Постанова № 36261808, 18.12.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 грудня 2013 року Справа № 812/10241/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді: Каюди А.М.,

при секретарі: Лисенко Є.М.

за участю:

представник позивача Буркова О.М., дов. №5/10 від 11.06.2013

представник відповідача ОСОБА_1, дов. від 14.12.2013 №797

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу в сумі 26405 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач на обґрунтування заявленого позову зазначив, що податковий борг відповідача виник на підставі податкового повідомлення-рішення №0000342340 від 30.10.2012, відповідачем було оскаржено податкове повідомлення-рішення у судовому порядку, втім, рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій у задоволенні позову було відмовлено. 11.09.2013 позивачем було сформовано на направлено на адресу відповідача податкову вимогу №27-22 від 11.09.2013, в якій визначено суму податкового боргу в розмірі 26485,89 грн. вимога отримана відповідачем 13.09.2013, в добровільному порядку сума податкового боргу не сплачена, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом, в якому позивач з урахуванням даних картки особового рахунку платника податків, відповідача у справі, просить стягнути з останнього податковий борг в суму 26405 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, зазначив, що позивачем не дотримано порядок звернення до суду з вимогами про стягнення податкового боргу, оскільки податкова вимога від 11.09.2013 відповідачем не отримувалася, підпис, зазначений у повідомлення про вручення поштового відправлення не належить відповідачу.

Крім того, представник відповідача посилався на те, що на даний час відповідачем подано касаційну скаргу на рішення судів у справі щодо оскарження податкового повідомлення-рішення на підставі якого заявлено вимоги про стягнення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до пункту 56.18 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Як встановлено судом 30.10.2012 позивачем було винесено у відношенні відповідача податкове повідомлення-рішення №0000342340, яким визначено суму штрафних санкцій в розмірі 26407,50 грн. на підставі акту перевірки від 12.10.2012 №0625/12/36/23/НОМЕР_1 (а.с.11-13). Відповідач не погодився з прийнятим податковим повідомленням-рішенням та оскаржив його у судовому порядку.

Відповідно до приписів статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 19.03.2013 у справі №812/1725/13-а було відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 про скасування податкового повідомлення-рішення №0000342340 від 30.10.2012 (а.с. 21-24), зазначена постанова залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.05.2013 (а.с. 17-20).

Відповідно до приписів частини 3 статті 254 КАС України судове рішення у разі подання апеляційної скарги, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Частиною 5 цієї ж статті передбачено, що постанова або ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення. Отже, постанова суду у справі №812/1725/13-а набрала законної сили 22.05.2013 з моменту проголошення ухвали суду апеляційної інстанції, відповідно до пункту 56.18 Податкового кодексу України з цієї дати податкове повідомлення-рішення №0000342340 від 30.10.2012 вважається узгодженим.

Статтею 59 Податкового кодексу України встановлено, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 58.3 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

На виконання зазначених норм Податкового кодексу України позивачем 11.09.2013 сформовано на надіслано відповідачу рекомендованим листом з повідомленням податкову вимогу №27-22 (а.с. 10). Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення заповненого відповідальною особою поштової служби податкова вимога вручена відповідачу 13.09.2013, в судовому засіданні оглянуто оригінал поштового повідомлення, його завірена копія залучена до матеріалів справи. Аналогічна інформація щодо вручення поштового відправлення №91031 01954940 адресату 13.09.2013 міститься і на офіційному сайті Укрпошти.

За таких обставин суд вважає доведеним належними доказами факт надіслання позивачем відповідачу податкової вимоги №27-22 від 11.09.2013. Посилання представника відповідача на невідповідність підпису відповідача у поштовому повідомленні не можуть спростовувати факт надіслання податкової вимоги. До обов'язків податкового органу не входить встановлення справжності підпису особи адресата, відповідальність за вручення відправлення та заповнення відповідного поштового повідомлення покладається на поштову організацію, а відповідачем не надано суду доказів які б спростовували достовірність інформації зазначеної у повідомленні про вручення поштового відправлення.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 95.1.статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Наявність податкового боргу в сумі 26405 грн. підтверджується узгодженим в судовому порядку податковим повідомленням-рішенням №0000342340 від 30.10.2012 та випискою з картки особового рахунку відповідача. Позивачем дотримано порядок звернення до суду з вимогою про стягнення податкового боргу, а, відтак, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу в сумі 26405 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (ід. код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь місцевого бюджету Ленінського району м. Луганська (код 37991503, рахунок 31117104700006, код платежу 21080900 в ГУДКСУ у Луганській області МФО 804013) податковий борг у розмірі 26405 грн. 00 коп. (двадцять шість тисяч чотириста п'ять гривень 00 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанову у повному обсязі складено 23.12.2013.

Суддя А.М. Каюда