Ухвала суду № 36261705, 18.12.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" грудня 2013 р. м. Київ К/800/56697/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І.В. Бухтіярової І.О. Костенка М.І. за участю секретаря судового засідання Паламарчук А.О.

та представників сторін: від позивача - Купельська С.Д.,

від відповідача - Микитчак В.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Бучацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області

на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 14.03.2013 р.

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2013 р.

у справі № 819/279/13-а (№ 876/6213/13)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бучацький цукровий завод»

до Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Бучацький цукровий завод» (далі - позивач, ТОВ «Бучацький цукровий завод») звернулось до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби (далі - відповідач, Бучацька МДПІ Тернопільської області), в якому просило суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 07.12.2012 р. №118/0000292300, № 119/0000302300, № 120/0000322300, № 121/0000312300, №123/0000342300.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 14.03.2013р., яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2013 р., позов задоволено: податкові повідомлення-рішення Бучацької МДПІ Тернопільської області № 118/0000292300, №119/0000302300, № 120/0000322300, № 121/0000312300, № 123/0000342300 від 07.12.2012 р. - скасовано.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 14.03.2013 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2013 р. і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Позивач у письмових запереченнях та в судовому засіданні проти доводів касаційної скарги заперечував, вважає оскаржувані судові рішення прийнятими у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 28.09.2012 р. по 22.10.2012 р. посадовими особами Бучацької МДПІ Тернопільської області на підставі наказу від 17.09.2012 р. № 232, направлень від 29.09.2012 р. № 186-22, №187-22, 188-22, від 09.10.2012 р. № 198-22, 199-22, 200-22 та згідно підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, пунктів 77.1, 77.4 статті 77 Податкового кодексу України, була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Бучацький цукровий завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 07.07.2008 р. по 30.06.2012 р., за результатами якої складено акт від 29.10.2012 р. № 488/22/35869406 та встановлено порушення позивачем вимог підпункту 5.3.9 пункту 5.3, пункту 5.1, підпункту 5.5.1 пункту 5.5 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», підпунктів 14.1.27, 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 141.1 статті 141, пункту 150.1 статті 150, пункту 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в перевіряємий період на загальну суму 2 467 337 грн. та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток по звітних періодах: 2008 рік - в сумі 242 882 грн., 2009 рік - в сумі 3 300 669 грн., І квартал 2010 року - в сумі 4 323 883 грн., півріччя 2010 року - в сумі 5 271 658 грн., три квартали 2010 року - в сумі 2 880 289 грн., 2010 рік - в сумі 2 842 558 грн., І квартал 2011 року - в сумі 5 006 447 грн., ІІ-ІV квартали 2011 року - в сумі 3 465 635 грн., І квартал 2012 року - в сумі 2 712 485 грн., півріччя 2012 року - в сумі 3 256 306 грн.; підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, з урахуванням порушень абзаців «е», «ж» підпункту 7.2.1, підпунктів 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», абзаців «е», «є» пункту 201.1, пунктів 201.4, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на орлану вартість в періоді, що перевірявся. На загальну суму 1 312 583 грн. та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту на загальну суму 18 844 грн.; підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», пункту 7.1 статті 7 Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженої наказом Мінекономбезпеки України та ДПА України від 19.17.1999 р. № 162/379 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.08.1999 р. за № 544/3837, у зв'язку з неподанням позивачем розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища за ІІІ квартал 2010 року.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 07.12.2012 р. винесені податкові повідомлення-рішення № 118/0000292300, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 2 577 720 грн. (в тому числі 2 277 607 грн. - основний платіж та 300 113 грн. - штрафні (фінансові) санкції), № 119/0000302300, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 3 256 306 грн., № 120/0000322300, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1 422 071 (в тому числі 1 312 583 грн. - основний платіж та 109 488 грн. - штрафні (фінансові) санкції), № 121/0000312300, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість за листопад 2010 року на 3 790 грн., грудень 2010 року на 15 054 грн., № 123/0000342300, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в сумі 510 грн.

Як вбачається акту податкової перевірки, підставою для нарахування позивачу вказаних податкових зобов'язань, слугували висновки перевіряючих про порушення TOB «Бучацький цукровий завод» підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в зв'язку із включенням останнім до складу валових витрат, витрати на поліпшення основних фондів до податкової декларації з податку на прибуток підприємства за IV квартал 2010 року в сумі 172 126 грн., як такі, що не підтверджуються відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Висновки щодо порушення позивачем підпункту 5.5.1 пункту 5.5 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 141.1 статті 141, пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України, ґрунтуються на твердженні відповідача про безпідставне включення позивачем до складу валових витрат відсотків за користування кредитом і сум сплачених додаткових платежів (комісій), які, на думку податкового органу, не пов'язані зі здійсненням господарської діяльності, оскільки спрямовані на придбання корпоративних прав, від володіння якими доходу не отримано і в подальшому продано по ціні придбання з відстроченням оплати, що призвело до завищення валових витрат з податку на прибуток.

Суди попередніх інстанцій вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, з висновками яких погоджується колегія суддів касаційної інстанції, виходили з наступних мотивів.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Абзацом четвертим підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідності до пункту 5.11 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Порядком складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого Наказом ДПА України від 29.03.2003 р. № 143 визначено, що дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності).

Відповідно до пункту 2.1 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Згідно пункту 2.4 вказаного Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пунктів 2.15 та 2.16 зазначеного Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам.

Отже, для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, у перевіреному податковим органом періоді, між TOB «Бучацький цукровий завод» та TOB «Цукровий завод Бучач» 18.06.2009 р. було укладено договір оренди майна, згідно підпункту 6.1.1 та пункту 6.3 якого орендар - TOB «Цукровий завод Бучач» поточний ремонт об'єкту оренди проводить за власний рахунок, якщо здійснені орендарем за його рахунок і за погодженням орендодавця - TOB «Бучацький цукровий завод» поліпшення об'єкту оренди неможливо виділити від нього без заподіяння йому шкоди, орендодавець компенсує витрати на такі поліпшення.

Згідно підпункту 6.4. розділу 6 договору оренди від 18.06.2009 р., у разі дострокового повернення об'єктів оренди на підставі двосторонньої домовленості сторін, орендодавець зобов'язаний відшкодувати вартість понесених витрат у зв'язку із поліпшенням об'єкту оренди проведеними орендарем за власний рахунок, за умови, що такі поліпшення здійснювались за його письмовою згодою.

У відповідності до умов зазначеного договору TOB «Цукровий завод Бучач» проведено поточний ремонт орендованого майна з метою підготовки до виробничого сезону, однак, у зв'язку із укладенням 18.06.2010 р. TOB «Бучацький цукровий завод» договору оренди та подальшою передачею майна (основних засобів) в оренду TOB «Бучацький цукровий завод», зазначені витрати, фактично пов'язані із поліпшенням основних засобів, виставлено до відшкодування згідно належним чином оформленого сторонами акту понесених витрат.

Підставою для визначення вартості проведених робіт (капітальних ремонтів) є підписаний сторонами двохсторонній акт понесених витрат з ремонту (наданих послуг) та надання орендарем усіх підтверджуючих документів до цього акту (пункт 6.1.1 договору).

Згідно акта прийому-передачі об'єкту оренди, ТОВ «Бучацький цукровий завод» передано в оренду ТОВ «Цукровий завод Бучач» наступне майно: - 1219 найменувань, балансовою вартістю 5 335 025,66 грн.; нерухоме майно, яке входить до складу цілісного майнового комплексу, що знаходиться за адресою вул. Павла Тичини, 3, м. Бучач, Тернопільської області.

01.01.2010 р. між ТОВ «Бучацький цукровий завод» та ТОВ «Цукровий завод Бучач» укладено додаткову угоду № б/н до договору від 18.06.2009 р. про повернення частково майна, що входить до об'єкту оренди в кількості 1127 найменувань. Згідно нової редакції Специфікації від 01.01.2010 р., до складу об'єкта оренди входить майно в кількості 134 найменувань та балансовою вартість в сумі 429 763,70 грн.

Відповідно до пункту 4 Додаткової угоди від 01.01.2010 р. усі інші положення Договору оренди від 18.06.2009 р. та додатків до нього залишаються без змін та продовжують свою дію. Згідно вказаного пункту, залишається без змін термін дії угоди, який встановлено до 01.09.2012 р..

Згідно специфікації від 05.05.2010 р. в рамках договору оренди від 18.06.2009 р. до складу об'єкта оренди входить 1211 найменувань.

Додаткової угоди від 17.08.2010 р. до Договору оренди від 18.06.2009 р. внесено зміни за якими вирішено частково повернути майно, що складає об'єкт оренди.

Згідно Акту часткового повернення об'єкту оренди від 17.08.2010 р. ТОВ «Бучацький цукровий завод» повернено 1177 найменувань.

Згідно Специфікації до договору оренди від 18.06.2009 р. до складу об'єкта оренди входить 35 найменувань.

Факт відшкодування ТОВ «Бучацький цукровий завод» у січні-жовтні 2010 року ТОВ «Цукровий завод Бучач» витрат по поліпшенню орендованого обладнання, пов'язаного з підготовкою цього обладнання до виробничого сезону, яке полягає у здійсненні поточного ремонту, у розмірі 7 988 559,43 грн. (у тому числі податок на додану вартість у розмірі 1 331 426,57 грн.) підтверджуються первинними документами, копії яких наявні в матеріалах справи, а саме: Протоколом погодження суми відшкодування витрат на поточні ремонти та підготовку об'єкту оренди до виробничого сезону у зв'язку з поверненням об'єкту з оренди до початку виробничого сезону від 31.10.2010 р., звітом витрат щодо використаних матеріалів та МШП щодо виконаних робіт, наданих послуг ТОВ «Бучацький цукровий завод», звітом витрат на оплату праці працівників щодо виконаних робіт, наданих послуг ТОВ «Бучацький цукровий завод», звітом щодо суми витрат по нарахуваннях на фонд оплати праці щодо виконаних робі, наданих послуг ТОВ «Бучацький цукровий завод», звітом витрат щодо виконаних робіт, наданих послуг сторонніми виконавцями щодо виконаних робіт, наданих послуг ТОВ «Бучацький цукровий завод», звітом витрат щодо виконання робіт, наданих послуг сторонніми виконавцями щодо отримання дозвільних документів на експлуатацію окремих елементів об'єкту, страхування об'єкту ТОВ «Бучацький цукровий завод», звітом витрат щодо виконаних робіт, наданих інших послуг ТОВ «Бучацький цукровий завод», податковими накладними від 31.10.2010 р. №№ 204, 205, 206, 207, 208, 209, 210, 211, 212, 213, податковою накладною від 30.11.2010 р. № 228, податковими накладними від 31.12.2010 р. №№ 241, 242, 243, 244, 245, зведеним актом надання робіт (послуг) № 1 від 31.10.2010 р., технічною специфікацією щодо робіт по технічному обслуговуванню об'єкту оренди від 31.10.2010 р.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено факт здійснення господарської операції з проведення поточного ремонту об'єкта оренди. Копії зведених облікових первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за №168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, що у свою чергу спростовує висновки податкового органу щодо порушення позивачем правил формування валових витрат та податкового кредиту з підстав не підтвердження здійснення господарської операції по проведенню поточного ремонту об'єкта оренди.

Також, як вбачається з матеріалів справи, позивачем було придбано корпоративні права TOB «Цукровий завод Бучач», загальна вартість яких становила 19 269 548,33 грн. при номінальній вартості 19 057 869,08 грн., у наступних юридичних осіб: TOB «Цукорінвест», згідно попереднього та основного договору купівлі-продажу від 02.10.2008 р., - 99,999760% корпоративних прав у статутному капіталі; TOB «Цукровий завод Бучач» згідно договору купівлі-продажу від 02.10.2008 р., - 0,00024% корпоративних прав у статутному капіталі, за рахунок грошових коштів, отриманих в кредит, згідно кредитного договору, укладеного із ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України» від 30.09.2008 р. №1512208К49.

В подальшому, 20.10.2008 р. згідно договору купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі TOB «Цукровий завод Бучач», укладеного ТОВ «Бучацький цукровий завод» із TOB «Інвест Сервіс», 100% корпоративних прав реалізовано по ціні придбання -19 269 548,33 грн.

Згідно умов кредитного договору та додатків до нього відсоткова ставка за користування отриманими в кредит коштами становила 20% річних.

Повернення отриманих коштів, в загальній сумі 27 999 954,35 грн., за кредитним договором від 30.09.2008 р. відбулось 28.02.2011 р. та 18.03.2011 р. за рахунок отриманих грошових коштів від TOB «Компанія з управління активами «Пріоритет Фінанс», на підставі договору відсоткової позики № АП(П)-15/03/3 від 15.03.2011 р., зокрема, в сумі 20 893 350 грн. та 7 106 604,35 грн. - прибутку від операцій щодо реалізації товарно-матеріальних цінностей, надання послуг оренди TOB «Донагро».

Решту ж частину грошових коштів, отриманих у кредит від ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України», в сумі 8 730 451,67 грн. використано позивачем на придбання 02.10.2008 р. майна. Придбане майно з 2008 року активно використовується в господарській діяльності ТОВ «Бучацький цукровий завод» шляхом здавання в оренду. Так, протягом 2008 року, у зв'язку зі здаванням майна в оренду, було отримано дохід в сумі 1 703 871 грн. (в тому числі 283 979 грн. - розмір податку на додану вартість); в 2009 році було отримано дохід в сумі 5 147 021 грн. (в тому числі 857 837 грн. - розмір податку на додану вартість); в 2010 році - отримано дохід в сумі 5 643 484 грн. (в тому числі 940 581 грн. - сума податку на додану вартість); в 2011 році - отримано дохід в сумі 9 792 968 грн. (в тому числі 1 632 161 грн. - податок на додану вартість); в І півріччі 2012 року було отримано дохід в сумі 424 695 грн. (в тому числі 70 783 грн. - податок на додану вартість).

Згідно з пунктом 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», нормами якого регулювалась частина спірних правовідносин, господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно підпункту 5.5.1 пункту 5.5 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

Зазначені положення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» кореспондуються із положеннями закріпленими у Податковому кодексі України, що вступив в дію з 01.01.2011 р.

Так, відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

До складу витрат, згідно із підпунктом 141.1 статті 141 Податкового кодексу України, включаються будь-які витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (в тому числі за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, крім фінансових витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку.

До складу інших витрат, відповідно до підпункту 138.10.5 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України, включаються фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку).

Господарюючий суб'єкт, який за своїми ознаками є підприємством, як зазначено в статті 62 Господарського кодексу України, самостійно здійснює будь-які види господарської діяльності, якщо вони не заборонені законодавством України і відповідають цілям, передбаченим статутом підприємства.

Так, згідно із статтею 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Чинне законодавство України гарантує суб'єктам господарювання вільне здійснення господарської діяльності на власний ризик та надає можливість самостійно визначати вартість продукції що передбачається до продажу.

При цьому, законодавчо закріплена заборона втручання державних органів в господарську діяльність підприємств, крім випадків, передбачених законодавчими актами.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що недосягнення мети, як то отримання прибутку, не може вважатися порушенням вимог чинного законодавства, так як збитковість господарської діяльності не може бути підставою для визначення такої діяльності, як негосподарської. Неотримання підприємством доходу від окремої господарської операції не свідчить про те, що така операція не пов'язана з господарською діяльністю підприємства, оскільки при здійсненні господарських операцій існує звичайний комерційний ризик не отримати дохід від конкретної операції.

Таким чином, отримання кредиту для купівлі корпоративних прав, віднесення відсотків за кредитом до валових витрат, продаж придбаних корпоративних прав за ціною купівлі не свідчить про відсутність мети здійснення господарської операції отримання прибутку.

Крім того, як вбачається з акту податкової перевірки, підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення № 119/0000302300 від 07.12.2012 р. стали висновки відповідача про порушення позивачем та підпункту 3 підрозділу 4 Розділу XX «Перехідні положення» Податкового Кодексу України, що полягало у включенні до складу валових витрат ІІ кварталу 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду, що утворилося за підсумками 2010 року.

Відповідно до абзацу п'ятого пункту 1 розділу ХІХ «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України розділ ІІІ цього Кодексу «Податок на прибуток підприємств» набирає чинності з 1 квітня 2011 року.

Абзац перший пункту 1 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України також встановлює, що розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

За змістом цих норм, норми Податкового кодексу України не застосовується до визначення доходів і витрат, що отримані і проведені до 1 квітня 2011 року. Цей Кодекс не застосовується і до розрахунку об'єкта оподаткування у І кварталі 2011 року. Про це свідчить зміст пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, у першому абзаці якого йдеться тільки про правовий режим від'ємного значення об'єкта оподаткування за підсумками І кварталу 2011 року. Тобто, розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками І кварталу 2011 року здійснюється за нормами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» який втрачає чинність з 1 квітня 2011 року (підпункт 2 пункту 2 розділу ХІХ «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України), тоді як в абзаці другому пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України йдеться про розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого кварталу, наступних податкових періодів, який здійснюється за Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

При цьому абзацом другим пункту 22.4 статті 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Отже, розрахунок об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року здійснюється з врахування доходів і витрат цього кварталу з врахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 рік, яке підлягає включенню до витрат І календарного кварталу 2011 року без обмежень.

Відповідно до пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Пунктом 3 встановлено, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням того, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого-четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення

Таким чином, до складу валових витрат ІІ кварталу 2011 року підлягає включенню сума від'ємного значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року, яка, у свою чергу, розраховується з урахуванням у складі валових витрат І кварталу 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, що утворилося за підсумками 2010 року. Відтак, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про скасування податкового повідомлення-рішення від 07.12.2012 р. № 119/0000302300.

Виходячи з вищезазначених правових норм та встановлених фактичних обставин справи, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з позицією судів попередніх інстанцій, що висновки викладені в акті податкової перевірки від 29.10.2012 р. № 488/22/35869406 про вчинення платником податків порушень податкового законодавства, мають характер припущень та є необґрунтованими, а відтак, не можуть бути покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень.

Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи.

Згідно приписів частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Оскільки судами встановлено невідповідність законодавству винесених податкових повідомлень-рішень від 07.12.2012 р. №118/0000292300, № 119/0000302300, № 120/0000322300, № 121/0000312300, №123/0000342300, вимоги щодо скасування зазначених податкових повідомлень-рішень були задоволені обґрунтовано.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Бучацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області залишити без задоволення.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 14.03.2013р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2013 р. у справі № 819/279/13-а (№ 876/6213/13) залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис) І.В. Приходько Судді: (підпис) І.О. Бухтіярова (підпис) М.І. Костенко