Постанова № 36255846, 17.12.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/7821/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В.

Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 грудня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом державного підприємства «Державний резервний насіннєвий фонд України» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2013 року державне підприємство «Державний резервний насіннєвий фонд України» (далі - Позивач, ДП «Держрезервнасінфонд») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - Відповідач, ДПІ у Печерському районі) про: визнання протиправними дії працівників відповідача в частині внесення завідомо неправдивих відомостей до акту перевірки від 26.04.2013 року №414/22.4/305618866 про порушення п. 198.5, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201, п. 209.9 ст. 209 ПК України, п. 3, 4 наказу Міністерства фінансів України від 01.11.2011 року №1379 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку заповнення податкової накладної»; визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.05.2013 року №0006322204, №0006332204.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва 09.09.2013 року позов задоволено частково - визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення від 16.05.2013 року №0006322204, №0006332204. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено повністю. При цьому, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податкові накладні були оформлені належним чином, а тому підстав для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень у Відповідача не було. Відмовляючи у задоволенні решти позовних вимог, суд першої інстанції зауважив, що висновки акту перевірки є суб'єктивним міркуванням посадових осіб ДПІ у Печерському районі та не містять жодних правових наслідків для Позивача.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Наголошує на неповному дослідженні судом всіх фактичних обставин справи та перевірки їх доказами, що спричинило прийняття неправильного рішення.

У судовому засіданні повноважний представник Апелянта доводи апеляційної скарги підтримав та просив її вимоги задовольнити повністю.

Представник Позивача наполягав на залишенні апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції - скасувати в частині, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Вирішуючи вказану справу, суд першої інстанції встановив, що у березні - квітні 2013 року працівниками ДПІ у Печерському районі було проведено планову виїзну перевірку ДП «Держрезервнасінфонд» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства з 01.04.2011 року по 31.12.2012 року. У ході перевірки податковим органом було виявлено порушення Позивачем, зокрема, п.п. 198.5, 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201, п. 209.9 ст. 209 ПК України та п. 4 наказу Міністерства фінансів України від 01.11.2011 року №1379 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку заповнення податкової накладної», внаслідок чого встановлення заниження податку на додану вартість на загальну суму 12 833 036,00 грн.; завищення від'ємного значення податку на додану вартість на загальну суму 237 496,00 грн.; завищення від'ємного значення різниці поточного звітного періоду до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у сумі 84 306,00 грн. Результати перевірки зафіксовані в акті від 26.04.2013 року №414/22.4/30518866. На підставі викладених в акті перевірки висновків Відповідачем 16.05.2013 року винесені податкові повідомлення-рішення: форми «Р» №0006322204, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 16 041 295,00 грн., у тому числі за основним платежем - 12 833 036,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 3 208 259,00 грн.; форми «В4» №0006332204, яким Позивачу зменшено розмір залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у розмірі 321 802,00 грн.

Вирішуючи питання про відповідність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень вимогам податкового законодавства, суд першої інстанції встановив наступне.

Позивачем було включено до складу податкового кредиту кошти в сумі 196 666,67 грн. на підставі податкової накладної №113 від 18.10.2012 року, виписаної ДП «Грузинське». При цьому, як вірно зауважив суд, Відповідач наполягав на тому, що остання оформлена не належним чином, оскільки не містить дробу після порядкового номеру, як того вимагає п. 4 наказу Міністерства фінансів України від 01.11.2011 року №1379 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку заповнення податкової накладної».

З огляду на встановлені вище обставини, суд першої інстанції, здійснивши системний аналіз приписів ст. ст. 198, 201 ПК України, прийшов до висновку про безпідставність твердження податкового органу про відсутність дробу після порядкового номеру податкової накладної як доказ неналежним чином оформленої податкової накладної.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися з огляду на наступне.

Відповідно до абз. 1 п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Абзацом 2 п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про безпідставність податкового органу на неналежне оформлення податкової накладної №113 від 18.10.2012 року, виписаної ДП «Грузинське», оскільки вичерпний перелік обов'язкових реквізитів податкової накладної не містить застережень щодо імперативної наявності дробу після порядкового номеру останньої.

При цьому, як вірно зазначив Окружний адміністративний суд м. Києва, , порушення вимоги про зазначення спеціального режиму оподаткування через дріб після порядкового номеру податкової накладної, передбаченої п. 3 наказу Міністерства фінансів України від 01.11.2011 року №1379 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку заповнення податкової накладної», не може вважатися неналежним чином оформленою податковою накладною у розумінні положень ст. 201 ПК України.

Оцінюючи висновки суду першої інстанції щодо неправомірності твердження Відповідача про протиправне формування Позивачем податкового кредиту на суму 12 958 171,00 грн. на підставі неналежним чином оформлених податкових накладних колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Як було встановлено судом першої інстанції, податковий орган прийшов до переконання, що зазначення місцезнаходження Позивача за адресою: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1, у податкових накладних так і у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України є недостовірним, оскільки фактично за даною адресою ДП «Держрезервнасінфонд» не знаходиться, а відповідно до наказу Міністерства аграрної політики України від 04.10.2005 року № 532 знаходиться за адресою: 03150, м. Київ, вул. Ямська, 32.

Однак суд першої інстанції обґрунтовано не погодився з доводами податкового органу з огляду на наступне.

Відповідно до п. 45.2 ст. 45 ПК України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Згідно ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Тобто, єдиною достовірною інформацію щодо місцезнаходження юридичної особи є відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно яких, як вірно зазначив суд першої інстанції, місцезнаходженням Позивача є: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1.

При цьому, як вірно зазначив Окружний адміністративний суд м. Києва, приписи ст. 201 ПК України не містять такого обов'язкового реквізиту як податкова адреса покупця.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про безпідставність твердження податкового органу про порушення Позивачем податкового законодавства, що призвело до заниження зобов'язань з податку на додану вартість.

Разом з тим, судова колегія вважає передчасним висновки суду першої інстанції про відсутність правових підстав для визнання протиправними дій ДПІ у Печерському районі частині внесення завідомо неправдивих відомостей до акту перевірки від 26.04.2013 року №414/22.4/305618866 з огляду на наступне.

Оформлення результатів документальних перевірок здійснюється у порядку, визначеному ст. 86 ПК України, а також затвердженому наказом ДПА України від 22.12.2010 року №984 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (далі - Порядок №984).

Відповідно до п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Згідно абз. 2 п. 3 Порядку №984 акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно п.п. 4-6 Порядку №984 акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, податковим органом всупереч приписів Порядку №984 викладена в акті перевірки інформація, яка, як було вірно встановлено судом першої інстанції, не відповідає фактичним обставинам та не підтверджена посиланнями на відповідні первинні та інші документи. Тобто, з наведеного випливає, що працівниками ДПІ у Печерському районі не дотримувалися вимоги ПК України та Порядку №984 в частині об'єктивного оформлення результатів перевірки та інформації, яка включається до акту перевірки.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог у вказаній частині та вважає за необхідне задовольнити останні.

Таким чином, враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи та перевірив їх доказами, однак невірно застосував норми процесуального права.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального та процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні постанови невірно застосовані норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а постанову суду - скасувати в частині.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом державного підприємства «Державний резервний насіннєвий фонд України» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог.

Визнати протиправними дії працівників Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби в частині внесення завідомо неправдивих відомостей до акту перевірки від 26.04.2013 року №414/22.4/305618866 про порушення п. 198.5, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201, п. 209.9 ст. 209 ПК України, п. 3, 4 наказу Міністерства фінансів України від 01.11.2011 року №1379 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку заповнення податкової накладної».

У решті постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 вересня 2013 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення подається в порядку та строки, визначені ст. ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.