Ухвала суду № 36261427, 18.12.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" грудня 2013 р. м. Київ К/9991/75401/12

Вищий адміністративний суд України у складі: головуючого судді Бухтіярової І.О., суддів Костенка М.І., Приходько І.В.,

за участю секретаря Стоцького О.І.,

представника відповідача Дячука І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби

на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 28.03.2012 року

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2012 року

у справі № 2а/1770/5504/2012

за позовом приватного підприємства «Транспортно-експедиційна компанія - Дебют-Захід» (далі - позивач, ПП «ТЕК - Дебют-Захід)

до Державної податкової інспекції у м. рівному Рівненської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у м. Рівному Рівненської області ДПС)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача приватне підприємство «Експедиційна компанія - Азимут» (далі - третя особа, ПП «ЕК - Азимут»

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ПП «ТЕК - Дебют-Захід» звернулось у грудні 2011 року до суду з позовом до ДПІ у м. Рівному Рівненської області ДПС про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0002342342 та № 0002352342 від 22.07.2011 року.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 28.03.2012 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2012 року, позов задоволено повністю: визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівне від 22.07.2011 року № 0002342342, згідно з яким ПП «ТЕК - Дебют-Захід» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток» на 1 086 264,00 гривні і застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 271 566,00 гривень та № 0002352342, згідно з яким ПП «ТЕК - Дебют-Захід» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 859 805,00 гривень і застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 214 951,00 гривня.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі. Вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Відповідно до частини 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України у справі здійснено процесуальне правонаступництво відповідача у справі шляхом заміни Державної податкової інспекції у м. Рівне його правонаступником Державною податковою інспекцією у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинство України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому засіданні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 11.01.2011 року старшим слідчим з ОВС СВ ПМ ДПА в Рівненській області винесено постанову про порушення кримінальної справи № 82/254-10 по факту вчинення невстановленими особами фіктивного підприємництва, тобто створення ПП «ТЕК - Дебют-Захід», ТОВ «Норд-Автотранс», ТОВ «Транспортна компанія-Ромокс» з метою прикриття незаконної діяльності, вчинене повторно за попередньою змовою, що заподіяло великої матеріальної шкоди державі, тобто за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України.

18.01.2011 року в межах даної кримінальної справи винесено постанову про призначення документальної невиїзної перевірки ПП «ТЕК - Дебют-Захід» з питань нарахування та своєчасності сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при проведенні взаємовідносин з ПП «ТЕК Транс Експо Регіон», ПП «ЕК - Азимут», ТОВ «Горіховий сад», ПП ОСОБА_4, ПП ОСОБА_5, ПП ОСОБА_6 за період з 01.01.2008 року по 15.10.2010 року.

Перевірка була проведена з 25.01.2011 року по 31.01.2011 року, за результатами якої складено акт № 4/35-30/35007015 від 04.02.2011 року. За висновком акту позивачем занижено податок на прибуток на 1 295 906,66 гривень та податок на додану вартість на 1 052 763,00 гривні, внаслідок документального оформлення господарських операцій з ПП «ТЕК Транс Експо Регіон», ПП «ЕК - Азимут», ТОВ «Горіховий сад», ПП ОСОБА_4, ПП ОСОБА_5, ПП ОСОБА_6, які є нікчемними. На акт перевірки позивачем подавались письмові заперечення та скарга, які податковим органом розглянуті та відхилені.

Вказаний акт слугував підставою для винесення постанови про порушення кримінальної справи відносно директора ПП «ТЕК - Дебют-Захід» ОСОБА_7 за фактом умисного ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, внесення нею, як службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 366 Кримінального кодексу України. Така постанова винесена старшим слідчим з ОВС СВ ПМ ДПА в Рівненській області 18.04.2011 року.

До цього, 25.03.2011 року СВ ПМ ДПА в Рівненській області було порушено кримінальну справу відносно директора ПП «ЕК - Азимут» Прокопчука А.М. за фактом умисного ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, внесення нею, як службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 366 Кримінального кодексу України.

Вказані постанови прийнятті в кримінальній справі № 82/254-10.

18.04.2011 року в межах даної кримінальної справи винесено постанову про призначення документальної невиїзної перевірки позивача з питань нарахування та своєчасності сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при проведенні взаємовідносин з ПП «ТЕК Транс Експо Регіон», ПП «ЕК - Азимут», ТОВ «Горіховий сад», ПП ОСОБА_4, ПП ОСОБА_5, ПП ОСОБА_6 за період з 01.01.2008 року по 15.10.2010 року. Постанова мотивована тим, що при проведенні перевірки, результати якої оформлені актом №4/35-30/35007015 від 04.02.2011 року не були враховані первинні документи ПП «ТЕК - Дебют-Захід», які надані ОСОБА_7

Для проведення перевірки Державною податковою інспекцією у м. Рівне винесено наказ № 765 від 06.06.201 року та платнику податків направлено повідомлення.

Перевірка проведена з 06.06.2011 року по 10.06.2011 року, за її результатами складено акт № 780/23-100/35007015 від 20.06.2011 року. За висновком акту позивачем занижено податок на прибуток на суму 903 265,00 гривень та податок на додану вартість на суму 747 856,00 гривень, внаслідок документального оформлення господарських операцій з ПП «ТЕК Транс Експо Регіон», ПП «ЕК - Азимут», ТОВ «Горіховий сад», ПП ОСОБА_4, ПП ОСОБА_5, ПП ОСОБА_6, які є нікчемними. На акт перевірки позивачем подавались письмові заперечення, які податковим органом розглянуті та відхилені.

До цього, а саме 16.05.2011 року в рамках кримінальної справи № 82/254-10 винесено постанову про закриття кримінальної справи по окремому епізоду, а саме, кримінальну справу по факту вчинення невстановленими особами фіктивного підприємництва, тобто створення ПП «ТЕК - Дебют-Захід», ТОВ «Норд-Автотранс», ТОВ «Транспортна компанія-Ромокс» з метою прикриття незаконної діяльності, вчинене повторно за попередньою змовою, що заподіяло великої матеріальної шкоди державі, тобто за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України, порушену 11.01.2011 року, провадженням закрито на підставі п. 2 ст. 6 КПК України за відсутністю в діянні складу злочину.

10.07.2011 року старшим слідчим з ОВС СВ ПМ ДПА в Рівненській області винесено постанову про закриття кримінальної справи № 82/254-10 по окремому епізоду, а саме кримінальну справу, порушену відносно директора ПП «ТЕК - Дебют-Захід» ОСОБА_7 за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 366 Кримінального кодексу України, провадженням закрито на підставі п. 2 ст. 6 КПК України за відсутністю в діянні складу злочину.

Копія вказаної постанови разом з актом перевірки № 4/35-30/35007015 від 04.02.2011 року та іншими документами була направлена Державній податковій інспекції у м. Рівне.

На підставі вказаної постанови та акту перевірки № 780/23-100/35007015 від 20.06.2011 року 22.07.2011 року Державною податковою інспекцією у м. Рівне винесено податкові повідомлення-рішення: № 0002342342, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток» на 1 086 264,00 гривні та застосовано штрафну санкцію в розмірі 271 566,00 гривень; № 0002352342, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 859 805,00 гривень та застосовано штрафну санкцію в розмірі 214 951,00 гривень.

Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржувались позивачем в адміністративному порядку до ДПА в Рівненській області та ДПС України, рішеннями керівників яких скарги платника податків відхилені.

Разом з тим, постанова старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА в Рівненській області від 10.07.2011 року про закриття кримінальної справи, порушеної відносно директора ПП «ТЕК - Дебют-Захід» ОСОБА_7 за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 366 Кримінального кодексу України скасована постановою начальника відділу прокуратури Рівненської області від 25.07.2011 року.

26.07.2011 року старшим слідчим з ОВС СВ ПМ ДПА в Рівненській області в рамках кримінальної справи № 82/254-10 винесено постанову про закриття кримінальної справи відносно ОСОБА_7 порушену за ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 366 Кримінального кодексу України та вирішено вказану справу вважати такою, що порушена по факту за ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 366 Кримінального кодексу України.

26.08.2011 року порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_8 по факту умисного ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах за ознаками злочину передбаченого ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу україни. Вказану справу відповідно до постанови від 26.08.2011 року об'єднано в одне провадження з кримінальною справою № 82/254-10, порушеною за фактом умисного ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, внесення нею, як службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 366 Кримінального кодексу України.

Судами встановлено, що на час розгляду даної адміністративної справи кримінальна справа № 82/254-10 до суду не передана.

Кримінальна справа, порушена 25.03.2011 року відносно директора ПП «ЕК - Азимут» Прокопчука А.М. за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 366 Кримінального кодексу України, була виділена зі справи № 82/254-10 в окреме провадження та передана до суду. Постановою Рівненського районного суду від 29.12.2011 року кримінальна справа відносно Прокопчука А.М. закрита з огляду на звільнення його від кримінальної відповідальності внаслідок акту амністії. Вказаною постановою встановлено вину Прокопчука А.М. у тому, що він працюючи на посаді директора ПП «ЕК - Азимут» умисно ухилився від сплати ПДВ на суму 377 609,00 гривень та вніс завідомо неправдиві відомості, безпідставно включивши до складу податкового кредиту господарські операції по отриманню транспортно-експедиційних послуг від ПП «Західлісбуд», яке такі послуги не надавало.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що актом планової виїзної документальної перевірки ПП «ТЕК - Дебют-Захід» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року № 23-100/35007015 від 27.04.2009 року встановлено лише порушення по господарським операціям з ПП «ТЕК Транс Експо Регіон», а саме у вигляді завищення валових витрат.

Крім того, судами встановлено, що актом документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «ЕК - Азимут» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 15.10.2010 року № 371/57/34488221 від 23.05.2011 року встановлено заниження платником податків суми ПДВ внаслідок нікчемних операцій з ПП ОСОБА_6, ПП ОСОБА_4, ПП «Фірма Велсі» та ПОГ «Інвабуд». Щодо ПП «Західлісбуд», то операції з ним оцінені в ході планової перевірки. А що стосується ПП ОСОБА_5, то сума податкового кредиту по ній була скоригована уточнюючим розрахунком до 0,00 гривень.

Також, судами встановлено, що актом документальної невиїзної перевірки ПП «ЕК - Азимут» з питань нарахування та своєчасності сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при проведенні взаємовідносин з ПП «ТЕК - Дебют-Захід», ПП «Західлісбуд», ПОГ «Інвабуд», ПП «Фірма Велсі», ПП ОСОБА_4, ПП ОСОБА_5, ПП ОСОБА_6 за період з 01.01.2008 року по 15.10.2010 року встановлено заниження платником податків суми ПДВ внаслідок нікчемних операцій з усіма контрагентами, крім ПП ОСОБА_5 та ПП «ТЕК - Дебют-Захід». При цьому, висновки про нікчемність ґрунтуються виключно на обставинах наявності кримінальної справи по факту фіктивного підприємництва. Що стосується ПП «ТЕК - Дебют-Захід», то в акті зазначено, що ПП «ЕК - Азимут» не включило до валових доходів кошти по взаєморозрахунках з даним контрагентом та до складу податкових зобов'язань відповідні обсяги поставок, тобто господарські операції між даними суб'єктами, як такі, підтверджено.

Суди попередніх інстанцій, вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги повністю, з висновками яких погоджується колегія суддів касаційної інстанції, виходили з наступного.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994 року, чинного до 01.04.2011 року, валовими витратами є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2. цієї статті, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем факт використання придбаних у ПП «ЕК - Азимут» транспортно-експедиційних послуг у власній господарській діяльності підтверджено належним чином.

Так, судами встановлено, що за умовами договору № 1 на транспортно-експедиторське обслуговування від 04.01.2008 року ПП «ЕК - Азимут» від свого імені і за рахунок ПП «ТЕК - Дебют-Захід» взяло на себе зобов'язання забезпечити організацію перевезення вантажів автомобільним вантажним транспортом у міському, міжміському та міжнародному сполучені. При цьому, саме на ПП «ЕК - Азимут» покладено обов'язок розробити маршрут перевезення, знайти перевізника, організувати забезпечення відправлення та одержання вантажу.

Крім того, судами встановлено, що суть господарських операцій ПП «ЕК - Азимут» з позивачем полягала у тому, що ПП «ТЕК - Дебют-Захід» співпрацювало із замовниками транспортно-експедиційних послуг, ПП «ЕК - Азимут» - з перевізниками, а позивач і третя особа між собою. При цьому, позивач, отримавши замовлення на транспортно-експедиційні послуги, доручало ПП «ЕК - Азимут» знайти перевізника, який виконає вказані послуги. В свою чергу, ПП «ЕК - Азимут» досягнувши домовленості з конкретним перевізником, повідомляло ПП «ТЕК - Дебют-Захід», яким саме транспортним засобом буде виконано його замовлення і в такий спосіб забезпечувало виконання договірних умов.

Виконання договору підтверджено дослідженими судами попередніх інстанцій первинними документами, а саме договором, податковими накладними, рахунками, актами прийому-передачі робіт, товарно-транспортними накладними, які надавались на перевірку відповідачу згідно опису старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА в Рівненській області. Даний опис пред'являвся відповідачем в судовому засіданні та був досліджений судом першої інстанції.

При цьому, судами попередніх інстанцій вірно зазначено, що виконання відповідних господарських операцій підтверджено не лише первинною документацією позивача, яка знаходиться в матеріалах кримінальної справи № 82/254-10, а й первинною документацією ПП «ЕК - Азимут», а саме Реєстром податкових накладних по взаємовідносинам ПП «ЕК - Азимут» та ПП «ТЕК - Дебют-Захід» та копіями документів по взаємовідносинах з одним із перевізників, який залучався до виконання договору № 1 від 04.01.2008 року, а саме ПП «Велсі».

Відповідно до вимог пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994 року, чинного до 01.04.2011 року, не включаються до складу валових витрат, зокрема, будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

В свою чергу, стаття 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994 року (Правила ведення податкового обліку) не встановлює вимог до форми чи виду документів, які були б належні для цілей податкового обліку, тобто були б обов'язковими для підтвердження віднесення певних витрат до складу валових витрат.

Відтак, судами вірно зазначено, що підлягають застосуванню загальні вимоги до первинного документу, які встановлені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 року, тобто документи повинні мати такі обов'язкові реквізити, як назву документа (форму); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за змістом акту перевірки №780/23-100/35007015 від 20.06.2011 року, на підставі якого винесено спірні податкові повідомлення-рішення, надані позивачем до перевірки документи є первинними документами у розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 року, оформлені належним чином, підписані повноважними особами та завірені печатками підприємств, до форми і номенклатури таких документів зауважень у перевіряючих не було.

Відтак, суди дійшли до вірного висновку, що право позивача на включення до складу своїх валових витрат вартості отриманих від ПП «ЕК - Азимут» послуг в повній мірі підтверджено належним чином оформленою первинною документацією.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з судами попередніх інстанцій, які правомірно не прийняли до уваги доводи відповідача про неспроможність ПП «ЕК - Азимут» здійснити господарські операції з надання транспортно-експедиційних послуг, з огляду на відсутність облікованих транспортних засобів та відсутністю необхідної кількості штатних найманих працівників, оскільки такі обставини не можуть бути доказом неспроможності виконання господарських операцій, з огляду на відсутність законодавчого обмеження щодо використання у господарській діяльності лише власних основних і оборотних засобів, як і найманої праці шляхом укладення трудових, а не цивільно-правових договорів, вони не підтверджені жодним належним і допустимим доказом по справі.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року, чинного до 01.01.2011 року, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з вимогами пп. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що не підтверджені податковими накладними. А в силу приписів пп. 7.2.4. п. 7.2 ст. 7 вказаного Закону, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Зареєстровані в якості платника податку на додану вартість особи отримують відповідне свідоцтво.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на момент видачі податкових накладних ПП «ЕК - Азимут» являлося зареєстрованим платником податку на додану вартість - за даними офіційного веб-сайту ДПС України свідоцтво платника ПДВ анульовано лише 29.04.2011 року, тому на законних підставах видало податкові накладні.

Податкове законодавство України не ставило і не ставить право на формування податкового кредиту в залежність від підтвердження сплати податку на додану вартість усіма попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару (послуги). Питання формування податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставиться у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Якщо контрагенти не виконали свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо таких контрагентів. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у разі, якщо останній має всі документальні підтвердження такого податкового кредиту.

Відповідно, несплата податку на додану вартість постачальниками товару (послуги) по ланцюгу сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту позивачу, який відніс до податкового кредиту суму податку на додану вартість, сплачену безпосередньому контрагенту в ціні послуги.

Крім того, судами встановлено, що відповідач не подав жодних доказів на підтвердження того, що позивач у справі діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які можливо, допустили контрагенти його контрагента, або що його діяльність спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема й у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників. Порушень позивачем порядку відображення в декларації з податку на додану вартість сум податкових зобов'язань відповідачем не встановлено, наявність первинних документів, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит, підтверджена, а будь-які обставини, які б засвідчували факт недобросовісності самого платника, відсутні.

Таким чином, колегія суддів касаційної погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що у податкового органу були відсутні законні підстави для зменшення позивачу суми податкового кредиту з податку на додану вартість по господарським операціям з ПП «ЕК - Азимут». Невиконання зобов'язань перед бюджетом іншими контрагентами, якщо таке мало місце, є підставою для застосування заходів відповідальності виключно до таких контрагентів, і само по собі не свідчить про порушення правил оподаткування позивачем.

Щодо доводів відповідача про те, що правочини між позивачем та ПП «ЕК - Азимут» є нікчемними та такими, що спрямовані на отримання податкової вигоди, то суди попередніх інстанцій, з якими погоджується колегія суддів касаційної інстанції, зазначили наступне.

За змістом ст. 228 Цивільного кодексу України правочини, учинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є такими, що порушують публічний порядок, а отже, є нікчемним.

Разом з тим, судами зазначено, що жодних доказів того, що обидва чи один учасник правочинів, виконання яких було, зокрема, предметом перевірки податкового органу, завідомо (з прямим або непрямим умислом) діяв всупереч інтересам держави і суспільства відповідачем суду не надано. Не надано суду й жодних доказів невідповідності фактичним обставинам та вимогам чинного законодавства документів бухгалтерського та податкового обліку позивача.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що твердження податкового органу про нікчемність правочинів ПП «ЕК - Азимут» з позивачем не підтверджується належними та допустимими доказами.

Крім цього, судами вірно зазначено, що та обставина, що деякі із залучених ПП «ЕК - Азимут» до виконання договору № 1 на транспортно-експедиторське обслуговування від 04.01.2008 року, перевізників визнані в судовому порядку фіктивними (ПП «Західлісбуд», ПОГ «Інвабуд», ПП «ТЕК Транс Експо Регіон»), а деякі мають ознаки фіктивності (ПП ОСОБА_5, ПП ОСОБА_6, ПП ОСОБА_4, ПП «Фірма Велсі») не свідчить про порушення податкового законодавства позивачем, тому що останнє не укладало з такими перевізниками угод і не було безпосереднім їх учасником.

Крім того, в силу вимог п. 86.9. ст. 86 ПК України, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Додатково, вказане правило зазначене і в нормі п. 58.4 ст. 58 ПК України, за якою, у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом. Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами. Це правило не застосовується лише тоді, коли податкове повідомлення-рішення надіслане (вручене) до порушення кримінальної справи.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що перевірка позивача, результати якої оформлені актом № 780/23-100/35007015 від 20.06.2011 року була призначена на підставі постанови слідчого від 18.04.2011 року в межах кримінальної справи № 82/254-10, по якій ні вироку, ні постанови суду про закриття за нереабілітуючими обставинами день немає. В той же час, податкові повідомлення-рішення № 0002342342 та № 0002352342 винесені Державною податковою інспекцією у м. Рівне від 22.07.2011 року на підставі постанови старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА в Рівненській області від 10.07.2011 року про закриття кримінальної справи по окремому епізоду, яка до того ж через 15 днів була скасована постановою начальника відділу прокуратури Рівненської області, що свідчить про пряме порушення відповідачем норми п. 86.9 ст. 86 ПК України.

Оскільки, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону, враховуючи, що як на час прийняття таких податкових повідомлень-рішень, так і на момент розгляду справи у суді, відповідне судове рішення по кримінальній справі відсутнє, є вірним судовий висновок про безпідставність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

За вказаних обставин, відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160, 167, 220-231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 28.03.2012 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2012 року у справі № 2а/1770/5504/2012 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.О. Бухтіярова

Судді: М.І. Костенко

І.В. Приходько