Ухвала суду № 36260749, 16.12.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Комшелюк Т.О.

Суддя-доповідач:Бучик А.Ю.

УХВАЛА

іменем України

"16" грудня 2013 р. Справа № 817/3472/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Бучик А.Ю.

суддів: Одемчука Є.В.

Шевчук С.М.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "21" жовтня 2013 р. у справі за позовом приватного підприємства фірми "Рідон-Тур Со." до Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 21.10.2013 року визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області №0002252342 та №0002262342 від 24 травня 2013 року.

В апеляційній скарзі податковий орган посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи та просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове рішення у вказаній частині про відмову в позові.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області проведено позапланову виїзну документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаєморозрахунків з ТОВ "Матадор" за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, про що складено акт №284/22-200/32683162 від 13.05.2013 року, в якому зазначено про порушення п. 44.1 ст. 44, п. 138.8. ст. 138, п.п. 139.1.1, п.139.9 ст. 139 ПК України позивачем до складу витрат, що враховуються при обчислені об'єкта оподаткування, віднесено витрати по підприємству, що не підтверджені відповідно оформленими первинними документами, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 5627,00 грн. (за 3 кв. 2011 року). Також перевіркою встановлено, що в порушення п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України позивачем завищено податковий кредит по операціям з ТОВ "Матадор" на суму 4304,00 грн. (за серпень місяць 2011 року на суму 1674,00 грн., за вересень місяць 2011 року на суму 2630,00 грн.), в результаті чого занижено податок на додану вартість на вказану суму.

Державною податковою інспекцією у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області прийняті податкові повідомлення-рішення від 24 травня 2013 року №0002252342, яким донараховано грошове зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 1294,00 грн. та №0002262342, яким донараховано грошове зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 4304,00 грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 1076,00 грн. (а. с. 24, 25).

З матеріалів справи вбачається, що ППФ "Рідон-Тур Со." за перевіряємий період (у серпні та вересні 2011 року) мало господарські взаємовідносини з ТОВ "Матадор" щодо купівлі-продажу канцелярських товарів.

На господарські операції щодо купівлі-продажу канцелярських товарів виписані податкові накладні №23 від 29.08.2011 року на суму 10042,00 грн. в т. ч. ПДВ - 1673,67 грн., та №128 від 22.09.2011 року на суму на суму 15780,00 грн., в т. ч. ПДВ - 2630,00 грн., а також видаткові накладні №ВН-0000023 від 29.08.2011 року на суму 10042,00 грн., в т. ч. ПДВ - 1673,67 грн. та №ВН0000345 від 22.09.2011 року на суму 15780,00 грн., в т. ч. ПДВ - 2630,00 грн. (а. с. 34-37)

Розрахунки за придбаний товар проводилися у безготівковій формі, що підтверджується банківською випискою від 08.11.2011 року на суму 25822,00 грн. (а. с. 67).

Суми податку на додану вартість відповідно до вищевказаних накладних включені позивачем до податкового кредиту за серпень та вересень місяці 2011 року, відображені в реєстрах отриманих та виданих податкових накладних та в додатку 5 до податкових декларацій з ПДВ за відповідні місяці (а. с. 44, 48-50, 55, 57).

Позивачем віднесено до складу валових витрат витрати у сумі 5627,00 грн., понесені з придбанням канцтоварів у ТОВ "Матадор" (а. с. 59-62).

Придбані у ТОВ "Матадор" канцелярські товари використані позивачем у господарській діяльності підприємства, що підтверджується актами на списання (а. с. 63-65).

Відповідно до пп.14.1.36., 14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами: витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Пунктом 138.2. ст. 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За підпунктом 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат ті, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначає, що податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із п. 201.1 ст. 201 Податкового кодекс України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п. 201.8 ст. 201 ПК України).

Згідно із п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Надані позивачем первинні документи бухгалтерського обліку та податкової звітності оформлені належним чином, за формою та змістом підтверджують реальність господарських операцій у спірних правовідносинах.

На час здійснення господарських операцій ППФ "Рідон-Тур Со." зареєстроване, як юридична особа та є платником ПДВ (а. с. 10, 14).

Відсутність товарно-транспортної накладної не є безумовною підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо формування податкового кредиту.

Окремо слід зазначити, що підставою для недійсності правочину, відповідно до ст. 215 ЦК України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно із ст. 228 ЦК України, правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Статтею 207 ГК України встановлено, що господарське зобов'язання, котре не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

Відповідач, приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладеного договору, така позиція не підкріплена належними доказами чи рішенням суду про визнання його таким.

Відтак, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не впливають на правильність прийнятого рішення, яке постановлене із дотриманням судом норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "21" жовтня 2013 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) А.Ю.Бучик

судді: (підпис) Є.В.Одемчук

(підпис) С.М. Шевчук

З оригіналом згідно: суддя _______ А.Ю.Бучик

Роздруковано та надіслано:

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Приватне підприємство фірма "Рідон-Тур Со." вул.Відінська,36,м.Рівне,33018

3- відповідачу/відповідачам: Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області вул. Відінська,8,м.Рівне,33023