Постанова № 3626127, 01.04.2009, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М           У К Р А Ї Н И

         01 квітня 2009 року                                               справа № 2-а-6025/08/0970

            м.Івано-Франківськ

            Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого  суддіМатуляка Я.П.,

при секретарі- Шварговському Д.Д.

за участю:

представників позивача -  Вірсти Р.Я., Романіва А.Б.

представника відповідача – Савчук Н.І.

                        розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ВАТ «Калуський завод комунального устаткування» до Калуської оДПІ про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0005741501 від 09.06.2008року,-

встановив:

13.11.2008 року, ВАТ «Калуський завод комунального устаткування», звернулось до адміністративного суду з позовом про  визнання нечинними податкового повідомлення-рішенняКалуської оДПІ про застосуванняштрафних(фінансових) санкцій №0005741501 від 09.06.2008року.

      Представники позивача, в судовому засіданні, позовні вимоги підтримали. Суду пояснили, що дане рішення прийнято в зв’язку із виявленим Калуською оДПІ порушенням пп.б п.17.2 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме заниження суми податку на прибуток в розмірі 5736 грн. Не погоджуються із зафіксованим в акті перевірки порушенням. Вказали, що при поданні декларації з податку на прибуток за 2006 рік, 08.02.2007 року, товариством було відображено 458862 грн., доходів, не врахованих в обчисленні валового доходу періодів, що передують звітному та виявлені у звітному періоді. Враховуючи положення пп.б п.17.2 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Товариство повинно було збільшити вищевказану суму на суму штрафу у розмірі 5% від такої суми. Однак, цього зроблено не було, так як ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 20.01.2005 року, порушено справу про визнання ВАТ «Калуський завод комунального устаткування» банкрутом та введено мораторій на задоволення всіх вимог кредиторів з часу порушення справи. 12.08.2008 року, провадження по цій справі було припинено. З посиланням на ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», зазначили, що за увесь час провадження по справі про банкрутство позивача, діяв мораторій на задоволення вимог кредиторів, а тому штрафні санкції, що мали бути самостійно нарахованими у зв’язку з виправленнями помилок в податковій декларації з податку на прибуток за 2006 рік товариством не відзначались. Зазначають, що Товариство

не мало жодних правових підстав для застосування положень ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки згідно із преамбулою даного Закону, протягом цього періоду даний Закон не регулював питання погашення податкових зобов’язань, в тому числі і нарахування штрафів. При цьому посилаються на лист ДПА України від 29.12.2003 року, лист комітету Верховної Ради України з питань банків та банківської діяльності від 11.04.2003 року. Крім того, представники позивача зазначили, що Калуською оДПІ порушено строк відведений для проведення камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток, визначений Методичними рекомендаціями щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при адмініструванні податку на прибуток. А саме, проведення камеральної перевірки, забезпечити: по бюджетоутворюючих підприємствах, по платниках, які декларують від’ємне значення об’єкта оподаткування, а також по підприємствах, які мінімізують податкові зобов’язання з податку на прибуток – до 20 робочих днів від кінцевої дати  подання декларації; по інших платниках – протягом кварталу після кінцевої дати подання декларації. Тому проведення такої перевірки є неправомірним. В зв’язку з чим, просять позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечила, вказуючи, щовідділом адміністрування податку на прибуток управління оподаткування юридичних осіб Калуської  оДПІ  06.062008 року, проведено невиїзну документальну перевірку податкової звітності з податку на прибуток за 2006 рік, за результатами якої було виявлено порушення підпункту "б" п. 17.2. ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а саме заниження суми сплати податку на прибуток в розмірі 5 736 грн. В зв’язку з чим, було винесене податкове повідомлення - рішення №0005741501/0 від 09.06.2008року.

Заперечуюючи позицію позивача, вказала, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після дня введення мораторію, - нарахування санкцій, застосування заходів, спрямованих на забезпечення виконання зазначених зобов'язань та примусове стягнення на підставі виконавчих документів коштів на виконання таких грошових зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також штрафних санкцій.

Крім того, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів не забороняє контролюючим органам нараховувати як поточні податкові зобов'язання та штрафні (фінансові) санкції за ними, так і податкові зобов'язання, які виникли до а виявлені після порушення провадження у справі про банкрутство платника податків, а також штрафи за їх невиконання.

Стосовно посилання позивача на Методичні рекомендації щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при адмініструванні податку на прибуток, стосовно термінів проведення камеральних перевірок податкової звітності, зазначила, з посиланням на пп. 15.1.1  п. 15.1. ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами ", що  податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

     Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі матеріали, приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи із слідуючих підстав:

Як встановлено в судовому засіданні та не заперечується сторонами по справі, 06.06.2008 року відділом адміністрування податку на прибуток управління оподаткування юридичних осіб Калуської оДПІ було проведено невиїзну документальну перевірку податкової звітності з податку на прибуток за 2006 рік по ВАТ «Калуський завод комунального устаткування», за результатами якої було складено Акт №927/1501/03327730 та виявлено порушення підпункту "б" п. 17.2. ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" -заниження суми сплати податку на прибуток в розмірі 5 736 грн. А згодом, винесено податкове повідомлення-рішення за №0005741501/0 від 09.06.2008року, про нарахування штрафних санкцій відносно ВАТ «Калуський завод комунального устаткування» в сумі 5 736 грн.

Не погоджуючись і даним рішенням, ВАТ «Калуський завод комунального устаткування», звернулось із скаргами до Калуської оДПІ, ДПА в Івано-Франківській області та Державної задоволення, а податкове повідомлення податкової адміністрації України. Однак, за результатами розгляду, дані скарги залишились без - рішення від 09.06.2008 року №0005741501/0, залишено без змін.

Судом, також встановлено, що дані штрафні санкції були застосовані до позивача, в зв’язку із тим, що при поданні декларації з податку на прибуток за 2006 рік, 08.02.2007 року, товариством було відображено 458862 грн., доходів, не врахованих в обчисленні валового доходу періодів, що передують звітному та виявлені у звітному періоді, однак не було збільшено вищевказану суму на суму штрафу у розмірі 5% від даної суми.

Відповідно до положень пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами",контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію; дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях;контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Пунктом 17.2 ст. 17 вищевказаного Закону, встановлено, що платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язанийнадіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; абовідобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 20.01.2005 року, було порушено справу про визнання ВАТ «Калуський завод комунального устаткування» банкрутом та введено мораторій на задоволення всіх вимог кредиторів з часу порушення справи. 12.08.2008 року, ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області, провадження по цій справі було припинено. Дана обставина сторонами не заперечується та не потребує доказування. А тому, позивач, зазначає, що штрафні санкції, що мали бути самостійно нарахованими у зв’язку з виправленнями помилок в податковій декларації з податку на прибуток за 2006 рік товариством не відзначались.

Так, згідно положень ст.12 Закону України"Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства, а також не нараховується неустойка, (штраф, пеня) не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання, зокрема, грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Статтею 1 даного Закону, встановлено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зборів щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

В контексті вищенаведених норм, суд приходить до висновку, щодіямораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурснихкредиторів.

Що стосується зобов’язань поточних кредиторів, то за цими зобов’язаннями, згідно із загальними правилами, нараховуються неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).

За своєю правовою природою, фінансові та економічні санкції є додатковими зобов’язаннями, які забезпечують належне виконання основного зобов’язання, і є похідними від основного зобов’язання.

А тому, оскільки мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), які виникли після введення мораторію, а отже, і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Невиконаннятаких зобов’язань є правопорушенням. Отже, нарахування санкцій, застосування заходів забезпечення за невиконання зобов’язань та примусове стягнення на підставі виконавчих документів коштів на виконання таких грошових зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), а також штрафних санкцій, ґрунтується на законі.

Враховуючи те, що строк виконання податкових зобов’язань по сплаті штрафних санкцій настав у позивача після 08.02.2007 року– позивачем подано декларацію з податку на прибуток, тобтопісля порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію,суд вважає, щодія мораторію на виконання цих податкових зобов’язань не розповсюджувалась.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що податковий орган при винесенні повідомлення-рішення  від 09.06.2008 року №0005741501/0, діяв виключно в межах визначених законодавством та прав позивача не порушував.

Що стосується посилання позивача на те, що Калуською оДПІ при проведенні камеральної перевірки, було порушено терміни проведення таких перевірок,то слід вказати, що в даному випадку слід керуватись положеннями Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", як нормативним актом, який безпосередньо регулює спірні правовідносини.

Так, згідно пп. 15.1.1. п. 15.1. ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Як встановлено в судовому засіданні, ВАТ «Калуський завод комунального устаткування»,декларацію з податку на прибуток з 2006 рік, було подано 08.02.2007 року. А тому, з урахуванням вищевказаного положення Закону, граничний термін перевірки становить 1095 днів після кінцевої дати її подання, тобто 09.02.2010року.

А тому, з урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що в задоволенні позову ВАТ «Калуський завод комунального устаткування» про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Калуської оДПІ за №0005741501/0 від 09.06.2008року, про нарахування штрафних санкцій в сумі 5 736 грн., слід відмовити.

На підставі ст. 124 Конституції України, Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»,  керуючись ст.ст. 158-163, 167 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в:

В задоволенні позову відмовити.

Постанованабирає законної сили в порядку встановленому ст.254 КАС України, може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, передбачені ст.186 КАС України.

  Суддя                         (підпис)                                  Я.П. Матуляк

Постанова в повному обсязі складена 06.04.2009 року.