Постанова № 3626191, 02.04.2009, Луганський окружний адміністративний суд

                                                                                                                                                                                                                                  Категорія 6.14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

02 квітня 2009 року                                                                                       Справа № 2а-2571/09/1270

            Луганський окружний адміністративний суд у складі:

            судді: Гончарової І.А.,

            при секретарі: Москаленко О.О.,

            розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом прокурора м.Луганська в інтересах  держави в особі Луганського територіального  управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку до Державного відкритого  акціонерного товариства «Луганське ремонтно-будівельне товариство» про стягнення суми штрафних санкцій,-                                    

встановив:

06 лютого 2008 року прокурор  м.Луганська звернувся до суду в інтересах держави в особі Луганського  територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку звернувся до Державного відкритого  акціонерного товариства «Луганське ремонтно-будівельне товариство», в якому послався на наступне. ДВАТ «Луганське державне ремонтно-будівельне  товариство» в порушення  вимог «Положення  про надання регулярної  інформації  відкритими акціонерними товариствами та підприємствами – емітентами облігацій» і рішення ДКЦПФР № 235 від 11.04.2006 року «Про продовження  строку подання щоквартальної інформації за перший квартал 2006 року акціонерними товариствами та холдинговими компаніями зі значною державною часткою у статутному капіталі та строку подання регулярної інформації за 2005 рік відкритими акціонерними товариствами та підприємствами – емітентами облігацій» в термін до 30.06.2006 року не подало регулярну інформацію (річний звіт) за 2005 рік до Луганського територіального управління ДКЦПФР. У зв’язку із цим у відношенні  ДВАТ «Луганське державне ремонтно-будівельне  товариство» було винесено розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери № 222-ЛУ, з терміном  усунення порушень до 04.10.2006 року. Інформації щодо виконання  розпорядження до ЛТУ ДКЦПФР не надходило. Доказів, що підтверджують виконання  розпорядження, надано не було. У зв’язку із цим, начальником ЛТУ ДКЦПФР у відношенні ДВАТ «Луганське державне ремонтно-будівельне товариство» була винесена  постанова № 437-ЛУ про накладення санкції  за правопорушення  на ринку цінних паперів у розмірі 3400 грн., яку позивач просить стягнути з ДВАТ «Луганське ремонтно-будівельне товариство» в дохід Державного бюджету України.

   У судовому засіданні прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали.  У наданих  у судовому засіданні поясненнях та у відзиві на заперечення позивач посилається на те, що  штрафна санкція  до ДВАТ «Луганське державне ремонтно-будівельне  товариство» застосована 02.11.2006 року, про що свідчить  постанова про накладення  санкцій  за правопорушення  на ринку цінних паперів № 437-ЛУ від 02.11.2006 року. Таким чином, штрафна санкція ЛТУ ДКЦПФР була застосовна  до відповідача  з дотриманням вимог ст.250 Господарського кодексу України. Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України  для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється  річний строк, який, якщо не  встановлене інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Проте, згідно ч.1 цієї статті адміністративний позов може бути подано в межах строку  звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Відповідно до ч.1 ст.223 Господарського кодексу України при реалізації  в судовому  порядку  відповідальності правопорушення у сфері  господарювання застосовується загальний та скорочені строки  позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим кодексом. Позивач посилається на те, що здійснюючи  контроль за випуском та обігом  цінних паперів, ЛТУ ДКЦПФР вступає з учасниками фондового ринку – суб’єктами господарювання виключно  в адміністративні правовідносини управління та контролю, які не є предметом регулювання ГК України. Таким чином,   приписи Господарського кодексу України не розповсюджуються на даний вид правовідносин, у зв’язку із чим позивач вважає заперечення відповідача необґрунтованими.

   Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував. У наданих суду запереченнях посилається на те, що постановою Луганського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 437-ЛУ від 02.11.2006 року про накладення санкцій за правопорушення на ринку  цінних паперів встановлено, що у разі ненадання ДВАТ «Луганське державне ремонтно-будівельне  товариство» розрахункового документу  до ЛТУ ДКЦПФР в п’ятнадцятиденний термін з моменту отримання постанови, стягнення штрафу буде  здійснене органами прокуратури шляхом звернення до суду. Тобто,  початком перебігу строку  звернення до суду, згідно з ч.1 ст.103 КАС України, буде шістнадцятий день з дати отримання відповідачем постанови  № 437-ЛУ. На підставі  реєстру відправки поштової  кореспонденції ЛТУ ДКЦПФР, постанову № 437-ЛУ було відправлено на адресу ДВАТ «Луганське державне ремонтно-будівельне  товариство» 03.11.2006 року. Відповідач отримав  вказану постанову 06.11.2006 року. Перебіг строку  звернення  до суду почався 21.11.2006 року і закінчився відповідно до ч.2 ст.99 КАС України, 21.11.2007 року. Таким чином, позивачем пропущений строк звернення до суду, у зв’язку із чим позивач просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

   Вислухавши пояснення прокурора, представника позивача, представника відповідача дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.

               Згідно зі ст. 11 Закону України «Про державне регулювання  ринку  цінних  паперів  в Україні», за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання розпоряджень, рішень про усунення порушень щодо цінних паперів Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку накладає на юридичних осіб штрафи у розмірі до 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. 

         Відповідно до Закону України  «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» та Правил   розгляду справ  про порушення  вимог  законодавства ринку цінних паперів та застосування санкцій, затверджених  Наказом ДКЦПФР №2 від 09.01.1997 року (у редакції рішення ДКЦПФР від 13.02.2001 року № 27), Луганське територіальне  управління  ДКЦПФР здійснює державний контроль за  дотриманням вимог законодавства на ринку цінних паперів. При виявленні фактів порушень законодавства про цінні папери уповноважені особи ЛТУ ДКЦПФР складають акти про правопорушення на ринку цінних паперів, які у подальшому є підставою для винесення постанов про накладення штрафних санкцій.

               Судом встановлено, що 18.08.2006 р.  у відношенні ВАТ«Луганське державне ремонтно-будівельне  товариство»  було винесено розпорядження про усунення порушень законодавства на ринку  цінних паперів № 222-ЛУ. Відповідно до вказаного розпорядження ДВАТ «Луганське державне ремонтно-будівельне  товариство» в порушення вимог «Положення  про надання регулярної інформації відкритими  акціонерними товариствами та підприємствами-емітентами облігацій», затвердженого рішенням  ДКЦПФР від 09.06.1998 року № 72 і рішення ДКЦПФР № 235 від 11.04.2006 року «Про продовження строку подання  щоквартальної  інформації за перший  квартал  2006 року акціонерними товариствами та холдинговими   компаніями зі значною державною часткою в статутному капіталі та строку подання  регулярної  інформації за 2005 рік відкритими акціонерними  товариствами та підприємствами-емітентами облігацій» в термін до 30.06.2006 року не подало річний  звіт (регулярну інформацію) за 2005 рік до Луганського територіального ДКЦПФР.   Термін усунення порушень був встановлений в строк до 04.10.2006 року.

          Інформацію щодо виконання  розпорядження   № 222-ЛУ від 18.08.2006 р. до ЛТУ ДКЦПФР не надало. У зв’язку із цим у відношенні  відповідача начальником ЛТУ ДКЦПФР була винесена постанова № 437-ЛУ про застосування  санкції  у вигляді накладення штрафу у розмірі 200 неоподатковуваних  мінімумів доходів громадян за правопорушення  на ринку  цінних паперів  у розмірі 3400 грн. Зазначену суму необхідно було перерахувати в дохід Державного бюджету України протягом 15 днів з дня отримання постанови. Постанова позивача у встановленому порядку не оскаржувалася, копії платіжних документів, які б підтверджували оплату суми штрафу, на адресу позивача не надходили, що свідчить про несплату суми штрафу.

         Обґрунтованість  застосування до відповідача санкції у вигляді штрафу в розмірі  3400 грн. підтверджується актом №437-ЛУ від 19.10.2006 року та постановою № 437-ЛУ від 02.11.2006 року про накладення  санкцій за правопорушення  на ринку  цінних паперів, реєстром  поштової кореспонденції  від 03.11.2006 року, супровідним листом від 03.11.2008 року за № 5508-1.

    Відповідно до ст.4 Господарського кодексу України не є предметом регулювання цього кодексу адміністративні та   інші   відносини  управління  за  участі суб'єктів  господарювання,  в  яких  орган  державної  влади   або місцевого  самоврядування не є суб'єктом,  наділеним господарською компетенцією, і безпосередньо не здійснює організаційно-господарських      повноважень     щодо     суб'єкта господарювання.  Таким чином, ЛТУ ДКЦПФР вступає  з суб’єктами господарювання виключно у адміністративні правовідносини управління та контролю, які  не є предметом регулювання  Господарського кодексу України та позивач не є суб’єктом, наділеним господарською компетенцією, і безпосередньо не здійснює  організаційно-господарських повноважень щодо суб’єкта  господарювання.

          Суд не приймає до уваги доводи відповідача  щодо  пропущення позивачем строку звернення  до адміністративного суду, передбаченого ч.2 ст.99 КАС України, а також доводи стосовно того, що штрафна санкція, накладена на ДВАТ «Луганське державне ремонтно-будівельне  товариство» підпадає  під законодавче визначення  адміністративно-господарської санкції та  у відповідності до ст.250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції  можуть бути застосовані  до суб’єктів  господарювання протягом шести місяців з дня  виявлення порушення, але не пізніше як через один рік  з дня порушення цим суб’єктом встановлених правил здійснення  господарської діяльності.

          Крім того,  при  реалізації  в  судовому  порядку  відповідальності заправопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний  таскорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексомУкраїни, якщо інші строки не встановлено Господарським кодексом України.

          Статтею 257 Цивільного кодексу України  встановлений  загальний строк  позовної давності  в три роки, який позивачем  не пропущений.

   Таким чином, суд вважає, що є підстави для стягнення з відповідача зазначеної суми штрафних санкцій.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

               Керуючись ст. ст. 159, 160, 161, 163, 167 КАС України, Законом України «Про державне регулювання  ринку  цінних  паперів  в Україні» суд,-

постановив:

               Позовні вимоги прокурора м.Луганська в інтересах держави в особі Луганської територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку до Державного відкритого  акціонерного товариства «Луганське ремонтно-будівельне товариство» задовольнити повністю.

               Стягнути з Державного відкритого  акціонерного товариства «Луганське ремонтно-будівельне товариство»  у дохід Державного бюджету України (на рахунок р/р 3111810670003 в ГУ ДКУ в Луганській області, МФО 804013, код 24046582, код бюджетної класифікації 21081100), штрафні санкції у сумі 3400 (три тисячі чотириста) гривень.

         Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після  подання заяви  про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга  може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

       Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

        Повний текст постанови складено 07 квітня 2009 року.

Суддя:

                                                            Категорія 6.14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

(вступна та резолютивна частини)

02 квітня 2009 року                                                                                    Справа № 2а-2571/09/1270

            Луганський окружний адміністративний суд у складі:

            судді: Гончарової І.А.,

            при секретарі: Москаленко О.О.,

            розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом прокурора м.Луганська в інтересах  держави в особі Луганського територіального  управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку до Державного відкритого  акціонерного товариства «Луганське ремонтно-будівельне товариство» про стягнення суми штрафних санкцій,-                                     

встановив:

          Зважаючи на складність  у викладенні  повного рішення суду, пов'язаного з потребою у обґрунтуванні  доводів сторін, на що може бути витрачений значний час, суд вважає за необхідне проголосити його вступну та резолютивну частини.

          Керуючись ст.167 КАС України, суд,-

постановив:

           Позовні вимоги прокурора м.Луганська в інтересах держави в особі Луганської територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку до Державного відкритого  акціонерного товариства «Луганське ремонтно-будівельне товариство» задовольнити повністю.

               Стягнути з Державного відкритого  акціонерного товариства «Луганське ремонтно-будівельне товариство»  у дохід Державного бюджету України (на рахунок р/р 3111810670003 в ГУ ДКУ в Луганській області, МФО 804013, код 24046582, код бюджетної класифікації 21081100), штрафні санкції у сумі 3400 (три тисячі чотириста) гривень.

         Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після  подання заяви  про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга  може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

       Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя: