Рішення № 36256450, 19.12.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/21382/13 19.12.13

За позовом Державного підприємства "Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи"

до Національного спортивного комплексу "Олімпійський"

про стягнення 2 140,18 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Кравченко І.В.

від відповідача: не з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Державне підприємство "Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи" (надалі-позивач) звернулося до Національного спортивного комплексу "Олімпійський" (надалі-відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 1 916,66 грн., 3% річних у розмірі 79,71 грн., пеню у сумі 143,81 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати виконаних робіт згідно договору №00-0590-12/КД на виконання експертизи кошторисної документації проекту будівництва від 11.05.2012 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2013 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 25.11.2013 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

У судовому засіданні 25.11.2013 р. представник відповідача подав відзив на позов, в якому проти позову заперечив та пояснив, що здійснення фінансування робіт за рахунок запозичених коштів залежить від дій третіх осіб - Укрєвроінфрапроекту, Державного підприємства «Фінансування інфраструктурних проектів».

У судовому засіданні 25.11.2013 р. судом оголошувалася перерва до 19.12.2013 р. на підставі ст. 77 ГПК України.

29.11.2013 р. через загальний відділ діловодства представник позивача подав додаткові пояснення по справі, в яких зазначає, що обов'язок відповідача провести оплату за виконані роботи прямо передбачений договором №00-0590-12/КД від 11.05.2012 р. та за жодних умов не може бути підставою для звільнення від відповідальності за невиконання грошових зобов'язань.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у дане судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив.

Приймаючи до уваги, що відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, що підтверджується розпискою про оголошення перерви (в матеріалах справи), враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 19.12.2013 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11.05.2012 р. між Державним підприємством "Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи" та Національним спортивним комплексом "Олімпійський" було укладено договір №00-0590-12/КД на виконання експертизи кошторисної документації проекту будівництва (надалі-договір), умовами якого передбачено, що відповідач доручає позивачу проведення експертизи кошторисної документації проекту будівництва. Назва проекту будівництва: Будівництво електропідстанції «Олімпійська» з прокладанням кабельної лінії 110 кВ від електропідстанції «Московська» до електропідстанції «Олімпійська» (I та II черги).

Відповідно до п. 1.2. договору результати робіт надаються відповідачеві у вигляді письмового звіту за результатами проведеної експертизи.

Згідно з п. 2.2. договору вартість проведення експертизи за цим договором складає 1 916,66 грн.

Пунктом 2.4. договору сторони погодили, що відповідач у строк не більше 5 календарних днів з дня підписання акта приймання-передачі виконаних робіт зобов'язується у відповідності із цим актом здійснити на користь позивача оплату у розмірі 100% вартості виконаних робіт за договором.

У п. 2.6. договору зазначено, що оплата здійснюється за рахунок бюджетних коштів з відповідного рахунку Державної казначейської служби України.

Відповідно до п. 3.1.3. договору відповідач зобов'язаний прийняти та оплатити роботи відповідача в порядку та строки, передбачені даним договором.

Згідно п. 5.1. договору приймання відповідачем виконаних робіт за цим договором оформлюється актом приймання-передачі виконаних робіт.

25.05.2012 р. між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору, п. 1 якої сторони підтвердили, що загальна вартість робіт за договором становить 1 916,66 грн., при цьому на дату укладення такої угоди оплата виконаних робіт не здійснювалася.

Пунктом 2 вказаної додаткової угоди сторони погодили, що оплата заборгованості за договором у сумі 1 916,66 грн. буде здійснено за рахунок запозичених коштів відповідно до Порядку використання запозичених у 2010 році коштів для виконання Державної цільової програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.10.2010р. № 990, та постанови Кабінету Міністрів України від 20.04.2011р. № 424 «Про порядок використання запозичених у 2011 році коштів для виконання Державної цільової програми підготовки та проведення в України фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу».

З матеріалів справи вбачається, що позивачем згідно договору були виконані, а відповідачем прийняті підрядні роботи на суму 1 916,66 грн., що підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт від 12.06.2012 р., який підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками (копія в матеріалах справи).

Матеріалами справи також підтверджується, що відповідач за виконані роботи не розрахувався, в результаті чого за останнім утворилась заборгованість в розмірі 1 916,66 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує зобов'язання щодо оплати виконаних робіт. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 79,71 грн., пеню у сумі 143,81 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору №00-0590-12/КД на виконання експертизи кошторисної документації проекту будівництва від 11.05.2012 р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором підряду.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за договором належним чином, виконав всі передбачені договором підрядні роботи, які прийняті відповідачем без зауважень щодо кількості та якості по акту приймання-передачі виконаних робіт від 12.06.2012 р.

Однак відповідач не провів оплати виконаних позивачем робіт на суму 1 916,66 грн., доказів зворотного суду не надав та проти прийняття ним робіт за вищевказаним актом не заперечив.

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, враховуючи строки оплати встановлені п. 2.4. договору, обов'язок відповідача оплатити виконані позивачем роботи в розмірі 1 916,66 грн. настав з моменту підписання актів приймання передачі та повинен бути виконаний на протязі 5 календарних днів.

Фактично договір №00-0590-12/КД на виконання експертизи кошторисної документації проекту будівництва від 11.05.2012 р. та додаткова угода до нього, а саме п. 2. Додаткової угоди містить умову, відповідно до якої виконання зобов'язання з оплати коштів за виконані роботи пов'язано з дією особи, яка не є стороною такого договору.

Однак, за змістом ст. 511 ЦК України, зобов'язання не може створювати обов'язку для третьої особи.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 528 ЦК України, у випадку покладення виконання обов'язку боржником на іншу особу, відповідальним за виконання зобов'язання залишається боржник, а не така особа.

Також, згідно ч. 2 ст. 838 ЦК України, генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду.

Частиною 2 ст. 194 ГК України передбачено, що неналежне виконання зобов'язання третьою особою не звільняє сторони від обов'язку виконати зобов'язання в натурі.

Згідно з ч. 2 ст. 218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Тому суд приходить до висновку, що відповідальним за виконання зобов'язання з оплати виконаних позивачем робіт в сумі 1 916,66 грн., за стягненням яких звернувся позивач, залишається відповідач та факт отримання коштів відповідно до Порядку використання запозичених у 2010 році коштів для виконання Державної цільової програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу не являється підставою для відмови від виконання зобов'язань за договором №00-0590-12/КД на виконання експертизи кошторисної документації проекту будівництва від 11.05.2012 р.

Такої позиції дотримується і Вищий господарський суд України у своїй постанові від 03.10.2012 р. у справі №5011-53/4606-2012.

Тому обов'язок відповідача оплати позивачеві вартість виконаних ним робіт за договором в сумі 1 916,66 грн. виник з моменту виконання позивачем своїх зобов'язань за договором, тобто з моменту завершення виконання передбачених договором робіт - з 12.06.2012 р. та починаючи 18.06.2012 р. відповідач прострочив обов'язок такого виконання.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов'язання щодо оплати виконаних робіт та не спростував заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено умови договору №00-0590-12/КД на виконання експертизи кошторисної документації проекту будівництва від 11.05.2012 р., положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення 1 916,66 грн. заборгованості.

Крім того позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 79,71 грн. за період з 18.06.2012 р. по 05.11.2013 р. та пеню у сумі 143,81 грн. за період з 18.06.2012 р. по 17.12.2012 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Оскільки положення договору не містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в ст. 232 Господарського кодексу України, то нарахування штрафних санкцій припиняється зі сплином 6 місяців.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені та 3% річних і встановив, що останній відповідає вимогам законодавства, розрахунки проведені з моменту виникнення прострочення грошового зобов'язання та за відповідний період такого прострочення, а тому визнаються обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 79,71 грн. за період з 18.06.2012 р. по 05.11.2013 р. та пені у сумі 143,81 грн. за період з 18.06.2012 р. по 17.12.2012 р.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Державного підприємства "Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи" задовольнити.

2. Стягнути з Національного спортивного комплексу "Олімпійський" (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 55, ідентифікаційний код - 14297707), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Державного підприємства "Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи" (01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 26, ідентифікаційний код - 35691621) 1 916 (одну тисячу дев'ятсот шістнадцять) грн. 66 коп. - заборгованості, 79 (сімдесят дев'ять) грн. 71 коп. - 3 % річних, 143 (сто сорок три ) грн. 81 коп. - пені та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 23.12.2013 р.

Суддя Бондарчук В.В.