Ухвала суду № 36257932, 11.12.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

3">——————————————————————FONT>/P>

ONT class="fs36">У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2013 р.

Справа № 2а-1191/11/1470

Категорія: 8.1.5

Головуючий в 1 інстанції: Желєзний І. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Джабурія О.В., Крусяна А.В.,

при секретарі – Загоруйко Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Таврія-Агро" на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2012 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Жовтневому районі Миколаївської області Державної податкової служби (Жовтнева об’єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Миколаївській області) до товариства з обмеженою відповідальністю "Таврія-Агро", треті особи – Головне управління Державного казначейства України у Миколаївській області, Українська аграрна біржа, Міністерство фінансів України про стягнення простроченої заборгованості перед державним бюджетом за фінансовою допомогою в сумі 690004 гривень 29 копійок, –

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2011 року податковий орган звернувся з вищевказаним адміністративним позовом.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2012 року адміністративний позов було задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврія-Агро" (ідентифікаційний код 00857723) на користь Держави 690004 гривень 29 копійок.

Не погоджуючись з даною постановою суду ТОВ "Таврія-Агро" подало апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач як суб'єкт підприємницької діяльності зареєстрований Жовтневою райдержадміністрацією Миколаївської області та знаходиться на обліку в ДПІ у Жовтневому районі як платник податків та обов'язкових платежів.

Згідно кредитної угоди від 24.07.97 № 18/03-149, укладеної між Укрексімбанком від імені Кабінету Міністрів України та Українською аграрною біржею (далі УАБ) та кредитної угоди від 23.07.97, укладеної між Українською аграрною біржею та банком «Sосіеtе Gеnегаl New Yогк Вгаnсh»УАБ було надано кредит у сумі 202 768,2 доларів США.

На підставі статті 16 Закону України „Про державний бюджет України на 2003 рік", статтями 191-194 Цивільного Кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.03 року № 1070, Міністерство фінансів України, Українська аграрна біржа (Боржник) та Закрите акціонерне товариство „Таврія Агро" (Поручитель) уклали угоду про реструктурування простроченої заборгованості № 130-04/149 від 25.12.2003 року. Згідно даної угоди Мінфін реструктурує прострочену заборгованість станом на 1 січня 2003 року перед державою в сумі 202 768,2 доларів США з погашенням у період з 30.04.2004 року по 31.10.2010 року двічі на рік рівними частками у сумі 14 483,48 дол. США.

09.03.2004 року Українська аграрна біржа (УАБ) та ЗАТ „Таврія-Агро" уклали договір викупу сільськогосподарської техніки №2003-В/4, згідно якого УАБ передає у власність ЗАТ „Таврія-Агро" сільськогосподарську техніку іноземного виробництва, що була одержана згідно з контрактом, заборгованість за яку за лізинговими платежами станом на 31.12.2003 року становила еквівалент 197 704,456 дол. США, а ЗАТ „Таврія-Агро" приймає техніку у власність та зобов'язується оплатити викупну вартість техніки та плату за розстрочення платежу на користь третьої особи - Міністерства фінансів України.

05.12.2007 року ДПІ у Жовтневому районі звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою про стягнення з ЗАТ „Таврія-Агро" заборгованості по бюджетній позичці, наданій у 1997 році у сумі 621 749,54 грн. Постановою Господарського суду Миколаївської області від 11.11.2010 року по справі № 7/930/07 позовні вимоги інспекції задоволені, з ЗАТ „Таврія-Агро" стягнуто на користь Державного бюджету України заборгованість перед державою за угодою про реструктурування № 130-04/149 від 25.12.2003 року в сумі 634761,80 грн., з якої: сума основного боргу -585 131,18 грн., нарахований відсток-31 750,86 грн., пеня - 17 879,76 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що обставинам, які були предметом судового дослідження в даній адміністративній справі в частині існування боргових зобов'язань дана правова оцінка рішенням Господарського суду м. Києва від 20.01.2012 року по справі №54/451, а зобов’язання за Угодою про реструктурування №130-04/149 від 25.12.2003 не є припиненими.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72 КАС України, Бюджетного кодексу України, Закону України „Про державну податкову службу в Україні"

За змістом ч.4 ст.17 Бюджетного кодексу України у разі невиконання юридичними особами своїх зобов'язань щодо погашення та обслуговування наданих на умовах повернення кредитів, залучених державою або під державні гарантії, інших гарантованих державою зобов'язань, та стягнення заборгованості перед Державним бюджетом України з наданих підприємствам і організаціям позичок із державного бюджету, позичок, наданих за рахунок коштів, залучених державою або під державні гарантії, плати за користування цими позичками органи стягнення застосовують механізм стягнення цієї заборгованості у порядку передбаченому законом для стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна боржників. П.30 ст.2 Бюджетного кодексу України визначено, що органами стягнення є податкові, митні та інші державні органи, яким відповідно до Закону надано право стягнення до бюджету податків, зборів (обов’язкових платежів) та інших надходжень.

На підставі ст.ст.2,4,10,11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції є органами виконавчої влади, які здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), застосовують до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягують до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України, подають позови про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами, тобто, є контролюючими органами та органами стягнення, що узгоджується з приписами пп.2.1.4 та 2.3.1 ст.2 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

У відповідності до ст.21 Закону України „Про державний бюджет України на 2010 рік" органами державної податкової служби України у 2010 році визначено органами стягнення заборгованості суб’єктів господарювання перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі (кошти від повернення якої надходять за кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 24110100, 24110200, 02801440), а також заборгованості з відсотків за користування позиками, наданими за рахунок коштів, залучених державою, та з плати за надання гарантій та позик, отриманих за рахунок коштів, залучених державою, та з плати за надання гарантій та позик, отриманих за рахунок коштів, залучених державою та/або під державні гарантії. Вказаною статтею також зазначено, що така заборгованість вважається податковим боргом і стягується відповідно до Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Згідно п.1.3 ст.1 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинного на час виникнення спірних правовідносин) податковим боргом (недоїмкою) є податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

У відповідності до п.6.2.1 ст. 6 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", якщо контролюючий орган, що провів процедуру узгодження суми податкового зобов'язання з платником податків, не є податковим органом, такий контролюючий орган надсилає відповідному податковому органу подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків, а також розрахунок його розміру, на підставі якого податковий орган надсилає податкові вимоги.

В ході судового розгляду встановлено, що 24.01.11 року до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі надійшло Подання № 42 від 21.01.11 року від Головного управління Державного казначейства України у Миколаївській області. Відповідно до зазначеного вище Подання на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 14.12.95 року № 1002 „Про порядок відшкодування збитків державного бюджету, що виникли внаслідок настання гарантійних випадків за іноземними кредитами, одержаними юридичними особами України під гарантії Уряду України" для застосування до ЗАТ „Таврія-Агро" безспірного стягнення суми простроченої заборгованості разом із нарахованими відсотками та сумою пені та складає 1 324 766,09 грн.. Враховуючи наявність постанови Господарського суду від 11.11.2010р. по справі № 7/930/07, якою позовні вимоги ДПІ у Жовтневому районі про стягнення 634761,80 грн. задоволені, заборгованість відповідача складає 690004,29 грн., з якої:

- сума основного боргу -337290,46 грн.,

- нарахований відсоток - 18302,33 грн.,

- пеня - 333411,50 грн.

Також встановлено, що рішенням Господарського суду м. Києва від 20.01.2012 року по справі №54/451 Товариству з обмеженою відповідальністю «Таврії - Агро» відмовлено у позові про визнання припиненими угоди про реструктурування №130-04/149 від 25.12.2003 року, договору застави №130-04/149/017 від 02.06.2004 року, Договору застави №130-04/149/018 від 02.06.2004 року та зняття обтяження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що є предметом застави за Договорами застави №130-04/149/018 та №130-04/149/017 від 02.06.2004 року.

Отже в силу того, що обставинам, які були предметом судового дослідження в даній адміністративній справі в частині існування боргових зобов'язань дана правова оцінка рішенням Господарського суду м. Києва від 20.01.2012 року по справі №54/451, а зобов’язання за Угодою про реструктурування №130-04/149 від 25.12.2003 не є припиненими, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ч. 1 ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, –

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Таврія-Агро" залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2012 року у справі № 2а-1191/11/1470 – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Дата складення та підписання рішення в повному обсязі – 16 грудня 2013 року.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: А.В. Крусян