Ухвала суду № 36262167, 12.12.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/3320/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Лисенко В.І. Суддя-доповідач: Шурко О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

12 грудня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,

при секретарі Киричуку Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче налагоджувальне підприємство «Електропівденмонтаж» до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, податковим органом було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Виробниче налагоджувальне підприємство «Електропівденмонтаж» з питань повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «НВП Спецсервіс» і ТОВ «БК «Укрсвітбуд - 1» у період з 01.10.2009 року по 01.09.2012 року.

За результатами перевірки відповідачем було складено акт від 30.01.2013 року № 217/2201/33061531, яким були встановлені порушення ТОВ «Виробниче налагоджувальне підприємство «Електропівденмонтаж» вимог податкового законодавства, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 447621,00 грн. та до заниження податку на прибуток на суму 372007,00 грн.

На підставі Акту перевірки від 30.01.2013 року № 217/2201/33061531 відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення від 27.02.2013 року № 0000282201 та № 0000272201, якими позивачу нараховані грошові зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 530284,00 грн. та з податку на прибуток у розмірі 465010,00 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням податкового органу, позивач звернувся із адміністративним позовом до суду, в якому просив визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що з урахуванням наданих представником позивача та досліджених судом первинних документів позивачем підтверджено реальність господарських операцій з ТОВ «НВП Спецсервіс, ТОВ «БК «Укрбудсвіт-1», а відтак, позивач правомірно сформував податковий кредит та валові витрати по взаємовідносинам з названими контрагентами.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між позивачем і ТОВ «НВП Спецсервіс» було укладено договори доручення, здійснення фінансово-господарської діяльності за якими підтверджується платіжними дорученнями, актом здачі-приймання робіт, податковими та видатковими накладними, подорожніми листами, картками рахунку; договори на виконання послуг, здійснення фінансово-господарської діяльності за якими підтверджується актами здачі-приймання робіт, податковими накладними та платіжними дорученнями.

Окрім того, з матеріалів справи також вбачається, що між позивачем і ТОВ «БК «Укрсвітбуд - 1» було укладено договори підряду, здійснення фінансово-господарських операцій за якими підтверджується податковими накладними, платіжними дорученнями, довідками про вартість виконаних будівельних робіт, планом виконання клінінгових послуг, календарним планом.

Колегія суддів звертає увагу на те, що на момент виникнення спірних правовідносин між позивачем та його контрагентами до 01.01.2010 року, тобто до набрання чинності Податковим кодексом України, діяв Закон України «Про податок на додану вартість».

Дослідження вимог податкового законодавства, зокрема статей 5, 6, 7 Закону України «Про податок на додану вартість», статей 198, 200, 201 Податкового кодексу України, ст.. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», надає привід вважати, що підставою для виникнення права платника податків на формування податкового кредиту є наявність первинної документації, зокрема, належним чином оформлених податкових накладних.

Згідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Оскільки, витрати позивача за договорами, укладеними між ТОВ «Виробниче налагоджувальне підприємство «Електропівденмонтаж» і ТОВ «НВП Спецсервіс», ТОВ «БК «Укрсвітбуд - 1» у період з 01.10.2009 року по 01.09.2012 року, були відображені у відповідних податкових накладних, складених на підставі правовідносин між позивачем та зазначеними контрагентами, які на момент виникнення спірних правовідносин були зареєстровані як платники податку на додану вартість, первинні документи виписані та зареєстровані відповідно до вимог чинного законодавства, колегія суддів вважає, що невизнання відповідачем права позивача на формування податкового кредиту на підставі зобов'язань із товариством з обмеженою відповідальністю «НВП Спецсервіс», товариством з обмеженою відповідальністю «БК «Укрсвітбуд - 1» є безпідставним.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що висновки відповідача з приводу порушення ТОВ «Виробниче налагоджувальне підприємство «Електропівденмонтаж» вимог податкового законодавства зроблені, зокрема, на підставі припущень щодо фіктивності діяльності контрагентів позивача - ТОВ «НВП Спецсервіс», ТОВ «БК «Укрсвітбуд - 1».

Разом з тим, при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що договори, укладені між позивачем і ТОВ «НВП Спецсервіс», ТОВ «БК «Укрсвітбуд - 1», не спрямовані на реальне настання господарсько-правових наслідків, не можуть бути прийняті до уваги, з огляду на те, що з положень цивільного законодавства, а саме: ч. 1 ст. 203, ст.. 204, ч. 2 ст. 215, ч. 1 ст. 216, ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України, а також ст.. 207 Господарського кодексу України, вбачається, що законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати правочини такими, що порушують публічний порядок, і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях. За наявності ознак недійсності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

Крім того, посилання апелянта на те, що відповідно до матеріалів кримінальної справи № 28-3811, яка порушена за фактом скоєння невстановленими слідством особами фіктивного підприємництва шляхом придбання ТОВ «НВП Спецсервіс» та ТОВ «БК «Укрбудсвіт-1», у серпні 2010 року невстановлені особи реалізуючи злочинний намір, без мети заняття підприємницькою діяльністю придбали ТОВ «НВП Спецсервіс» і ТОВ «БК «Укрбудсвіт-1», що, на думку відповідача, свідчить про безтоварність господарських операцій вказаних підприємств з контрагентами, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки факти вчинення злочину, у тому числі у вигляді фіктивного підприємництва та ухилення від сплати податків, можуть встановлюватись виключно відповідним рішенням суду, яке в даному випадку відсутнє.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно наявності підстав для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 27.02.2013 року № 0000282201 та № 0000272201.

Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку про те, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, правильно визначено норми матеріального та процесуального права, які підлягають застосуванню, із дотриманням вимог ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Отже, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління міндоходів у Київській області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.