Постанова № 36252212, 18.12.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Ушаков Т.С.

Суддя-доповідач - Лях О.П.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2013 року справа №812/8490/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Лях О.П.,

суддів Старосуда М.І., Попова В.В.

секретар судового засідання Турко І.Б.

за участі представника позивача Варічева М.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі М.Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2013 р. у справі № 812/8490/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Долина «ТД» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі М.Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000092204 від 04.10.2013 , -

ВСТАНОВИВ:

07 жовтня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Долина «ТД» звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000092204 від 04.10.2013.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000092204 від 04.10.2013, яким було збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Долина «ТД» з ПДВ на 143 270,00 грн. та нараховано штрафні санкції у сумі 35 817,00 грн., всього на суму 179 807,50 грн. видане на підставі висновків акту відповідача від 18.09.2013 №367/12-34-22-04/11/37287269 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Долина «ТД» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Агропул» за період з 01.08.2012 по 05.09.2013. Однак висновки акту відповідача від 18.09.2013 не відповідають дійсним обставинам та змісту вимог чинного законодавства України.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 6 листопада 2013 р. адміністративний позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника позивача,дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю «Долина «ТД» (далі - ТОВ «Долина «ТД») є юридичною особою, код ЄДРПОУ 37287269, перебуває на податковому обліку у відповідача, є платником податку на додану вартість (а.с.13).

В період з 05.09.2013 по 11.09.2013 ДПІ у Жовтневому районі м. Луганську було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Долина «ТД» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Агропул» (код за ЄДРПОУ 35628942) за період з 01.08.2012 по 05.09.2013, за результатами якої складено акт № 367/12-34-22-04/11/37287269 від 18.09.2013 про порушення ТОВ ВКФ «Долина «ТД» п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму ПДВ 143 270,00 грн., в т.ч. за квітень 2013 року на суму ПДВ 143 270,00 грн.

На підставі акту перевірки від 18.09.2013 № 367/12-34-22-04/11/37287269 04.10.2013 ДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0000092204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Податок на додану вартість» в сумі 179 087,50 грн., з яких: 143 270,00 грн. - за основним платежем, 35 817,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції визнав достатнім документальним підтвердженням здійснення господарської діяльності позивача з ТОВ «Долина «ТД» та ТОВ «Агропул» за договором поставки № 01/08/12 від 01.08.2012 .

Однак з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.

Згідно з п.44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 Податкового кодексу України.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 № 996 (із змінами та доповненнями) визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

У п. 198.1 ст. 198 ПК України зазначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Придбання або наявність активу, що становить предмет господарської операції, яка

відображається в податковому обліку, повинна розглядатися у контексті її придбання

платником податків у іншого платника податків (якого визначено у первинних документах) на певному правовому полі.

Як вбачається із матеріалів справи, підставою для здійснення фінансово-господарських відносин між позивачем та ТОВ «Агропул» є договір поставки № 01/08/12, від 01.08.2012 між ТОВ «Долина «ТД» (Покупець) та ТОВ «Агропул» (Продавець) , який підписано у м. Луганськ з однієї сторони директором позивача ОСОБА_4 та з іншої сторони директором ТОВ «Агропул» ОСОБА_5, які знаходились у місті його укладання, згідно якого Продавець зобов'язується передати, у власність Покупцю хімічну продукцію, комплектуючі, РРР згідно специфікацій та видаткових накладних, (Товар), а покупець - прийняти та оплатити його.

«Продавець» на кожну партію товару надає «покупцю» оригінали рахунку на фактично відвантажений товар, видаткові та податкові накладні, сертифікати якості.

Однак на порушення зазначеного договору поставки до перевірки не було надано паспорта продукції, сертифікатів якості (відповідності) від виробника, інформації щодо підприємства - виробника, місця (країни) походження технологічних характеристик ТМЦ, поставлених ТОВ «Агропул» на адресу позивача, а також сертифікації якості готової продукції яку виробляло МП НДП "Долина" (згідно договору від 05.03.2012 № 0503-12) на основі отриманих і ТОВ «Агропул» ТМЦ.

Статтею 1 Закону України "Про підтвердження відповідності" від травня 2001 року N 2406-111 (із змінами, внесеними згідно із Законом N 882-У1 від 15.01.2009) сертифікат відповідності - документ, який підтверджує, що продукція, системи якості, системи управління якістю, системи екологічного управління, персонал відповідає встановленим вимогам конкретного стандарт; чи іншого нормативного документа, визначеного законодавством.

Сертифікат - це документ, який підтверджує, що продукція якісна та відповідає стандартам, що діють в Україні (ДСТУ, ГОСТ, ТУ та т.п.).

Відповідно до ст. 11 Закону 2406 сертифікація в законодавчо регульованій сфері провадиться згідно з вимогами технічних регламентів.

Згідно із ст. 13 Закону № 2406 виробник зобов'язаний: сприяти проведенню всіх процедур підтвердження відповідності, встановлених для конкретного виду продукції;

- наносити на продукцію національний знак відповідності в законодавчо

регульованій сфері;

- надавати постачальнику інформацію про сертифікацію продукції шляхом зазначення реєстраційних номерів сертифікатів відповідності в документах, згідно з якими передається відповідна продукція;

- супроводжувати продукцію декларацією про відповідність, якщо це встановлено технічним регламентом на відповідний вид продукції.

Відповідно до ч.1 ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів України від 10.05.1993 №46-93 «Про стандартизацію і сертифікацію» під час проведення сертифікації та у разі позитивного вирішення органу з сертифікації заявникові видається сертифікат та право маркувати продукцію спеціальним знаком відповідності.

Відповідно до частини 1 статті 33 Закону України «Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності» Постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2001 № 1599, затверджено опис та Правила застосування національного знака відповідності (далі-Правила № 1599).

Згідно п.4 Правил № 1599, у редакції яка діяла у період, за який була здійснена перевірка, знак відповідності наноситься на продукцію безпосередньо її виробниками.

Відповідно до п.5 Правил № 1599 знак відповідності наноситься на виріб та/або на етикетку, тару, пакування, експлуатаційну та товаросупровідну документацію тощо. Місце та спосіб нанесення (друкування, наклеювання, гравірування, травлення, штампування, лиття тощо) знака відповідності визначається виробником продукції.

Таким чином, з огляду на вищезазначене нормами чинного законодавства встановлено обов'язкова наявність сертифікату відповідності та знаку відповідності на товаросупровідній документації до продукції незалежно від обов'язковості чи добровільності сертифікації продукції, приймаючи до уваги , що надання такої документації позивач, у вищезазначеному договорі зазначив як обов'язкову, а тому колегія суддів погоджується із доводами відповідача про те, що відсутність сертифікатів якості, паспорту отриманої продукції свідчить про неналежне виконання умов постачання товару.

Крім того, як зазначено в акті перевірки, ТОВ «Долина ТД» займається оптовою торгівлею хімічними продуктами, які виготовляються МП НДП «Долина» (пов'язана особа) із давальницької сировини ТОВ «Долина ТД», яку ТОВ «Долина ТД» у свою чергу отримує від контрагентів-постачальників, проти чого не заперечував представник позивача під час апеляційного розгляду справи.

Згідно довідки про результати проведення документальної позапланової перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Агропул» а саме з питань правомірності формування податкового кредиту та витрат за серпень 2013 року за договором поставки № 01/08/12 від 01.08.2012 між ТОВ «Долина «ТД» (Покупець) та ТОВ «Агропул», ТОВ «Агропул» виписані податкові накладні на суму 859619,8 грн., в т.ч. ПДВ 143270 грн. Позивачем суму податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними до податкового кредиту серпня 2012 року не включено (а.с. 61).

Кредит з ПДВ від операцій проведених у серпні 2012 року ТОВ «Долина «ТД» відобразило у звітності за квітень. Відповідно до даних бухгалтерського обліку на дату складання акту - 18.09.2013 позивачем товар, придбаний у ТОВ «Агропул» не реалізовано, не використано у виробництві, товар рахується на складі, наявна кредиторська заборгованість по розрахунках з ТОВ «Агропул» на суму 859 619,80 грн.

Колегія суддів приймає до уваги доводи апеляційної скарги відповідача про те, що згідно приписів п. 50.1 ст. 50 ПК України право на виправлення податкової звітності у платника податків виникає тільки при виявленні ним саме помилки у раніше наданій звітності. За наслідками саме якої помилки, ТОВ «Долина ТД» не врахувало у податковій звітності за серпень 2012 року господарську операцію з ТОВ «Агропул» представником позивача пояснень не було надано під час апеляційного розгляду справи.

Як вбачається із матеріалів справи, засновниками ТОВ «Долина»ТД» є ОСОБА_4 та ОСОБА_5, ОСОБА_4 є директор ТОВ «Долина»ТД», і.н. НОМЕР_2, а також засновником МП НДП «Долина»; директором та бухгалтером ПП «Дол-Інвест»;

ОСОБА_5, і.н. НОМЕР_3, є також директором МП НДП «Долина»; засновником ТОВ "Агропул"; засновником ТОВ "Долина" ТД".

Колегія суддів приймає до уваги доводи відповідача про те, що ТОВ «Долина»ТД», МП НДП «Долина», ТОВ "Агропул", ТОВ «НВ»Долина», ТОВ "Долина" ТД", ПП «Дол-Інвест» є пов'язаними особами, працюють в одному сегменті ринку, є обізнаними стосовно один одного , таким чином ТОВ «Долина «ТД» має змогу закупати хімічну продукцію для виробництва добрив безпосередньо у виробників зазначених товарів.

Враховуючи, що підприємства пов'язані особи, розташовані практично на спільній території, а законодавством передбачено процедуру включення сум до податкового кредиту у разі відмови постачальника в наданні податкової накладної, економічний зміст документального оформлення цих операцій полягав тільки у створенні схемного податкового кредиту.

Крім того, посилання позивача на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06.02.2013р. залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.04.2013 р., якою було визнано противоправними дії Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська ДПС, щодо складання акту № 50/22-309/35628942 від 26.09.2012 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Агропул» щодо підтвердження господарських відносин із платником податків СТОВ «Батьківщина» за липень 2012 року», не може бути прийнято до уваги оскільки перевірка проводилася за інший період та стосовно іншого контрагента.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги про відсутність реального здійснення господарських операцій з поставки товарів (робіт, послуг від ТОВ «Агропул» на адресу позивача за період з 01.08.2012 по 05.09.2013 .

Згідно з вимогами ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Пунктом 3 частини 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.

Оскільки оскаржувана постанова не відповідає вимогам статті 159 КАС України вона підлягає скасуванню з підстав наведених в апеляційній скарзі з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі М.Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2013 р. у справі № 812/8490/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Долина «ТД» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі М.Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000092204 від 04.10.2013 - задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2013 р. у справі № 812/8490/13-а Прийняти нову постанову.

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Долина «ТД» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі М.Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000092204 - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.

В повному обсязі постанову складено 19 грудня 2013 року.

Колегія суддів: О.П. Лях

М.І. Старосуд

В.В. Попов