Ухвала суду № 36262074, 12.12.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/13683/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Пащенко К.С. Суддя-доповідач: Шурко О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

12 грудня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,

при секретарі Киричуку Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Головного управління Міністерства доходів і зборів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кабачок на Бочок» до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України в м. Києві про скасування рішення про застосування фінансових санкцій, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 жовтня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 27.05.2013 Регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС України у м. Києві за результатами проведення фактичної перевірки з питань додержання суб'єктом господарювання вимог, встановлено зберігання позивачем алкогольних напоїв, маркованих маркою акцизного податку, сплаченою за одиницю маркованої продукції, що не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари, чим порушено п. 226.9 ст. 226 ПК України, п. 20 Положення про виготовлення, зберігання та продажу марок акцизного податку на маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів та ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

10.06.2013 на підставі Акту перевірки відповідачем винесено рішення про застосування фінансових санкцій № 260992/21-129/0225, яким до позивача відповідно до абз. 15 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та у зв'язку з порушенням вимог ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 8500 грн.

Не погоджуючись із таким рішенням , позивач звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати застосовані штрафні санкції.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що дата розливу імпортованого алкоголю, який маркований маркою акцизного податку, сплаченою за одиницю маркованої продукції, відповідає сумі, визначеній з урахуванням дати подання митної декларації, у зв'язку з чим висновок відповідача про застосування штрафних санкцій є необґрунтованим та таким, що не відповідає чинному законодавству та дійсним обставинам справи.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Так, ставки, база оподаткування, умови нарахування та сплати акцизного податку визначені розділом VI Податкового Кодексу України (далі по тексту ПК України). Норми даного розділу поділяються на загальні та спеціальні. Спеціальні норми - це норми, що регулюють сплату акцизного податку з підакцизних товарів, вироблених на митній території України, та норми, що регулюють сплату податку з підакцизних товарів, що ввозяться на митну територію України. Загальні норми - це норми, що підлягають застосуванню до всіх підакцизних товарів, за виключенням випадків наявності спеціальних норм, що повинні застосовуватись відносно певних видів підакцизних товарів.

Спеціальні норми передбачені ст. 222 ПК України, п. 222.1 якої визначає строк сплати податку з підакцизних товарів, вироблених на митній території України.

У свою чергу, п. 222.2 містить спеціальні норми щодо сплати податку в разі ввезення підакцизних товарів на митну територію України. Зокрема, у даному розділі зазначено, що у разі ввезення маркованої підакцизної продукції на митну територію України податок сплачується під час придбання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання митної декларації.

Таким чином, для імпортованої маркованої продукції передбачено перший строк сплати податку під час придбання марок акцизного податку, а остаточний розрахунок та строк сплати акцизного податку припадає на день подання митної декларації до митного органу.

Отже, дата подання митної декларації до митного органу і є датою визначення ставки для сплати акцизного податку з імпортованої маркованої алкогольної продукції, а не дата розливу цієї продукції.

Таке правило сплати податку при імпорті алкогольних виробів збігається з правилом для всієї імпортованої продукції, визначеним у п. 216.4 ПК України, і яким встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань, у разі ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України, є дата подання митному органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов'язання митним органом у визначених законодавством випадках.

Натомість, положення пп. 222.1.2-222.1.3 передбачають строк сплати акцизного податку з вітчизняних алкогольних виробів лише при придбанні марок акцизного податку. Тобто встановлено єдиний строк сплати акцизного податку для алкогольної продукції, виробленої на митній території України, та не передбачено його коригування (доплати) у майбутньому, а тому і ставка податку застосовується на дату розливу такої продукції.

При цьому, судом також враховується, що відповідно до п. 56.21 ст. 56 ПК України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, імпортер текіли «Сіера Антигуа Текіла Анехо», дата розливу червень 2011 року, 40%, 0,7 л. - ТОВ «Аквавит» звернувся до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів в Дніпропетровській області з заявкою-рахунком на придбання марок акцизного податку для маркування алкогольних напоїв реєстраційний № 66 від 14.06.2012, в якій просив продати марки акцизного податку, в тому числі на наведений товар, за результатами розгляду якої ТОВ «Аквавит» видано відповідні марки акцизного податку.

Згодом, ТОВ «Аквавит» подано митному органу вантажну митну декларацію від 17.07.2012 № 110130000/2012/507232 щодо ввезення на митну територію, зокрема, текіли «Сіера Антигуа Текіла Анехо», дата розливу червень 2011 року, 40%, 0,7 л.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що алкогольний напій текіла «Сіера Антигуа Текіла Анехо», дата розливу червень 2011 року, 40%, 0,7 л., імпортер ТОВ «Аквавит», маркований маркою акцизного податку, сплаченою за одиницю маркованої продукції, що відповідає сумі, визначеній з урахуванням дати подання митної декларації, у зв'язку з чим висновок відповідача про порушення позивачем п. 226.9 ст. 226 ПК України, п. 20 Положення про виготовлення, зберігання та продажу марок акцизного податку на маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів та ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» є необґрунтованим та таким, що не відповідає чинному законодавству та дійсним обставинам справи, а винесене на його підставі спірне рішення про застосування фінансових санкцій від 10.06.2013 № 260992/21-129/0225 - безпідставним та неправомірним.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Отже, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Головного управління пенсійного фонду України в Сумській області - залишити без задоволення, а постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 20 вересня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.