ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
10.12.2013 Справа № 905/3996/13
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Сич Ю.В., судді Соболєвої С.М., судді Уханьової О.О.
при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м.Маріуполь (ідентифікаційний код 00191158)
до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс» (ідентифікаційний код 35455697)
відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Наір-Сервіс», м.Маріуполь (ідентифікаційний код 37793554)
про визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 01.02.2013р., укладеного між ТОВ «Наір Сервіс» та ТОВ «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс».
за участю представників:
від позивача: Бузівська Н.М. за довіреністю №09-18/2863 від 24.12.2012р.,
від відповідача-1: Бугай В.М. - директор згідно протоколу №8 загальних зборів учасників ТОВ від 22.07.2011р.
від відповідача-2: Бугай В.М. за довіреністю від 08.01.2013р.
В судовому засіданні 05.11.2013р.
оголошено перерву до 10.12.2013р.
на підставі ст. 77 Господарського
процесуального кодексу України.
Позивач, Публічне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь», м.Маріуполь звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача-1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс» та відповідача-2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Наір-Сервіс», м.Маріуполь про визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 01.02.2013р., укладеного між ТОВ «Наір Сервіс» та ТОВ «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс».
Ухвалою від 06.06.2013р. господарський суд Донецької області порушив провадження у справі №905/3996/13.
Ухвалою від 16.07.2013р. господарський суд Донецької області продовжив розгляд спору на п'ятнадцять днів за клопотанням відповідача-1 на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.
Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 06.08.2013р. справу №905/3996/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Сич Ю.В., судді Мальцева М.Ю., судді Захарченко Г.В.
Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 12.09.2013р. у справі №905/3996/13 змінено склад судової колегії: суддю Захарченко Г.В. замінено на суддю Осадчу А.М.
Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 05.11.2013р. у справі №905/3996/13 змінено склад судової колегії: суддю Мальцева М.Ю. замінено на суддю Соболєву С.М.
Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 09.12.2013р. у справі №905/3996/13 змінено склад судової колегії: суддю Осадчу А.М. замінено на суддю Уханьову О.О.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на той факт, що договір відступлення права вимоги від 01.02.2013р. є недійсним, оскільки при укладенні даного договору порушені вимоги ст. 516 Цивільного кодексу України, зокрема, ПАТ «МК «Азовсталь» письмової згоди на передання ТОВ «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс» своїх прав та обов'язків третім особам за договором №7 від 01.08.2009р.
На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії договору про надання послуг по наданню персоналу №7 від 01.08.2009р.
Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 15, 16, 92, 203, 207, 208, 215 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 22, 54 Господарського процесуального кодексу України.
16.07.2013р. відповідачем-1 надано відзив на позовну заяву, за яким останній зазначає, що з постанови старшого слідчого СВ Орджонікідзевського РО МГУ ГУМВС України в Донецькій області Лапаєвої І.В. про закриття кримінального провадження №12012050710000333 від 22.03.2013р. договір №7 від 01.08.2009р. був розірваний з 13.04.2011р. При цьому, даний висновок зроблений слідчим органом виходячи з письмових пояснень ПАТ «МК «Азовсталь», наданих в рамках кримінального провадження №1201205071000033 та засвідченої копії додаткової угоди №8 від 13.04.2011р. до договору №7 від 01.08.2009р. відтак, відповідач-1 вважає, що в процесі розгляду справ №18/158 та №5006/16/97/2012 ПАТ «МК «Азвосталь» надало суду завідомо неправдиву інформацію, у зв'язку із чим відповідач-1 просить суд зупинити провадження у справі №905/3996/13 на період до отримання результатів кримінального провадження відносно видачі ПАТ «МК «Азовсталь» листа від 04.04.2011р. на підтвердження своїх доводів відповідач-1 надав суду для долучення до матеріалів справи копії листа б/н від 22.07.2011р., б/н та дати, заяви про порушення кримінальної справи від 29.07.2011р., ухвали Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 12.04.2013р. по справі №265/2364/13-к, договору про відступлення права вимоги від 01.02.2013р., акту надання послуг №ОУ-076 від 10.05.2011р. та додатку №1 до нього.
06.08.2013р. позивач надав додаткові письмові пояснення, за якими зазначив, що останній не складав та не видавав листа, яким ПАТ «МК «Азовсталь» надає згоду на передачу третім особам права на отримання від комбінату оплати за послуги по наданню персоналу, надані в рамках дії договору №7 від 010.8.2009р. Також зазначив, що лист ПАТ «МК «Азовсталь» б/н від 04.04.2011р. за підписом директора по персоналу та адміністрації Любого А.В., наданого представником ТОВ «КА «Азов Персонал Сервіс» - директором ТОВ «КА «Азов Персонал Сервіс» Бугайом В.Н. є підробленим документом, за використання якого у відповідності з вимогами кримінального законодавства передбачена кримінальна відповідальність.
05.11.2013р. відповідачем-1 надано письмові пояснення, за якими зазначено, що з боку ПАТ «МК «Азвосталь» договір №7 від 01.08.2009р. був підписаний Любім А.В., завірений печаткою ПАТ «МК «Азовсталь», таким чином, зазначена уповноважена особа мала повноваження на підписання від імені ПАТ «МК «Азовсталь» та проінформувало про згоду на передачу прав та зобов'язань по оплаті за надані послуги третім особам.
05.11.2013р. відповідачем-2 надано відзив на позовну заяву, за яким останній заперечує проти позовних вимог та зазначає про наявність повноважень у Любого А.В. на підписання договору №7 від 01.08.2009р. та листа б/н від 04.04.2011р.
Під час судового розгляду справи представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.
Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського-процесуального кодексу України.
Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне:
01.02.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс» (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Наір Сервіс» (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги, за умовами якого первісний кредитор передає новому кредитору належне йому право вимоги від Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м.Маріуполь, Донецької області (далі за текстом - боржник) виконання наказу господарського суду Донецької області від 25.09.2012р. по справі №5006/16/97/2012 на загальну суму 28186,78грн., а новий кредитор приймає зазначене право вимоги, належне первісному кредитору (п.1.1. Договору про відступлення права вимоги).
Рішенням господарського суду Донецької області від 11.09.2012р. по справі №5006/16/97/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс», м.Донецьк до відповідача, Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м.Маіруполь Донецька область про стягнення інфляційних нарахувань у розмірі 7968,77грн. та 3% річних в розмірі 18636,81грн. позовні вимоги задоволено та стягнуто вищевказані суми, оскільки заборгованість за договором №7 від 01.08.2009р. на суму 724434,22грн., що стягнута з відповідача рішенням господарського суду Донецької області від 05.10.2011р. у справі №18/158, сплачена відповідачем з порушенням строків передбачених вказаним договором у зв'язку із чим, у позивача виникли підстави для нарахування інфляційних витрат та 3% річних на суму боргу за весь час прострочення.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.08.2009р. між ВАТ «МК «Азовсталь» (замовник) та ТОВ «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс» (виконавець) укладено договір про надання послуг по наданню персоналу №7 (далі - Договір №7), за умовами якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується надавати за заявкою послуги по наданню замовнику робітників (далі Робітники) для участі у виробничому процесі, управлінні виробництвом або для виконання інших функцій, пов'язаних з виробництвом та (або) реалізацією продукції, (далі «послуги») в період часу та на умовах, визначених цим договором. Кваліфіковані вимоги до робітників визначаються замовником в письмовій заявці, яка направляється ним на адресу виконавця по формі, зазначеної в додатку №1 до цього договору. Характер виконуваних робітниками функцій визначається дорученнями замовника в межах їх професійної кваліфікації (п.1.1. Договору №7).
За приписами частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою, третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує проти його дійсності на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Кредитор у зобов'язані може бути замінений іншою стороною у відповідності зі статтею 512 Цивільного кодексу України, зокрема, у разі виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем). Заміна кредитора у зобов'язанні можлива, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно частини 1 статті 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
За п.12.3. Договору №7 сторона не має права передавати власні права та зобов'язання за цим договором третій особі без отримання письмової згоди другої сторони.
Так, в матеріалах справи міститься копія листа б/н від 04.04.2011р. ВАТ «МК «Азовсталь», адресованого ТОВ «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс», за змістом якого ВАТ «МК «Азовсталь» з урахуванням положень п.12.3. договору №7 від 01.08.2009р. інформує про свою згоду на передачу ТОВ «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс» третім особам права на отримання від ВАТ «МК «Азовсталь» оплати за послуги по наданню робітників (персоналу), надані в рамках вищезазначеного договору №7 від 01.08.2009р. Також у вказаному листі зазначено, що дія цього листа розповсюджується на весь період дії договору №7 від 01.08.2009р. та не має обмежень по колу третіх осіб, яким може бути передано право на отримання оплати від ВАТ «МК «Азовсталь» за вказаним договором. Зазначений лист підписаний директором по персоналу та адміністрації А.В. Любим.
Посилання позивача, що даний лист є підробленим та ВАТ «МК «Азовсталь» за підписом директора по персоналу та адміністрації Любого А.В. такого листа не видавав, судом до уваги не приймається, оскільки спростовується листом Любого Олександра Всеволодовича б/ н від 25.09.2013р., за змістом якого останній повідомляє, що станом на квітень 2011р. він працював на посаді директора по персоналу та адміністрації ВАТ «МК «Азовсталь» та в рамках наданих йому посадовою інструкцією та довіреністю повноважень, 04.04.2011р. ним дійсно було підписано лист про згоду на передачу ТОВ «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс» третім особам права на отримання оплати за послуги персоналу, надані за договором №7 від 01.08.2009р. Також повідомив, що вищезазначений договір №7 від 01.08.2009р. (з усіма додатками та доповненнями) від імені ВАТ «МК «Азовсталь» був підписаний безпосередньо ним.
Посилання позивача на той факт, що лист ВАТ «МК «Азовсталь» б/н від 04.04.2011р., за підписом директора по персоналу та адміністрації Любого А.В., є зміною.12.3. договору №7 від 01.08.2009р., та згідно ст. 654 ЦК України вимагає ті їж форми оформлення, як і мас договір, суд до уваги не приймає з наступних підстав. Зі змісту п.12.3. договору №7 вбачається, що сторони погодили передачу прав та обов'язків за договором №7 за умови отримання письмової згоди другої сторони. Тобто, в даному випадку мова йде про одностороннє волевиявлення сторони, зокрема, повноважного представника підприємства позивача, яке за своєю правовою суттю не є договором, тому не потребує додержання форми укладення договору, встановленої чинним законодавством.
Відтак, посилання позивача на той факт, що договір відступлення права вимоги від 01.02.2013р. є недійсним, оскільки при укладенні даного договору порушені вимоги ст. 516 Цивільного кодексу України, зокрема, ПАТ «МК «Азовсталь» письмової згоди на передання ТОВ «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс» своїх прав та обов'язків третім особам за договором №7 від 01.08.2009р., є необґрунтованими та такими, що спростовуються висновками суду, вставленими вище.
Однак, за даних обставин суд зауважує на наступне.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у зобов'язанні внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином. Обмеження щодо таких дій встановлено частиною 3 цієї ж статті Цивільного кодексу України, за якою кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Таким чином, відступлення права вимоги може відбутися тільки за правочином.
Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін. До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов'язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.
Виходячи з положень ч.1 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, наказом є виконавчий документ, на підставі якого проводиться виконання рішення господарського суду.
Проаналізувавши в сукупності вищезазначені норми, господарський суд зазначає, що, в розумінні вищенаведених приписів чинного законодавства, наказ господарського суду не може створювати прав та обов'язків для осіб, передання яких стало наслідком заміни кредитора у зобов'язанні, як то передбачено п.1 ч.1 ст. 512 Цивільного кодексу України, в наслідок його процесуальних дій як органу судової влади.
Відтак, передання стягувачем права вимоги виконання наказу господарського суду Донецької області від 25.09.2012р. по справі №5006/16/97/2012 на загальну суму 28186,78грн. (а не за правочином) іншій особі є неприпустимим та таким, що суперечить нормам чинного законодавства, таким чином договір відступлення права вимоги від 01.02.2013р., укладений між ТОВ «Наір Сервіс» та ТОВ «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс» підлягає визнанню недійсним.
Згідно з ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
За приписами частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою, третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Таким чином, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 01.02.2013р., укладеного між ТОВ «Наір Сервіс» та ТОВ «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс».
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 202, 203, 204, 207, 215 Цивільного кодексу України; ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 43, 44, 48, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позов Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м.Маріуполь до відповідача-1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс» та відповідача-2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Наір-Сервіс», м.Маріуполь про визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 01.02.2013р., укладеного між ТОВ «Наір Сервіс» та ТОВ «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс» задовольнити.
Визнати недійсним договір відступлення права вимоги від 01.02.2013р., укладений між ТОВ «Наір Сервіс» та ТОВ «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс».
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс» (87503, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Київська, буд.53, кв.49, ідентифікаційний код 35455697) на користь Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» (87500, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Лепорського, буд.1, ідентифікаційний код 00191158) судовий збір у розмірі 573,50грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Наір Сервіс» (87525, Донецька область, м.Маріуполь, просп.Будівельників, буд.54, кімната, 1, ідентифікаційний код 37793554) на користь Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» (87500, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Лепорського, буд.1, ідентифікаційний код 00191158) судовий збір у розмірі 573,50грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
У судовому засіданні 10.12.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено та підписано 16.12.2013р.
Головуючий суддя Ю.В. Сич
Суддя С.М. Соболєва
Суддя О.О. Уханьова
Судове рішення № 36256389, Господарський суд Донецької області було прийнято 10.12.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 905/3996/13. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: