Ухвала суду № 36252320, 17.12.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Маслоід О.С.

Суддя-доповідач - Васильєва І. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2013 року справа №805/15359/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Васильєвої І. А., Казначеєва Е.Г., Яманко В.Г.,

Секретар судового засідання Гонтаренко М.Е.,

За участі представника позивача Потоцької С.С., (на підставі довіреності)

За участі представника відповідача Домашенко Т.Г., Клименко Т.М. (на підставі довіреності)

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2013 року у справі № 805/15359/13-а за позовом Публічного акціонерного товариства "Маріупольський завод важкого машинобудування" до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Донецькій області про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

28 жовтня 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Донецькій області, в якому просив визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30 серпня 2013 року №0000611501 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 263749 грн. за травень 2013 року, та визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 30 серпня 2013 року №0000621501 про збільшення суми грошового зобов'язання за травень 2013 року у розмірі 2069584 грн. про нарахування штрафних санкцій у розмірі 1034792 грн. (а.с. 3-6).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2013 року позов задоволений, визнано недійсним та скасовано податкове повідомлення - рішення Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 30 серпня 2013 року № 0000611501 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 263 749 грн., визнано недійсним та скасовано податкове повідомлення - рішення Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 30 серпня 2013 року № 0000621501 про збільшення суми грошового зобов'язання за травень 2013 року у розмірі 2 069584 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 1034792 грн. (а.с. 186-189).

Відповідач з постановою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. Просив скасувати постанову суду першої інстанції, та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі (а.с. 191-193).

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, а саме: п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України; ст.ст. 69, 71, 79, 86, 159, п. 1,2 ч. 1 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, що призвело до неправильного вирішення справи.

Також, апелянт вказує на те, що судом першої інстанції не враховано, що відповідно до ст. 192 Податкового кодексу України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна сум компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадку повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, сум податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Відповідно до пп. 102.1 та пп. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цих кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 днів, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив постанову суду першої інстанції скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, надавши письмові заперечення проти апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач - Публічне акціонерне товариство "Маріупольський завод важкого машинобудування" є юридичною особою, дата проведення реєстрації 26 березня 2003 року, ЄДРПОУ 20355550, перебуває на податковому обліку у відповідача, згідно свідоцтва № 200023476 є платником ПДВ (а.с. 26-41).

Як вбачається з матеріалів справи 20 червня 2013 року позивачем надана податкова декларація з ПДВ № 9036517003 за травень 2013 року, у якій у рядку 19 визначено від`ємне значення між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у сумі 263749 грн. Причиною виникнення від'ємного значення є проведення коригування податкового зобов'язання - зменшення на суму 11666667 грн., у т.ч. ПДВ - 2333333 грн. до податкової накладної від 22 березня 2010 року № 2456, виписаної ПрАТ "Азовелектросталь". Причиною проведення коригування було повернення вказаному підприємству передплати на суму 14000000 грн. На підставі факту отримання грошових коштів, позивачем виписані розрахунки коригувань № 372 - 375 від 28 травня 2013 року, які були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З цього приводу відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань достовірності нарахування від`ємного значення між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту за травень 2013 року, за результатами якої складений акт перевірки від 16 серпня 2013 року № 50/05-19-15-1/200023476 (а.с. 11-19).

Перевіркою встановлено, що повернення передплати відбулося в строк, що перевищує 1095 днів (три роки), відповідно позивачем порушені вимоги п. 102.5. ст.. 102 Податкового кодексу України - заниження суми податкових зобов'язань за травень 2013 року на 2333333 грн., що призвело до завищення розміру від`ємного значення між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту травня 2013 року на 263749 грн. та заниження суми ПДВ , яка підлягає перерахуванню та сплаті в бюджет на 2069584 грн.

На зазначений акт перевірки позивачем були надані заперечення від 22 серпня 2013 року № 238-95 (а.с. 22-23), які листом "Про надання відповіді" від 29 серпня 2013 року № 1085/10/05-19-15-013 залишені без задоволення (а.с. 24-25).

На підставі акту перевірки Маріупольською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів в Донецькій області 30.08.2013 року прийняті податкові повідомлення рішення № 0000611501 про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 263749 грн. та № 0000621501 про збільшення суми грошового зобов'язання у розмірі 2069584 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1034792 грн. (а.с. 7-8).

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції та апеляційним судом.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Стаття 102 Податкового кодексу України визначає строки давності та порядок їх застосування.

Згідно п. 102.5. Податкового кодексу України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Статтею 192 Податкового кодексу України передбачено, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ЗАТ "Азовелектросталь" (ПрАТ "Азовелектросталь") був укладений договір № 2РСБ-01974/24АЕСсн від 01 лютого 2010 року, згідно якого позивач мав поставити продукцію вагонобудування. Строк дії договору, з урахуванням додаткових угод, визначений до 31 грудня 2013 року (а.с. 51-52).

22 березня 2010 року ПрАТ "Азовелектросталь" перерахувало позивачеві 65000000 грн., у т.ч. ПДВ 10833333,33 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 12 (а.с. 66).

За наслідками цієї господарської операції позивачем 22 березня 2010 року була виписана податкова накладна № 2456 на суму 65000000 грн., у т. ч. ПДВ 10833333,33 грн., податкові зобов'язання за якою відображені у додатку 5 до декларації з ПДВ за березень 2010 року (а.с. 67).

Пунктом 4 додаткової угоди № 7 до вказаного договору передбачено, що у зв'язку з неможливістю для позивача виконати зобов'язання по поставці по договору, сторони по договору дійшли згоди щодо заміни зобов'язань позивача по поставці на зобов'язання по поверненню на адресу ПрАТ "Азовелектросталь" грошових коштів. Повернення позивачем грошових коштів відповідно до п. 5 додаткової угоди № 7 до договору здійснюється за письмовою вимогою ПрАТ "Азовелектросталь" протягом 5-ти банківських днів з дати отримання вимоги від ПрАТ "Азовелектросталь", але не пізніше 31 грудня 2013 року.

Листом від 27 травня 2013 року ПрАТ "Азовелектросталь" звернулося до позивача з проханням повернути передплату у розмірі 14000000 грн.(а.с. 68).

28 травня 2013 року платіжними дорученнями № 548916 на суму 1000000 грн. у т.ч. ПДВ 166666,67 грн., № 548949 на суму 3930000 грн. у т.ч. ПДВ 655000 грн., № 548965 на суму 8000000 грн. у т.ч. ПДВ 1333333,33 грн., № 548966 на суму 1070000 грн. у т.ч. ПДВ 178333,33 грн. позивачем була повернена ПрАТ "Азовелектросталь" загальна сума коштів у розмірі 14000000 грн., у т.ч. ПДВ 2333333,33 грн. (а.с. 69-72).

Позивачем у зв'язку із поверненням коштів 28 травня 2013 року були виписані розрахунки коригувань кількісних і вартісних показників до податкової накладної які були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується квитанціями Центрального порталу прийому звітності "ДПС України" .

Данні розрахунки відображені у додатку 1 "Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з ПДВ" до декларації позивача з ПДВ за травень 2013 року (а.с. 80).

З урахуванням цього у позивача виникло право на зменшення суми податкових зобов'язань з ПДВ саме у травні 2013 року, що ним і було зроблене.

Судова колегія не приймає до уваги посилання апелянта на те, що згідно п. 102.5. ст. 102 Податкового кодексу України позивач не мав права на коригування податкових зобов'язань з ПДВ, у визначені 1095 і більше днів потому, з огляду на наступне.

У п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України не йдеться мова про повернення суб'єктом господарювання - постачальником суми попередньої оплати за товар, вона стосується "повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування" саме з Державного бюджету України внаслідок помилково та/або надміру сплаченої суми.

Положення п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України не регулюють питання формування від'ємного значення ПДВ, а отже посилання відповідача на порушення вказаної норми, внаслідок чого позивачем завищена сума від'ємного значення ПДВ у травні 2013 року, є безпідставними.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, зменшення сум податкових зобов'язань з ПДВ позивача за результатами господарських операцій з повернення попередньої оплати мали місце у травні 2013 року, а тому приймаються до обліку та можуть впливати на виникнення від'ємного значення ПДВ саме у травні 2013 року. Відповідно, право на відшкодування ПДВ у зв'язку з вказаними операціями виникає у позивача не раніше вказаного періоду. Саме від виникнення цього права, а не від дати виникнення податкових зобов'язань, які коригуються, починає відлік строку на подання заяви про відшкодування ПДВ.

До того ж Податковий кодекс України не містить норм, які б передбачали обмеження у часі з огляду на час проведення попередньої оплати, а саме ПК України не обмежує позивача провести відповідне коригування сум податкових зобов'язань за результатами податкового періоду та надіслання отримувачу розрахунку коригування ПДВ, а також відображення у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом, результатів перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту.

Аналізуючи встановлені обставини та приведені норми закону, які врегульовують спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, оскільки спірні податкові повідомлення-рішення від 30 серпня 2013 року № 0000611501 про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 263749 грн. та спірне податкове повідомлення-рішення від 30 серпня 2013 року № 0000621501 з ПДВ у загальній сумі 3104376 грн. не можуть вважатися обґрунтованими та законними.

На підставі викладеного, судова колегія робить висновок, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2013 року у справі № 805/15359/13-а -залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2013 року у справі № 805/15359/13-а -залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено 20 грудня 2013 року.

Колегія суддів І.А. Васильєва

В.Г. Яманко

Е.Г. Казначеєв