Ухвала суду № 36252202, 11.12.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Ушаков Т.С.

Суддя-доповідач - Білак С. В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2013 року справа №812/4505/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Білак С.В., суддів Гаврищук Т.Г., Сухарька М.Г., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року у справі № 812/4505/13-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська про визнання неправомірними дій, скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату єдиного внеску №6250 від 27.12.2012 року,-

ВСТАНОВИВ:

15 травня 2013 року ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська (далі - відповідач) про визнання неправомірними дій, скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату єдиного внеску №6250 від 27.12.2012 року.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року у задоволенні позовних вимог позивачу було відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову суду, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що єдиний внесок за 2011 рік виплачувався шляхом перерахування коштів на відповідний рахунок Пенсійного фонду через зарахування на рахунок Державної казначейської служби. Кошти були своєчасно, в терміни, передбачені законодавством, списані Державною казначейською службою, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, які знаходяться в матеріалах справи. Вважає, що оскаржувана постанова суду першої інстанції не відповідає вимогам ст.159 КАС України відносно її законності та обґрунтованості, оскаржуване рішення відповідача про застосування штрафних санкцій № 6250 від 27.12.2012 року підлягає скасуванню.

Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку в УПФУ в Жовтневому районі м. Луганська з 16.09.2005 року як приватний підприємець, що знаходиться на загальній системі оподаткування та використовує працю 2-х найманих працівників.

У 2011 році позивач повинна була здійснювати платежі єдиного внеску до Пенсійного фонду за найманих працівників (їй було встановлено 33 клас ризику) на рахунок НОМЕР_1, який відкрито у ГУДКСУ у Луганській області.

Позивач, як фізична особа - підприємець, повинна була сплачувати єдиний внесок до Пенсійного фонду України за себе особисто на рахунок НОМЕР_2, який відкрито у ГУДКСУ у Луганській області.

Копіями платіжних доручень підтверджується, що протягом 2011 року позивач всі платежі до Пенсійного фонду України перераховувала на рахунок НОМЕР_1, тобто як єдиний внесок за найманих працівників.

Кошти по сплаті єдиного внеску за 2011 рік на рахунок НОМЕР_2 від позивача за себе, як приватного підприємця, до Пенсійного фонду України у встановлений законодавством термін (до 02.04.2012 року) не надійшли.

Станом на 02.04.2012 року у позивача з'явилася недоїмка у сумі 13 651,81 грн.

15.10.2012 року позивач звернулася до відповідача в Жовтневому районі м. Луганська за звіркою платежів та 17.10.2012 року надала заяву про перерахування помилково сплачених коштів з рахунку НОМЕР_1 на рахунок НОМЕР_2.

Відповідно до вказаної заяви, кошти в сумі 11 318,47 грн. 31.10.2012 року були зараховані УПФУ в Жовтневому районі м. Луганська на належний рахунок НОМЕР_2.

Таким чином, сплата позивачем єдиного внеску за 2011 рік, як за підприємця терміном до 02.04.2012 року на належний рахунок відбулася 31.10.2012 року.

Рішенням Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська № 6250 від 27.12.2012 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, до позивача застосовано штраф у розмірі 1 365,20 грн. та нарахована пеня у розмірі 2 204,77 грн.

Вищевказане рішення було оскаржено позивачем до Пенсійного фонду України, який своїм рішенням від 01.02.2013 року № 2786/09-10 зазначену скаргу залишив без розгляду.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI.

Згідно абз. 3 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) є платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Згідно ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок для платників, зазначених у пункті 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у відсотках до визначеної абзацом першим пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску (за винятком винагороди за цивільно-правовими договорами) відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності.

Згідно ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» сплата єдиного внеску здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для його зарахування.

Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Таким чином, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення діяв на підставах та в межах повноважень і способом, що передбачені Конституцією і законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року у справі № 812/4505/13-а за позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська про визнання неправомірними дій, скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату єдиного внеску №6250 від 27.12.2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя С.В.Білак

Судді Т.Г. Гаврищук

М.Г.Сухарьок