Ухвала суду № 36255815, 05.12.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/1862/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Холод Р. В. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

05 грудня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.,

Шостака О.О.,

при секретарі: Оліщук А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду м. Києва від 19 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК «Тіса-Опт» до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТК «Тіса-Опт» звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області та просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 17 травня 2013 року №0002742301 та №0002752301.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду м. Києва від 19 серпня 2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що згідно з документами, наданими для перевірки, між позивачем та ТОВ «Вікл Рента-Склад» 01.07.2012 укладено договір транспортного обслуговування. Проте, відповідно до висновків Акта перевірки від 26.04.2013 №186/22-14/22811041 встановлено неможливість фактичного здійснення ТОВ «Вікл Рента-Склад» господарських операцій з перевезення вантажів через відсутність у останнього трудових ресурсів, працівників, які б здійснювали фінансову-господарську діяльність, та інших матеріальних ресурсів, які необхідні для здійснення даного виду господарської діяльності. Крім того, документи, що надані позивачем на підтвердження здійснення господарських операцій, мають недоліки в оформленні.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явилися у судове засідання, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у м. Черкасах проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «ТК «Тіса-Опт» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Вікл Рента-Склад» за період з 01.07.2012 по 31.07.2012, про що складено Акт від 26.04.2013 №186/22-14/22811041.

Перевіркою встановлені порушення позивачем вимог податкового законодавства, зокрема: п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого знижено податок на прибуток за ІІІ-й квартал 2012 року на загальну суму 27 574 грн. та п.198.3, п.198.6 ст.198, п.п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за період з 01.07.2012 по 31.07.2012 у сумі 26 261грн.

На підставі вищевказаного Акта перевірки відповідачем були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 17.05.2013: №0002752301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 27 574грн. за основним платежем та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 6 894грн. та №0002742301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 26 261грн. за основним платежем, та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 6 565грн.

Висновки податкового орану вмотивовані неможливістю фактичного здійснення ТОВ «Вікл Рента-Склад» господарських операцій з перевезення вантажів, через відсутність у останнього трудових ресурсів, працівників, які б здійснювали фінансову-господарську діяльність та інших матеріальних ресурсів, які необхідні для здійснення даного виду господарської діяльності та недоліками в оформленні бухгалтерської документації, а саме товарно-транспортних накладних за вищевказаними господарськими операціями.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що господарські операції позивача з контрагентом мали товарний (реальний) характер, придбання таких послуг оформлено документально, що дає право позивачу на формування податкового кредиту та валових витрат.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до п.п.134.1.1. п. 134.1. ст.131 ПК України об'єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог .

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо, - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.07.2012 між ТОВ «ТК «Тіса-Опт» (Замовник) та ТОВ «Вікл Рента-Склад» (Перевізник) укладено договір транспортного обслуговування, згідно якого Перевізник приймає на себе зобов'язання здійснювати перевезення вантажів Замовника, або для Замовника автомобільним транспортом.

Фактичне отримання позивачем відповідних послуг та виконання сторонами умов договору підтверджується наявною в матеріалах справи первинною документацією, зокрема : податковими накладними ( №58 від 25.07.2012, №65 від 26.07.2012, №75 від 27.07.2012), актами здачі-прийомки виконаних робіт (від 25.07.2012. №РЕ-1559, від 26.07.2012 №РЕ-1571 та від 27.07.2012 №РЕ-1583) та товарно-транспортними накладними ( №71 від 25.07.2012, №84 від 26.07.2012 та №100 від 27.07.2012).

Також з матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ДП «Іллічівський морський торговельний порт» укладено договір поставки м'яса свіжого та замороженого від 01.07.2012 №658-ОТ, відповідно якого ТОВ «ТК «Тіса-Опт» зобов'язується поставити замовнику м'ясо та м'ясопродукти.

На підтвердження здійснення господарських операцій з поставки ДП «Іллічівський морський торговельний порт» м'яса та м'ясопродуктів позивачем також надано: видаткові накладні, податкові накладні, рахунок-фактура, банківська виписка, договір купівлі-продажу від 21.03.2012р. №50, договір від 07.07.2012 №1711, що підтверджують факт придбання м'яса та м'ясопродуктів для подальшої реалізації та поставки ДП «Іллічівський морський торговельний порт».

Вищеозначені господарські операції підтвердженні первинними бухгалтерськими документами, які не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Відповідно до п. 201.8. ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. На момент укладання договорів контрагент позивача у відповідності до вимог чинного законодавства був зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та як платники ПДВ, установчі документи яких не були визнані в судовому порядку недійсними.

Стосовно посилань податкового органу на недоліки в оформлені товарно-транспортних накладних, які підтверджують факт отримання транспортних послуг, колегія суддів зазначає наступне:

Так, відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), - передаються Перевізнику.

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Таким чином, недоліки в оформленні товарно-транспортних накладних можуть свідчити лише про факт порушення правил перевезень автомобільним транспортом, що не пов'язане з дотриманням вимог податкового законодавства.

Доводи відповідача стосовно відсутності у ТОВ «Вікл Рента-Склад» наявності трудових ресурсів необхідних для здійснення перевезення вантажів позивача та неможливості встановлення фактичного місцезнаходження ТОВ «Вікл Рента-Склад» спростовуються постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.01.2013 №2а-17222/12/2670, що набрала законної сили відповідно до ухвали Київського апеляційного суду від 25.04.2013, - якою адміністративний позов контрагента позивача ТОВ «Вікл Рента-Склад» задоволено частково, визнано протиправними дії ДПІ у Печерському районі міста Києва ДПС з проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Вікл Рента-Склад», за результатами якої складено акт перевірки від 25.10.2012 №4512/22-4/37956563 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Вікл Рента-Склад» щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Горизонт «Плюс» та ТОВ «Юридична компанія 35» за період з 01.07.2012 по 31.07.2012.

Аналізуючи вищевикладене та враховуючи принцип персональної відповідальності платника податку, колегія суддів зауважує, що право на податковий кредит та бюджетне відшкодування не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Податковим органом не подано доказів обізнаності позивача про недобросовісний характер діяльності названого контрагента або про допущені ним порушення податкового законодавства.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, з огляду на що підстави для її задоволення відсутні.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, ще доводи, викладені відповідачем у акті перевірки та апеляційній скарзі, не містять правового підґрунтя та спростовуються матеріалами справи, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Допущення судом першої інстанції порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення спору, колегією суддів не виявлено, а тому підстав для скасування оскаржуваної постанови суду немає.

Керуючись ст.ст.160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду м. Києва від 19 серпня 2013 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 10 грудня 2013 року.

.

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.