Ухвала суду № 36260351, 14.11.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Попова О.Г.

Суддя-доповідач:Шидловський В.Б.

УХВАЛА

іменем України

"14" листопада 2013 р. Справа № 806/6218/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Шидловського В.Б.

суддів: Євпак В.В.

Капустинського М.М.,

при секретарі Волянській О.В. ,

за участю сторін:

представник апелянта не з"явився

представника відповідача Ратушного М.А

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "07" жовтня 2013 р. у справі за позовом Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейніан Клеузінг Кампані" про стягнення коштів ,

ВСТАНОВИВ:

02 березня 2013 року до Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Житомирське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейніан Клеузінг Компані" про стягнення з товариства 27281,93 грн. адміністративно-господарських санкцій та пені за недодержання нормативу робочих мість для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2013 року в задоволенні позовних вимог відмовлено за безпідставністю.

Житомирське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів не погодилося з даним рішенням суду та подало апеляційну скаргу у якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та позовні вимоги задовольнити з тих мотивів, що Житомирським окружним адміністративним судом неповно з"ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права, у зв"язку з невірним тлумаченням і застосуванням останніх, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Представник апелянта в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не з"явився, хоча про час та місце розгляду був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення.

Представник відповідача заперечував в задоволенні апеляційної скарги оскільки вважає рішення суду першої інстанції законним та справедливим.

Розглянувши справу та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах, передбачених статтею 195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Як встановлено судом, відповідач - ТОВ "Юкрейніан Клеузінг Компані" є юридичною особою, та зареєстрований в Єдиному державному реєстрі підприємців та організацій України за № 34928884.

В порушення ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»від 21.03.1991р. № 875-ХІІ в ТОВ "Юкрейніан Клеузінг Компані"у 2012 році замість 4 інвалідів працювало 2 інваліда.

Згідно зі ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», підприємства (об'єднання), установи організації незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ч.1 ст.19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафі санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», законодавство про соціальну захищеність інвалідів в Україні складається з цього Закону інших актів законодавства, що видаються відповідно до нього.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.2 Положення «Про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів», затвердженого постановою КМУ від 03.05.1995р. № 314 (далі-Положення), робочим місцем інваліда може бути звичайне робоче місце, якщо за умовами праці та з урахуванням фізичних можливостей інваліда воно може бути використано для його працевлаштування, і спеціалізоване місце інваліда, тобто робоче місце, обладнане спеціальним технічним оснащенням та приладами для праці інваліда в залежності від анатомічних дефектів чи нозологічних форм захворювань і з урахуванням рекомендацій медико-соціальної експертної комісії, професійних навичок і знань інваліда.

Згідно п. З цього Положення - робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестовано спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено шляхом працевлаштування на ньому інваліда.

В силу ст.5 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" порядок та умови визначенні потреб у зв'язку з інвалідністю встановлюються на підставі висновку медико-соціальної експертизи та з урахуванням здібностей до професійної і побутової діяльності інваліда.

Відповідно до ст.12 Закону України "Про охорону праці" у випадках, передбачених законодавством, роботодавець зобов'язаний організувати навчання, перекваліфікацію і працевлаштування інвалідів відповідно до медичних рекомендацій. Підприємства, які використовують працю інвалідів, зобов'язані створювати для них умови праці з урахуванням рекомендацій медико-соціальної експертизи та індивідуальних програм реабілітації, вживати додаткових заходів щодо безпеки праці, які відповідають специфічним особливостям цієї категорії працівників.

Пунктом 3 Положення «Про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів» передбачено, що робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології (конкретної форми захворювання).

Згідно п.5 Положення - підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.

П. 10 Положення «Про робоче місце інваліда та порядку працевлаштування інвалідів» передбачено, що працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою зайнятості, органами Мінсоцзахисту, місцевими Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів з урахуванням побажань, стану здоров'я інвалідів, їхніх здібностей і професійних навичок відповідно до висновків МСЕК.

Відповідно до ч. З ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»- підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Відповідно до п. 4 Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо реалізації інвалідами права на трудову зайнятість»від 23.02.2006р. - підприємства зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.18-1 «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Отже, обов'язок підприємства із створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатись пошуком інвалідів для працевлаштування, оскільки статтею 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» обовязок займатися пошуком інвалідів покладено на центральний орган виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органи місцевого самоврядування, громадські організації інвалідів.

Судом встановлено, що ТОВ « "Юкрейніан Клеузінг Компані" надавалася інформація про наявність вільних робочих місць для інвалідів в 2012 році, на підприємство відповідача не направлялись інваліди, яких не було працевлаштовано за фахом.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що у діях відповідача відсутній склад правопорушення, на нього не може бути покладена відповідальність за не направлення уповноваженими органами необхідної кількості інвалідів для їх працевлаштування.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Колегія суддів приходить до висновку, що підстави для скасування судового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "07" жовтня 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) В.Б. Шидловський

судді: (підпис) В.В. Євпак

(підпис) М.М. Капустинський

З оригіналом згідно: суддя _______ В.Б. Шидловський

Повний текст cудового рішення виготовлено "14" листопада 2013 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Житомирське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів вул.Домбровського, 38,м.Житомир,10029

3- відповідачу/відповідачам: Товариство з обмеженою відповідальністю "Юкрейніан Клеузінг Кампані" вул. Пушкінська, 1,смт. Червоноармійськ,Житомирська область,12000