання нечинним чи скасування рішення (акта), яким зафіксовано факти, що свідчать про наявність порушення вимог законодавства про фінансові послуги; 6) за наявності за одним і тим самим фактом іншої Справи; 7) якщо за тим самим фактом порушення є нескасоване рішення Держфінпослуг у Справі; 8) прийняття Держфінпослуг на дату розгляду Справи рішення про виключення інформації про Особу з Державного реєстру фінансових установ або з відповідних переліків, що ведуться Держфінпослуг; 9) у разі порушення строку для прийняття рішення про застосування заходу впливу.

Під час розгляду справи з'ясовано, що 16.04.2009 року Держфінпослуг було складено акт позапланової інспекції № 28/25/32-п (а.с. 26-32) , за наслідками якого було прийнято рішення від 27.05.2009 р. № 69/091 про закриття провадження у справі про порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність із надання фінансових послуг, які ні ким не були оскаржені та є чинними та не скасованими (а.с.33-34).

У рішенні від 27.05.2009 р. № 69/091 зазначено, що з 04.10.08, тобто з моменту закінчення строку дії ліцензії на впровадження діяльності з адміністрування та закінчення строку дії договору про адміністрування НПТ (НПО) «ВНПФ «Статус» Адміністратором будь-яка діяльність з адміністрування недержавних пенсійних фондів не здійснювалась. У висновках, згаданого вище акту, значиться, що порушень Адміністратором вимог чинного законодавства у сфері фінансових послуг з питань адміністрування пенсійного фонду не встановлено.

Судом встановлено, що підставою для встановлених відповідачем порушень з боку Товариства позивача стала наявність договору про адміністрування недержавного пенсійного фонду від 16.02.2006 б/н, укладеного між НПТ (НПО) «ВНПФ «Статус» та TOB "КУА "Форвард" із строком дії - три роки. Відповідно до додаткової угоди від 01.09.2008, зазначений Договір припиняє свою дію разом із закінченням строку дії ліцензії на здійснення адміністрування недержавного пенсійного фонду. Інспекцією встановлено» що строк дії ліцензії з адміністрування недержавних пенсійних фондів від 17.10.2005 серії АБ №115929, виданої Адміністратору Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України закінчився 04.10.2008.

Відповідно до положень ст.1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" фінансовою установою вважається - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг.

У разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу відповідно до закону. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, обирає та застосовує заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення, враховуючи наслідки порушення та наслідки застосування таких заходів. (ст.39 Закону)

Положеннями п.3 ч.1 ст.40 Закону передбачено, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, може застосовувати заходи впливу, у вигляді накладення штрафу в розмірах, передбачених статтями 41 і 43 цього Закону.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.41 Закону за неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації уповноважений орган застосовує до учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг) штрафні санкції у розмірі від 100 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2012 року у справі № 2а-5414/11/2070 була встановлена незаконність застосування до ТОВ «КУА «Форвард» штрафної фінансової санкції за невиконання функцій адміністратора Відкритого недержавного пенсійного фонду «Статус», в тому числі щодо складання та надавання звітності у сфері недержавного пенсійного забезпечення в порядку, передбаченому чинним законодавством України. Вказана постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2012 року у справі № 2а-5414/11/2070 є чинною та не скасованою (а.с. 35-38).

Крім того, судом з'ясовано, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.01.2013 року у справі № 2-а-13911/12/2070, скасовано постанову Нацфінпослуг № 14/3/13-нпз від 17.10.2012 року про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг. При чому судом під час розгляду справи також було зазначено, що ТОВ «КУА «Форвард» за відсутності відповідної ліцензії не має жодних правових підстав для подальшого здійснення функцій адміністратора недержавного пенсійного фонду. Вказана постанова Харківського окружного адміністративного суду від 21.01.2013 року у справі № 2-а-13911/12/2070 набула законної сили, є чинною та не скасованою (а.с. 39-42).

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно ст. 1 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» у цьому Законі поняття вживаються в такому значенні: адміністратор недержавного пенсійного фонду (далі - адміністратор) - юридична особа, що здійснює адміністрування недержавних пенсійних фондів на умовах цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» юридична особа, яка має намір провадити діяльність з адміністрування пенсійних фондів, повинна отримати в національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, ліцензію на провадження діяльності з адміністрування пенсійних фондів.

Згідно ч. 4 ст. 21 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» адміністратор надає послуги пенсійному фонду на підставі договору про адміністрування пенсійного фонду, який укладається з радою пенсійного фонду у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» особа, що виявила бажання здійснювати діяльність з адміністрування пенсійних фондів, зобов'язана отримати ліцензію на провадження такої діяльності в національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

За приписами ст. 26 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення», передача системи персоніфікованого обліку учасників пенсійних фондів та відповідної документації здійснюється адміністратором у разі: розірвання договору, укладеного ним з радою пенсійного фонду; ліквідації адміністратора; припинення адміністратора в результаті передачі всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам-правонаступникам, внаслідок чого порушуються вимоги цього Закону щодо пов'язаних осіб; анулювання ліцензії, виданої адміністратору на провадження діяльності з адміністрування пенсійних фондів. Адміністратор зобов'язаний забезпечити передачу в повному обсязі системи персоніфікованого обліку учасників недержавних пенсійних фондів та відповідної документації після отримання від ради пенсійного фонду або національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, повідомлення про обраного чи тимчасово призначеного нового професійного адміністратора. До передачі системи персоніфікованого обліку учасників недержавних пенсійних фондів та відповідної документації адміністратор зобов'язаний продовжувати виконання своїх функцій. Передача системи персоніфікованого обліку учасників недержавних пенсійних фондів та відповідної документації здійснюється у порядку, встановленому національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Відповідно до п. 5.1. Положення про провадження діяльності з адміністрування недержавного пенсійного фонду, затвердженого Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 20 липня 2004 року N 1660 передача системи персоніфікованого обліку та відповідної документації може здійснюватися адміністратором виключно іншому адміністратору, що має ліцензію на провадження діяльності з адміністрування фондів та який уклав договір про адміністрування фонду з радою фонду, система персоніфікованого обліку учасників якого передається.

Письмові докази свідчать, що строк дії ліцензії ТОВ «КУА «Форвард» на провадження діяльності з адміністрування пенсійних фондів сплив 04.10.2008 року, нової ліцензії на провадження вказаного виду діяльності ТОВ «КУА «Форвард» не отримувало. Окрім того, 04.10.2008 року сплив строк дії договору про адміністрування НПТ (НПО) «ВНПФ «Статус».

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» рада фонду після включення пенсійного фонду до Державного реєстру фінансових установ та реєстрації інвестиційної декларації, повинна укласти договори: про адміністрування пенсійного фонду - з адміністратором, який має ліцензію на провадження діяльності з адміністрування пенсійних фондів.

Положеннями ч. 4 ст. 12 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» визначено, що у разі невиконання вимог частин першої і другої цієї статті протягом вісімнадцяти місяців з дня реєстрації пенсійного фонду як фінансової установи та/або у разі ненадходження пенсійних внесків до пенсійного фонду протягом цього строку Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, приймає рішення про скасування реєстрації зазначеного пенсійного фонду як фінансової установи та подає позов до суду про ліквідацію такого пенсійного фонду.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з 04.10.2008 року позивач не міг здійснювати діяльність з адміністрування пенсійних фондів, оскільки у товариства відсутня відповідна ліцензія, а Рада фонду НПТ (НПО) «ВНПФ «Статус» не може мати договірних відносин з товариством, що не має ліцензії відповідного зразку.

Порядок, строк продовження виконання адміністратором своїх функцій у випадку закінчення строку дії ліцензії та порядок передачі системи персоніфікованого обліку учасників недержавних пенсійних фондів адміністратором у якого закінчився строк дії ліцензії новому адміністратору чинним законодавством не врегульовано.

З аналізу приписів Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» обов'язок Позивача по передачі системи персоніфікованого обліку НПТ (НПО) «ВНПФ «Статус» новому адміністратору виникає за наявності однієї умови - отримання від Ради пенсійного фонду або Держфінпослуг повідомлення про обраного чи тимчасово призначеного нового професійного адміністратора.

Позивач листом від 01.09.2008 року повідомив НПТ (НПО) «ВНПФ «Статус» про сплив терміну дії договору про адміністрування фонду та сплив терміну дії ліцензії. Окрім того, в листі товариство просило у встановлений законодавством строк повідомити відомості про новообраного адміністратора для здійснення передачі системи персоніфікованого обліку та документації НПТ (НПО) «ВНПФ «Статус».

З 04.10.2008 року і до даного часу жодного повідомлення про обраного чи тимчасово призначеного нового професійного адміністратора ні від Ради НПТ (НПО) «ВНПФ «Статус», ні від Держфінпослуг чи Нацфінпослуг Позивач не отримував.

Таким чином, ТОВ «КУА «Форвард» за відсутності відповідної ліцензії не мало жодних правових підстав для подальшого здійснення функцій адміністратора недержавного пенсійного фонду.

Також, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем при винесенні оскаржуваного розпорядження були допущені порушення п.п. 4.1., 4.4. Положенням про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затвердженого розпорядження Нацкомфінпослуг 20.11.2012 N 2319 (далі - Положення).

Відповідно до п. 1.1. Положення останнє розроблене відповідно до Законів України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", "Про страхування", "Про кредитні спілки", "Про недержавне пенсійне забезпечення", інших законів та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого Указом Президента України від 23 листопада 2011 року N 1070, з метою встановлення порядку та умов застосування заходів впливу за порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг (далі - заходи впливу), та забезпечення захисту прав споживачів фінансових послуг.

Згідно п. 4.1. Положення провадження у справі про правопорушення є обов'язковою передумовою застосування заходів впливу, передбачених підпунктами 1 - 9 пункту 2.1 розділу II цього Положення.

Відповідно до п. 4.4. Положення справу про правопорушення не може бути порушено, а наявна в провадженні справа про правопорушення підлягає закриттю в разі: якщо не доведено факт вчинення особою порушення законодавства про фінансові послуги; якщо вирішення справи про правопорушення не належить до компетенції Нацкомфінпослуг; якщо з дня вчинення порушення минуло три роки; припинення особи, щодо якої порушено справу про правопорушення; визнання таким, що втратив чинність, або визнання судом незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, повністю або в окремій його частині, нормативно-правового акта, який містить норму законодавства про фінансові послуги, яку порушено, або визнання нечинним чи скасування акта про правопорушення, яким зафіксовано факти, що свідчать про наявність порушення вимог законодавства про фінансові послуги; якщо порушено вимоги нормативно-правового акта, доступ до якого обмежений; наявності за одним і тим самим фактом іншої справи про правопорушення; якщо за тим самим фактом порушення є нескасоване рішення Нацкомфінпослуг у справі про правопорушення; прийняття на дату розгляду справи про правопорушення рішення Нацкомфінпослуг про виключення інформації про особу з Державного реєстру фінансових установ або з відповідних реєстрів та переліків, що ведуться Нацкомфінпослуг; порушення строку для прийняття рішення про застосування заходу впливу; якщо порушення та його наслідки усунені порушником самостійно до застосування заходів впливу, крім випадків, передбачених статтями 41 і 43 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".

З оскаржуваного розпорядження слідує, що ТОВ «КУА «Форвард» не продовжує виконувати свої функції адміністратора до передачі системи персоніфікованого обліку учасників недержавного пенсійного фонду та відповідної документації, що є порушенням частини другої статті 26 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення», пункту 5.4 розділу 5 Положення про провадження діяльності з адміністрування недержавного пенсійного фонду, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг № 1660 від 20.07.2004.

Таким чином, відповідач помилково вважає, що у даному випадку позивачем було вчинено триваюче правопорушення, що полягає у невиконання останнім своїх функцій адміністратора НПТ (НПО) «ВНПФ «Статус».

З системного аналізу діючого законодавства України слідує, що перебіг строку притягнення особи до відповідальності за триваючим правопорушенням починається з дня його виявлення.

В матеріалах справи міститься акт позапланової інспекції Держфінпослуг від 16.04.2009р. №28/25/32-п. та рішення від 27.05.2009 р. № 69/091 про закриття провадження у справі про порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність із надання фінансових послуг, які ні ким не були оскаржені та є чинними та не скасованими.

У рішенні від 27.05.2009 р. № 69/091 вказано, що з 04.10.08, тобто з моменту закінчення строку дії ліцензії на впровадження діяльності з адміністрування та закінчення строку дії договору про адміністрування НПТ (НПО) «ВНПФ «Статус» Адміністратором будь-яка діяльність з адміністрування недержавних пенсійних фондів не здійснювалась. У висновках, згаданого вище акту, значиться, що порушень Адміністратором вимог чинного законодавства у сфері фінансових послуг з питань адміністрування пенсійного фонду не встановлено.

Проте, факт ніби-то допущеного, на думку відповідача порушення, яке полягало у не виконанні функцій адміністратора пенсійного фонду, було вперше зафіксовано контролюючим органом 27.05.2009 року. Отже, відповідач повинен був провадження про допущене позивачем правопорушення закрити, оскільки з дня його вчинення минуло три роки та є чинне та не скасовані рішення від 27.05.2009р. № 69/091 за тим самим фактом порушення.

Відповідно до ч.1 ст. 71 К Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій.

Аналізуючи вище викладене, колегія суддів вважає вірним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг № 85 від 10.01.2013 року про застосування заходу впливу було прийнято безпідставно та з порушенням норм діючого законодавства, а тому позовні вимоги позивача документально та нормативно обґрунтовані, правомірні, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2013 року по справі № 820/5915/13-а прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2013р. по справі № 820/5915/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А.Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Калитка О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А.