Постанова № 36256667, 02.12.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2013 р. Справа№ 910/12570/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шевченка Е.О.

суддів: Алданової С.О.

Зеленіна В.О.

при секретарі Грабінській Г.В.

За участю представників:

від позивача: Павлік О.

від відповідача 1: не з'явився

від відповідача 2: не з'явився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Підприємства зі стопроцентним іноземним капіталом «Віртген Україна»

на рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2013р.

у справі №910/12570/13 (суддя Балац С.В.)

за позовом Підприємства зі стопроцентним іноземним капіталом «Віртген Україна»

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Сем Буд»

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредитЛізинг»

про визнання договору недійсним

ВСТАНОВИВ:

Підприємство зі стопроцентним іноземним капіталом «Віртген Україна» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сем Буд», Товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредитЛізинг» про визнання Договору застави №3921 від 10.10.2012р., укладеним між ТОВ «Сем Буд» та ТОВ «УніКредитЛізинг», недійсним.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.09.2013р. у справі №910/12570/13 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Підприємство зі стопроцентним іноземним капіталом «Віртген Україна» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2013р. у справі №910/12570/13 та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Апелянт зазначає, що при ухваленні рішення суд першої інстанції неповністю з'ясував обставини, що мають значення для справи, порушив норми процесуального права та неправильно застосував норми матеріального права, а висновки, викладені у рішенні, не відповідають обставинам справи.

Як вказує скаржник, спірний Договір застави було укладено відповідачами всупереч ст.ст. 317, 319, 321, 328, 334, 576 Цивільного кодексу України та ст. 4 Закону України «Про заставу». Також позивач звертає увагу апеляційного суду на той факт, що ТОВ «Сем Буд» не мало права розпоряджатись переданим в заставу майном, оскільки згідно п. 3.4. Договору купівлі-продажу товарі в№157-2011/УКР від 21.09.2011р. не набуло права власності на нього.

Відповідачі не скористались правом, наданим їм ст. 96 ГПК України, та не надали апеляційному суду письмових відзивів на апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.10.2013р. колегією суддів у складі головуючий суддя Шевченко Е.О., судді Зеленін В.О., Алданова С.О. було прийнято до провадження апеляційну скаргу Підприємства зі стопроцентним іноземним капіталом «Віртген Україна» та призначено розгляд справи на 25.11.2013р.

Справа слухалась з оголошеною в судовому засіданні 25.11.2013р. перервою на підставі ст. 77 ГПК України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд зазначає наступне.

10 жовтня 2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сем Буд», як заставодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «УніКредитЛізинг», як заставодержателем, був укладений Договір застави, предметом якого стало надання заставодавцем в забезпечення виконання зобов'язань перед заставодержателем по Договору фінансового лізину №1917L10/00 від 12.08.2010р. наступного майна: коток дорожній марки НАММ HD 90, 2011 року випуску, об'єм двигуна 4038 см. куб., заводський номер Н1812121, двигун №11119724, реєстраційний номер 01830АІ.

В пункті 1.1. Договору застави зазначено, що предмет застави належить заставодавцеві на підставі свідоцтва про реєстрацію машини серія АС №115332, видане 18.10.2011р. ІДТН Київського ОДА у Бориспільському районі та Договору купівлі-продажу товарів №157-2011/УКР від 21.09.2011р.

Згідно з п. 1.5. Договору застави заставодавець засвідчив, що будь-яка інформація, надана заставодавцем щодо предмету застави на момент укладення цього Договору, є достовірною; на предмет застави не звернуто стягнення згідно з діючим законодавством України, на момент укладання цього Договору предмет застави за цим Договором не знаходиться у спільній власності; під арештом на перебуває; відносно предмета застави відсутні будь-які обтяження, вимоги інших осіб, в тому числі ті, що не зареєстровані у встановленому законом порядку.

Цей Договір застави був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Саваріною О.С.10.10.2012р. та зареєстрований в реєстрі за №3921.

Згідно витягу 30.04.2013р. до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено запис про заставу рухомого майна за №13665661.

Предметом розгляду у даній справі є вимоги позивача про визнання недійсним Договору застави від 10.10.2012р., укладеного між відповідачем 1 та відповідачем 2, у зв'язку з тим, що як вказує позивач, у відповідача 1 не виникло право власності на передане в заставу майно.

Згідно роз'яснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням Закону України «Про заставу» від 24.12.1999р. №02-5/602 договір застави може бути визнаний недійсним за позовом третьої особи, яка вважає, що предмет застави належить їй на праві власності чи повного господарського відання і довела цю обставину.

Так, матеріали справи свідчать, що 21 вересня 2011р. між позивачем, як продавцем, та відповідачем 1, як покупцем, був укладений Договір купівлі-продажу товарів №157-2011/УКР, за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар, а саме: коток гладковальцевий HD 90 фірми НАММ (з опаленням, дор. Освітленням, сигналом заднього ходу, проблисковим маячком).

Згідно з підпунктом 2.1.1. п. 2.1. Договору купівлі-продажу загальна вартість Договору на дату його підписання складає разом з ПДВ 89 100,00 євро, що за курсом продажу євро по закінченню торгів на УМВБ (Українська міжбанківська валютна біржа) на дату підписання даного Договору еквівалентно в національній валюті України разом з ПДВ 980 359,28 грн.

Статтею 7 Договору купівлі-продажу сторони визначили, що місцем приймання-передачі товару є м. Київ, вул. Червонопрапорна, 28. Приймання-передача товару проводиться відповідно до товаросупровідних документів (накладних) уповноваженими представниками покупця і продавця протягом трьох робочих днів з моменту поставлення товару до покупця. Після підписання товаросупровідних документів (накладних, актів прийому-передачі) до покупця переходять всі ризики щодо пошкодження чи втрати товару. Одночасно продавець надає комплект документів на товар, необхідний для реєстрації товару в органах державної реєстрацію.

Пунктом 3.4. Договору купівлі-продажу встановлено, що право власності на товар переходить від продавця покупцю за умови сплати покупцем повної вартості товару згідно п. 2.1.1. Договору.

Стаття 4 Договору купівлі-продажу передбачає, що покупець зобов'язаний сплатити загальну вартість товару шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця в наступному порядку: оплата покупцем першої частини загальної вартості Договору (авансовий платіж) у розмірі 50% від загальної вартості Договору в сумі 44 655,00 євро, що на момент укладання даного Договору еквівалентно 490 179,64 грн. здійснюється згідно рахунку-повідомлення продавця протягом 3-х робочих днів з дати підписання Договору; оплата покупцем другої частини в сумі 44 500,00 євро, що на момент укладання даного Договору еквівалентно 490 179,64 грн., здійснюється в термін до 15.12.2011р.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.06.2013р. у справі №910/6515/13 за позовом Підприємства зі стопроцентним іноземним капіталом «Віртген Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сем Буд» про розірвання договору та витребування майна, стягнення пені - 59 983,41 грн., 3% річних - 15 279,56 грн. було, зокрема, розірвано Договір купівлі-продажу товарів №157-2011/УКР від 21.09.2011р., укладений між Підприємством зі стопроцентним іноземним капіталом «Віртген Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сем Буд», витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Сем Буд» на користь Підприємства зі стопроцентним іноземним капіталом «Віртген Україна» дорожньо-будівельну техніку, коток дорожній HD 90 фірми НАММ, серійний номер Н1812121, вартістю 509 982,90 грн. шляхом передачі за актом приймання-передачі.

В апеляційного суду відсутні докази оскарження рішення від 13.06.2013р. у справі №910/6515/13, тому суд робить висновок про те, що дане рішення набрало законної сили.

Так, в ході розгляду справи №910/6515/13 господарським судом було встановлено, що Підприємство зі стопроцентним іноземним капіталом «Віртген Україна» передало, а Товариство з обмеженою відповідальн6істю «Сем Буд» прийняло товар, а саме коток дорожній HD 90 фірми НАММ, серійний номер Н1812121, що підтверджується підписаними сторонами Актом прийому-передачі техніки від 22.09.2011р та видатковою накладною №2446 від 22.09.2011р. на суму 980 359,28 грн. За отриманий товар відповідач розрахувався частково, сплативши позивачеві 600 159,28 грн. (22.09.2011р. - 490 179,64 грн., 20.10.2011р. - 90 179,64 грн., 19.03.2013р. - 19 800,00 грн.).

Оскільки відповідач не розрахувався повністю за отриманий товар, то право власності на цей товар до нього не перейшло на підставі п. 3.4. Договору купівлі-продажу.

Таким чином, в ході судового розгляду справи №910/6515/13 судом було встановлено факт ненабуття Товариством з обмеженою відповідальністю «Сем Буд» права власності на коток дорожній HD 90 фірми НАММ, серійний номер Н1812121.

У відповідності до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Отже, ч. 2 ст. 35 ГПК України вказує на факти, які містяться у винесених раніше судових рішеннях. Ці факти мають для суду преюдиціальний характер. Преюдиціально встановлено факти звільняються від доказування тому, що їх істинність вже встановлено у рішенні і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу.

Разом з тим, як встановлено апеляційним судом вище, майно - коток гладковальцевий HD 90 фірми НАММ, був переданий відповідачем 1 у заставу відповідачеві 2 згідно Договору застави від 10.10.2012р.

У відповідності до ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Частина 1 та частина 2 ст. 576 Цивільного кодексу України передбачає, що предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема, річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення. Предметом застави може бути майно, яке заставодавець набуде після виникнення застави (майбутній урожай, приплід худоби тощо).

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про заставу» застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом.

Відповідності до ст. 4 Закону України «Про заставу» предметом застави можуть бути майно та майнові права. Предметом застави може бути майно, яке відповідно до законодавства України може бути відчужене заставодавцем та на яке може бути звернено стягнення. Предметом застави може бути майно, яке стане власністю заставодавця після укладення договору застави, в тому числі продукція, плоди та інші прибутки (майбутній урожай, приплід худоби тощо), якщо це передбачено договором.

У спірному Договорі застави відсутня умова стосовно того, що в заставу передане майно, на яке відповідач 1 набуде право власності в майбутньому після повної сплати грошових коштів за нього.

Крім того, майно, яке передане в заставу, не може бути відчужене відповідачем 1, оскільки він не є його власником.

При цьому суд також відмічає, що відповідача 2 не можна назвати добросовісним заставодержателем, оскільки він знав і повинен був знати про те, що відповідач 1 не є власником переданого в заставу майна. Так, у спірному Договорі застави, укладеному відповідачем 1 та відповідачем 2, іде посилання на Договір купівлі-продажу товарів №157-2011/УКР від 21.09.2011р., як на документ, що підтверджує право власності відповідача 1 на предмет застави.

Згідно з ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майно.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майно на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

З огляду на це апеляційний суд приходить до висновку, що при укладенні спірного Договору застави були порушені ч. 1 ст. 576 Цивільного кодексу України, ст. 4 Закону України «Про заставу», а також права позивача, як власника котка HD 90 фірми НАММ.

У відповідності до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Так як апеляційним судом встановлено порушення норм законодавства при укладенні Договору застави, то на підставі ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України цей Договір має бути визнаний недійсним.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Підприємства зі стопроцентним іноземним капіталом «Віртген Україна» задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2013 р. у справі №910/12570/13 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Підприємства зі стопроцентним іноземним капіталом «Віртген Україна» задовольнити повністю.

4. Визнати недійсним Договір застави №3921 від 10.10.2012р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сем Буд» та Товариством з обмеженою відповідальністю «УніКредитЛізинг».

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сем Буд» (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 25/1, літ. А, код ЄДРПОУ 35895939) на користь Підприємства зі стопроцентним іноземним капіталом «Віртген Україна» (03680, м. Київ, вул. Червонопрапорна, 28, код ЄДРПОУ 25638086) 573,50 (п'ятсот сімдесят три грн. 50 коп.) грн. судового збору за подачу позовної заяви до Господарського суду міста Києва.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредитЛізинг» (04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, 22/1, код ЄДРПОУ 33942232) на користь Підприємства зі стопроцентним іноземним капіталом «Віртген Україна» (03680, м. Київ, вул. Червонопрапорна, 28, код ЄДРПОУ 25638086) 573,50 (п'ятсот сімдесят три грн. 50 коп.) грн. судового збору за подачу позовної заяви до Господарського суду міста Києва.

7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сем Буд» (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 25/1, літ. А, код ЄДРПОУ 35895939) на користь Підприємства зі стопроцентним іноземним капіталом «Віртген Україна» (03680, м. Київ, вул. Червонопрапорна, 28, код ЄДРПОУ 25638086) 286,75 (двісті вісімдесят шість грн. 75 коп.) грн. судового збору за подачу апеляційної скарги.

8. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредитЛізинг» (04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, 22/1, код ЄДРПОУ 33942232) на користь Підприємства зі стопроцентним іноземним капіталом «Віртген Україна» (03680, м. Київ, вул. Червонопрапорна, 28, код ЄДРПОУ 25638086) 286,75 (двісті вісімдесят шість грн. 75 коп.) грн. судового збору за подачу апеляційної скарги.

9. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

10. Справу №910/12570/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

11. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Е.О. Шевченко

Судді С.О. Алданова

В.О. Зеленін