Ухвала суду № 36261307, 10.12.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2013 року м. Київ К/800/26049/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуБердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби на постанову та ухвалуЗапорізького окружного адміністративного суду від 13.03.2012 року Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2013 рокуу справі№ 2а-0870/8384/11за позовом Публічного акціонерного товариства «Азовські мастила і оливи»до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької областіпроскасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 13.03.2012 року у справі № 2а-0870/8384/11, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2013 року, позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області від 19.06.2009 року № 0000262320/0 в частині 28 274,00 грн.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ч. 5 ст. 203, ч. ч. 1, 2 ст. 215, ст. ст. 216, 655, 656, 662 Цивільного кодексу України, ст. 159 Кодексу адміністративної кодексу України.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

З наданих відповідачем документів вбачається, що в силу положень ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України Бердянська об'єднана державна податкова інспекція Запорізької області підлягає заміні її правонаступником Бердянською об'єднаною державною податковою інспекцією Запорізької області Державної податкової служби.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за наслідками проведеної Бердянської об'єднаною державною податковою інспекцією Запорізької області невиїзної позапланової перевірки ВАТ «Азмол» з питань правових відносин з платником податку та правомірності віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту у попередніх періодах (згідно Д2 до податкової декларації за березень 2009 року) та правомірності декларування бюджетного відшкодування у березні 2009 року, за результатами якої 18.06.2009 року складено акт № 116/23-208-00152365, яким зафіксовано порушення пп. 7.4.5 п. 7.4, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», у зв'язку з чим зроблений висновок про завищення позивачем від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за лютий 2009 року та виходячи з обсягу даної операції у загальній сумі дозволеного податкового кредиту завищено суму бюджетного відшкодування згідно податкової декларації за березень 2009 року в розмірі 123 768,00 грн.

На підставі акта перевірки 19.06.2009 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000262320/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок податкових зобов'язань наступних сум ПДВ) в розмірі 123 768,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що відповідачем не надано доказів того, що виконані за договорами роботи не призначались для використання ПАТ «Азмол» у власній господарській діяльності, суд прийняв до уваги, що у позивача наявні всі первинні документи, зауважень до оформлення яких відповідач при перевірці не заявляв та на підставі яких останній сформував податковий кредит, позивач не може згідно із законодавством нести відповідальність за недекларування своїх податкових зобов'язань контрагентом.

Колегія суддів погоджується з таким висновком судів першої та апеляційної інстанцій, враховуючи наступне.

Згідно з податковою декларацією за березень 2009 року сума бюджетного відшкодування ПДВ (рядок 25.1) становила 1 333 704,00 грн., не підтверджено на суму 123 768,00 грн. (не отримано матеріали зустрічних перевірок по ланцюгу поставки).

Після перевірки відповідачем сума непідтвердженого бюджетного відшкодування по податковому кредиту за лютий 2009 року по господарським операціям з ТОВ «ТБ «Юг-Ойл» по першому ланцюгу склала 28 274,00 грн.

Підставами для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення в частині 28 274,00 грн. були господарські взаємовідносини позивача з ТОВ «ТБ Юг-Ойл» по першому ланцюгу по придбанню металопродукції - рулонної сталі 1.0х950 мм. на загальну суму 127 136,89 грн., у тому числі ПДВ - 21 189,48 грн., олії соняшникової на загальну суму 101 383,93 грн., у тому числі 16 897,32 грн. та олії соняшникової на загальну суму 46 979,96 грн., в тому числі ПДВ - 7839,99 грн.

Згідно із пп. пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що реальність спірних господарських операцій підтверджуються первинними документами.

Податковим органом не спростовано наявності у платника податкових накладних та необхідних первинних документів, на підставі яких задекларовано суму податкового кредиту. Будь-яких зауважень щодо оформлення податкових накладних та порушень пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» акт перевірки не містить.

Колегія суддів погоджується з висновком судів про те, що невиконання контрагентом свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету тягне відповідальність з негативними наслідками саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній мав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого кредиту.

Оскільки в порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України податковим органом не доведено правомірності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення в частині, що оскаржується, колегія суддів погоджується з висновком судів про задоволення позову.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують та підлягають відхиленню, оскільки зводяться до переоцінки обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, що у відповідності до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції. .

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Замінити Бердянську об'єднану державну податкову інспекцію Запорізької області правонаступником Бердянською об'єднаною державною податковою інспекцією Запорізької області Державної податкової служби.

Касаційну скаргу Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби відхилити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13.03.2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2013 року у справі № 2а-0870/8384/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак